Ухвала

від 03.05.2022 по справі 902/462/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 902/462/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Волинській області

на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 16.12.2021

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2022

у справі

за заявою Фізичної особи-підприємця Балєва Валентина Петровича

до Дочірнього виробничо-комерційного підприємства "Горохів-Агротехцентр МТС"

про відкриття провадження у справі про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/462/21 за заявою Фізичної особи-підприємця Балєва Валентина Петровича до Дочірнього виробничо-комерційного підприємства "Горохів-Агротехцентр МТС" про банкрутство.

Ухвалою суду від 25.05.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього виробничо-комерційного підприємства "Горохів-Агротехцентр МТС", визнано вимоги кредитора кредитора - Фізичної особи-підприємця Балєва Валентина Петровича в сумі 3 225 269,23 грн. боргу, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Томашука М.С., призначено попереднє засідання на 30.06.2021 р.

15.09.2021 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника - Дочірнє виробничо-комерційне підприємство "Горохів-Агротехцентр МТС" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалою суду від 07.10.2021р. задоволено заяву Головного управління ДПС у Волинській області б/н та дати (вх.№01-36/684/21 від 09.09.2021) про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 10 281 764,25 грн. Визнано конкурсні кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Волинській області до ДВКП "Горохів-Агротехцентр МТС" у розмірі 10 281 764,25 грн.

29.11.2021 на адресу суду від Головного управління ДПС у Волинській області надійшло клопотання б/н та дати (вх.№ 01-36/901/21 від 29.11.2021) про внесення до реєстру відомостей про майно боржника, яке перебуває в податковій заставі.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.12.2021, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2022, відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області б/н та дати (вх.№ 01-36/901/21 від 29.11.2021).

До Верховного Суду від Головного управління ДПС у Волинській області надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 16.12.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2022 по справі № 902/462/21 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Дослідивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Частиною 3 статті 9 КУзПБ передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Так, у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Отже, положеннями КУзПБ не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції щодо розгляду клопотання про внесення до реєстру відомостей про майно боржника, яке перебуває в податковій заставі, які є предметом касаційного оскарження у касаційній скарзі Головного управління ДПС у Волинській області.

Виходячи з норм частини 3 статті 9 КУзПБ, оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного судів не можуть бути предметом перегляду в касаційному порядку, так як у разі здійснення їх касаційного перегляду касаційний суд буде діяти не як суд, встановлений законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області яка подана на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 16.12.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2022 по справі № 902/462/21.

З урахуванням викладеного та керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області яка подана на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 16.12.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2022 по справі № 902/462/21.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

Н.Г. Ткаченко