Рішення

від 31.03.2022 по справі 160/1750/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2022 року Справа № 160/1750/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГОНБУДМАШ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГОНБУДМАШ» до Дніпровської митниці в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати :

визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці від 23.12.2021 року № 7.5-08-01-2/15/13/4644 та зобов`язати Дніпровську митницю (код ЄДРПОУ ВП 43971371, вул. Ольги Княгині, 22, м. Дніпро, 49038) повторно розглянути заяву ТОВ «ВАГОНБУДМАШ» від 09.12.2021 р. № 178/12 щодо внесення змін до митних декларацій та повернення митних платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова Дніпровської митниці внести зміни до митної декларації щодо визначення вірного коду товару є протиправною, оскільки правильний код товару ввезеного позивачем, підтверджений рішенням суду, яке набрало законної сили. Позивач вказав, що посилання митного органу, як на підставу для відмови у внесенні змін до митної декларації, що рішення про зміну коду товару не стосується всіх митних декларацій є безпідставним, оскільки рішення про зміну коду товару застосовано до всіх митних декларацій.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду, відповідачем надано відзив, в якому відповідач позов не визнав та заперечуючи проти його задоволення у відзиві на позовну заяву вказав, що позивач зазначає про те, що висновки, встановлені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/2673/21 є обов`язковими для виконання Дніпровською митницею та повернення митних платежів за результатами митного оформлення інших партій товару за іншими митними деклараціями. Відповідач з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що судом у справі №160/2673/21 не сформульовано висновок про необхідність розповсюдження дії рішення суду від 19.04.2021 на всі інші митні оформлення.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до таких висновків.

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що ТОВ «ВАГОНБУДМАШ» уклало зовнішньоекономічний контракт №29/10-20 від 29.10.2020 р. з ТОВ «Комплектація Трансмісій» (Російська Федерація) на поставку колісних пар 957-Г-230.5-Б-ГОСТ4835-2013 (РУ1Ш)-1750.10.000.

Найменування, кількість, вартість, умови поставки та інші суттєві умови сторона узгоджені в специфікаціях: № 1 від 29.10.2020 р., № 2 від 27.11.2020 р., № 3 від 10.12.2020 р. та № 4 від 29.12.2020 р. За найменуванням, характеристиками, ГОСТ, технологією виробництва, стану в якому поставляються вказані колісні пари у відповідності до умов договору, специфікацій мають є ідентичними по всіх параметрах.

На першу партію товару з метою переміщення її через митний кордон України позивачем згідно ст. 194 МКУ була подана попередня митна декларація №UA110160/2020/015420 від 04.12.2020 р.

Після ввезення товару в Україну 09.12.2020 р. позивачем було подано декларацію до попередньої ІМ40ДЕ за № UA 110160/2020/015597.

Вказаний товар позивачем був заявлений за кодом УКТЗЕД 8607191010 (ставка мита 0%). Разом з деклараціями крім товарно-супровідних документів були подані: висновок Дніпропетровської ТПП №ЗЕД-187 від 09.12.2020 р., висновок комісійного експертного товарознавчого дослідження №19189 від 04.12.2020 р. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз Заcл. Проф. М.С. Бокаріуса, зовнішньоекономічний лист №387/КТ від 16.11.2020 про опис технічного процесу виготовлення товару, лист №0211/М від 02.11.2020 про опис технічного процесу виготовлення товару, креслення №1750.10.000СБ від 24.04.2012.

Митне оформлення товару було призупинено до визначення коду товару митницею через виникнення сумнівів щодо правильності його заявления позивачем.

Позивачем була подана тимчасова ЕМД типу ІМ40ТН № UА 110160/2020/015716 від 10.12.2020 р. з аналогічним описом товару у графі 31 декларації, але з іншим кодом УКТЗЕД 8607191090 (ставка мита 10%). Сплачені всі платежі згідно чинного законодавства. Товар випущено у вільний обіг, однак митне оформлення остаточно не завершено.

18.12.2020 р. згідно ст. 194 МКУ з метою переміщення другої партії колісних пар (специфікація № 2 від 27.11.2020 р.) через митний кордон України позивачем була оформлена попередня декларація (ПД) типу ІМ_ЕЕ №UA 110160/2020/016086 від 18.12.2020р.

