Ухвала

від 05.05.2022 по справі 204/748/22

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/748/22

Провадження № 1-кп/204/364/22

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників адвоката ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5

адвоката ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпріматеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.206-2, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.362, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365-2 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.206-2, ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.206-2, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.362, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365-2 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.206-2 КК України, внесеного до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за №12020040680001163 від 04.08.2021

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровськ перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні №120200040680001163 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.206-2, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.362, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365-2 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.206-2, ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.206-2, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.362, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365-2 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.28 ч.3 ст.206-2 КК України

В підготовчому судовому засіданні стороною захисту заявлено клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з поверненням останньому внесеного розміру застави.

В обґрунтування доводів клопотання сторона захисту зазначає, що ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2021 року у кримінальному провадженні №120200040680001163 відносно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом у виді застави в розмірі у сумі 1000000 грн та покладенням на ОСОБА_9 ряду процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

09.12.2021 ОСОБА_9 внесено заставу у розмірі 1 000 000 грн, а 13.12.2021 ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у кримінальному провадженні №120200040680001163 продовжено строк дії обов`язків передбачених ст. 194 КПК України до 11 лютого 2022 року включно.

Починаючи з 11.02.2022 строк дії процесуальних обов`язків покладених на ОСОБА_9 закінчився, з клопотанням про їх продовження сторона обвинувачення не зверталась. Однак, незважаючи на відсутність покладених на ОСОБА_9 процесуальних обов`язків, останній дотримується належної процесуальної поведінки та не порушує жодних процесуальних обов`язків.

На даний час ОСОБА_9 фактично не має змоги працювати за основним місцем роботи у зв`язку зі вступом до територіальної оборони і його родина потребує додаткових коштів, а відтак сторона захисту просить змінити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання.

Клопотання подане в письмовому виді, долучене до матеріла кримінального провадження.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився.

Захисник ОСОБА_11 та обвинувачена ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилися. Від захисника адвоката ОСОБА_11 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_10 надійшло клопотання про перенесення судового засідання після закінчення воєнного стану. Зазначив, що обвинувачена ОСОБА_10 наданий час перебуває на лікуванні за межами України у зв`язку з чим не може приймати участь в судовому засіданні.

З`ясувавши думку учасників процесу, суд постановив розглянути клопотання за відсутності зазначених осіб.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_6 клопотання підтримали, посилаючись на викладені в ньому доводи.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Адвокат ОСОБА_5 просив вирішити питання на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника.

Адвокат ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_7 підтримали клопотання.

Вислухавши доводи сторін з приводу заявленого клопотання, дослідивши долучені до клопотання додатки, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 315 КПК України суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом ІІцього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відтак, вказане клопотання подане належною особою, у спосіб, визначений КПК України.

Так, ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2021 року у кримінальному провадженні №120200040680001163 відносно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного розміру застави 1000000 грн та покладенням на ОСОБА_9 обов`язків, визначених ст.194 КПК України.

Як наслідок внесення визначеного розміру застави, обвинувачений є таким, відносно якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2021 строк дії покладених обов`язків продовжено до 11.02.2002 включно.

Частиною 3 статті 201 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддякерується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені уст. 194 КПК України, конструкція якої передбачає чотири рівня дослідження слідчим суддею обставин (фактів):

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) врахування спливу строку досудового розслідування.

Щодообґрунтованої підозрисуд зазначає, що оскільки дане кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, оцінка обґрунтованості підозри надавалась слідчими суддями під час застосування запобіжного заходу та продовження строку дії обов`язків, то вирішення даного питання на зазначеній стадії кримінального процесу є передчасним.

Щодоризиків кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Щодо ризиків у цьому кримінальному провадженні, на даному етапі кримінального провадження , суд звертає увагу на таке.

Починаючи з 12.02.2022 по день розгляду даного клопотання покладені на ОСОБА_9 процесуальні обов`язки не продовжувались. Станом на день проведення підготовчого судового засідання скарг на процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_9 не надходило, не заявлено таких скарг і в судовому засіданні.

Щодо наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, суд вважає наступне.

Згідно з Конституцією України та Законом України Про міжнародні договори і угоди, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Україна 17 липня 1997 року прийняла Закон України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р., Перший протокол та протоколи №2, 4, 7 та 11 до Конвенції за №475/97-ВР. Пунктом 1 цього Закону визначено, що Україна повністю визначає на своїй території дію ст.46 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

23 лютого 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон України Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини. Згідно з цим законом, при розгляді справ судами України, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практика Європейського суду з прав людини повинні використовуватися як джерела права. Дане положення спрямоване на реалізацію вищевказаної конституційної норми і норм Закону України Про міжнародні договори та угоди.

Відтак, Конвенція є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України. При цьому на законодавчому рівні діє принцип примату норм міжнародного права у випадку, якщо вони суперечать нормам національного законодавства України. Таким чином, норми Конвенції повинні застосовуватися національними судами, так само, як внутрішнє законодавство, і як норм прямої дії.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод складається з преамбули та 59 статей, при цьому основний текст Конвенції доповнюють протоколи, які поступово розширюють перелік прав та свобод або вносять зміни до Конвенції. Особливістю конвенції є те, що вона забезпечує права і основоположні свободи на національному рівні та гарантує дієву та ефективну систему їх захисту на наднаціональному (міжнародному) рівні.

