КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду у м.Києві, матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 , в інтересах власника майна ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання ОСОБА_8 та накладено арешт із забороною здійснення права на відчуження та розпорядження майном - на 9/100 частин нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею 277,90 кв.м., право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідно до ухвали, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_8 та її представником в судовому засіданні доведено необхідність арешту з метою забезпечення цивільного позову ОСОБА_8 та наявність ризику відчуження зазначеного в клопотанні майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та дійшов висновку про накладення арешту із забороною здійснення права на відчуження та розпорядження майном, що є найменш обтяжливим способом арешту майна та який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 , в інтересах власника майна ОСОБА_7 , подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року та апеляційну скаргу.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження представник зазначає, що отримати копію вказаної ухвали не міг, оскількиОСОБА_7 , як власник майна, не був учасником справи та про наявність оскаржуваної ухвали не знав, а її копію отримав 22 вересня 2021 року. При цьому із заявою про її видачу звернувся 05 листопада 2021 року.
В поданій апеляційній скарзі представник просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання ОСОБА_8 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12017100010008866 від 08 липня 2019 року відмовити.
Представник вважає, що накладений арешт підлягає скасуванню, так як є необгрунтованим та безпідставним і порушує права ОСОБА_7 як законного власника арештованого майна, який жодного відношення до кримінального провадження не має.
Як вказує представник, 19 червня 2001 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 був укладений договір купівлі-продажу частини нежитлового приміщення, а саме 9/100 частин нежитлового приміщення загальною площею 277,90 кв. м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 .
04 вересня 2017 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу частини вказаного нежитлового приміщення. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла, а донька ОСОБА_9 - ОСОБА_8 вважає, що вона є спадкоємницею першої черги в порядку спадкування за законом та власницею майна померлої.
Апелянт вказує, що за наявними матеріалами, а саме зі спадкової справи ОСОБА_9 , вбачається, що ОСОБА_8 не має свідоцтва про право на спадщину за законом стосовно 9/100 частин нежитлового приміщення загальною площею 277,90 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 .
Представник стверджує, що на даний час немає жодного чинного рішення суду, яким ОСОБА_7 було позбавлено права власності на вказане майно.
Враховуючи те, що ОСОБА_11 не має жодного статусу у кримінальному провадженню, накладення арешту на законне майно останнього з метою забезпечення відшкодуванню шкоди не відповідає поставленій меті.
Представник стверджує, що ОСОБА_11 не являється ні підозрюваним, ні обвинуваченим, ні засудженим, ні особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану внаслідок кримінального правопорушення. А тому, на його майно неможливо накласти арешт в розумінні ч. 6 ст. 170 КПК України.
В судове засідання представник власника майна та власник майна не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно та належним чином, представник подав клопотання про відкладення судового розгляду, яке нічим не обгрунтоване, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.
Перевіривши клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, зміст апеляційної скарги та матеріали судового провадження в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно повернути представнику власника майна ОСОБА_6 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 .
Як встановлено колегією судді апеляційного суду, в апеляційні скарзі вказується, що Голосіївським УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100010008866 від 08 липня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
В той же час, в цій апеляційні скарзі представник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року по справі №752/19584/17 про накладення арешту на 9/100 частин нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею 277,90 кв.м., право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_7 , та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання ОСОБА_8 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12017100010008866 від 08 липня 2019 року відмовити.
Таким чином, апелянт з незрозумілих причин просить скасувати судове рішення постановлене до початку кримінального провадження.
Крім цього, в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року по справі №752/19584/17 представник вказує, що отримати копію оскаржуваної ухвали від 02 жовтня 2017 року в час її постановлення та до 2021 року апелянт не міг силу того, що він не був учасником справи та не знав про накладений арешт і дізнавшись про нього 05 листопада 2021 року звернувся до суду з клопотанням про отримання копії ухвали, яку отримав 22 вересня 2021 року на електронну адресу.
Вказані вище твердження представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 не узгоджуються із наявними в ЄДРСР ухвалами слідчих суддів.
Так, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві від 03 грудня 2019 року повернуто клопотання адвоката ОСОБА_12 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суд м. Києва від 02 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017100010008866.
Як слідує з тексту ухвали 03 грудня 2019 року від адвоката ОСОБА_12 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , надійшла заява в якій вона просить залишити без розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Таким чином, ще 03 грудня 2019 року ОСОБА_7 та його представнику на той час було відомо про існування і зміст ухвали про арешт майна, у зв`язку з чим доводи клопотання про поновлення строків апеляційного оскарження є надуманими.
Крім того, як слідує з іншої наявної в ЄДРСР ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року постановою слідчого Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 20 лютого 2020 року кримінальне провадження № 12017100010008866 було зупинене. Дане рішення було оскаржене в судовому порядку іншою стороною по справі.
Також, як слідує з наданих потерпілими ОСОБА_8 , ОСОБА_5 матеріалів, існує судове рішення у цивільній справі Голосіївського районного суду м. Києві від 09 серпня 2019 року, яке набрало чинності, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу щодо нежилого приміщення загальною площею 277,90 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 у даній справі був третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог.
З огляду на наведені вище обставини, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення, з моменту постановлення якого минуло більше 4 років та про існування якого ОСОБА_7 , інтереси якого представляє ОСОБА_6 , достеменно знав та неодноразово, починаючи з 2019 року, намагався скасувати в судовому порядку і приходить до висновку про застосування до даної апеляційної скарги положень п.4 ч.3 ст.399 КПК України.
Керуючись ст. ст.376,395,399 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 , в інтересах власника майна ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого суддіГолосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року, якою задоволено клопотання ОСОБА_8 та накладено арешт із забороною здійснення права на відчуження та розпорядження майном - на 9/100 частин нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею 277,90 кв.м., право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 повернути представнику ОСОБА_6 , як таку, що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/824/7085/2022
Єдиний унікальний номер справи 752/19584/17
Категорія: ст.171 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_13 .
Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.05.2022 |
Оприлюднено | 23.01.2023 |
Номер документу | 104197176 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Ященко Микола Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні