Постанова

від 02.05.2022 по справі 420/9508/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2022 р. Категорія 111030000м.ОдесаСправа № 420/9508/21Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

час і місце ухвалення: 13:04, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеський області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСБЕРГ» до Головного управління ДПС в Одеський області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеський області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, мотивуючи його тим, що висновки відповідача про порушення місця зберігання пального базуються на акцизних та товарно-транспортних накладних, в яких місцем поставки (а не зберігання) зазначено с. Гребеники, вул. Міщенка, буд. 26. Але зазначені накладні складав не позивач і помилка допущена не з його вини. Отже зазначення у накладних невірної адреси місця поставки пального відбулось не з вини позивача, за відсутності умислу останнього, а було спричинено недбалістю постачальника та перевізника, що виключає протиправність дій платника податків, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. За твердженням представника позивача, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням про застосування фінансових санкцій.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03.03.2021 року №4559/15-32-09-03-29 про застосування до товариства штрафних санкцій у вигляді штрафу у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч гривень).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеський області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що з інформаційних систем (баз даних) контролюючого органу та наданих документів у період з 01.04.2020 року по 02.07.2020 року ТОВ «Айсберг» встановлено, що товариство придбало та здійснювало зберігання дизельного палива в кількості 33 654 л., в місцях зберігання, на які не було отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової перевірки), а саме за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, с. Гребеники. вул. Міщенка, буд. 26. Зазначене підтверджується акцизними накладними, вантаж одержано ОСОБА_1 про що у свою чергу свідчить підпис та печатка ТОВ «Айсберг» у товарно-транспортних накладних. При цьому, у підприємства наявна ліцензія на право зберігання пального на іншу адресу, а не на ту, на яку було здійснено поставку дизельного палива (Одеська область, Великомихайлівський район, с. Гребеники, комплекс будівель та споруд №3).

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «Айсберг» (код ЄДРПОУ 32506353) зареєстровано 01.04.2004 року, реєстраційний номер 15531200000000146. Основний вид діяльності - КВЕД: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Головним управлінням ДПС в Одеській області видано ТОВ «АЙСБЕРГ» ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки):

реєстраційний номер 15130414202000489;

дата реєстрації: 20.02.2020;

термін дії: з 21.02.2020 до 21.02.2025;

місцезнаходження: Україна, 67144, Одеська область, Великомихайлівський район, с. Гребеники, вул. Міщенка, буд. 26;

адреса місця зберігання: Україна, 67144, Одеська область, Великомихайлівський район, с. Гребеники, комплекс будівель та споруд №3, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (95000 літрів).

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наказ від 29.01.2021 року №261-н «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «АЙСБЕРГ» код ЄДРПОУ 32506353, яким відповідно до п.п. 19№.1.4 п. 19№.1 ст. 19№, п.п.19№.1.14 п.19№.1 ст. 19№, ст. 2, п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), наказано провести фактичну перевірку ТОВ «Айсберг» (код ЄДРПОУ 32506353), податкова адреса: Одеська область, Великомихайлівський район, с. Гребеники, вул. Міщенко, буд. 26, місце зберігання пального: Одеська область, Великомихайлівський район, с. Гребеники, комплекс будівель та споруд №3, з 04.02.2021 року, тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 01.01.2020 року - по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв. (а.с. 13, 14).

На підставі вказаного наказу відповідачем проведено фактичну перевірку ТОВ «АЙСБЕРГ» з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального, за результатами якої складений акт від 15.02.2021 року №1531/15-32-09-03 (1531/15-32-09-03-12), в якому зафіксовано виявлені перевіркою порушення, а саме за порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), передбачена відповідальність згідно із ст. 17 цього Закону.

Так, податковим органом встановлено, що товариством, в порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), ТОВ «АЙСБЕРГ» придбало та здійснювало зберігання дизельного палива (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості (об`єм, обсяг) 27748 кг, в кількості (об`єм, обсяг) 33654 л., в місцях зберігання, на які не було отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), а саме за адресою: 67144 Одеська область, Великомихайлівський район, село Гребеники, вулиця Міщенка, 26, що підтверджується акцизними накладними, вантаж одержав ОСОБА_1 про що свідчить підпис та печатка підприємства ТОВ «АЙСБЕРГ» (код ЄДРПОУ 32506353) у ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти).

