ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 915/611/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ здоров`я" на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 (колегія суддів: Ярош А. І, Головей В. М., Принцевська Н. М.) та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.09.2021 про забезпечення позову (суддя Ткаченко О. В.) у справі
за позовом Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ здоров`я" про скасування державної реєстрації права власності,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Миколаївська міська рада звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ здоров`я" (далі - ТОВ "Світ здоров`я") про скасування державної реєстрації права власності та припинення за відповідачем та за Товариством з обмеженою відповідальністю "Пантіон-резерв" (далі - ТОВ "Пантіон-резерв") права власності на об`єкт незавершеного будівництва, що складається з нежитлової будівлі літ. А - спортивно-оздоровчий центр готовністю 5% по просп. Богоявленському. Також позивачем заявлено вимоги щодо зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загальною площею 7 643 м2 (кадастровий номер 4810136900:05:026:0004) шляхом знесення (демонтажу) об`єкта незавершеного будівництва.
2. На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про самовільне зайняття земельної ділянки, оскільки рішенням Миколаївської міської ради від 28.01.2015 № 45/42 відповідачу було відмовлено у продовженні договору оренди земельної ділянки, зобов`язано її звільнити та повернути міській раді у стані, придатному для подальшого використання. Також позивач наголосив на незаконному розміщенні на зазначеній земельній ділянці споруди за відсутності документів, які підтверджують право користування цією земельною ділянкою, право розпорядження якою належить до компетенції міської ради. При цьому позивач послався на статті 80, 83, 116, 122, 152, 212 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 169, 172, 319, 321, 327, 525, 526, 598, 599, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 2, 5, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
3. 24.09.2021 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просив:
- накласти арешт на об`єкт незавершеного будівництва;
- заборонити ТОВ "Світ здоров`я" здійснювати будівельні роботи на об`єкті незавершеного будівництва та вживати будь-яких заходів щодо прийняття його в експлуатацію, у т.ч. подавати відповідні документи до органів державного архітектурно-будівельного контролю.
- заборонити Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради та Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області приймати в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт - спортивно-оздоровчий центр по просп. Богоявленському ріг вул. Шури Кобера, м. Миколаїв, Миколаївська область шляхом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.
4. На обґрунтування заяви позивач вказав, що державна реєстрація на зазначений об`єкт здійснювалася тричі: спочатку за ТОВ "Світ здоров`я", потім за ТОВ "Пантіон-резерв", потім знову за ТОВ "Світ здоров`я". З огляду на ці обставини позивач вважає очевидною небезпеку відчуження спірного об`єкту на користь третіх осіб, що може утруднити та навіть призвести до неможливості поновлення інтересів власника земельної ділянки шляхом усунення перешкод у користуванні.
5. Крім того, позивач наголошує, що даний об`єкт є саме об`єктом незавершеного будівництва готовністю 5 %, а отже може бути добудованим відповідачем та введеним в експлуатацію, що згодом стане підставою для державної реєстрації права власності уже на відповідний об`єкт нерухомого майна, та, в свою чергу, унеможливить поновлення прав позивача через неможливість виконання судового рішення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
6. Ухвалою суду від 22.09.2021 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 915/1062/21 предметом розгляду якої є визнання поновленим договору оренди землі від 15.12.2005, зареєстрованого у книзі записів договорів оренди землі Миколаївської міської ради за № 3863 та у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 30.01.2006 за № 040600100061 на той самий строк та на тих самих умовах щодо земельної ділянки площею 7 643 м2 кадастровий номер 4810136900:05:026:0004, яка знаходиться за адресою: місто Миколаїв, проспект Жовтневий ріг вулиці Шури Кобера шляхом укладення додаткової угоди у відповідній редакції.
7. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.09.2021 заяву Миколаївської міської ради про забезпечення позову задоволено повністю.
8. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.09.2021 скасовано частково, викладено резолютивну частину ухвали в іншій редакції, за змістом якої заяву Миколаївської міської про забезпечення позову задоволено частково, заборонено ТОВ "Світ здоров`я" здійснювати будівельні роботи на об`єкті незавершеного будівництва - спортивно-оздоровчий центр готовністю 5 % по просп. Богоявленському ріг вул. Шури Кобера, м. Миколаїв, Миколаївська область; заборонено Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради та Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області приймати в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт - спортивно-оздоровчий центр по просп. Богоявленському ріг вул.Шури Кобера, м. Миколаїв, Миколаївська область шляхом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. В іншій частині заяви відмовлено.