З метою випуску цього товару у вільний обіг, позивачем було подано додаткову ЕМД типу ІМ_ДЕ №UА 110160/2020/016175 від 21.12.20 в якій був зазначений код УКТЗЕД 8607191010 (ставка мита 0%), однак митне оформлення було призупинено до визначення коду товару митницею.

Позивачем була подана тимчасова ЕМД типу ІМ40ТН № UA 110160/2020/016180 від 21.12.2020 р., з аналогічним описом товару у графі 31 декларації, але з іншим кодом УКТЗЕД 8607191090 (ставка мита 10%). Сплачені всі платежі згідно чинного законодавства. Товар випущено у вільний обіг, однак митне оформлення остаточно не завершено.

13.01.2021 р. згідно ст. 194 МКУ з метою переміщення третьої партії колісних пар (специфікація № 3 від 10.12.2020 р.) через митний кордон України позивачем була оформлена попередня декларація (ПД) типу ІМ_ЕЕ №UА 110160/2021/000215 від 13.01.2021р.

В подальшому позивачем було подано додаткову ЕМД типу ІМ_ДЕ №UА110160/2021/000291 від 15.01.2021 р. в якій було заявлено код УКТЗЕД 8607191010 (ставка мита 0%). Однак завершення митного оформлення так само було призупинено до визначення коду товару митницею.

Позивачем подана тимчасову ЕМД типу ІМ_ТН № UА 110160/2021/000305 15.01.2021 р., з аналогічним описом товару у графі 31 декларації за кодом УКТЗЕД 8607191090 (ставка мита 10%). Сплачені всі платежі згідно чинного законодавства. Товар випущено у вільний обіг, однак митне оформлення остаточно не завершено.

18.01.2021 р. прибула четверта партія колісних пар (специфікація № 4 від 29.12.2020 року). Через відсутність рішення митниці щодо визначення коду товару та призупинення попередніх партій товару з метою випуску у вільний обіг вищезазначених колісних пар, позивачем до вирішення питання про код товару, а відтак і про суму митних платежів було подано тимчасову ЕМД типу ІМ40ТН № UА 110160/2021/000347 з зазначенням коду УКТЗЕД 8607191090 (ставка мита 10%), як то відбулося щодо попередніх партій товару. Сплачені всі платежі згідно чинного законодавства з правом їх повернення під час остаточного оформлення товару. Товар випущено у вільний обіг.

28.01.2021 року позивачем було отримано рішення про визначення коду товару від 25.01.2021р. № КТ-UА1100000-0008-2021 в якому митницею зазначено інший код УКТЗЕД 8607191090 (ставка мита 10%) та висновок №1420003302-0005 від 16.01.2021 року Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень.

04.02.2021р. у зв`язку з прийняттям митницею рішення про визначення коду товару №КТ-UА110000-0008-2021 від 25.01.2021 р. митницею було складено картку відмови у прийнятті митної декларації № UА110160/2020/015597 від 09.12.2020 р.

У зв`язку цим позивачем була подана митниці додаткова декларація типу ІМ40ДТ №UA110160/2021/001065 від 04.02.2021 р. до тимчасової митної декларації №UА110160/2020/015716 від 10.12.2020 р. із нарахуванням (сплатою) ввізного мита за ставкою 10%, оскільки таке мито має бути сплачено за новим кодом товару який встановила митниця.

Позивач не погодився з прийняттям рішення про визначення коду товару № КТ-ГІА 110000-0008-2021 від 25.01.2021 р. та оскаржив його до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, який рішенням від 19.04.2021 р. у справі № 160/2673/21 визнав його протиправним та скасував.

Судом було визнано правильним визначення позивачем у митній декларації коду спірного товару за кодом УКТЗЕД 8607191010 (ставка мита 0%).

Суд врахував, що у висновку комісійного експертного товарознавчого дослідження №19189 від 04.12.2020 р. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса зазначено, що згідно правил класифікації товарів за своїми характеристиками та технологією виготовлення колісна пара 957-Г-230,5-Б-ГОСТ4835-2013 (РУ1Ш)-1750.10.000 виробництва TOB «Муромський завод ТрансПутьМаш» відноситься до коду УКТЗЕД 8607191010.

