Рішення

від 14.02.2022 по справі 584/1219/20

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 584/1219/20

Провадження № 2/584/18/22

РІШЕННЯ

Іменем України

15.02.2022 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого судді Данік Я.І.,

за участі: секретаря Худайкулової О.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Путивль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення збитків,

встановив:

10 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є власником земельної ділянкиплощею 2,8952 га, кадастровий номер 5923886300:04:002:0924, що знаходиться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області, яка на підставі договору оренди землі №2 від 2 лютого 2015 року передана позивачем ОСОБА_3 на 25 років зі сплатою 1700 грн. 64 коп. (4% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки) на рік.

Крім того, позивач є власником земельної ділянкиплощею 1,9054 га, кадастровий номер 5923886300:05:001:1185, що знаходиться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області, яка на підставі договору оренди землі №б/н від 2 лютого 2015 року передана позивачем ОСОБА_3 на 25 років зі сплатою 1422 грн. (4% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки) на рік.

Оскільки відповідач не виконував передбачені договорами зобов`язання по сплаті орендної плати, ОСОБА_1 просить суд розірвати договори оренди землі №2 укладений 2 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та №б/н укладений 2 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також стягнути з відповідача на її користь заборгованість в сумі 9367 грн. 92 коп.

Відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав. Зазначив, що дійсно 2 лютого 2015 року між ним та ОСОБА_1 , укладено договори оренди земельних ділянок площею 2,8952 га, кадастровий номер 5923886300:04:002:0924 та площею 1,9054 га, кадастровий номер 5923886300:05:001:1185, належних позивачу. Також зазначив, що ОСОБА_1 погодилась укласти вказані договори, оскільки він та його дружина погасили заборгованість по кредитному договору ОСОБА_1 в сумі 1555 грн. 24 коп. та допомогли їй оформити спадщину, допомагали з лівками, неодноразово пропонували сплатити орендну плату, однак вона відмовлялась. Крім того, вказав, що з 2015 року він не має можливості володіти та користуватися вказаними земельними ділянками, оскільки їх обробляє ФГ «Троценко», якому ОСОБА_1 надала довіреність на користування земельною ділянкою. Також, ОСОБА_1 зверталась до суду з вимогою про визнання недійсним договору №2 від 2 лютого 2015 року, щодо земельної ділянки площею 2,8952 га, кадастровий номер 5923886300:04:002:0924, що знаходиться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області, яка заочним рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 31 січня 2017 року задоволено, а ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 1 червня 2017 року вказане рішення залишено без змін. Проте Постановою Верховного Суду від 21 серпня 2019 року заочне рішення Путивльського районного суду Сумської області від 31 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 1 червня 2017 року скасовано і в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с.20-26).

9 листопада 2020 року відповідач заявив зустрічний позов, який обґрунтовував тим, що 2 лютого 2015 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі №2 від 2 лютого 2015 року щодо земельної ділянкиплощею 2,8952 га, кадастровий номер 5923886300:04:002:0924, що знаходиться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області, строком на 25 років зі сплатою 4% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на рік та договір оренди землі №б/н від 2 лютого 2015 року щодо земельної ділянкиплощею 1,9054 га, кадастровий номер 5923886300:05:001:1185, що знаходиться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області, строком на 25 років зі сплатою 4% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на рік. Оскільки ОСОБА_1 перешкоджає йому вільно володіти та користуватися земельними ділянками, просив стягнути з ОСОБА_1 збитки в розмірі 173712 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сенченко А.В. подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому позов зустрічний позов не визнав, зазначивши, що ОСОБА_3 не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог (а.с.66).

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника, які первісний позов підтримали, зустрічний позов не визнали, ОСОБА_3 та його представника, які первісний позов не визнали, зустрічну позовну заяву підтримали, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, зустрічний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено,що 2лютого 2015року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладенодоговір орендиземлі №2,за умовамиякого ОСОБА_1 передала воренду земельнуділянку площею2,8952га,кадастровий номер5923886300:04:002:0924,що знаходитьсяна територіїНовослобідської сільськоїради Путивльськогорайону Сумськоїобласті ОСОБА_3 строком на25років,а ОСОБА_3 повинен бувсплачувати ОСОБА_1 1404грн.14коп.(4%від нормативноїгрошової оцінкиорендованої земельноїділянки)на рік (а.с.6-8).

Відповідно до п.37 даного договору його дія припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін та за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використання, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 2 лютого 2015 року та актом приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду від 2 лютого 2015 року, були визначені межі земельної ділянки, що розташована на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області і належать ОСОБА_1 та проведена передача в оренду земельної ділянки площею 2,8952га,кадастровий номер5923886300:04:002:0924 на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області ОСОБА_3 (а.с.8).

Крім того, 2лютого 2015року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладенодоговір орендиземлі №б/н,за умовамиякого ОСОБА_1 передала воренду земельнуділянку площею1,9054га,кадастровий номер5923886300:05:001:1185,що знаходитьсяна територіїНовослобідської сільськоїради Путивльськогорайону Сумськоїобласті ОСОБА_3 строком на25років,а ОСОБА_3 повинен бувсплачувати ОСОБА_1 1422грн.(4%від нормативноїгрошової оцінкиорендованої земельноїділянки)на рік (а.с.9-11).

Відповідно до п.37 даного договору його дія припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін та за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використання, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 2 лютого 2015 року та актом приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду від 2 лютого 2015 року, були визначені межі земельної ділянки, що розташована на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області і належать ОСОБА_1 та проведена передача в оренду земельної ділянки площею 1,9054 га, кадастровий номер 5923886300:05:001:1185 на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області ОСОБА_3 (а.с.11зв.).