Короткий зміст касаційної скарги
9. ТОВ "Світ здоров`я" у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу про забезпечення позову та постанову в частині задоволення заяви про забезпечення позову й відмовити у задоволенні заяви Миколаївської міської ради про забезпечення позову.
10. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2021 провадження у справі № 915/611/21 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 915/1062/21, тоді як ухвала про забезпечення позову постановлена під час зупиненого провадження у цій справі.
11. Скаржник також зазначив, що позивачем не надано жодного доказу до заяви про забезпечення позову, не обґрунтовано яким чином невжиття заявлених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, та яких конкретно прав та інтересів.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
12. Миколаївська міська рада у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення попередніх судових інстанцій - без змін, наголошуючи на їх законності і обґрунтованості.
13. Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Позиція Верховного Суду
14. Відповідно до частин першої - другої статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
15. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
16. Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
17. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).
18. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
19. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
20. У спорах з позовними вимогами немайнового характеру необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 та постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
21. При цьому в таких немайнових спорах суд досліджує, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
22. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, виходив з такого.
23. Предметом позовних вимог є вимоги Миколаївської міської ради про скасування державної реєстрації права власності та припинення за відповідачем та за ТОВ "Пантіон-резерв" права власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва, а також зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) об`єкта незавершеного будівництва.
24. Як установлено судами попередній інстанцій, спортивно-оздоровчий центр готовністю 5 % по просп. Богоявленському ріг вул.Шури Кобера, м. Миколаїв, Миколаївська область дійсно було зареєстровано за ТОВ "Світ здоров`я", потім за ТОВ "Пантіон-резерв", потім знову за ТОВ "Світ здоров`я", що підтверджується (інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ).
25. Враховуючи наявність обґрунтованих припущень щодо можливості відчуження відповідачем вказаного об`єкта незавершеного будівництва, а також щодо можливості здійснення добудови ним та введення в експлуатацію, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у разі задоволення позовних вимог, виконання судового рішення буде суттєво утруднене та це може призвести до додаткових витрат у зв`язку з необхідністю звернення до суду з іншими позовами з метою поновлення інтересів позивача.
26. Водночас у разі, якщо до закінчення розгляду справи стосовно спірної земельної ділянки будуть здійснені ті чи інші реєстраційні дії, здійснено її поділ або об`єднання з іншими земельними ділянками, на ній буде розміщено об`єкти нерухомості, її буде відчужено тощо, це істотно ускладнить чи взагалі унеможливить як виконання судового рішення в цій справі, так і буде унеможливлено захист або поновлення права, про яке йдеться в позові, в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
27. З урахуванням наведеного апеляційна інстанція, перевіривши по суті правильність вжиття місцевим господарським судом заходів забезпечення позову на предмет відповідності чинному законодавству, а також їх пропорційності заявленим позовним вимогам, дійшла обґрунтованого висновку про те, що заборона здійснювати будівельні роботи на об`єкті незавершеного будівництва та приймати в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт спрямовані на унеможливлення відчуження земельної ділянки, щодо якої існує спір, а також на збереження земельної ділянки в тому стані, який дозволив би захистити відповідне право (у разі якщо суд дійде висновку про його порушення) у спосіб, визначений законом та цілком відповідають приписам статей 136-137 ГПК України.
28. Натомість апеляційний господарський суд, погодившись з висновками суду першої інстанції в частині обґрунтованості вимог позивача про можливість вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будівельні роботи на об`єкті незавершеного будівництва та приймати в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт, правильно вказав на те, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо вжиття заходів забезпечення позову під час зупиненого провадження у цій справі не є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції відповідно до частини третьої статті 277 ГПК України.
29. До того ж при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 177/1163/16-ц.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 та частиною першою статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
31. За вказаних обставин Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ "Світ здоров`я" без задоволення, а судових рішень попередніх інстанцій - без змін через відсутність підстав для їх скасування.
Судові витрати
32. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ здоров`я" залишити без задоволення.
2. Постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.09.2021 про забезпечення позову у справі № 915/611/21 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя В. Ю. Уркевич
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 104187051 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні