Постанова

від 04.05.2022 по справі 380/2805/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2022 року

м. Київ

справа № 380/2805/21

адміністративне провадження № К/9901/45768/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД», товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН-БУД-ДНЕПР» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними і скасування постанов про накладення штрафу за касаційною скаргою Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Сакалоша В.М. від 8 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Затолочного В.С., Большакової О.О., Качмара В.Я. від 20 жовтня 2021 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» (далі - ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД», позивач 1) звернулося з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - ІДАБК у м. Львові, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови від 29 січня 2021 року № 4-м про накладення штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 3 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР), та № 5-м про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР.

2. У лютому 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОРІОН-БУД-ДНЕПР» (далі - ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР», позивач 2) звернулося з адміністративним позовом до ІДАБК у м. Львові в якому просить:

- визнати дії провідного спеціаліста відділу інспекційної роботи ІДАБК у м. Львові Літавого В.М. і виконуючого обов`язки начальника цієї Інспекції Павлишина Т.І., що полягають у проведенні з 4 по 20 січня 2021 року позапланової перевірки щодо виконання робіт з реконструкції ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» магазину під літерою «Б-1» по вул. Т. Шевченка, 350-Д у м. Львові, оформленні матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та винесенні за результатами їх розгляду постанову № 6-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 січня 2021 року протиправними;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 29 січня 2021 року № 6-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3. В обґрунтування позовних вимог позивачі вказують на суттєві порушення порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, допущені службовими особами відповідача, що, на думку позивачів, дає підстави для висновку про незаконність дій контролюючого органу під час проведення позапланової перевірки, що унеможливило реалізацію суб`єктом містобудування наявних у нього прав і позбавило останнього процедурних гарантій, встановлених законодавством, а відтак є підставою для визнання дій протравними зі скасуванням винесених за їх наслідками оскаржуваних постанов відповідача.

4. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року позови об`єднані в одне провадження.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 8 червня 2021 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову № 4-м про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 січня 2021 року, винесену виконуючим обов`язки начальника ІДАБК у м. Львові Павлишиним Т.І. відповідно до якої на ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» накладено штраф у сумі 839 900,00 (вісімсот тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 3 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР, з дати її постановлення; визнано протиправною та скасовано постанову № 5-м про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 січня 2021 року, винесену виконуючим обов`язки начальника ІДАБК у м. Львові Павлишиним Т.І. відповідно до якої на ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» накладено штраф у сумі 839 900,00 (вісімсот тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР, з дати її постановлення; визнано протиправною та скасовано постанову № 6-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 січня 2021 року, винесену виконуючим обов`язки начальника ІДАБК у м. Львові Павлишиним Т.І. відповідно до якої на ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» накладено штраф у сумі 839 900,00 (вісімсот тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 4 частини третьої статті 2 Закону № 208/94-ВР, з дати її постановлення.

6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що через несвоєчасне направлення позивачам документів, складених за результатом проведеної перевірки, останні були позбавлені можливості взяти участь у розгляді справ про порушення містобудівного законодавства, надати свої пояснення, зауваження, заперечення і документи на спростування правопорушення.

7. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ІДАБК у м. Львові задоволено частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 8 червня 2021 року змінено у частині мотивів задоволення позовних вимог; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

8. Змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, Восьмий апеляційний адміністративний суд зазначив, що, крім грубого процедурного порушення під час притягнення позивачів до відповідальності, відповідачем не доведено належними та допустимим доказами факту вчинення порушення, що полягає в експлуатації, неприйнятого в експлуатацію об`єкта будівництва.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 8 червня 2021 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ІДАБК у м. Львові звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій внаслідок неправильного застосування положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244), дійшли необґрунтованих висновків про те, що відповідачем не дотримано встановленого порядку притягнення позивачів до відповідальності, а також про відсутність відомостей, які б свідчили про присутність суб`єктів містобудування чи їх уповноважених представників під час проведення позапланової перевірки.