Відповідно до вимогст.792 ЦК Україниза договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч.ч.3 та 4ст.31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з вимогами ст.124 ЗК Українипередача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно дост.1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зіст.13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Уст.21 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннямист.24 Закону України «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першоюстатті 32 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першоїстатті 141 ЗК Українипередбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями13,21 Закону України «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до ч.2ст.651 ЦК України договірможе бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Аналогічний висновок викладено у Постанови Верховного Суду від 31 липня 2020 року у справі №479/1073/18, провадження №61-8798 св19.

ОСОБА_3 надано копії квитанцій, що за його твердженнями підтверджують витрату ним та його дружиною ОСОБА_5 , грошових коштів на оформлення спадщини на користь ОСОБА_1 , оформлення земельних ділянок та погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 (а.с.33-38,40).

Крім того, ОСОБА_3 надано копії розписок, складених ОСОБА_1 , від 7 серпня 2015 року та 22 вересня 2016 року, згідно з якими остання відмовляється від отримання орендної плати (а.с.41,42).

Постановою Верховного Суду від 21 серпня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Путивльського районного суду Сумської області від 31 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 1 червня 2017 року скасовано і в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі відмовлено (а.с.28-30).

9 жовтня 2020 року ОСОБА_3 звернувся з листом до ОСОБА_1 з повідомленням щодо отримання орендної плати за землю за 2017-2020 роки (а.с.56).

Однак, суду не надано належних доказів на підтвердження того, що протягом 2017-2020 років відповідач пропонував позивачці отримати орендну плату, а позивачка відмовлялася чи ухилялася від її отримання.

Та обставина, що позивачка відмовилася від отримання орендної плати за 2017-2020 роки відповідно до листа ОСОБА_3 від 9 жовтня 2020 року не свідчить про її ухилення від прийняття належного виконання за оспорюваними договорами з огляду на положення, викладені упостанові КЦС ВС від 31 липня 2020 року у справі №479/1073/18, про те, що підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки є сам факт систематичного порушення його умов щодо сплати орендної плати, незалежно від того, чи погашена така заборгованість вже після звернення орендодавця до суду з позовом про розірвання договору оренди землі.

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач систематично не виконував обов`язку зі сплати орендної плати за договорами оренди землі №2 від 2 лютого 2015 року та №б/н від 2 лютого 2015 року, а саме не сплачував орендну плату у 2017-2020 роках, що є підставою для розірвання вказаних договорів.

Крім того, підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість щодо сплати орендної плати, з урахуванням строків позовної давності за останні три роки, по договору оренди №2 від 2 лютого 2015 року в сумі 4212 грн. 42 коп. (1404,14*3=4212,42) та по договору №б/н від 2 лютого 2015 року в сумі 4266 грн. (1422*3=4266).

ОСОБА_3 , звертаючись з зустрічним позовом, обґрунтовував свої вимоги тим, що володіти та користуватися земельними ділянками, які він орендував у ОСОБА_1 , не міг, оскільки йому в цьому перешкоджало ФГ «Троценко», яке обробляло ці ділянки з дозволу ОСОБА_1 .

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів перевірки, зареєстрованих в ЖЄО №3041 від 27 жовтня 2020 року та №1108 від 13 травня 2021 року ВП №2 (м.Путивль) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, вбачається, що ОСОБА_5 27 жовтня 2020 року та 13 травня 2021 року зверталася до ВП №2 (м.Путивль) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області з повідомленнями про те, що ОСОБА_6 чинить перешкоди у користуванні земельною ділянкою орендарю ОСОБА_3 . По вказаних матеріалах було припинено подальший розгляд звернення, оскільки в події не встановлено ознак кримінального чи адміністративного правопорушення.

Однак, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 ФГ «Троценко» перешкоджало володіти та користуватися вказаними земельними ділянками протягом 2017-2019 років, ним, відповідно до ст.81 ЦПК України, надано не було.

Натомість позивачкою за первісним позовом надано акти прийому-передачі земельних ділянок, що підтверджує виконання нею відповідного обовязку за договорами оренди цих ділянок. Акти ж прийому ОСОБА_1 зазначених земельних ділянок від ОСОБА_3 у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, відповідачем не надано доказів того, що він не використовував земельні ділянки, належні позивачці. Як він сам пояснив, до суду з відповідним позовом про усунення перешкод у користуванні орендованим нерухомим майном він не звертався, і визнав, що одну з цих земельних ділянок він таки використовував, проте орендну плату позивачці все одно не сплачував.

Його доводи про те, що йому чинились перешкоди у користуванні зазначеними земельними ділянками у період 2017-2019 років не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Зважаючи на викладене зустрічна позовна заява задоволенню не підлягає.

У зв?язку з задоволенням первісного позову підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2522 грн. 40 коп. витрат, понесених на сплату судового збору.

Керуючись ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.653,654 ЦК України, ст.ст. 142, 259, 263-268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: с.Нова Слобода, Конотопський район, Сумська область, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі №2, укладений 2 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , щодо земельної ділянкиплощею 2,8952 га, кадастровий номер 5923886300:04:002:0924, що знаходиться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Розірвати договір оренди землі №б/н укладений 2 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , щодо земельної ділянкиплощею 1,9054 га, кадастровий номер 5923886300:05:001:1185, що знаходиться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8478 грн. 42 коп. (вісім тисяч чотириста сімдесят вісім гривень сорок дві копійки) заборгованість щодо сплати орендної плати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2522 грн. 40 коп. (дві тисячі п`ятсот двадцять дві гривні сорок копійок) в рахунок повернення витрат на сплату судового збору.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено в повному обсязі 23 лютого 2022 року.

Суддя Я.І.Данік