Рішення

від 05.05.2022 по справі 927/159/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

06 травня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/159/22 Господарський суд Чернігівської області у складі: судді Федоренко Ю.В.,

розглянувши справу №927/159/22, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

За позовом: Приватного підприємства Аваль

вул. Генерала Белова, 7, оф.84, м. Чернігів, 14032

До відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Продовольча компанія Ясен

вул. Громадська,41а, м. Чернігів, 14037

про стягнення 262335,16 грн

Встановив:

Приватним підприємством Аваль подано позов до Товариства з додатковою відповідальністю Продовольча компанія Ясен про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 262335,16 грн, з яких 253050,00 грн сума заборгованості, 9285,16 грн сума пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару №3 від 31.05.2021 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого позивачем товару.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов та відповіді на позов.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення позивачу 10.02.2022 поштового відправлення № 1400054219760, відповідачу 09.02.2022 поштового відправлення № 1400054219751. Відзиву на позов, заяв і клопотань від відповідача не надходило.

За приписами ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст.248 ГПК України).

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні № 133/2022 від 14.03.2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні № 259/2022 від 18.04.2022 року, затвердженого Законом № 2212-IX від 21.04.2022}, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 22.03.2022 №12/0/9-22, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема і Господарського суду Чернігівської області.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 22.04.2022 №25/0/9-22, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ураховуючи наявність належних умов для здійснення правосуддя Господарським судом Сумської області, Господарським судом Чернігівської області, відновлено територіальну підсудність цих судів із 25.04.2022.

Враховуючи наведене вище, розгляд справи здійснено у межах розумного строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.

31.05.2021 між Приватним підприємством Аваль (далі - постачальник) та Товариством з додатковою відповідальністю Продовольча компанія Ясен (далі - покупець) укладено договір поставки № 3 (далі Договір, а.с. 7-10).

Відповідно до пунктів 1.1-1.4 Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця продовольчу продукцію (надалі «товар»), а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов Договору.

Найменування товару, ціна одиниці товару, кількість, якість, вартість партії товару, узгоджуються сторонами додатково в Специфікаціях до Договору, які є його невід`ємною частиною.

Товар поставляється в обсягах, асортименті та за цінами, що узгоджуються сторонами Договору на кожну окрему партію товару, і зазначаються у видаткових накладних, які з моменту їх підписання сторонами складають невід`ємну частину цього Договору.

Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі покупцю (представнику покупця) товару. Підтвердженням приймання товару є підпис уповноваженої покупцем особи на товарній накладній, повноваження якого підтверджуються відповідною довіреністю.

У відповідності до п. 2.1 Договорупоставка товару здійснюється протягом 4 (чотирьох) робочих днів з моменту отримання замовлення покупця на умовах EXW «Франко завод» Инкотермс 2010, місце поставки: склад постачальника, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63, база «Холодторг».

Згідно пунктів 4.1-4.2 Договору ціна договору складається з вартості поставленого та прийнятого покупцем товару згідно відповідних накладних за цим Договором протягом терміну його дії.

Оплата поставленого товару здійснюється протягом 30 календарних днів від дня поставки товару покупцю, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 294910 грн згідно видаткових накладних: №531 від 30.09.2021 на суму 91860 грн, №557 від 12.10.2021 на суму 95800 грн, №572 від 19.10.2021 року на суму 42900 грн, №585 від 25.10.2021 року на суму 64350 грн (а.с. 11-13).

Отримання товару підтверджується підписами представників відповідача у видаткових накладних та у накладних зазначено, що передача товару відбулась за договором №3 від 31.05.2021.

Відповідач сплатив позивачу за вказаними накладними лише 41860 грн, заборгованість відповідача складає 253050,00 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період 01.09.2021 - 06.12.2021, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками (а.с. 14).

Досудове врегулювання спору проводилося позивачем шляхом надсилання відповідачу претензії №21 від 28.12.2021 про стягнення заборгованості в розмірі 253050,00 грн (а.с. 23-24). За відповідачем не сплаченою залишилась заборгованість за Договором в розмірі 253050,00 грн, що і стало підставою звернення позивача з позовом до суду. Також позивачем нараховано відповідачу 9285,16 грн пені за період з 30.10.2021 по 28.01.2022 за несвоєчасну оплату відповідачем за поставлений товар за Договором.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування. Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 14 ГПК України).