11. Скаржник також наголошує, що суди попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішень не урахували правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 818/1617/16, про те, що законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач під час підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

12. Окрім того, скаржник з посиланням на висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 3 липня 2019 року у справі № 464/7343/17, які полягають у тому, що Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), не вимагається від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю, у разі відмови суб`єкта містобудування від підписання акта та припису, збирати показання свідків щодо факту відмови, зазначає про неправильність висновків судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем процедури повідомлення позивачів про результати проведеної перевірки, дату та час розгляду справи про порушення містобудівного законодавства.

13. У касаційній скарзі також зазначено, що суди попередніх інстанцій прийняли рішення без урахування висновків Верховного Суду, викладених у подібних правовідносинах у постанові від 17 серпня 2021 року у справі № 520/2624/2020, де Суд зазначив, що відповідач (суб`єкт владних повноважень) виконав усі можливі та необхідні дії задля повідомлення позивача про розгляд справи та направив документи завчасно з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень.

14. Від представника ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР» та ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» надійшов відзив на касаційну скаргу ІДАБК у м. Львові, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими, оскільки суди дійшли правильного висновку про те, що порушення процедури проведення перевірки є достатньою підставою для скасування її результатів. Зазначає, що такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 420/6551/18. З огляду на зазначене, представник позивачів просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишити без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. Касаційну скаргу до суду подано 8 грудня 2021 року.

16. Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 380/2805/21, витребувано матеріали адміністративної справи та встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу ІДАБК у м. Львові.

17. Від учасників справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не надходило.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ІДАБК у м. Львові 4 січня 2021 року видано наказ про проведення позапланової перевірки № 15-П об`єкта «Реконструкція ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» магазину під літерою «Б-1» з розширенням за рахунок прибудови на вул. Шевченка, 350-д у м. Львові», замовник - ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД», генеральний проектувальник - ТОВ Інжинірингова компанія «Будпроект плюс», генеральний підрядник - ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР», технічний нагляд - ОСОБА_2, авторський нагляд - ОСОБА_1 . Предметом перевірки зазначено - дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

19. На підставі наказу № 15-П також було видано направлення № 15-пп від 4 січня 2021 року на строк від 4 січня до 18 січня 2021 року.

20. З 4 січня по 18 січня 2021 року посадовою особою Інспекції - провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи ІДАБК у м. Львові Літавим Василем Миколайовичем було здійснено позапланову перевірку з виїздами на об`єкт будівництва.

21. У зв`язку з необхідністю продовження терміну позапланової перевірки, на підставі службової записки заступника начальника відділу інспекційної роботи, таку було продовжено на 2 робочих дні.

22. В.о. начальника Інспекції Павлишиним Т.І. було видано наказ про проведення позапланової перевірки від 19 січня 2021 року № 56-П та направлення від 19 січня 2021 року № 56-пп строком дії з 19 січня до 20 січня 2021 року.

23. Перевірка тривала у період з 4 січня по 20 січня 2020 року.

24. За результатами перевірки посадовою особою контролюючого органу складено акт № 56-пп від 20 січня 2021 року, згідно якого перевіркою виявлено такі порушення вимог містобудівного законодавства:

1. За адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 350-Д на земельній ділянці з кадастровим

номером 4610137500:11:004:0077 ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» самовільно проведено реконструкцію магазину без документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт;

2. ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» проводиться експлуатація об`єкта, а саме продаж продовольчих та непродовольчих товарів, що засвідчується чеком № 547694 від 4 січня 2021 року;

3. Генпідрядником ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР» проведено будівельні роботи на об`єкті «Реконструкція» ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» магазину під літерою «Б-1» з розширенням за рахунок прибудови на вул. Шевченка, 350-д у м. Львові» без документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт.

25. Посадовою особою Інспекції було складено протоколи від 20 січня 2021 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД». У протоколах зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 29 січня 2021 року о 13 год. 00 хв. та о 13 год. 15 хв. відповідно у приміщенні ІДАБК у м. Львові за адресою: вул. Угорська, 7-а.

