Постанова

від 04.05.2022 по справі 420/9882/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/9882/21

Головуючий І інстанції: Стефанов С.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 11.10.2021р.) у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Вилайн Груп» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021р. ТОВ «Вилайн Груп» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому, урахуванням уточнень, просило:

- визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби, яка полягає у відсутності належного повідомлення декларанта про результати застосування системи управління ризиками або іншими, та про підстави застосування відповідачем неавтоматизованого контролю стосовно імпортованого ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» товару; у недотриманні процедури митного контролю; у не наданні декларанту примірника акту огляду від 24.03.2021р.; у не повідомленні митним органом портового оператора стосовно набуття саме контролюючим органом обов`язку зі сплати платежів за здійснення ініційованих Одеською митницею Держмитслужби митних формальностей (огляд, сканування, переміщення товарів);

- зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби виконати приписи п.13 «Порядку переміщення товарів у пунктах пропуску через державний кордон, що розташовані на території морських портів України, під час контейнерних перевезень у прямому, змішаному сполученні» (затв. Постановою КМУ від 02.04.2009р. №320) шляхом відшкодування витрат портового оператора, пов`язані із проведенням ініційованих контролюючим органом формальностей.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.03.2021р. о 09 год. 19 хв. на чергову партію товару (№№ контейнерів МАGU5704012, SEGU4980638, SEGU6432145) позивачем до Одеської митниці Держмитслужби для здійснення митних формальностей були подані передбачені митним законодавством документи. При цьому, листом від 19.03.2021р. декларант просив подовжити строк для подання додаткових документів, які підтверджують числові показники вартості імпортованого позивачем товару.

Далі, позивач вказує, що шляхом реєстрації 24.03.2021р. митної декларації, відповідачем були завершені усі митні процедури.

При цьому, до завершення митних процедур у передбачений законодавством час 22.03.2021 року відповідачем було здійснено митну формальність у формі «сканування імпортованого позивачем товару», про що було здійснено митним органом відповідну відмітку від 22.03.2021р. на наряді №29514.

Також, позивач у своєму позовізазначає, що згідно викладеного у протоколі обробки електронного документу митного органу від 22.03.2021р., складеного о 19 год. 45 хв., відповідачем було ухвалено наступне рішення: «За результатами застосування неавтоматизованого контролю СУР застосовані наступні форми контролю: 202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20% пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації; 911-1 «Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки».

Таким чином, позивач наполягає, що 24.03.2021 року митним органом фактично було проведено митний огляд із частковим вивантаженням з контейнерів імпортованих позивачем товарів шляхом здійснення вивезення товарів за межі порту.

Зі слів посадових осіб митного органу, інспектором було складено акт огляду, з яким на момент подання позову не було ознайомлено декларанта. Тобто, у зв`язку із відсутністю порушень з боку позивача 24.03.2021р. було завершено митне оформлення імпортованих ним товарів.

Однак, в подальшому, як вказує позивач, примірник акту огляду від 24.03.2021р.фактично було надано декларанту, тільки на підставі листа уповноваженої особи декларанта від 09.04.2021р. та внаслідок здійснення на замовлення відповідача послуг, необхідних для проведення додаткових митних формальностей, на адресу позивача надійшли рахунки про сплату вартості додаткового транспортування, робіт з розвантаження та навантаження, сканування контейнеру, тощо.

Тобто, на переконання позивача, внаслідок застосування відповідачем додаткових процедур здійснення митних формальностей, його бездіяльність щодо належного оформлення замовлених відповідачем додаткових послуг для здійснення митних формальностей та своєчасної сплати цих послуг відповідачем, порушуються права та законні інтереси позивача, який набув тягар грошових зобов`язань за послуги, замовлені але не оплачені відповідачем.

Позивач зазначає, що відповідно до діючого законодавства, у випадку відсутності виявлених порушень з боку декларанта, послуги портового оператора, пов`язані із проведенням додатковим митних формальностей сплачує особа, за ініціативою якої були здійснені такі митні формальності.

Також, позивач звертає увагу й на те, що ним були подані для здійснення оформлення імпортованого товару всі передбачені митним законодавством документи, а відповідачем, в свою чергу, було направлено на адресу декларанта повідомлення про спрацювання АСУР, та повідомлення про проведення огляду імпортованого товару.

