Рішення

від 02.05.2022 по справі 529/964/21

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/964/21

Провадження № 2/529/25/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 року Диканський районний суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Петренко Л.Є.

з участю секретаря Звягольської В.А.

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності на будинковолодіння за набувальною давністю,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 17.11.2021 звернувся до суду з позовом у якому просить визнати за ним право власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що він у 2001 році переїхав з республіки Грузія на територію України - в с. Чернещина Диканського району Полтавської області. З 2007 року він за пропозицією ОСОБА_2 став проживати у будинку, розташованому по АДРЕСА_1 , оскільки її чоловік ОСОБА_3 помер, а у вказаному домогосподарстві ніхто не проживав, а про спадкоємців нічого не відомо.

З того часу і по сьогоднішній день ОСОБА_1 проживає у даному будинковолодінні та вважає себе таким, що добросовісно та відкрито заволодів ним. Також позивач ОСОБА_1 вказав, що за ним, на підставі рішення Орданівської сільської ради Диканського району Полтавської області, 16.06.2021 зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій розташоване спірне будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Вказані обставини і слугували підставою для звернення з відповідним позовом до суду з метою захисту своїх прав.

23.11.2021 ухвалою судді залишено позовну заяву без руху з наданням строку для усунення недоліків, які усунуто 09.12.2021.

10.12.2022 ухвалою судді відкрито провадження по справі та визначено порядок її розгляду за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

22.12.2021 представником відповідача Диканською селищною радою Полтавського району Полтавської області подано до суду відзив, в якому просить позов задовольнити та проводити розгляд справи у відсутність представника, тобто позов фактично визнав.

11.04.2022 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чернещина Диканського району Полтавської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується належно завіреною копією свідоцтва про смерть, виданого 25.03.1991 Орданівською сільською радою Диканського району Полтавської області (а.с. 4).

За життя, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 25.10.1989 року виконавчим комітетом Орданівської сільської ради народних депутатів, за нині померлим ОСОБА_3 , як за головою колгоспного двору, зареєстровано будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1 , (а.с. 52).

Як вбачається з довідки наданої центром надання адміністративних послуг Диканської селищної ради Полтавської області, номер об`єкта ПГО в погосподарській книзі № 5 відкритий на громадянина ОСОБА_3 станом на 01.01.1991 власниками вказаного будинку зазначені ОСОБА_3 голова колгоспного двору та ОСОБА_2 дружина останнього (а.с. 66).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Чернещина Диканського району Полтавської області померла ОСОБА_2 , що підтверджено належно завіреною копією свідоцтва про смерть (а.с. 21).

В той же час матеріали справи не містять відомостей про прийняття померлою ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Спадкова справа після смерті як ОСОБА_3 так і ОСОБА_2 . Диканською державною конторою не заводилась, однак відсутні відомості зі Спадкового реєстру з якого б вбачалась наявність або ж відсутність заведених спадкових справ, після смерті останніх, в інших нотаріальних конторах.

Зінформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.12.2021 вбачається, що у вказаних реєстрах відсутні відомості про зареєстроване право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .

Як вбачається з довідки, наданої 10.11.2021 Центром надання адміністративних послуг Диканської селищної ради, ОСОБА_1 позивач по справі, фактично проживає з 22.06.2007 по АДРЕСА_1 .

16.06.2021 позивачем ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5321084208:08:001:0120, яка розташована по АДРЕСА_1 , та на якій знаходиться вказане домоволодіння.

Згідно ч. 1 ст.344 ЦК Україниособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першійст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно дост. 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнішній строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 та постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року по справі № 465/6560/15-ц.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

Володіння майном вважатиметься добросовісним лише в тому випадку, якщо у момент набуття володіння її набувач не знав та не міг знати, що він володіє чужою річчю.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено (постанова Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18).

Зазначені висновки узгоджуються з роз`ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 достеменно знав хто був власником житлового будинку у якому він проживає, про наявність у померлого ОСОБА_3 дружини ОСОБА_2 , яка в свою чергу є спадкоємцем майна, яке відкрилось після його смерті першої черги (ст.. 529 КЦ УРСР, який діяв на момент смерті ОСОБА_3 ) та дозволила проживати у ньому, оскільки у цьому домоволодінні ніхто не проживав.

В той же час, матеріали справи не містять підтвердження, що ОСОБА_2 відмовлялась у встановленому законом порядку від прийняття спадщини після смерті свого чоловіка, або ж вчинила інші дії, які б вказували про такий факт.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З оглядуна наведене,суд приходитьдо висновку,що позивачув момент набуття володіння з достовірністю було відомо, що він фактично користується майном, належним іншій особі, що виключає підстави застосування ст.344 ЦК України.

Доводи позивача про те, що він понад 14 років відкрито та безперервно володів майном, а особи, які претендують на спірне будинковолодіння відсутні, та зареєстрував право власності на земельну ділянку на якій розташоване спірне нерухоме майно, не приймаються судом до уваги, оскільки саме безперервне проживання у будинку зазначений позивачем період та володіння земельною ділянкою, не є підставою виникнення у нього права власності за набувальною давністю на таке нерухоме майно. Відкритість і безперервність користування майном не є достатніми підставами для набуття права власності на нього за правиламистатті 344 ЦК України.

З врахуванням викладених обставин, позивачем не доведено всіх умов передбачених законом для набуття у власність нерухомого майна за набувальною давністю, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

З огляду на положення ч.4 ст.206 ЦПК України суд не приймає визнання відповідачем Диканською селищною радою Полтавського району Полтавської області заявленого ОСОБА_1 позову, оскільки таке визнання позову не є безумовною підставою для його задоволення, ураховуючи встановлені обставини справи та те, що вирішуючи спір по суті суд повинен дослідити матеріали справи, надати правову оцінку наявним у справі доказам та ухвалити рішення з урахуванням вимог законності та обґрунтованості, а не виходити виключно з факту визнання відповідачем позову.

Керуючись ст. ст.10,12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності на будинковолодіння за набувальною давністю.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ;

Відповідач:

Диканська селищна рада Полтавського району Полтавської області, місце знаходження: Полтавська область смт. Диканька, вул. Незалежності, 133, Код ЄДРПОУ 210465;

Головуюча Л.Є. Петренко