Ризик ймовірного переховування від органів досудового розслідування та/або суду тлумачиться у справах «Вемхофф проти Німеччини», «Мацнеттер проти Австрії», «Стогмюллер проти Австрії», «Клоот проти Бельгії», «В. проти Швейцарії», «Ранінен проти Фінляндії», «І.А. проти Франції», «Пунцельт проти Чехії», «Чеські проти Чехії», «Барфусс проти Чехії», «Мамедова проти Росії» та «Олександр Макаров проти Росії», де Європейський Суд з прав людини визначив, що про ризик ймовірного переховування від органів досудового розслідування та/або суду має свідчити поведінка особи, адже якщо особа мала багато можливостей та часу здійснити задумане і не здійснила його, ризик втрачає свою актуальність.

Так, наприклад, ЄСПЛ у рішення по справі «В. проти Швейцарії» («Wv.Switzelend») № 14379/88 від 26.01.1993 р.) стверджує: «Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з урахуванням низки інших факторів, які або можуть підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя або ж зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом та його міжнародні контакти.

Позиція Європейського суду з прав людини щодо ймовірності втечі підозрюваного ( обвинуваченого) та його переховування від правоохоронних органів зводиться до наступних ключових моментів: така ймовірність не може оцінюватися лише на основі покарання, що загрожує даній особі. При цьому слід враховувати й інші релевантні обставини, які або можуть підтвердити ймовірність втечі або ж зробити її незначною. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом та його міжнародні контакти.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами той факт, що особа уже ухилялася від правоохоронних органів.

Національним судам слід враховувати те, чи була можливість у обвинуваченого у зв`язку із здійсненням щодо нього процесуальних дій (із змісту яких він міг зрозуміти, що стосовно нього було розпочате кримінальне переслідування) втекти раніше. Якщо така можливість була, і обвинувачений нею не скористався, то ризик втечі на момент розгляду питання про тримання під вартою чи застосування іншого запобіжного заходу істотно зменшується.

На оцінку можливого ризику переховування від правоохоронних органів може впливати й інформація про те, що особа терміново збуває житло, в якому вона тривалий час проживала, закриває рахунки в банку, придбаває валюту, звільняється з роботи. Однак така інформація не повинна бути голослівною. Вона повинна бути підтвердженою.

Так, як вже зазначалось в мотивувальній частині ухвали вище, з 12.02.2022 ОСОБА_9 не переховувався від суду, спроб здійснення втечі не вчиняв.

Прокурором в судовому засіданні не наведено фактів, які б свідчили, про те, що ОСОБА_9 вчиняв будь-які дії, спрямовані на знищення чи підроблення речей і документів, які мають суттєве значення для розгляду кримінального провадження, здійснював незаконний вплив на свідків та інших учасників кримінального провадження або не з`являвся вчасно на виклики у кримінальному провадженні та можливість переховуватися.

Зважаючи на викладене, суд не погоджується з доводами сторони обвинувачення про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 іншого більш м`якого запобіжного заходу.

У відповідності до положеньст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 КПК України,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язанийвсукупності оцінити вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; тяжкістьпокарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; вікта станздоров`я підозрюваного,обвинуваченого; міцністьсоціальних зв`язківпідозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; наявністьу підозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; репутаціюпідозрюваного,обвинуваченого; майновийстан підозрюваного,обвинуваченого; наявністьсудимостей упідозрюваного,обвинуваченого; дотриманняпідозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Зважаючи на вказані положення КПК України, суд враховує: належну процесуальну поведінку обвинуваченого в умовах застосованого запобіжного заходу, скарг на яку в сторони обвинувачення не виникало, те, що про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення обвинуваченому не повідомлялось, останній має сталі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, на утриманні має неповнолітню дитину, майновий станобвинуваченого та вважає наявними підстави для задоволення клопотання.

При цьому, при вирішенні даного клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження упродовж тривалості кримінального провадження ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу сторона обвинувачення має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи.

Враховуючи викладене та те, що при розгляді даного клопотання судом, на даному етапі кримінального провадження встановлено зменшення кількості наявних ризиків, визначених ст. 177 КПК України, про що описано в мотивувальній частині ухвали вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання в повному обсязі.

Задовольняючи клопотання сторони захисту, суд, виходячи з положень ст.ст.181, 194 КПК України вважає за необхідне при застосуванні запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання покласти на підозрюваного обов`язки, передбачених ст. 194 КПК України, встановити строк дії покладених судом обов`язків до 03.07.2022.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,7, 9, 22,176-178, 194, 201, 315 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 передбачені ст.194 КПК України обов`язки, а саме: прибувати до суду за першим викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; не спілкуватись із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні.

Визначити строк дії покладених обов`язків до 03.07.2022 включно.

Повернути внесену на підставі виконання ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2021 року у справі № 204/748/22 в кримінальному провадженні № №120200040680001163 заставу у сумі 1 000 000 грн., внесену на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області, заставодавцю - Приватна виробнича фірма «Агроцентр» на дебетовий рахунок № НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 24242721, МФО 320984 банк одержувача AT«ПРОКРЕДИТ БАНК».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1