Рішення

від 21.02.2022 по справі 910/19972/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2022Справа №910/19972/21

За позовомПриватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа"проспростування недостовірної інформації та стягнення 50 000,00 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін: від позивача:Краснощок Д.В.від відповідача:Степанов О.В., Шинкарук М.М., Шпитко Є.П. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа", в якому просить суд визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації позивача, інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" на веб-сайті MIND.UA в мережі Інтернет у публікації 17.03.2021 із назвою "Гра втемну: як в Україні процвітає чорний еквайринг. І чому відмивання грошей не цікавить НБУ та правоохоронні органи", спростувати та видалити таку інформацію, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" відшкодування моральної (немайнової) шкоди у розмірі 50 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" вказує, що 17.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" на веб-сайті MIND.UA розмістило публікацію, яка, за твердження позивача, містить недостовірну інформацію негативного характеру щодо Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк", чим було порушено його особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації.

У змісті позовної заяви Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 9 080,00 грн. та очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у орієнтовному розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 відкрито провадження у справі №910/19972/21; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; підготовче засідання призначено на 11.01.2022.

31.12.2021 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" надійшов відзив на позов з доказами його направлення позивачу, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що ст. 34 Конституції України гарантовано кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Відповідач стверджує, що розміщена на сайті інформація підтверджується відео (розміщеними на відеохостінгу YouTube), листами та повідомлення з чатів і месенджерів, копії яких долучено до відзиву. При цьому, відповідач звертає увагу суду, що Національним банком України були застосовані заходи впливу, зокрема, у вигляді штрафу у розмірі 10 000 000,00 грн. за неналежне виконання обов`язку щодо здійснення належної перевірки нових, а також існуючих клієнтів банку. Крім того, відповідач звертає увагу суду на відсутність розрахунку та недоведеність вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн. У змісті відзиву Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого відповідач очікує понести витрати, пов`язані із розглядом даної справи, на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 14 850,00 грн. із розрахунку 1 350,00 грн. за 1 годину роботи адвоката.

10.01.2022 засобами поштового зв`язку від Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" надійшла відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу, в якій позивач вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" не надано належних доказів на підтвердження правдивості поширеної інформації. Також Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" вказує, що поширена Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" інформація викладена таким чином, що містить твердження про причетність позивача до схем по легалізації (відмиванню) коштів, отриманих злочинним шляхом. Крім того, позивач вказує, що термінали самообслуговування під брендом "Ibox" не належать Приватному акціонерному товариству "Айбокс Банк". Позивач зазначає, що заявлений розмір моральної шкоди відповідає вчиненому відповідачем порушенню та витратам, які необхідні для відновлення попереднього стану ділової репутації Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк". Щодо надсилання MIND.UA на адресу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" запиту, то позивач вказує, що автором цього листа була ОСОБА_1, яка не долучила документи, які б підтверджували її статус журналіста, а позивач не є розпорядником публічної інформації, а тому даний лист не підлягав розгляду.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 відкладено вирішення клопотання про огляд доказів на більш пізню стадію судового розгляду; відкладено вирішення клопотання про витребування доказів до наступного засідання; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 25.01.2022.

18.01.2022 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" надійшли заперечення на відповідь на відзив (з доказами їх направлення позивачу), в яких відповідач вказує, що презумпція добропорядності нівельована ще у 2014 році, а відтак для позивача діє загальний тягар доведення позову. Також відповідач звертає увагу суду на те, що Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" саме зазначає на своєму сайті про належність йому терміналів самообслуговування Ibox.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подачу заяви свідка; поновлено відповідачу строк на подачу заяви свідка; долучено заяву свідка до матеріалів справи; встановлено позивачу строк для надання пояснень з урахуванням заяви свідка - 5 днів; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03.02.2022.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2022 закрито підготовче провадження у справі; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; викликано ОСОБА_1 в наступне засідання в якості свідка; зобов`язано відповідача забезпечити явку свідка в наступне засідання; призначено розгляд справи по суті на 15.02.2022.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про відкладення засідання, оскільки у нього було достатньо часу для можливості дістатись до Господарського суду міста Києва після засідання в іншому суді, а також з урахуванням необхідності заслухати пояснення свідка, який з`явився в засідання; оголошено перерву в судовому засіданні до 22.02.2022.