У висновку експерта Дніпропетровської ТПП також зазначено, що колісна пара 957-Г-230,5-Б-ГОСТ4835-2013 (РУ1Ш)-1750.10.000 виробництва ТОВ «Муромський завод ТрансПутьМаш» відноситься до коду УКТЗЕД 8607191010.

Суд зазначив, що митним органом під час судового розгляду справи при самостійному визначенні коду УКТ ЗЕД 8607191090 не надано доказів про порушення правил класифікації експертами в своїх висновках та декларантом в декларації правил класифікації товарів.

У митному оформленні товару за митною декларацією № UA110160/2020/016175 від 21.12.2020 р. відповідачем було відмовлено шляхом оформлення картки відмови відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110160/2021/00058 від 04.02.2021 р.

У митному оформленні товару за митною декларацією №UA110160/2021/000291 від 15.01.2021 р. відповідачем було відмовлено шляхом оформлення картки відмови відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110160/2021/00059 від 04.02.2021 р.

У вказаних картках відмови зазначена однакова причина відмови у митному оформлені, а саме, що декларантом невірно визначений код та опис товару згідно УКТЗЕД в гр. 31 та 33 ЕМД. Ст.257 (п.8), 266 МКУ. Згідно ч. 4 ст. 69 МКУ винесено рішення про визначення коду товару від 25.01.2021 №KT-UA110000-0008-2021. За цим фактом складено протокол про ПМП (від 03.02.2021 № UA0034/11000/21 від 03.02.2021 № UA0035/11000/21) за ознаками правопорушення передбаченого ст. 472 МКУ.

Тому, 04.02.2021 р. позивач згідно ст. 259 та ст. 261 МКУ для остаточного завершення митного оформлення всіх другої, третьої та четвертої партій товару який є ідентичним (був ввезений на виконання того самого зовнішньоекономічного контракту, того самого виробника та від того самого постачальника) вимушений був подати наступні додаткові декларації типу ІМ_ДТ за кодом УКТЗЕД 8607191090 (ставка мита 10%) на підставі рішення про визначення коду товару від 25.01.2021р № КТ-UА1100000-0008-2021:

ЕМД №UА110160/2021/001066 від 04.02.2021 до тимчасової митної декларації UА 110160/2020/016180 від 21.12.2020;

ЕМД №UА110160/2021/001067 від 04.02.2021 до тимчасової митної декларації UА 110160/2021/000305 від 15.01.2021;

ЕМД №UА110160/2021/001068 від 04.02.2021 до тимчасової митної декларації UА 110160/2021/000347 від 18.01.2021.

Позивач звернувся до Дніпропетровської митниці Держмитслужби з листом від 24.05.2021 № 54/05 в якому просив внести зміни (скласти аркуші коригування) до митних декларацій №UА110160/2021/001065, №UА110160/2021/001066, №UА110160/2021/001067, №UА110160/2021/001068 від 04.02.2021 р. та повернути надмірно сплачені ввізне мито за ставкою 10% (20 вид платежу) в розмірі 365374,36 грн, та ПДВ (28 вид платежу) в розмірі 73074,87 грн.

Листом від 07.06.2021 р. № 7.5-08-02-1/15/13/5922 митниця повідомила про те, що на вказане судове рішення подана апеляційна скарга та вирішення вимог позивача є передчасним (запропоновано подати нову заяву після набрання судовим рішенням у справі № 160/2673/21 законної сили).

Після набрання судовим рішенням у справі № 160/2673/21 законної сили (06.07.2021 р.) позивач звернувся до відповідача з заявою від 07.07.2021 р. № 80/07.

Листом від 21.07.2021 р. № 7.5-08-01-1/15/13/593 відповідачем було запропоновано подати нову заяву для повернення митних платежів тільки за митною декларацією № UА 110160/2021/001065 від 04.02.2021 р.

Однак, рішення про відмову у поверненні митних платежів № UА 110160/2021/001066, № UА 110160/2021/001067, № UА 110160/2021/001068 від 04.02.2021 р. відповідач у своєму листі від 21.07.2021 р. № 7.5-08-01-1/15/13/593 не прийняв.

