Ухвала

від 04.05.2022 по справі 755/5301/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/5301/16-ц

Провадження №: 8/755/6/22

УХВАЛА

"05" травня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07 липня 2020 року за нововиявленими обставинами, яке ухвалене в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Рапала ВМС Корпорейшн, Дочірнього підприємства «ВМС Вотер Куін Україна» про зобов`язання надати достовірну інформацію про продукцію, вилучення із продажу неякісної продукції, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2021 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява позивача ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07 липня 2020 року, яке ухвалене в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Рапала ВМС Корпорейшн, Дочірнього підприємства «ВМС Вотер Куін Україна» про зобов`язання надати достовірну інформацію про продукцію, вилучення із продажу неякісної продукції, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживачів, вхідний № 30844.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями 06 травня 2021 року заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

07 травня 2021 року судом зроблено запит до відділу архівних справ Дніпровського районного суду міста Києва про витребування матеріалів цивільної справи № 755/5301/16-ц.

18 травня 2021 року Відділ архівних справ Дніпровського районного суду міста Києва направив лист, в якому зазначив, що 04 листопада 2020 року цивільна справа направлена до Верховного Суду, та на день надання відповіді до архіву не надходила.

20 серпня 2021 року, 11 жовтня 2021 року судом зроблено запит до відділу архівних справ Дніпровського районного суду міста Києва про витребування матеріалів цивільної справи

№ 755/5301/16-ц.

15 жовтня 2021 року Відділ архівних справ Дніпровського районного суду міста Києва направив лист, в якому зазначив, що 04 листопада 2020 року цивільна справа направлена до Верховного Суду, та на день надання відповіді до архіву не надходила.

Вирішуючи питання про відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва

від 07 липня 2020 року, суд дійшов таких висновків.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 07 липня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Рапала ВМС Корпорейшн, Дочірнього підприємства «ВМС Вотер Куін Україна» про зобов`язання надати достовірну інформацію про продукцію, вилучення із продажу неякісної продукції, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживачів, відмовлено.

Згідно із частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другою статті 427 ЦПК України протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

З листа Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис про смерть від 05 жовтня

2021 року № 21236.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно із статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом наведеної норми процесуального права процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника, а не її зміни, та лише у разі, коли фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов`язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

Таким чином, вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли фізична особа на момент відкриття провадження мала цивільну процесуальну дієздатність, однак померла після відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицію викладеною в Постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 489/4072/16-ц (провадження № 61-1630 св 17), аналогічна позицію була висловлена і Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 18 листопада 2015 року в справі № 6-20987ск15.

З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду особа у справі повинна мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ,

від 21 жовтня 2010 року).

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі за заявою позивача ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07 липня 2020 року.

Керуючись статтями 186, 260, 423 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07 липня 2020 року за нововиявленими обставинами, яке ухвалене в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Рапала ВМС Корпорейшн, Дочірнього підприємства «ВМС Вотер Куін Україна» про зобов`язання надати достовірну інформацію про продукцію, вилучення із продажу неякісної продукції, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживачів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.О. Хромова