Позивачем до Головного управління ДПС в Одеській області подано пояснення до акту перевірки від 15.02.2021 року №1531/15-32-09-03, в яких зазначено, що для ведення виробництва підприємству необхідна купівля і зберігання пального. 11.02.2020 р. отримана ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).В ліцензії вказано місцезнаходження: Великомихайлівський район, с.Гребеники, вул.Міщенка, буд.26; адреса місця зберігання: Великомихайлівський район, с.Гребеники, Комплекс будівель та споруд № 3. Загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (95 000 літрів).

Також в поясненнях зазначено, що під час фактичної перевірки головними державним ревізорами-інспекторами відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області Рейдой С.Г. та ОСОБА_2 був наданий доступ до резервуарів сумарною ємністю 95 000 літрів за адресою: Комплекс будівель та споруд № 3. За юридичною адресою: вул. Міщенка, буд.26, яка знаходиться в межах села, резервуарів для зберігання пального немає і ніколи не було, тобто факту зливу і зберігання пального неможливий.

Помилка, яка була зроблена перевізником під час оформлення документів і ттн була виправлена, так як фактичне розвантаження палива завжди проводилась за місцем знаходження резервуарів за адресою, яка вказана в Ліцензії, тобто Комплекс будівель та споруд № 3.

Також в пояснення зазначено, що позивач вважає, що не порушував ст.15 Закону від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» та до підприємства не може бути застосована відповідальність передбачена ст. 17 цього Закону, оскільки не зберігалось пальне у місці зберігання, яке не внесено до Єдиного реєстру.

На підставі акту перевірки, з урахуванням результатів адміністративного оскарження, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №4559/15-32-09-03-29 від 03.03.2021 року, яким до ТОВ «АЙСБЕРГ» застосовано штрафну санкцію у розмірі 500000,00 грн., відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 року.

За результатом адміністративного оскарження, Державною податковою службою України прийнято рішення від 28.05.2021 року №12052/6/99-00-06-03-02-06, яким скаргу ТОВ «АЙСБЕРГ» залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що висновок про наявність порушення Закону України №4851 за яке передбачена відповідальність в абз. 9 ч. 2 ст. 17 цього закону зроблений відповідачем виключно з огляду на те, що в наданих до перевірки ТТН та акцизних накладних в графі яка передбачає зазначення місця зберігання палива зазначено юридичну адресу позивача. В свою чергу, у позивача наявна ліцензія на право зберігання палива за адресою 67144 Одеська область, Великомихайлівський район, село Гребеники, комплекс будівель та споруд №3. Таким чином, суд дійшов висновку, що податковий орган діяв не в межах повноважень та не на підставі Закону.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В силу підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, як зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно приписів підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, в ньому поєднано дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки: першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; другою (самостійною, незалежною від першої) підставою є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону 481/95-ВР покладені на відповідача.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, які в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) враховуються при застосування норм права до спірних правовідносин.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.05.2018 р. у справі № 810/1394/16 і від 10.04.2020 р. у справі № 815/1978/18, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що фактичну перевірку позивача призначено відповідачем у межах своїх повноважень.

Щодо доводів представника позивача, що податкове повідомлення рішення від 03.03.2021 року №4559/15-32-09-03-29 прийнято на підставі неіснуючого акту перевірки, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наданої представником позивача копії акту фактичної перевірки ТОВ «АЙСБЕРГ» від 15.02.2021 року, у правому верхньому кутку зазначений номер акту №1531/15-32-09-03.

Разом з тим, у програмному забезпеченні Інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС реєстрація усіх актів, протоколів, висновків тощо, здійснюється у відповідному електронному журналі засобами ІТС "Управління документами", в якій також формується номер документу, відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України №470 від 04.09.2020 року.

Так, на першій сторінці наданої представником позивача копії акту фактичної перевірки ТОВ «АЙСБЕРГ» від 15.02.2021 року в нижньому лівому кутку міститься номер зі штрихкодом та найменуванням органу, а саме №1531/15-32-09-03-12 від 15.02.2021 ГУ ДПС в Одеській області.

При цьому, саме згенерований Інформаційно-телекомунікаційною системою ДПС номер акту перевірки 1531/15-32-09-03-12 зазначений в податковому повідомленні-рішенні №4559/15-32-09-03-29 від 03.03.2021 року.

