Постанова

від 05.09.2022 по справі 927/159/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2022 р. Справа№ 927/159/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Попікової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Ясен»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 (повний текст складено 06.05.2022)

у справі № 927/159/22 (суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом Приватного підприємства «Аваль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Ясен»

про стягнення 262 335,16 грн,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У лютому 2022 року Приватне підприємство «Аваль» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Продовольча компанія «Ясен» (далі - ТДВ «ПК «Ясен») 262335,16 грн заборгованості за договором поставки, з яких 253050,00 грн основного боргу та 9285,16 грн пені, а також судові витрати, в т.ч. 16 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог ПП «Аваль» вказує на неналежне виконання ТДВ «ПК «Ясен» договору поставки товару №3 від 31.05.2021 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.

Заявляючи вимогу про стягнення 16 000,00 грн витрат на правничу допомогу, позивач у позовній заяві надав попередній розрахунок судових витрат: 16 000,00 грн витрат на правничу допомогу; судовий збір у розмірі 3 935,03 грн; можливі витрати за відправлення заперечень на відзив відповідача та направлення адвокатських запитів - орієнтовно 200,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТДВ «ПК «Ясен» на користь ПП «Аваль» 253 050,00 грн боргу, 9 285,16 грн пені, 16 000,00 грн витрат за правничу допомогу та 3 935,04 грн судового збору.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, господарський суд першої інстанції вказав, що відповідач доказів оплати за отриманий товар в розмірі 253050,00 грн, а також доказів, які спростовують наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі, в ході розгляду даної справи до суду не надав. За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 253050,00 грн заборгованості за договором є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню. Здійснивши перевірку розрахунків пені, заявленої позивачем, суд встановив, що зазначені суми позивачем нараховані правомірно, відповідно до умов договору та вимог законодавства. За таких підстав вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 9285,16 грн є правомірними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ТДВ «ПК «Ясен» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги ТДВ «ПК «Ясен» вказує, що виходячи з мотивувальної та резолютивної частини Розпорядження голови ВСУ від 22.03.2022 №12/0/9-22 здійснення судами правосуддя під час воєнного стану є неможливим. Цим же розпорядженням справи Господарського суду Чернігівської області з №927/159/22 передано з визначенням територіальної підсудності до Господарського суду Сумської області. Скаржник зазначає, що спори щодо визначення підсудності не допускаються. Отже, після 22.03.2022 справа №927/159/22 отримана та підлягала прийняттю до провадження господарським судом Сумської області, як це передбачено ГПК України та Розпорядженням голови ВСУ. Апелянт вказує, що повторна зміна територіальної підсудності ГПК України не передбачена, натомість міститься імперативна заборона в ст.31 ГПК України. Тобто, господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В. не міг її розглядати та виносити рішення. Скаржник також відмічає, що про вчинення цих процесуальних дій (передачі, руху справи, зміни складу суду) сторони жодним чином не інформувались, як і не могли належним чином реагувати, включаючи не лише оскарження, але й заявлення права на відвід складу суду.

Посилаючись на укази Президента України №64/2022 від 24.02.2022, №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, мотивувальну та резолютивну частини Розпорядження голови ВСУ від 22.03.2022 №12/0/9-22, скаржник вважає, що в період війни суд не повинен був розглядати справу до завершення надзвичайного стану.

Апелянт вказує, що строк надання ним відзиву на позовну заяву станом на дату прийняття оскаржуваного рішення не збіг.

На думку скаржника, посилання суду в тексті оскаржуваного рішення на встановлення поставок за видатковими накладними №572 від 19.10.2021 та №557 від 12.10.2021, в яких міститься зазначення інших ніж підписант відомостей, є необґрунтованим, оскільки ці документи не відповідають вимогам до первинних документів. Як і посилання на акт звірки розрахунків без з`ясування наявності початкового сальдо у першому рядку та зазначення підпису та ПІБ підписанта, що не є Генеральним директором ТДВ «Ясен» згідно з даними ЄДРПОУ. Ці документи не є письмовими доказами та первинними документами в розумінні господарського процесу та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» 996-ХІУ(ст. 9 в редакції від 01.07.2021 року) ст. ст. 73, 77, 78 ГПК України. За таких підстав скаржник вважає, що суд не мав підстав посилатись на них в обґрунтування рішення.

Щодо стягнення 16000,00 грн судових витрат на користь позивача скаржник вказує, що понесення судових витрат на оплату послуг адвоката є непідтвердженим, оскільки позов позивача підписаний фізичною особою, а оплата витрат позивачем здійснена у безготівковій формі на юридичну особу.

ТОВ «ПК «Ясен» також додатково до апеляційної скарги надало листи Господарського суду Чернігівської області №02-05/409/22 від 20.05.2022 та Верховного Суду №85/0/18-22 від 13.06.2022, що підтверджують доводи апеляційної скарги про труднощі та відсутність належної комунікації навіть не у простих учасників справ, а у судів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/159/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТДВ «ПК «Ясен» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 до надходження матеріалів справи №927/159/22.

28.06.2022 матеріали справи №927/159/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТДВ «ПК «Ясен» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 у справі №927/159/22. Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Постанову прийнято 06.09.2022 після виходу колегії суддів з відпустки.

Позиції учасників справи.

ПП «Аваль» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти скарги в повному обсязі та вважає оскаржуване рішення законним та справедливим.

Щодо доводів апеляційної скарги про зміну територіальної підсудності позивач зазначає, що розпорядженням Голови Верховного Суду від 22.04.2022 №25/0/9-22 було відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Чернігівської області з 25.04.2022. Вказана інформація була оприлюднена на сайті Верховного Суду та є і загальнодоступною. Тобто, відповідач міг ознайомитись із вказаним розпорядженням так само, як ознайомився із Розпорядженням про зміну територіальної підсудності.

Щодо посилань скаржника на п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України позивач зазначає, що вони взагалі не стосуються даної ситуації. Дана норма регламентує порядок передачі справ до іншого суду у випадку припинення роботи суду. Однак Господарський суд Чернігівської області не припиняв свою роботу, а лише призупиняв на період активних воєнних дій на території м. Чернігова. При цьому 25.04.2022 офіційно, згідно з Розпорядженням, суд відновив свою роботу та вже 06.05.2022 міг приймати рішення у справах.

Щодо рекомендацій Ради суддів України, на які посилається апелянт, позивач зауважує, що дійсно 02.03.2022 Радою суддів України було опубліковано рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Однак дана публікація містить лише рекомендаційний характер, а не обов`язкова до виконання всіма судами на території України.

Позивач зауважує, що 24.02.2022 Рада суддів України прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією з боку рф». Згідно з цим рішенням Рада суддів України ухвалила: звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена; у випадку загрози здоров`ю, життю та безпеці відвідувачів та працівників суду здійснення судочинства певним судом може бути припинено до усунення обставин, які зумовили небезпеку; розробити рекомендації судам щодо порядку здійснення евакуаційних заходів та передачі справ; для вирішення невідкладних питань створити оперативний штаб у складі членів Ради суддів, голови ВС, керівника ДСА, голови Служби судової охорони.

Позивач вважає, що таким чином судам лише надано можливість відкладати розгляд справ та знімати справи з розгляду.

Позивач заперечує проти доводів апелянта про неможливість подати відзив на позовну заяву. Зазначає, що останній день на подання відповідачем відзиву припав на 24.02.2022, оскільки в цей день ще працювали всі сфери та заклади у м. Чернігові зранку і до післяобіду. Вважає, що, за наявності бажання, можна було скористатись своїм правом через електронну пошту/електронний суд. Крім того, починаючи з 25.04.2022 і до 06.05.2022 відповідач також не скористався своїм правом на поновлення строків та подання відзиву у справі. Це при тому, що з 25.04.2022 вже працювали банківська та поштова системи. Посилання відповідача на те, що поштова система не відновила свою роботу до рівня довоєнного часу як на причину неможливості реалізувати свої права, позивач вважає недоречними. Зазначає, що вказаний режим роботи пошти, судів та банківських установ не завадив відповідачу надіслати апеляційну скаргу на рішення суду, ознайомитись з рішенням суду першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної про те, що понесення позивачем судових витрат на оплату послуг адвоката є непідтвердженим, оскільки позов підписано фізичною особою, а оплата здійснена на рахунок юридичної особи, позивач вказує, що договір про надання правової допомоги було укладено з АО «Кушнеренко та партнери» в особі адвоката Кушнеренка Є.Ю., позовну заяву було підписано адвокатом Кушнеренком Є.Ю. На підтвердження понесених витрат стороною позивача було надано договір про надання правової допомоги із вказаною в ньому сумою оплати послуг, акт виконаних робіт із описом виконаних адвокатом дій, платіжне доручення про оплату витрат на правову допомогу (підтверджує вже здійснений переказ коштів). За таких підстав позивач вважає, що витрати на правову допомогу є обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач надав попередній розрахунок судових витрат: 2 000,00 грн витрат за правничу допомогу; також в ході розгляду справи можливі витрати за відправлення заперечень на відзив відповідача та направлення адвокатських запитів - орієнтовно 200,00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі; стягнути з відповідача на користь позивача всі понесені процесуальні витрати, в т. ч. витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

31.05.2021 ПП «Аваль» (постачальник) та ТДВ «ПК «Ясен» (покупець) уклали договір поставки №3 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця продовольчу продукцію (далі - товар), а покупець - прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Згідно з п. 1.2 договору найменування товару, ціна одиниці товару, кількість, якість, вартість партії товару, узгоджуються сторонами додатково в Специфікаціях до договору, які є його невід`ємною частиною.

Товар поставляється в обсягах, асортименті та за цінами, що узгоджуються сторонами Договору на кожну окрему партію товару і зазначаються у видаткових накладних, які з моменту їх підписання сторонами складають невід`ємну частину цього Договору (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору перехід права власності на товар відбувається в момент передачі покупцю (представнику покупця) товару. Підтвердженням приймання товару є підпис уповноваженої покупцем особи на товарній накладній, повноваження якої підтверджуються відповідною довіреністю.

Поставка товару здійснюється протягом 4 (чотирьох) робочих днів з моменту отримання замовлення покупця на умовах EXW «Франко завод» Инкотермс 2010, місце поставки - склад постачальника, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63, база «Холодторг» (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 4.1 договору ціна договору складається з вартості поставленого та прийнятого покупцем товару згідно відповідних накладних за цим Договором протягом терміну його дії.

Оплата поставленого товару здійснюється протягом 30 календарних днів від дня поставки товару покупцю у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 5.1 договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.

У вересні - жовтні 2021 року на виконання умов договору ПП «Аваль» поставило ТДВ «ПК «Ясен» товар на загальну суму 294 910,00 грн згідно з видатковими накладними:

- №531 від 30.09.2021 на суму 91860,00 грн (від ПП «Аваль» підписана керівником та скріплена печаткою Підприємства, від ТДВ «ПК «Ясен» підписана водієм ОСОБА_1 за довіреністю від 30.09.2021);

- №557 від 12.10.2021 на суму 95800,00 грн (від ПП «Аваль» підписана керівником та скріплена печаткою Підприємства, від ТДВ «ПК «Ясен» підписана водієм ОСОБА_2 за довіреністю №4110 від 12.10.2021);

- №572 від 19.10.2021 на суму 42900,00 грн (від ПП «Аваль» підписана керівником та скріплена печаткою Підприємства, від ТДВ «ПК «Ясен» підписана ОСОБА_2 та скріплена печаткою Товариства);

- №585 від 25.10.2021 на суму 64350,00 грн (від ПП «Аваль» підписана керівником та скріплена печаткою Підприємства, від ТДВ «ПК «Ясен» підписана ОСОБА_2 та скріплена печаткою Товариства).

