Ухвала

від 03.05.2022 по справі 917/178/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

04.05.2022 р. Справа № 917/178/22

Суддя Погрібна С.В., після виходу з відпустки, розглянувши заяву Селянського фермерського господарства "Аверс", вул. Нафтобазівська, б. 28, с. Веприк, Миргородкий район, Полтавська область, 37362 про зебезпечення позову

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Агроцентр", вул. Комарницького, б. 16, кв. 24, м. Полтава, Полтавська область, 36007

про стягнення 1 197 977,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

11.02.2022 р. до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Селянського фермерського господарства "Аверс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Агроцентр" про стягнення 1 107 928,95 грн. основного боргу згідно договору купівлі-продажу № 10/02/21 від 01.02.2021, 23 129,89 грн. 3% річних та 66 918,85 грн. втрат від інфляції за неналежне виконання умов вказаного договору.

24.02.2022 р. до Господарського суду Полтавської області надійшла заява (вх. № 2043) Селянського фермерського господарства "Аверс" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе рухоме і нерухоме майно належне або те, яке підлягає передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Агроцентр" та накладення арешту на грошові кошти, які належать або ті, які підлягають передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Агроцентр".

Мотивуючи свою заяву про забезпечення позову, Селянське фермерське господарство "Аверс" посилається на те, що відповідач уникає зустрічей та не погашає борги, а тому СФГ "Аверс" вважає, що лише накладення арешту на усе рухоме і нерухоме майно та грошові кошти належні або ті, які підлягають передачі відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб може реально забезпечити виконання рішення суду по даній справі.

Розглянувши заяву Селянського фермерського господарства "Аверс" про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, в силу положень ч. 1 ст. 74 ГПК України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, заявником до заяви не надано суду доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а також того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заява Селянського фермерського господарства "Аверс" ґрунтується лише на припущеннях можливого невиконання рішення суду з боку відповідача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Селянського фермерського господарства "Аверс" про забезпечення позову - відмовити.

З огляду на введення воєнного стану на території України та виходу судді з відпустки, Ухвала підписана 04.05.2022 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України).

Суддя Погрібна С.В.