В судовому засіданні 15.02.2022 допитано в якості свідка ОСОБА_1 .

В судове засідання 22.02.2022 з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, а представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні та подали заяву про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

У судовому засіданні 22.02.2022 судом було закінчено розгляд справи №910/19972/21 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" у своєму позові просить суд визнати недостовірною та спростувати інформацію, розповсюджену Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" на інформаційному ресурсі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" (веб-сайті): mind.ua, у мережі Інтернет у публікації від 17.03.2021 під заголовком: "Гра втемну: як в Україні процвітає чорний еквайринг. І чому відмивання грошей не цікавить НБУ та правоохоронні органи", а саме інформацію наступного змісту:

1) "… що сайти… користуються послугами еквайрингу Айбокс банку…28 із 32 проведених операцій на сайтах нелегальних онлайн-казино обманювали банк… Тож виходить, що ані Айбокс банк, ані банк "Конкорд" цього не помітили, і передали банкам-емітентам та платіжним системам неправдиву інформацію з хибним МСС-кодом…";

2) "…"Космолот" також активно закликає гравців поповнювати ігровий рахунок через термінали самообслуговування Ibox, які належать Айбокс банку…";

3) "… Mind надіслав до АТ "Айбокс банк" та АКБ "Конкорд" інформаційні запити щодо використання міскодингу сайтами онлайн-казино…

Водночас, в.о. голови правління АТ "Айбокс банк" Світлана Голяк, проігнорувала питання, чому банк не реагує на факти міскодингу, які допускають сайти нелегальних онлайн-казино, витрактувала цей закон як шахрайські дії з боку Mind. І "пригрозила" кримінальною відповідальністю за публікацію інформації про банк. "Зміст зазначеного листа буде поширено в журналістських колах та висвітлено у професійних і незаангажованих засобах масової інформації для попередження у майбутньому вчинення аналогічних шахрайських дій від Вашого імені по відношенню до фізичних та юридичних осіб", - додала вона у листі.

У свою чергу, Mind трактує такі дії банку як тиск на журналіста та видання. Таку ж оцінку дають і медіаюристи: "Не вся інформація, якою володіє банк, є банківською таємницею. Запитувана інформація не належить до тієї, яка складає банківську таємницю. Такі заяви у відповіді на запит про доступ до публічної інформації є тиском на журналіста", - зазначила медіаюристка Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк…".

Позивач стверджує, що дана інформація є недостовірною, оскільки, на його думку, відповідач у публікації пов`язує його із схемами по легалізації (відмиванню) коштів, здобутих злочинним шляхом, а також із онлайн-шахраями для прямого обману споживачів. Також Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" вказує, що у наведених публікаціях міститься недостовірна (неправдива) інформація, що шкодить (дискредитує) діловій репутації позивача, у зв`язку з чим останній звернувся до суду із даним позовом.

Суть заперечень відповідача проти позову зводилась до наступного:

1) відомості щодо проведення операцій по поповненню коштів підтверджуються фінансовим документами та листами банків;

2) твердження щодо заклику онлайн-казино поповнювати рахунки саме через позивача підтверджується відомостями сайту;

3) відповідачем процитовано лист відповідь Банку від 05.03.2021 №748/12-01.

Частиною 4 статті 32 Конституції України гарантовано кожному судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Інформація, тобто документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі, є видом нематеріальних благ, щодо якого можуть виникати цивільні права і відносини. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

Основні правила щодо ведення інформаційної діяльності, тобто одержання, використання, поширення та зберігання інформації і захисту прав суб`єктів інформаційних відносин містяться у статтях 32 і 34 Конституції України, а також у Цивільному кодексі України та Законах України "Про інформацію".

Згідно з статтею 1 Закону України "Про інформацію" приписи якої кореспондуються з частиною 1 статті 200 Цивільного кодексу України, під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частинами 1, 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

За приписами статті 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Право на повагу до гідності та честі відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, які не мають економічного змісту (статті 269, 270 Цивільного кодексу України).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи".

Тобто, лише встановлення судом наявності всіх чотирьох елементів правопорушення в їх сукупності може мати наслідком притягнення відповідача до відповідальності за поширення недостовірної інформації, в той час як відсутність одного із елементів такого правопорушення свідчить про відсутність в діях відповідача складу такого правопорушення.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №439/1469/15-ц, від 28.02.218 у справі №347/1525/14-ц, від 01.02.2018 у справі №461/6366/15-ц.