Крім того, позивач вказує, що митне оформлення відповідачем не було завершено у строки передбачені Митним кодексом України, що підтверджується датою реєстрації митних декларацій: 24.08.2021р. Саме таке зволікання відповідача із дотриманням вимог діючого законодавства є порушенням самої процедури митного оформлення, яке фактично призводе до суттєвих втрат декларанта, пов`язаних із отриманням права вільного володіння та розпорядження ТМЦ.

Окремо, позивач звертає увагу, що відповідачем також було проігноровано прохання декларанта щодо повідомлення портового оператора стосовно направлення рахунків за послуги пов`язані із проведенням митних формальностей у формі огляду із вивантаженням товару з контейнерів, на адресу ініціатора таких митних формальностей - на адресу Одеської митниці Держмитслужби.

Представник відповідача надав до суду першої інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року адміністративний позов ТОВ «Вилайн Груп» - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби, що полягає у не дотриманні процедури митного контролю щодо повідомлення декларанта про результати застосування системи управління ризиками, про підстави застосування відповідачем неавтоматизованого контролю стосовно імпортованого ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» товару за декларацією №UA500020/2021/010019 від 19.03.2021 року; у не наданні декларанту акта огляду товару від 24.03.2021 року; у ненаданні декларанту акту сканування товару та неповідомленні про результати сканування товару за декларацією №UA500020/2021/010019 від 19.03.2021 року.В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, представник митниці 05.11.2021р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2021р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач вказане вище рішення суду 1-ї інстанції в апеляційному порядку не оскаржив.

09.12.2021р. матеріали даної справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом 2-ї інстанції можуть бути розглянуті в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач ТОВ «Вилайн Груп», згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є юридичною особою (код ЄДРПОУ 38295925), видами діяльності якої є: 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний); 46.76 оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.62 роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах.

29.10.2018р. між ТОВ «Вилайн Груп» (покупець) та Компанією «СурарРаріеrHandelsGmbHVienna» (продавець) було укладено Контракт №291018 на поставки паперу, за умовами якого, «продавець» передає у власність, а «покупець» приймає і оплачує товар, згідно якого сторонами узгоджено вартість та кількість товару відповідно до його особливостей враховуючи теоретичну вагу нетто, на умовах поставки СІF Одеса (а.с.35-42).

Далі, на підставі вказаного Контракту, позивачем партіями здійснювалося ввезення на митну територію України обумовленого договором товару (папір формату А4).

19.03.2021р. о 09 год. 19 хв. на чергову партію товару (номери контейнерів МАGU5704012, SEGU4980638, SEGU6432145) позивачем до Одеської митниці Держмитслужби для здійснення митних формальностей були подані усі передбачені митним законодавством документи.

При цьому, листом від 19.03.2021р. за вих. №1 декларант ДП «ІЛС» просив подовжити строк для подання додаткових документів, які підтверджують числові показники вартості імпортованого позивачем товару (а.с.9).

22.03.2021р.митним органом було здійснено митну формальність у формі «сканування імпортованого позивачем товару», про що було зроблено відповідну відмітку від 22.03.2021р. на наряді №29514 (а.с.10).

Далі, в той же день, о 19 год. 45 хв. посадовою особою відповідача було складено протокол обробки електронного документу митного органу від 22.03.2021р., в якому ухвалено наступне рішення: «За результатами застосування неавтоматизованого контролю СУР застосовані наступні форми контролю: 202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20% пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації; 911-1 «Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки» (а.с.11).

24.03.2021р. митним органом було проведено митний огляд із частковим вивантаженням з контейнерів імпортованих позивачем товарів здійснивши вивезення товарів позивача за межі порту, за результатами якого, інспектором було складено акт огляду від 24.03.2021 року, та у зв`язку із відсутністю порушень з боку декларанта, 24.03.2021 року було завершено митне оформлення імпортованих позивачем товарів (а.с.12).

Вказаний вище акт огляду від 24.03.2021 року фактично було отримано позивачем на його запит - 09.04.2021р., що підтверджується супровідним листом №7.10-5/28.1-01/13/5129 від 23.04.2021р. (а.с.13).

Внаслідок здійснення на замовлення відповідача послуг, необхідних для проведення додаткових митних формальностей, на адресу позивача надійшов рахунок №736 від 25.03.2021 року про сплату вартості додаткового транспортування, робіт з розвантаження та навантаження, сканування контейнеру, тощо (а.с.29).

Також, в той же день, було складено і акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №731 від 25.03.2021 року, відповідно до якого, загальна вартість робіт (послуг) склала 11 663,07 грн. (а.с.30).

Декларантом були направлені відповідачу відповіді на повідомлення митниці із проханням завершити митне оформлення протягом передбаченого Митним кодексом України строку після завершення митної формальності у формі огляду із вивантаженням товару, і з проханням повідомити портового оператора про необхідність направлення рахунків за послуги, пов`язані із здійсненням вказаних митних формальностей на адресу ініціатора проведення такої митної формальності, на які відповідач жодним чином не відреагував.

Не погоджуючись із вказаною вище бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із часткової обґрунтованості позовних вимог та, відповідно, з неправомірної бездіяльності відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими та заснованими на законі, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як визначено положеннями ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з визначенням, наведеним у ч.1 ст.4 МК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), «митним контролем» є сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

А як слідує зі змісту приписів п.п.23,24 ч.1 ст.4 МК України, «митне оформлення» - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Так, ч.1 статті 246 Митного кодексу України встановлено, що «метою» митного оформлення - є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст.248 МКУ).

Згідно ж із ч.1 ст.255 МК України, митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених ст.ст.257 і 335 цього Кодексу.

При цьому, згідно із ч.2 ст.255 Митного кодексу України, строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:

1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу;

2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;

3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини 21 статті 356 цього Кодексу;

4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п`ятої цієї статті;

5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";

6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;

7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Як чітко визначено ч.ч.5,6 ст.255 МК України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у т.ч. за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Таким чином, диспозицією вказаної статті чітко і конкретно визначено, що митне оформлення товару здійснюється протягом 4-х робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює.

Так, як встановлено судами обох інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 19.03.2021 року о 09 год. 19 хв. на чергову партію товару (номери контейнерів МАGU5704012, SEGU4980638, SEGU6432145) позивачем до Одеської митниці Держмитслужби для здійснення митних формальностей були подані передбачені митним законодавством документи, що не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні.

В подальшому, як свідчать матеріали справи, декларант позивача своїм листом від 19.03.2021р. за вих. №1 просив подовжити строк для подання додаткових документів, які підтверджують числові показники вартості імпортованого позивачем товару.

При цьому, судом встановлено, що шляхом реєстрації 24.03.2021 року митної декларації позивача №UA500020/2021/010019, відповідачем були завершені митні процедури.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що відповідачем фактично не було завершене митне оформлення товару в строк передбачений ч.1 ст.255 Митного кодексу України, а тому суд погоджується з твердженням позивача, що саме таке зволікання із дотриманням вимог діючого законодавства є порушенням самої процедури митного оформлення, яке призвело до втрат декларанта, пов`язаних із дотриманням права вільного володіння та розпорядженням майном.

Крім цього, по справі також встановлено, що 22.03.2021 року відповідачем було здійснено митну формальність у формі сканування імпортованого позивачем товару, про що було здійснено митним органом відповідну відмітку від 22.03.2021 року на наряді №29514 (а.с.10).

Також, необхідно звернути увагу й на наявний у справі протокол обробки електронного документу митного органу від 22.03.2021 року, складений о 19 год. 45 хв., в якому відповідачем ухвалено наступне рішення: «За результатами застосування неавтоматизованого контролю СУР застосовані наступні форми контролю: 202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20% пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації; 911-1 «Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки» (а.с.11).

В подальшому, як видно з матеріалів справи та пояснень сторін, 24.03.2021 року митним органом було проведено митний огляд із частковим вивантаженням з контейнерів імпортованих позивачем товарів здійснивши вивезення товарів позивача за межі порту, за результатами якого інспектором було складено акт огляду від 24.03.2021 року, та у зв`язку із відсутністю порушень з боку позивача 24.03.2021 року було завершено митне оформлення імпортованих позивачем товарів (а.с.12).

Відповідно до вимог ч.8 ст.338 Митного кодексу України, за результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках.

При цьому, згідно ч.10 ст.338 Митного кодексу України, один примірник вказаного вище акту передається (надсилається) особі, яка переміщує товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що митний огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися посадовими особами митних органів як в місці митного оформлення товару, так і в інших місцях митної території України шляхом надання посадовій особі митного органу доручення про проведення такого огляду. За результатами митного огляду посадова особа складає Акт огляду за формою, передбаченою законодавством.

Судом встановлено, що примірник цього акту огляду від 21.08.2021 року був направлений відповідачем на адресу декларанта, та, згідно відомостей, що містяться в ньому, жодних порушень з боку декларанта не виявлено, а огляд, в свою чергу,фактично проведено із порушенням процедури без участі представників декларанта.