ТДВ «ПК «Ясен» за отриманий товар сплатило 41 860,00 грн, заборгованість ТДВ «ПК «Ясен» складає 253 050,00 грн (294 910,00 грн - 41 860,00 грн), що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період 01.09.2021 - 06.12.2021 між ПП «Аваль» та ТДВ «ПК «Ясен» за договором №3 від 31.05.2021, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками підприємств.

Відомості вказаного акта звірки свідчать, що за даними ПП «Аваль» сальдо початкове (дебет) становить 191 860,00 грн. В період з 10.09.2021 по 19.11.2021 ТДВ «ПК «Ясен» сплатило ПП «Аваль» 346 280,00 грн; у вказаний період ПП «Аваль» реалізувало ТДВ «ПК «Ясен» товарів і послуг (в т.ч. за вказаними вище накладними) на суму 407 470,00 грн.

За даними ТДВ «ПК «Ясен» сальдо початкове (кредит) складає 191 860,00 грн.

ПП «Аваль» звернулось до ТДВ «ПК «Ясен» з претензією №21 від 28.12.2021 щодо погашення заборгованості за переданий у власність товар згідно з договором поставки від 31.05.2021 №3.

Оскільки ТДВ «ПК «Ясен» заборгованість за договором в розмірі 253 050,00 грн не сплатило, ПП «Аваль» звернулось з позовом у цій справі та просить стягнути з ТДВ «ПК «Ясен» 253 050,00 основного боргу та 9 285,16 грн пені, нарахованої за період з 30.10.2021 по 28.01.2022 за несвоєчасну оплату товару.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу (ст. 265 ГК України).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Щодо вимог про стягнення заборгованості.

Встановлено, що умовами п. 4.2 договору сторони узгодили оплату поставленого товару протягом 30 календарних днів від дня поставки товару покупцю у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.2 договору).

У вересні - жовтні 2021 року на виконання умов договору ПП «Аваль» поставило ТДВ «ПК «Ясен» товар на загальну суму 294 910,00 грн, який ТДВ «ПК «Ясен» оплатило частково - у сумі 41 860,00 грн. Зазначене підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період 01.09.2021 - 06.12.2021, підписаним сторонами та скріпленим їх печатками.

Відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції не надав доказів, які спростовували б наявність у нього заборгованості перед ПП «Аваль».

Таким чином вимоги про стягнення з ТДВ «ПК «Ясен» на користь ПП «Аваль» 253050,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню, висновку про що правомірно дійшов господарський суд першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність початкового сальдо у Акті звірки колегія суддів зазначає, що наявний у матеріалах справи Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.09.2021 - 06.12.2021 між ПП «Аваль» та ТДВ «ПК «Ясен» за договором №3 від 31.05.2021 свідчить, що за даними ПП «Аваль» сальдо початкове (дебет) становить 191 860,00 грн; за даними ТДВ «ПК «Ясен» сальдо початкове (кредит) складає 191 860,00 грн.

Колегія суддів бере до уваги сталу практику Верховного Суду, якою засвідчено правову позицію, що: акт звірки взаємних розрахунків не є майновою дією боржника, не свідчить про проведення певної господарської операції; сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом; акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема, в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами (позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/9004/13, 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, від 23.09. 2021 у справі №910/866/20).

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження поставки відповідачу товару позивач надав видаткові накладні №531 від 30.09.2021, №557 від 12.10.2021, №572 від 19.10.2021, №585 від 25.10.2021. Номери, дати та суми цих накладних співпадають із зазначеними у Акті звірки.