Належність веб-сайту "mind.ua" Товариству з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" та факти поширення спірної інформації Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" на інформаційному ресурсі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" (веб-сайті): mind.ua, у мережі Інтернет відповідачем не заперечувались.

Частиною 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що мало місце поширення відповідачем спірної Інформації необмеженому колу осіб.

Також відповідач не заперечує, що спірна інформація стосувалась, в тому числі Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк".

Здійснюючи аналіз поширених тез в аспекті їх достовірності суд констатує наступне.

Щодо цитати: "… що сайти… користуються послугами еквайрингу Айбокс банку…28 із 32 проведених операцій на сайтах нелегальних онлайн-казино обманювали банк… Тож виходить, що ані Айбокс банк, ані банк "Конкорд" цього не помітили, і передали банкам-емітентам та платіжним системам неправдиву інформацію з хибним МСС-кодом…".

По-перше, відомості про користування послугами еквайрингу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" для проведення операцій поповнення коштів онлайн-казино відповідає обставинам справи та підтверджується зібраними доказами.

По-друге, автор публікації не звинувачує Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" у таких діях, а навпаки, зазначає про те, що онлайн-казино обманювали банк, шляхом передачі банкам-емітентам та платіжним системам неправдивої інформації з хибним МСС-кодом, що виключає твердження Банку про звинувачення відповідачем його у кримінально караних діяннях.

Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи відомості, які не відповідають дійсності, є твердженнями про факти і події, які не мали місця у реальності у час, до якого відносяться оспорювані відомості.

На думку суду, посилання відповідача на те, що онлайн-казино обманювали банк, шляхом передачі банкам-емітентам та платіжним системам неправдивої інформації з хибним МСС-кодом, створюють у стороннього спостерігача негативне враження щодо контрагентів Банку, а не самого Банку, а відтак не можуть вважатись негативною інформацією, яка шкодить діловій репутації позивача.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що вказана цитата не містить недостовірної інформації щодо Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк".

Щодо цитати: "…"Космолот" також активно закликає гравців поповнювати ігровий рахунок через термінали самообслуговування Ibox, які належать Айбокс банку…".

Заклик Космолоту поповнювати ігровий рахунок через термінали самообслуговування Ibox, які належать Банку відповідає відомостям сайту Космолот. Заперечення Банку, що, нібито, такі термінали належать іншій юридичній особі, є, на думку суду, правовим маніпулюванням, адже в даному випадку "під належать" не обов`язково має бути розуміння "знаходяться у власності", а достатнім є значення "мають правовий зв`язок" з Банком. Адже споживачу фінансових послуг не важливим є правовий ланцюг укладених угод, які дозволяють Банку чи фінансовій компанії здійснювати необхідну споживачу операцію, адже асоціація такої послуги пов`язана саме з найменуванням банку/фінансової компанії.

Більш того, відповідачем надано докази розміщення Приватним акціонерним товариством "Айбокс Банк" на власному веб-сайті відомостей про термінали Ibox із зазначенням адрес таких терміналів. Будь-яких уточнень про належність цих терміналів іншій особі, відмінній від Банку, не повідомляється.

Відтак, Приватним акціонерним товариством "Айбокс Банк" до дати поширення відповідачем публікації розміщувалась інформація на власному веб-сайті, яка унеможливлювала розуміння відмінності між власними терміналами самообслуговування та терміналами самообслуговування, які мають правовий зв`язок із банком, а також із такої інформації не вбачалось обставин неналежності терміналів самообслуговування Ibox позивачу.

В свою чергу, відповідач оперував тією інформацією, яка розповсюджувалась самим позивачем.

Відтак, відсутні підстави для висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" було перекручено одержану від позивача інформацію чи висвітлено її неправдиво, оскільки джерелом такої інформації виступив сам позивач.

Відтак, Банком не доведено, а судом не встановлено, який чином така інформація порушує особисті немайнові права Банку.