Позивач звернувся до відповідача з заявою № 2517 від 23.07.2021 р., а потім з заявою № 94/07 від 29.07.2021 р. щодо повернення тих самих митних платежів за тими самими митними деклараціями.

Листом від 02.09.2021 р. № 7.5-08-01-1/15/13/1676 (за наслідками розгляду заяви позивача № 94/07 від 29.07.2021 р.) відповідач повідомив про повернення позивачу 13 серпня 2021 р. митних платежів за митною декларацією від 04.02.2021 р. №UА110160/2021/001065.

Однак, рішення про відмову у поверненні митних платежів за митними деклараціями: №UА 110160/2021/001066, №UА 110160/2021/001067, №UА 110160/2021/001068 від 04.02.2021 р. відповідач у своєму листі від 02.09.2021 р. № 7.5-08-01-1/15/13/1676 не прийняв.

Дніпровським апеляційним судом в справах про порушення митних правил постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська про закриття провадження у справі № 203/1474/21 та № 203/1924/21 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, залишені без змін (постанова Дніпровського апеляційного суду від 16.11.2021 р. у справі № 203/1474/21 та постанова Дніпровського апеляційного суду від 09.11.2021 р. у справі № 203/1924/21).

Постановами Дніпровського апеляційного суду встановлено що відповідач одне рішення про визначення коду товару № KT-UA 110000-0008-2021 від 25.01.2021 р. розповсюдив на другу та третю партію товару. Тобто, на колісні пари митне оформлення яких завершено на підставі ЕМД: № UA 110160/2021/001066 від 04.02.2021 р. та № UA 110160/2021/001067 від 04.02.2021 р. Судом спростовані доводи митниці не тільки щодо обов`язку декларанта (позивача) заявити інший, ніж визначено ним код товару згідно УКТЗЕД за ставкою ввізного мита 0%, але і щодо обов`язку сплати ввізного мита за ставкою 10%.

09.12.2021 р. позивач звернувся до відповідача з заявою № 178/12 згідно якої просив:

1. У відповідності до законодавства перевірити достовірність та повноту сплати декларантом митних платежів що зазначено у митних деклараціях за номерами: UA110160/2021/001065 від 04.02.2021; UA110160/2021/001066 від 04.02.2021; UA110160/2021/001067 від 04.02.2021; UA110160/2021/001068 від 04.02.2021.

2. Перевірити відсутність у ТОВ «ВАГОНБУДМАШ» податкового боргу станом на день здійснення перевірки.

3. Внести зміни до митних декларацій UA110160/2021/001065 від 04.02.2021; UA110160/2021/001066 від 04.02.2021; UA110160/2021/001067 від 04.02.2021; UA110160/2021/001068 від 04.02.2021 шляхом складання аркушів коригування до них на підставі раніше наданих заяв:

від 23.07.2021 №2512 про внесення змін до ЕМД UA110160/2021/001066 від 04.02.2021,

від 23.07.2021 №2513 про внесення змін до ЕМД UA110160/2021/001067 від 04.02.2021,

від 23.07.2021 №2514 про внесення змін до ЕМД UA110160/2021/001068 від 04.02.2021.

4. Сформувати та подати до Державного казначейства висновки про повернення надмірно сплачених платежів за наступними митними деклараціями UA110160/2021/001066 від 04.02.2021; UA110160/2021/001067 від 04.02.2021; UA110160/2021/001068 від 04.02.2021.

Листом від 10.12.2021 р. № 7.5.-08-01-1/15/8.19/4212 відповідач повідомив, що з питань повернення митних платежів за митними деклараціями: № UА 110160/2021/001066, № UА 110160/2021/001067, № UА 110160/2021/001068 від 04.02.2021 р. відповідачу повідомлено в листі митниці від 21.07.2021 р. № 7.5-08-01-1/15/13/593, в листі від 02.09.2021 р. № 7.5-08-01-1/15/13/1676 та додав копії цих листів.

Листом від 23.12.2021 р. № 7.5-08-01-2/15/13/4644 (копія отримана 30.12.2021 р.) за наслідками розгляду заяви позивача від 10.12.2021 р. № 7.5.-08-01-1/15/8.19/4212 відповідач відмовив у задоволенні вимог позивача щодо внесення змін до митних декларацій № UА 110160/2021/001066, № UА 110160/2021/001067, № UА 110160/2021/001068 від 04.02.2021 р.. та повернення митних платежів за ними.