26. Також посадовою особою Інспекції було складено протокол від 20 січня 2021 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР». У протоколі повідомлялось, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 29 січня 2021 року о 13 год. 30 хв. у приміщенні ІДАБК у м. Львові за адресою: вул. Угорська, 7-а.

27. Крім цього, посадовою особою Інспекції 20 січня 2021 року складено приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до яких з метою усунення виявлених порушень вимагалося від ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» в двомісячний термін з дня отримання припису повинен усунути порушення пункту 1 частини третьої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), негайно зупинити експлуатацію магазину з продажу продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 350Д, та від ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР» в двомісячний термін з дня отримання припису - усунути порушення частини першої статті 37 Закону № 3038-VI.

28. З вищезазначених документів судами попередніх інстанцій встановлено, що представники товариств для підписання та отримання акта перевірки, протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не з`явилися; примірники зазначених документів їм надіслано поштою.

29. ІДАБК у м. Львові листом від 21 січня 2021 року № 0006-вих-3999 матеріали, складені за результатами позапланової перевірки, скерувала ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД». Відповідно до відмітки про дату та номер реєстрації вхідної кореспонденції така отримана Товариством 2 лютого 2021 року.

30. ІДАБК у м. Львові листом від 21 січня 2021 року № 0006-вих-3998 матеріали, складені за результатами позапланової перевірки, скерувала ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР». Відповідно до інформації по поштовому відправленню вказаний лист (трек-номер 7903406797932) вручений особисто директору Товариства 28 січня 2021 року.

31. 29 січня 2021 року ІДАБК у м. Львові розглянуті матеріали справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно позивачів. Представники позивачів при розгляді справ були відсутні.

32. За результатами розгляду справ 29 січня 2021 року в. о. начальника Інспекції було винесено постанови № 4-м, № 5-м, № 6-м про накладення штрафу на ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» (по кожній постанові в розмірі 839 900,00 грн) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

33. Постанови було скеровано контролюючим органом рекомендованими листами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

35. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

36. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

37. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

38. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Львівського окружного адміністративного суду від 8 червня 2021 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.

39. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

40. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

41. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення Закону № 877-V та Порядку № 244, внаслідок чого дійшли необґрунтованих висновків про те, що відповідачем не дотримано встановленого порядку притягнення позивачів до відповідальності, а також про відсутність відомостей, які б свідчили про присутність суб`єктів містобудування чи їх уповноважених представників під час проведення позапланової перевірки.

42. Неправильність застосування вищезазначених правових норм скаржник вбачає у тому, що суди попередніх інстанцій не врахували при цьому правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 818/1617/16 (про те, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення), від 3 липня 2019 року у справі № 464/7343/17 (про те, що Порядком № 553 не вимагається від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю, у разі відмови суб`єкта містобудування від підписання акта та припису, збирати показання свідків щодо факту відмови) від 17 серпня 2021 року у справі № 520/2624/2020 (про те, що виконання усіх можливих та необхідних дій задля повідомлення позивача про розгляд справи та направлення документів завчасно з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень, свідчить про належне повідомлення про розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності).

43. Оцінюючи доводи касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.

44. Відповідно до частини дванадцятої статті 4 Закону № 877-V (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

45. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

46. Частиною шостою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

47. Згідно з вимогами частин першої та другої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, стосовно якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), які підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

48. Статтею 10 Закону № 877-V визначені права суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Зокрема, він має право бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення.

49. Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначається Законом № 3038-VI (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

50. Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

51. Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

52. Пунктом 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.

53. Відповідно до пункту 9 Порядку № 533 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

54. Згідно з підпунктом 1 пункту 11 Порядку № 533 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

55. Пунктом 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

56. Відповідно до пункту 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

57. При цьому Закон № 3038-VI та Порядок № 533 (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) не визначали обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо повідомляти суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, вимагалось пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується із пунктом 7 Порядку № 533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб`єктом містобудування норм чинного законодавства.