Таким чином, відомості в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні відповідають відомостям щодо реєстраційного номеру акту перевірки зазначеному в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, з огляду на що вищезазначені доводи представника позивача є необґрунтованими.

Щодо податкового повідомлення - рішення №4559/15-32-09-03-29 від 03.03.2021 року, суд зазначає наступне.

Суть фактичної перевірки у спірних правовідносинах полягає у безпосередньому встановленні працівниками контролюючого органу зберігання суб`єктом господарювання пального у місці, на яке такий суб`єкт не отримав відповідної ліцензії.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481 від 19 грудня 1995 року (далі - Закон №481).

Відповідно до ст. 1 Закону №481, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Згідно з ч. 8 ст. 15 Закону України №481 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Відповідно до абзацу частини 2 статті 17 Закону України №481 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Тобто, зазначена норма Закону №481 чітко передбачає відповідальність за зберігання пального без наявної ліцензії.

В свою чергу, відповідно до абз. 52, 56 ст. 1 Закону України №481 місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Отже, для встановлення зберігання пального без наявності ліцензії уповноваженою особою повинно бути встановлено фактичну наявність пального у спорудах, обладнанні чи в ємностях в конкретному місці та у такого суб`єкта відсутня ліцензія на право зберігання пального в цьому місці.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки від 15.02.2021 року з інформаційних систем (баз даних) контролюючого органу та наданих документів у період з 01.04.2020 року по 02.07.2020 року, в порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), ТОВ «АЙСБЕРГ» придбало та здійснювало зберігання дизельного палива (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості (об`єм, обсяг) 27748 кг, в кількості (об`єм, обсяг) 33654 л., в місцях зберігання, на які не було отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), а саме за адресою: 67144 Одеська область, Великомихайлівський район, село Гребеники, вулиця Міщенка, 26, що підтверджується акцизними накладними, вантаж одержав Кравцов В.В. про що свідчить підпис та печатка підприємства ТОВ «АЙСБЕРГ» (код ЄДРПОУ 32506353) у ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти).

Так, відповідно до інформації зазначеної в ТТН на підпуск нафтопродуктів №УЕ-00003821/1 від 17.04.2020 року, №УЕ-00007834/1 від 30.06.2020 року, №УЕ-00008042/1 від 02.07.2020 року, місцем розвантаження є: 67144 Одеська область, Великомихайлівський район, село Гребеники, вулиця Міщенка, 26, як і в акцизній накладній.

В матеріалах справи також наявні копії ТТН, в яких місцем розвантаження зазначено: 67144 Одеська область, Великомихайлівський район, комплекс будівель і споруд №3.

При цьому, про те, що адреса розвантаження в товарно-транспортних накладних виправлена, позивач зазначив в своїх пояснення до акту перевірки. В поясненнях також зазначено, що позивач надав до податкового органу виправлені товарно-транспортні накладні.

В свою чергу, під час перевірки уповноваженими особами податкового органу не встановлено фактичної наявності палива за адресою: 67144 Одеська область, Великомихайлівський район, село Гребеники, вулиця Міщенка, 26. В акті перевірки відсутні відомості про кількість виявленого за цією адресою палива, тару в якій паливо зберігається, або будь-яких інших доказів які б беззаперечно свідчили про факт зберігання палива за цією адресою.

Між тим, абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України передбачає відповідальність саме за зберігання палива без наявної ліцензії, що передбачає фактичне його виявлення в місці зберігання.

Отже, висновок про наявність порушення Закону України №4851 за яке передбачена відповідальність в абз. 9 ч. 2 ст. 17 цього закону зроблений відповідачем виключно з огляду на те, що в наданих до перевірки ТТН та акцизних накладних в графі яка передбачає зазначення місця зберігання палива зазначено юридичну адресу позивача.

В свою чергу, у позивача наявна ліцензія на право зберігання палива за адресою 67144 Одеська область, Великомихайлівський район, село Гребеники, комплекс будівель та споруд №3.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені судом обставини відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСБЕРГ» про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги дублюють відзив на адміністративний позов (а.с. 36) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеський області, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року по справі № 420/9508/21, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

суддя-доповідач Семенюк Г.В.судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.