Щодо доводів скаржника з посиланням на видаткові накладні №572 від 19.10.2021 та №557 від 12.10.2021, в яких міститься зазначення інших ніж підписант відомостей, колегія суддів зазначає, що видаткова накладна №572 від 19.10.2021 від ТДВ «ПК «Ясен» підписана водієм ОСОБА_2 та скріплена печаткою ТДВ «ПК «Ясен», а видаткова накладна №557 від 12.10.2021 від ТДВ «ПК «Ясен» підписана водієм ОСОБА_2 за довіреністю №4110 від 12.10.2021.

Щодо долученої до апеляційної скарги копії клопотання вих. №49 від 23.02.2022 про витребування доказів, адресованого Господарському суду Чернігівської області, колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що скаржник не надав доказів направлення або подання цього клопотання до Господарського суду Чернігівської області. Водночас апеляційний суд зазначає, що за текстом апеляційної скарги відповідач не вказує, про які саме обставини має свідчити цей документ.

Щодо вимог про стягнення пені.

Оскільки ТДВ «ПК «Ясен» заборгованість за договором в розмірі 253050,00 грн не сплатило, ПП «Аваль» здійснило нарахування пені у розмірі 9 285,16 грн за період з 30.10.2021 по 28.01.2022 за несвоєчасну оплату товару.

Відповідно до ст. ст. 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

У частині 1 ст. 230 ГК України визначає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 5.1 договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Судом встановлено факт прострочення відповідачем поставленого йому позивачем товару і відповідач не надав належних доказів оплати товару, а тому вимоги про стягнення пені є обґрунтованими.

Перевіривши здійснений господарським судом першої інстанції та наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що розмір заявленої до стягнення пені позивачем нараховано правомірно, відповідно до умов договору та вимог законодавства.

За таких підстав вимоги позивача про стягнення з відповідача 9285,16 грн пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційної інстанції при цьому відзначає, що відповідач у апеляційній скарзі не вказує про допущення господарським судом першої інстанції помилок або порушень в цій частині позовних вимог.

Щодо витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

У позовній заяві ПП «Аваль» просило стягнути з ТДВ «ПК «Ясен» судові витрати, в т.ч. 16 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

До позовної заяви ПП «Аваль» долучило договір №160 про надання правової допомоги від 21.12.2021 (далі - договір), акт виконаних робіт за договором від 31.01.2022, платіжне доручення №331 від 29.12.2021 на суму 16 000,00 грн, ордер на надання правничої допомоги ПП «Аваль» на підставі договору на ім`я адвоката Кушнеренко Є.Ю. від 02.02.2022 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №499 від 11.06.2010 на ім`я Кушнеренко Є.Ю. (копія).

З наданих до позовної заяви документів встановлено таке.

21.12.2021 ПП «Аваль» (сторона-2) уклало з Адвокатським об`єднанням «Кушнеренко та партнери» в особі старшого партнера Кушнеренка Є.Ю. (сторона-2) договір про надання правової допомоги №160 від 21.12.2021, яким сторона-2 уповноважила сторону-1 представляти її інтереси в усіх органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування, у судових органах України будь-якої ланки, в т.ч. Верховному Суді, апеляційних, касаційних інстанціях у зв`язку з представництвом та захистом сторони-2 у справі з приводу стягнення коштів за договорами поставки.

ПП «Аваль» (сторона-2) за даною угодою бере на себе зобов`язання сплатити стороні-1 гонорар за дії по наданню правової допомоги. Гонорар (оплата) за надану правову допомогу (представництво, захист інтересів) сторони-2 за цією угодою обчислюється виходячи з фактичних затрат робочого часу адвоката на надання правової допомоги в справі, участь у досудовому слідстві, в розгляді справи судом першої інстанції, підготовка та складання документів та складає 16000,00 грн.

31.01.2022 сторони підписали Акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 21.12.2021, яким засвідчили, що правові послуги за договором виконано в повному обсязі, за що стороною-2 сплачено 16 000,00 грн. Зазначена сума є фіксованою.

Об`єм виконаних стороною-1 робіт:

- консультування сторони-2 щодо підстав та порядку стягнення заборгованості за договором поставки - 1 год;

- написання та подання претензії - 2 год;

- аналіз судової практики - 1 год, розрахунок заборгованості та пені - 1 год;

- написання та подання позовної заяви про стягнення коштів за договором поставки - 3 год;

- виготовлення копій документів, квитанцій, актів, тощо - 2 год;

усього витрачено 9 год.

29.12.2021 платіжним дорученням №331 від 29.12.2021 ПП «Аваль» сплатило Адвокатському об`єднанню «Кушнеренко та партнери» 16000,00 грн; призначення платежу: за надання правової допомоги, представництво інтересів за договором про надання правової допомоги № 160 від 21.12.2021.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах №821/227/17, №726/549/19, №810/3806/18).

Чинне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, однак зобов`язує надати докази щодо надання правової допомоги.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують).

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

У апеляційній скарзі ТДВ «ПК «Ясен» в частині стягнення з нього на користь позивача 16000,00 грн судових витрат, скаржник вказує, що понесення судових витрат на оплату послуг адвоката є непідтвердженим, оскільки позов позивача підписаний фізичною особою, а оплата витрат позивачем здійснена у безготівковій формі на юридичну особу.

Колегія суддів з цього приводу зазначає, що ПП «Аваль» уклало договір про надання правової допомоги саме з юридичною особою з Адвокатським об`єднанням «Кушнеренко та партнери», яке видало адвокату Кушнеренко Є.Ю. ордер на надання правничої допомоги ПП «Аваль». За умовами договору ПП «Аваль» зобов`язалось сплатити Адвокатському об`єднанню «Кушнеренко та партнери» гонорар за дії правової допомоги.

Позовна заява підписана Кушнеренко Є.Ю., до позовної заяви додано докази на підтвердження повноважень Кушнеренка Є.Ю. на її підписання.

За наведених підстав колегія суддів апеляційної інстанції критично оцінює відповідні доводи апеляційної скарги.

Розглянувши вимогу позову про стягнення з відповідача всіх понесених судових витрат, в т.ч. витрат на правничу допомогу (п. 2 прохальної частини позовної заяви) та надані до позовної заяви документи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, оскільки не всі заявлені до стягнення витрати мають безпосереднє відношення до вирішення судового спору.

Колегія суддів зазначає, що такі послуги, витрати за надання яких позивач просить стягнути з відповідача, як консультування сторони щодо підстав та порядку стягнення заборгованості за договором поставки, написання та подання претензії (2 год) не є судовими витратами в розумінні ст. 123 ГПК України, понесеними безпосередньо під час розгляду цієї справи, а є дише частиною загального юридичного обслуговування клієнта.

Виготовлення копій документів, квитанцій, актів, тощо (2 год), а також подання позовної заяви є технічною роботою, а не правовою допомогою.

Крім того, на переконання колегії суддів, такі види послуг як аналіз судової практики, розрахунок заборгованості та пені, які зазначені позивачем окремо, є одним і тим же видом послуг та охоплюються таким видом як «написання та подання позовної заяви». Окреме додаткове включення цих витрат до судових є неправильним і не відповідає критерію «розумності витрат на професійну правничу допомогу».

Разом з тим, врахувавши результати розгляду справи, а також те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність, на що вказала Велика Палата Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, та встановивши, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 16 000,00 грн не відповідають критерію «розумності їх розміру» і їх відшкодування матиме надмірний характер, а стягнення цих витрат у сумі 5 334,00 грн (що відповідає 3 год) є співрозмірним з наданими адвокатом послугами у суді першої інстанції, обґрунтованими, відповідають критерії «необхідності і обґрунтованості».