58. Крім того, законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач під час підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

59. Аналогічні висновки з приводу застосування норм Закону № 3038-VI та Порядку № 533 у подібних правовідносинах містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 813/578/17, від 15 січня 2020 року у справі № 818/1617/16, від 20 травня 2020 року у справі № 813/3463/16, від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17.

60. Пунктами 16-22 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

61. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що за результатом перевірки складаються документи у двох примірниках, а саме - акт перевірки та у разі виявлення порушень - протокол та припис, які надаються суб`єкту містобудування, щодо якого проводиться державний архітектурно-будівельний контроль, для ознайомлення та підпису. У разі відмови суб`єкта містобудування від підписання документів та/або від їх отримання, орган державного архітектурно-будівельного контролю робить про це відповідну відмітку та направляє документи на поштову адресу суб`єкта містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

62. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що з метою проведення позапланової перевірки на об`єкті «Реконструкція ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» магазину під літерою «Б-1» з розширенням за рахунок прибудови на вул. Шевченка, 350-д у м. Львові» відповідачем видано наказ від 4 січня 2021 року № 15-П, а також направлення № 15-пп від 4 січня 2021 року на строк від 4 січня до 18 січня 2021 року, який згодом було продовжено на два дні - з 19 до 20 січня 2021 року на підставі наказу про проведення позапланової перевірки від 19 січня 2021 року № 56-П та направлення від 19 січня 2021 року № 56-пп.

63. Водночас суди попередніх інстанцій на підставі дослідження поданих сторонами доказів та наданих показань дійшли висновку, що фактично перевірка контролюючим органом була проведена у відсутності суб`єкта містобудування, оскільки відсутній відповідний запис у Журналі суб`єкта господарювання про проведення перевірки, а також в акті перевірки, протоколі та приписі, складених за результатом перевірки, не зазначена інформація про присутність представника позивачів під час перевірки, відсутній запис про відмову останнього від ознайомлення та/або отримання відповідних документів.

64. З посиланням на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постановах від 18 травня 2021 року у справі № 420/6551/18 та від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7847/17, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що порушення процедури проведення перевірки є достатньою підставою для скасування результатів цієї перевірки.

64. Проте, суд апеляційної інстанції, змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, також встановив інші підстави для задоволення позову, а саме - невиконання контролюючим органом свого обов`язку щодо повідомлення суб`єкта містобудування, який притягується до відповідальності, не пізніше, ніж за три дні до розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час та місце її розгляду, а також недоведеність належними та допустимими доказами вчинення порушення позивачами.

65. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

66. Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом № 208/94-ВР, визначена Порядком № 244.

67. Згідно з пунктом 13 цього Порядку протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

68. Відповідно до пункту 14 Порядку № 244 під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком.

69. Пунктами 16-17 Порядку № 244 передбачено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

70. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

71. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 210/954/17(2-а/210/64/17), від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17, від 17 серпня 2021 року у справі № 520/2624/2020.

72. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що ІДАБК у м. Львові листами від 21 січня 2021 року № 0006-вих-3999 та № 0006-вих-3998 скерувала матеріали, складені за результатами позапланової перевірки, ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД» та ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР», які вручені особисто адресатам 2 лютого та 28 січня 2021 року відповідно, тобто за один день або після розгляду справи та прийняття спірних постанов. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачі умисно не отримували кореспонденцію або намагались уникнути участі у розгляді справи, відповідачем не надано, а судами не встановлено.

73. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідачем не виконано обов`язок, покладений на нього пунктом 17 Порядку № 244, щодо повідомлення про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати її розгляду.

74. Щодо суті виявлених порушень, колегія суддів зазначає наступне.

75. Відповідно до абзацу другого пункту 3 та абзацу третього пункту 4 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

- виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

- експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

76. Крім того, згідно з абзацом другим пункту 4 частини третьої статті 2 Закону № 208/94-ВР суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

77. Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що ТОВ «ІСТРЕЙТ-ЗАХІД», як замовника будівництва, відповідно до постанов від 29 січня 2021 року № 4-м та № 5-м було притягнуто до відповідальності на підставі абзацу другого пункту 3 та абзацу третього пункту 4 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР, а саме - здійснення реконструкції магазину під літерою «Б-1» з розширенням за рахунок прибудови на вул. Шевченка, 350-д у м. Львові без документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та експлуатація, невведеного до експлуатації об`єкта.

78. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження вищезазначених порушень відповідачем долучені зовнішні фото магазину без будь-якої прив`язки до дати та місця фіксації, заходу, в ході якого така фіксація здійснювалася, та осіб, які її здійснювали.

79. Крім того, судом апеляційної інстанції на підставі наявних у матеріалах справи доказ встановлено, згідно протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20 січня 2021 року та описової частини постанови від 29 січня 2021 року № 6-м до відповідальності притягувалося ТОВ «ОРІОН-БУД-ДНЕПР», однак резолютивна частина даної постанови містить висновок про притягнення до відповідальності ТОВ ІСТРЕЙТ-ЗАХІД». До того ж акт перевірки № 56-пп від 20 січня 2021 року та протоколи від 20 січня 2021 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не містять детального опису виявлених порушень - характеристика об`єкта, що підлягав реконструкції, фактичний розмір добудови та ін.

80. З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що матеріали фотофіксації не є належним та допустимим доказом на підтвердження вчинення позивачами правопорушень у сфері містобудівної діяльності, а інших доказів відповідачем не надано, а судами таких доказів не встановлено.

81. Колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 3 липня 2019 року у справі № 464/7343/17 про те, що законодавством не вимагається від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю, у разі відмови суб`єкта містобудування від підписання акта та припису, збирати показання свідків щодо факту відмови, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказах, відповідачем в акті перевірки, протоколі та приписі не зроблено запис про те, що перевірка проводилась у присутності уповноваженого представника суб`єкта містобудування і що останній відмовився від підписання відповідних документів.

82. Тобто, у справі, що розглядається, контролюючим органом не виконано вимоги статті 7 Закону № 877-V та пунктів 16-22 Порядку № 553, внаслідок чого суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність доказів проведення перевірки у присутності уповноваженого представника суб`єктів містобудування, а також про обізнаність позивачів про підстави проведення перевірки.

83. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій грубі порушення процедури проведення перевірки та прийняття спірних постанов про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також недоведеність відповідачем факту вчинення позивачами порушень, відповідальність за які передбачена абзацом другим пункту 3, абзацом третім пункту 4 частини другої та абзацом другим пункту 4 частини третьої статті 2 Закону № 208/94-ВР, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про протиправність постанов від 29 січня 2021 року № 4-м, № 5-м, № 6-м про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та необхідність їх скасування.

84. Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій та щодо яких не наведено мотивів відхилення відповідного аргументу.

85. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

86. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

87. Оскільки при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції та у відповідній частині рішення судом першої інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

88. Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

89. Важливо наголосити, що низка рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень.

90. ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі «Якущенко проти України», заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява № 30544/96, пункт 26), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23), «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58), «Бендерський проти України» (заява № 22750/02, пункт 42)).

91. Крім того, у пункті 60 рішення «Helle v. Finland» (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі.

92. Також у пункті 71 рішення у справі «Peleki v. Greece» (заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене мотивувань або якщо зазначені ним мотиви ґрунтуються на порушенні закону, допущеного національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (рішення у справі «Moreira Ferreira v. Portugal» (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.

93. До того ж, у пункті 80 рішення у справі «Perez v. France» (заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (рішення у справі «Artico v. Italy», заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (рішення у справі «Van de Hurk v. The Netherlands», заява № 16034/90, пункт 59).

94. Однак, варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні, ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. The Netherlands» (заява № 16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява № 30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

95. Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява №18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява № 20124/92, пункт 42), «Бендерський проти України» (заява № 22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03, пункт 54).

96. Так, у пункті 54 рішення «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими.

97. Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

98. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

99. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередній інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 8 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 380/2805/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк

Судді: Н.В. Коваленко

Т.Г. Стрелець