Ухвала

від 03.05.2022 по справі 560/4561/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про закриття касаційного провадження

04 травня 2022 року

м.Київ

справа №560/4561/20

провадження № К/9901/16134/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Управління Держпраці у Хмельницькій області

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року (головуючий суддя Граб Л.С., судді Сторчак В.Ю., Іваненко Т.В.)

у справі № 560/4561/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт центр на Зарічанській»

до Управління Держпраці у Хмельницькій області

про скасування постанови та визнання дій протиправними.

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Контакт центр на Зарічанській» звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, у якому просило: визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу від 15 липня 2020 року № 22/18 у розмірі 1 086 290,00 грн., складену на підставі Акту інспекційного відвідування від 13 березня 2020 року № ХМ8102/1635/АВ Головного Управління Держпраці у Хмельницькій області; визнати протиправними дії відповідача в процесі складання Акту інспекційного відвідування від 13 березня 2020 року № ХМ8102/1635/АВ та прийняття постанови про накладення штрафу від 15 липня 2020 року № 22/18 Головного Управління Держпраці у Хмельницькій області.

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт центр на Зарічанській" відмовлено.

3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року - скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: скасовано постанову про накладення штрафу від 15 липня 2020 року №22/18, складену на підставі Акту інспекційного відвідування від 13 березня 2020 року № ХМ 8102/1635/АВ Головного управління Держпраці у Хмельницькій області. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

4. Не погодившись із вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Управління Держпраці у Хмельницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Також позивач надав письмові пояснення.

6. Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт центр на Зарічанській» надійшло клопотання про закриття касаційного провадження, мотивоване тим, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановах Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 821/851/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 160/8039/18, стосується правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі № 560/4561/20. При цьому висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з практикою Верховного Суду у подібних спорах.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Контакт центр на Зарічанській», ідентифікаційний код 41143538 є юридичною особою, з основним видом діяльності є «Діяльність телефонних центрів».

8. У лютому 2020 року до Управління Держпраці в Хмельницькій області надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25 лютого 2020 року №2200-0502-5/6423 з переліком суб`єктів господарювання, у яких застраховані особи виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами впродовж періоду більше одного року, до якого включений, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт-центр на Зарічанській".

9. 05 березня 2020 року відповідачем винесено наказ №54 «Про здійснення інспекційних відвідувань посадовими особами Управління», яким зокрема призначено інспекційне відвідування щодо додержання законодавства про працю Товариством з обмеженою відповідальністю «Контакт-центр на Зарічанській».

10. На підставі направлення від 05 березня 2020 року №314/20 на проведення інспекційного відвідування, дійсного з 06 березня 2020 року по 20 березня 2020 року, виданого відповідно до зазначеного наказу, інспекторами в період з 06 березня 2020 року по 13 березня 2020 року здійснене відвідування позивача з питань дотримання останнім вимог статті 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413, якою затверджено порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу (далі - Постанова №413).

11. Результати інспекційного відвідування оформлені актом від 13 березня 2020 року №ХМ8102/1635/АВ, в якому відображені висновки перевіряючих щодо порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України та використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових правовідносин та укладення трудових договорів з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 під цивільно-правові відносини. Під час інспекційного відвідування інспекторами праці з`ясовано, що позивач використовує працю 23 працівників відповідно до цивільно-правових договорів, які за своїм змістом відповідають трудовим.

12. На підставі акту інспекційного відвідування від 13 березня 2020 року №ХМ8102/1635/АВ Управління Держпраці в Хмельницькій області винесено постанову від 15 липня 2020 року № 22/18, якою на позивача на підставі статті 265 КЗпП України накладено штраф в розмірі 1 086 290 грн. за порушення вимог статей 21, 24 Кодексу законів про працю України та Постанови №413, яку позивач оскаржив до суду.

13. Не погодившись з вищезазначеною постановою та діями відповідача в процесі складання Акту інспекційного відвідування, позивач звернувся до суду з позовом

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, керувався тим, що правовідносини між позивачем та громадянами, з якими укладені договори надання послуг операторів інформаційно-комунікаційних мереж мають всі ознаки трудових, а тому висновки відповідача, викладені в акті інспекційного відвідування, щодо існування між позивачем та відповідними фізичними особами фактичних трудових відносин без відповідного їх оформлення з дотриманням вимог трудового законодавства та порушення позивачем статті 24 КЗпП України є правомірними.

15. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і, задовольняючи позов, керувався тим, що послуги, визначені в укладених позивачем з фізичними особами договорах, мають тимчасовий, а не триваючий характер, у них відсутня будь-яка регламентація трудової діяльності, визначення робочого часу та часу відпочинку виконавців, та їх обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку тощо. Оплата за надані послуги передбачена саме по факту наданих конкретних послуг за актами виконаних робіт, а не за сам процес виконання трудових обов`язків. Підставою для складення вказаних актів виконаних робіт є фактичні обсяги виконаних робіт (наданих послуг), підтверджені замовником.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

16. Касаційну скаргу мотивовано порушенням апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що апеляційний адміністративний суд при вивченні змісту відносин, що склалися між позивачем по справі і вищенаведеними громадянами, не вірно оцінив характер відповідних правовідносин, не врахував ряд обставин, які вказують на наявність саме трудових відносин, а не цивільно-правових.

17. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що суд апеляційної інстанції під час вирішення спору не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 09 липня 2020 року у справі № 821/851/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 160/8039/18.

18. У відзиві та поясненнях на касаційну скаргу позивач зазначає про необґрунтованість касаційної скарги, відсутність підстав для касаційного перегляду судових рішень.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

20. Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

21. Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

22. Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

23. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

24. У постанові від 19 травня 2020 року у справі №910/719/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

25. Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

26. Так у справі №560/4561/20 Управління Держпраці у Хмельницькій області, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, посилалося на те, що суд апеляційної інстанції під час вирішення спору не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 09 липня 2020 року у справі № 821/851/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 160/8039/18.

27. Касаційне провадження було відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України для перевірки чи дійсно, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

28. У справі №821/851/17 оскаржувалася постанова Головного управління Держпраці у Херсонській області про накладення штрафу на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на підприємство накладено штраф в розмірі 288 000 грн. В Акті перевірки зафіксовано порушення товариством частини 3 статті 24 КЗпП України, що виразилось в укладені позивачем договорів про надання послуг з охорони майна від 20 січня 2017 року №10-ф, №11-ф, №12-ф, які мають ознаки трудових відносин із трьома найманими працівниками.

29. При розгляді справи №821/851/17 Верховний Суд врахував умови укладених договорів, а також те, що особи, залучені до охоронної діяльності на підставі цивільно-правових договорів не є суб`єктами господарювання, що отримали відповідну ліцензію на здійснення охоронної діяльності і зробив висновок, що органом Держпраці при проведенні перевірки було вірно встановлено, що позивачем в порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України було допущено 3 працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

30. У справі №160/8039/18 оскаржувалася постанова Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області порушення з боку позивача частини першої статті 21, частин першої, третьої статті 24 КЗпП України, а саме, допуск до роботи працівників без оформлення трудових договорів.

31. При розгляді справи №160/8039/18 судами було встановлено, що позивачем було укладено 15 цивільно-правових договорів з окремими фізичними особами. Предметом договору є виконання будівельних робіт на об`єкті - житловий будинок. Верховний Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, врахував, що жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню. Не містяться у договорі і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. Зі змісту договору неможливо встановити, що саме повинні зробити виконавці та в якій кількості тощо. Акти здавання-приймання робіт, укладені за вказаними договорами, містять лише інформацію про виконання будівельних робі на об`єкті та вартість таких робіт.

32. Натомість, у справі, що розглядається (№560/4561/20) оскаржується постанова Управління Держпраці у Хмельницькій області за порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України та використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових правовідносин та укладення трудових договорів з 23 особами, з якими укладені договори надання послуг операторів інформаційно-комунікаційних мереж.

33. Суд апеляційної інстанції дослідив вказані договори і зробив висновок про те, що сам характер наданих послуг передбачає періодичний характер їх виконання, а твердження відповідача про постійний характер процесу роботи вищезазначеними особами не підтверджено належними доказами. Відповідачем не спростовано і тієї обставини, що особи, з якими укладено договори про надання послуг не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку, а період виконання робіт взагалі не охоплювався поняттям робочий час, а останні зобов`язані були знаходитись на робочому місці під час виконання своїх обов`язків. Послуги, визначені в договорах, мають тимчасовий, а не триваючий характер, у них відсутня будь-яка регламентація трудової діяльності, визначення робочого часу та часу відпочинку виконавців, та їх обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку тощо.

Поряд з цим, оплата за надані послуги передбачена саме по факту наданих конкретних послуг за актами виконаних робіт, а не за сам процес виконання трудових обов`язків. Підставою для складення вказаних актів виконаних робіт є фактичні обсяги виконаних робіт (наданих послуг), підтверджені замовником.

34. Інше вирішення судом апеляційної інстанції спору у цій справі в порівнянні із результатами касаційного перегляду справ №160/8039/18, №821/851/17 обумовлено іншим складом обставин у справі та оцінкою доказів.

35. Аналіз зазначених відповідачем постанов Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 821/851/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 160/8039/18, на які зроблено посилання у касаційній скарзі як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваних судових рішень не дає підстав для висновку про те, що суд апеляційної інстанції порушив підхід, неодноразово висловлений Верховним Судом при розгляді цієї категорії спорів. При цьому інший результат розгляду спорів у вказаних відповідачем справах обумовлений специфікою цивільно-правових договорів у кожному окремому випадку та встановленими судами обставинами.

36. Враховуючи викладене, Суд не вбачає підстав для касаційного перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

37. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

38. З урахуванням наведеного, касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, підлягає закриттю.

39. Колегія суддів вважає, що інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, наданих судам попередніх інстанцій. При цьому у касаційній скарзі не обґрунтовано підстав для касаційного оскарження, передбаченого пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

40. Так, у разі, якщо скаржник вважав, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі мало бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на їх думку, останні є недопустимим з, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

41. Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність ії (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

42. Касаційна скарга Управління Держпраці у Хмельницькій області не містить вищевказаного обґрунтування порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

З огляду на викладене, керуючись статтями 345, 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі № 560/4561/20, яке було відкрито з підстави, встановленої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя А.Ю. Бучик

Суддя Л.Л. Мороз