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що Господарський суд Чернігівської області не міг розглядати цю справу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України із 05 год 30 хв 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 №9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, п. 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно з указом Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год 30 хв 26.03.2022 строком на 30 діб.

Згідно з указом Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» №259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год 30 хв 25.04.2022 строком на 30 діб.

Розпорядженням Верховного Суду від 22.03.2022 №12/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей)», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, було змінено територіальну підсудність судових справ господарського суду Чернігівської області.

Розпорядженням Верховного Суду від 22.04.2022 №25/0/9-22 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ господарських судів Сумської та Чернігівської областей» з 25.04.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ господарського суду Чернігівської області.

За наведених підстав колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Чернігівської області здійснив розгляд справи згідно з територіальною підсудністю.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. ч. 1, 2, 4 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі має бути змінене в частині розміру присуджених до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу; підстави для задоволенні апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Аваль» просило стягнути з відповідача на користь позивача всі понесені процесуальні витрати, в т. ч. витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн та навело попередній розрахунок судових витрат (2 000,00 грн витрати за правничу допомогу; можливі витрати за відправлення заперечень на відзив відповідача та направлення адвокатських запитів - орієнтовно 200,00 грн).

До відзиву на апеляційну скаргу ПП «Аваль» додало: платіжне доручення №503 від 02.06.2022 на суму 2 000,00 грн, призначення платежу: надання правової допом., представництво інтересів за договором про надання правової допом. №74 від 31.05.2022, зг. рахунку СФ-12 від 31.05.2022. Без ПДВ; акт виконаних робіт від 02.06.2022 за договором про надання правової допомоги від 31.05.2022; договір №74 від 31.05.2022 про надання правової допомоги; ордер від 02.06.2022 на надання правової допомоги ПП «Аваль» в Північному апеляційному господарському суді на підставі договору №74 від 31.05.2022 про надання правової допомоги на ім`я Кушнеренко Є.Ю.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №499 на ім`я Кушнеренко Є.Ю. (копія).

З наданих ПП «Аваль» документів встановлено таке.

31.05.2022 Адвокатське об`єднання «Кушнеренко та партнери» (сторона-1) в особі голови Кушнеренка Є.Ю., що діє на підставі Статуту, Витягу (далі - «Адвокатське об`єднання», та ПП «Аваль» (сторона-2) уклали договір №74 від 31.05.2022 про надання правової допомоги (далі - договір), яким сторона-2 уповноважує сторону-1 представляти її інтереси в усіх органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування, у судових органах України будь - якої ланки, в т.ч. Верховному Суді, апеляційних, касаційних інстанціях у зв`язку з представництвом та захистом сторони-2 у справі з приводу стягнення коштів за договорами поставки (справа №957/159/22) в суді апеляційної інстанції.

Для здійснення представництва за цією угодою сторона-2 надає стороні-1 усі права, які надані законодавством їй як захиснику, представнику, стороні, третій особі чи іншій особі, що бере участь в цивільному, адміністративному, господарському та кримінальному процесі, у тому числі право подання позову, права повної або часткової відмови від позовних вимог, повного або часткового визнання позову, зміни предмета та підстав позову, укладання мирової угоди, одержання рішення, ухвали, постанови суду (далі в усіх випадках «суд» означає як загальні, так і спеціалізовані суди загальної юрисдикції усіх ланок та інстанцій), виконавчого листа або наказу суду, пред`явлення наказу суду до виконання, пред`явлення виконавчого листа до стягнення, оскарження рішень, ухвал, постанов суду у передбаченому чинним законодавством порядку, а також права подавати від імені сторони-2 заяви у відповідні органи, підприємства, установи та організації, одержувати необхідні довідки, документи та іншу інформацію у будь-яких державних або недержавних органах, підприємствах, установах, організаціях, ставити підпис від імені сторони-2 та вчиняти всі інші правочини, пов`язані з виконанням цієї угоди.