Відповідач послався на те, що рішення Дніпропетровської митниці Держмитслужби про визначення коду товару від 25.01.2021р № КТ-UА1100000-0008-2021 стосується тільки того товару який був оформлений за митною декларацією № UА110160/2021/001065 від 04.02.2021 року.

У відповідності до вимог статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Приписами пункту 5 частини 3 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема, приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів.

За приписами частин першої та третьої статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини першої статті 258 Митного кодексу України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Законодавцем встановлено, що платник податків може самостійно виправити помилки, що містяться у раніше поданій податковій (митній) декларації.

Згідно з частинами першою та другою статті 269 Митного кодексу України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови. Внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватись лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

За змістом частини сьомої статті 269 Митного кодексу України порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статей 257, 260 та 269 Митного кодексу України та підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195, пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 затверджено Положення про митні декларації (далі Положення).

Пунктом 37 цього Положення встановлено, що після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом:

- подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом;

- заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід`ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:

необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу;

необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов`язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету;

необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;

необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.

Тобто, аркуш коригування заповнюється та оформлюється, зокрема, при необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу.

Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №809/984/18 (адміністративне провадження №К/9901/373/19) висловлено правову позицію у справі з тотожними правовідносинами, відповідно до якої, до моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу у їх внесенні з тих підстав, що це стосується перерахунку митних платежів є протиправною. Вирішення питання перерахунку митних платежів є наслідком наявності або відсутності підстав для внесення таких змін. Відтак, при отриманні звернення декларанта або уповноваженої ним особи про внесення змін до митної декларації, митний орган може відмовити у внесені таких змін лише у разі відсутності законних підстав для їх внесення. Приписи пункту 37 Положення 450 не суперечать нормам статті 269 МК України, а визначають лише порядок внесення таких змін, в тому числі у разі необхідності повернення декларанту митних платежів.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що картки відмови відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2021/00058 від 04.02.2021 р. та №UA110160/2021/00059 від 04.02.2021 р. прийняті на підставі рішення про визначення коду товару від 25.01.2021 №KT-UA110000-0008-2021, яке скасоване рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 р. у справі №160/2673/21.

Таким чином, використання рішення про визначення коду товару від 25.01.2021 №KT-UA110000-0008-2021 є протиправним, а тому правомірні вимоги позивача щодо внесення змін до митних декларацій ЕМД №UА110160/2021/001066 від 04.02.2021 та ЕМД №UА110160/2021/001067 від 04.02.2021.

Щодо митної декларації ЕМД №UА110160/2021/001068 від 04.02.2021 (яка прийнята до тимчасової митної декларації UА 110160/2021/0003347 від 15.01.2021) то суд зазначає, що оскільки код УКТЗЕД 8607191010 (ставка мита 0%), то здійснена позивачем оплата митних платежів є переплатою, яка підлягає поверненню.

З огляду на зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ізст. 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими уст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Позивач зазначив, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у вигляді фіксованого гонорару в розмірі 2000,00 грн. та 5000,00 грн., а всього 7000,00 грн.

На підтвердження вказаного надано копію договору № 1/ВБМ від 03.12.2021 р. про надання професійної правничої допомоги; копію платіжного доручення про сплату фіксованого гонорару від 03.12.2021 р. № 813; копію платіжного доручення про сплату фіксованого гонорару від 18.01.2022 р. № 876.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст. ст.243-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці від 23.12.2021 року № 7.5-08-01-2/15/13/4644.

Зобов`язати Дніпровську митницю (код ЄДРПОУ ВП 43971371, вул. Ольги Княгині, 22, м. Дніпро, 49038) повторно розглянути заяву ТОВ «ВАГОНБУДМАШ» (код ЄДРПОУ 42187489) від 09.12.2021 р. № 178/12 щодо внесення змін до митних декларацій та повернення митних платежів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГОНБУДМАШ» (код ЄДРПОУ 42187489) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) судовий збір у розмірі 2481,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В.Єфанова