Відповідач доказів оплати за отриманий товар в розмірі 253050,00 грн, а також доказів, які спростовують наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі, в ході розгляду даної справи до суду не надав.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача по стягненню з відповідача 253050,00 грн заборгованості за Договором є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 5.1 Договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9285,16 грн за період з 30.10.2021 по 28.01.2022 за прострочення оплати товару за Договором згідно розрахунків, які додані до позовної заяви.

Здійснивши перевірку розрахунків пені, заявлених позивачем, судом встановлено, що зазначені суми останнім нараховані правомірно, у відповідності до умов Договору та вимог законодавства.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню з відповідача пені у розмірі 9285,16 грн є правомірними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного позов задовольняється повністю.

Розподіл судових витрат.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (п.5 частина 1 статті 237 ГПК України).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (1); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (2).

За приписами частини 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частинами 3 - 6 статті 126 ГПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).

Водночас за частиною 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи (1); чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (2); поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (3); дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (4).

Виходячи з аналізу вказаних статей для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд, зокрема, повинен враховувати критерії складності справи, обсяг наданих адвокатом послуг, кваліфікації і досвіду адвоката, ціну позову, керуватися принципами розумності та справедливості.

Велика Палата Верховного Суду, правові висновки якої є обов`язковими для врахування судом першої інстанції в силу частини 4 статті 236 ГПК України, вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Тобто, судові витрати на професійну правничу допомогу повинні бути фактичними, неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

За змістом п.1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Вказана правова позиція наведена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі №903/125/19.

У позовній заяві позивач зазначив, що розмір витрат на правову допомогу в межах даної справи становить 16000,00 грн. На підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу позивач додав до матеріалів справи:

- договір про надання правової допомоги №160 від 21.12.2021, укладений між Адвокатським об`єднанням «Кушнеренко та партнери», в особі старшого партнера Кушнеренка Є.Ю. (Сторона-1) та Приватним підприємством «Аваль» (Сторона-2) з приводу стягнення коштів за договором поставки за яким Сторона-2 за даною угодою бере на себе зобов`язання сплатити Стороні-1 гонорар за дії по наданню правової допомоги. Гонорар (оплата) за надану правову допомогу (представництво, захист інтересів) Сторони-2 за цією угодою, обчислюється виходячи з фактичних затрат робочого часу адвоката на надання правової допомоги в справі, участь у досудовому слідстві, в розгляді справи судом першої інстанції, підготовка та складання документів та складає 16000,00 грн;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 499 гр. Кушнеренко Є.Ю.;

- ордер серії СВ № 1023345 від 02.02.2022 про надання правничої (правової) допомоги в Господарському суді Чернігівської області Приватному підприємству «Аваль» адвокатом Кушнеренко Є.Ю.;

- акт виконаних робіт від 31.01.2022 за договором про надання правової допомоги від 21.12.2021, підписаний сторонами і скріплений печатками, в якому зазначений об`єм виконаних робіт Стороною 1, а саме: консультування Сторони-2 щодо підстав та порядку стягнення заборгованості за договором поставки - 1 година, написання та подання претензії - 2 години, аналіз судової практики - 1 година, розрахунок заборгованості та пені - 1 година, написання та подання позовної заяви про стягнення коштів за договором поставки - 3 години; виготовлення копій документів, квитанцій, актів, тощо - 2 години, усього витрачено 9 годин;

- платіжне доручення №331 від 29.12.2021 про сплату позивачем Адвокатському об`єднанню «Кушнеренко та партнери» 16000,00 грн за надання правової допомоги, представництво інтересів за Договором про надання правової допомоги № 160 від 21.12.2021.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належним чином надання Адвокатським об`єднанням «Кушнеренко та партнери», в особі старшого партнера Кушнеренка Є.Ю. правничої (правової) допомоги Приватному підприємству Аваль в розмірі 16000,00 грн при розгляді справи № 927/159/22.

Відповідно до ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява N 19336/04, п. 269) вказав, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Господарський суд, беручи до уваги ступінь складності справи, характер та обсяг наданих адвокатом послуг, та керуючись частиною 4 статті 129 ГПК України за відсутності мотивованих заперечень відповідача, вирішив покласти на останнього відшкодування документально підтверджених витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідача.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 3935,04 грн.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю і стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Продовольча компанія Ясен, вул. Громадська, 41а, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 00381048, на користь Приватного підприємства Аваль, вул. Генерала Белова, 7, оф.84, м. Чернігів, 14032, код ЄДРПОУ 32601619, 253 050,00 грн боргу, 9 285,16 грн пені, 16 000,00 грн витрат за правничу допомогу та 3 935,04 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Ю.В. Федоренко