Сторона-2 за даною угодою бере на себе зобов`язання сплатити стороні-1 гонорар за дії з надання правової допомоги. Гонорар (оплата) за надану правову допомогу (представництво, захист інтересів) сторони-2 за цією угодою, обчислюється виходячи з фактичних затрат робочого часу адвоката на надання правової допомоги в справі, участь у досудовому слідстві, в розгляді справи судом апеляційної інстанції 2 000,00 грн.

Гонорар сплачується стороною-2 стороні-1 безпосередньо після підписання даної угоди на рахунок в установі банку або готівкою за домовленістю.

02.06.2022 сторони підписали Акт виконаних робіт від 02.06.2022 за договором, яким засвідчили, що правові послуги за договором №74 від 31.05.2022 виконано в повному обсязі, за що стороною-2 стороні-1 сплачено 2000,00 грн, ПДВ немає.

Зазначена сума обчислена, виходячи з фактичних затрат робочого часу адвоката на надання правової допомоги у справі, підготовки та складання документів необхідних для розгляду справи в суді, консультації сторони-2, вивчення та аналізу судової практики. Зазначена сума є фіксованою.

Об`єм виконаних робіт:

1. Написання та подання відзиву на апеляційну скаргу, в т.ч. виготовлення актів, квитанцій, тощо - 2 год;

2. Аналіз рішення суду першої інстанції - 1 год;

Усього витрачено: 3 години.

Претензій одна до одної сторони не мають.

02.06.2022 платіжним дорученням №503 ПП «Аваль» сплатило АО «Кушнеренко та партнери» 2 000,00 грн за надання правової допомоги за договором.

Від ТДВ «ПК «Ясен» заяв або клопотань щодо заявленої ПП «Аваль» вимоги про стягнення понесених ним витрат на правову допомогу не надійшло.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що такий вид послуг як аналіз рішення суду першої інстанції (1 год), який зазначено позивачем окремо, охоплюються таким видом послуг як «написання відзиву на апеляційну скаргу». Додаткове включення цієї витрати є неправильним і не відповідає критерію «розумності витрат на професійну правничу допомогу».

Колегія суддів також враховує незмінну позицію позивача у судах першої та апеляційної інстанцій, представництво інтересів якого здійснювалось у судах одним і тим самим представником.

Враховуючи результати розгляду справи, а також те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність, та встановивши, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн не відповідають критерію «розумності їх розміру» і їх відшкодування матиме надмірний характер, а стягнення цих витрат у сумі 1 333,00 грн (що відповідає 2 год) є співрозмірним з наданими адвокатом послугами у суді апеляційної інстанції, обґрунтованими, відповідають критерію «необхідності і обґрунтованості».

З огляду на встановлене та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах (зазначені вище за текстом цієї постанови), колегія суддів вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1 133,00 грн витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Ясен» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 у справі №927/159/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 у справі №927/159/22 змінити в частині розміру витрат на правничу допомогу.

3. Викласти абз. 1 резолютивної частини рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 у справі №927/159/22 в наступній редакції:

«Позов задовольнити повністю і стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Продовольча компанія «Ясен» (вул. Громадська, 41а, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 00381048) на користь Приватного підприємства «Аваль» (вул. Генерала Белова, 7, оф. 84, м. Чернігів, 14032, код ЄДРПОУ 32601619) 253 050,00 грн боргу, 9 285,16 грн пені, 5 334,00 грн витрат за правничу допомогу та 3 935,04 грн судового збору.

4. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на апелянта.

5. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Продовольча компанія «Ясен» (вул. Громадська, 41а, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 00381048) на користь Приватного підприємства «Аваль» (вул. Генерала Белова, 7, оф.84, м. Чернігів, 14032, код ЄДРПОУ 32601619) 1 333,00 грн витрат за правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

6. Справу №927/159/22 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

О.В. Попікова