Щодо цитати: "… Mind надіслав до АТ "Айбокс банк" та АКБ "Конкорд" інформаційні запити щодо використання міскодингу сайтами онлайн-казино…

Водночас, в.о. голови правління АТ "Айбокс банк" Світлана Голяк, проігнорувала питання, чому банк не реагує на факти міскодингу, які допускають сайти нелегальних онлайн-казино, витрактувала цей закон як шахрайські дії з боку Mind. І "пригрозила" кримінальною відповідальністю за публікацію інформації про банк. "Зміст зазначеного листа буде поширено в журналістських колах та висвітлено у професійних і незаангажованих засобах масової інформації для попередження у майбутньому вчинення аналогічних шахрайських дій від Вашого імені по відношенню до фізичних та юридичних осіб", - додала вона у листі.

У свою чергу, Mind трактує такі дії банку як тиск на журналіста та видання. Таку ж оцінку дають і медіаюристи: "Не вся інформація, якою володіє банк, є банківською таємницею. Запитувана інформація не належить до тієї, яка складає банківську таємницю. Такі заяви у відповіді на запит про доступ до публічної інформації є тиском на журналіста", - зазначила медіаюристка Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк…".

Відповідачем в частині процитовано, а в частині висвітлене власне розуміння інформації, яка викладена в листі Банку від 05.03.2021 №748/12-01.

Суд відзначає суперечливість позиції Банку щодо власного тлумачення змісту свого ж листа: з одного боку Банк відмовив у наданні відповіді, оскільки не надано доказів того, що запит підписано журналістом, а з іншого - повідомив про можливість поширення змісту запиту у журналістських колах. На запитання суду представнику Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" у судових засіданнях для чого поширювати такий запит (який на думку Банку не є запитом журналіста) у журналістських колах, переконливої відповіді суд не одержав.

Слово пригрозила міститься у статті у лапках, що означає не пряме значення цього слова (а переносне), і підпадає під твердження відповідача про власне розуміння можливого переслідування.

Більш того, передостанній абзац листа про роз`яснення що "такі дії мають ознаки кримінального правопорушення ….," на думку суду, можна кваліфікувати як попередження про можливе ініціювання кримінального провадження.

Словосполучення "а оцінка їм буде надана правоохоронними органами" (застосування дієслова "буде надана" могло створити у особи, якій адресовано такий лист, враження про невідворотне (або таке яке вже відбулося) ініціювання кримінального провадження Приватним акціонерним товариством "Айбокс Банк".

Разом із цим, представник Банку не зміг пояснити у судовому засіданні чим було викликана така реакція Банку на відповідний запит, адже ніщо не заважало запросити підтвердження повноважень особи, яка звернулася із запитом (посвідчення журналіста) та надати відповідь.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Відтак, висловлення відповідачем власного розуміння та оцінки такого листа "як тиску" є оціночним судженням відповідача та його журналістів, а відтак не може бути визнана недостовірною інформацією.

Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не доведено, що поширена відповідачем інформація, вимоги про спростовування якої заявлено у даному позові, є недостовірною інформацією, а відповідачем доведено відсутність недостовірної інформації у публікації від 17.03.2021 під заголовком: "Гра втемну: як в Україні процвітає чорний еквайринг. І чому відмивання грошей не цікавить НБУ та правоохоронні органи", у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні вимог про визнання інформації недостовірною та зобов`язання відповідача спростувати таку інформацію.

Оскільки судом встановлено відсутність правових підстав для визнання інформації недостовірною, то відсутні правові підстави для стягнення на користь Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн., завданої внаслідок розповсюдження такої інформації, у зв`язку з чим суд також відмовляє у задоволенні такої вимоги.

Щодо інших доводів сторін, викладених у заявах по суті справи, суд зазначає, що у п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Пронін проти України" зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, інші доводи сторін судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному аспектах.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Судові витрати Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк", які складаються з судового збору та витрат на оплату професійної правничої допомоги, покладаються на позивача. Натомість питання відшкодування судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" на оплату професійної правничої допомоги при ухваленні рішення суду не вирішувалось з огляду на подання відповідачем заяви в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 79, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 9 А; ідентифікаційний код 21570492) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" (04086, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 41; ідентифікаційний код 40430635) про спростування недостовірної інформації та стягнення 50 000,00 грн. відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача, пов`язані із розглядом справи в частині сплаченого судового збору та витрат на оплату професійної правничої допомоги, покласти на Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 04.05.2022.

Суддя Р.В. Бойко