Відповідно до ч.3, 4 ст.248 Митного кодексу України, для виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі здійснює:

1) отримання митних декларацій та їх реєстрацію;

2) визначення переліку митних формальностей, обов`язкових для виконання за митною декларацією, залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України та з урахуванням результатів аналізу ризиків;

3) визначення необхідності участі посадової особи митного органу у виконанні митних формальностей за митною декларацією;

4) призначення посадової особи митного органу для виконання митних формальностей за митною декларацією;

5) надання декларанту інформації про стан обробки митної декларації, перелік митних формальностей, визначених обов`язковими для виконання за такою декларацією, та посадову особу митного органу, призначену для їх виконання (у разі її призначення).

У разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності участі у виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи митного органу, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.

Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі в установленому порядку вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається декларанту або уповноваженій ним особі.

Отже, з системного аналізу викладених норм вбачається, зокрема, необхідність своєчасного надання декларанту інформації про стан обробки митної декларації, перелік митних формальностей, визначених обов`язковими для виконання за такою декларацією.

Тобто, враховуючи те, що жодного повідомлення митниці декларанту на виконання п.5 ч.3 ст.248 Митного кодексу України не надходило, та згідно викладеного у рішенні від 22.03.2021 року про застосування форми митного контролю у формі огляду на підставі не автоматизованого контролю, суд погоджується з твердженням позивача, що відповідачем було порушено вимоги ч.4 ст.248 Митного кодексу України шляхом підміни порядку здійснення митних формальностей під час оформлення імпортованого позивачем товару.

Відповідно до ч.1 ст.320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Згідно ч.1 ст.338 МК України, огляд проводиться в можливо короткий строк, а тому мав бути проведений протягом 4 годин, але протиправно не проведений суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.338 Митного кодексу України ідентифікаційний огляд здійснюється без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковий - з розкриттям до 20% пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, повний - з розкриттям до 100 % пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

Як передбачено ч.6 ст.338 МК України, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж 2-х понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники митних органів не можуть бути понятими.

Таким чином, відповідач, в даному випадку, був зобов`язаний своєчасно та належним чином повідомити декларанта, який мав бути присутнім під час здійснення такої митної формальності, та отримати примірник декларанта відповідного Акту. А відтак, відповідач фактично порушив процедуру проведення митного оформлення у формі сканування товару вчинивши протиправну бездіяльність не повідомивши декларанта про здійснення такої митної формальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 року за №320 про затвердження Порядку переміщення товарів у пунктах пропуску через державний кордон, що розташовані на території морських портів України, під час контейнерних перевезень у прямому, змішаному сполученні (надалі - Порядок №320) встановлено, що цей Порядок визначає загальну технологію і послідовність здійснення у пунктах пропуску через державний кордон, що розташовані на території морських портів України, прикордонного, митного та інших видів контролю товарів, що переміщуються через державний кордон у контейнерах у прямому змішаному сполученні.

Як слідує з п.6 даного Порядку №320, оформлення товарів здійснюється за принципом «єдиного офісу».

А відповідно до п.12 цього ж Порядку №320, проведення процедур контролю щодо товарів (огляд, зважування, тощо) здійснюється одноразово за ініціативою контролюючого органу на підставі інформації, що міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації.

У відповідності ж до вимог п.13 Порядку №320, якщо в результаті огляду товару не виявлено фактів порушення законодавства, витрати на проведення операцій з огляду відшкодовуються органом, з ініціативи якого проводився такий огляд.

Згідно із п.14 Порядку №320, огляд товарів може бути проведено за ініціативою митного органу у порядках, передбачених ст.338 МК України. Огляд, зважування, сканування товарів здійснюється у спеціально обладнаному місці на території портового оператора.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій під час розгляду справи, саме митним органом було ініційовано проведення митного огляду товару позивача на території ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал». Даний факт також не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

Однак, не зважаючи на це, усі рахунки портових операторів були направлені не на адресу ініціатора митних формальностей - Одеської митниці Держмитслужби, а на адресу декларанта через уповноважену ним особу.

Таким чином, в порушення положень Порядку №320, рахунки за переміщення, огляд, сканування, які здійснювалися за ініціативою відповідача були виставлені для сплати позивачу, а службові особи Одеської митниці Держмитслужби повідомили позивача, що ініціатор огляду товарів не має намірів сплачувати за послуги портового оператора.

Отже, за таких обставин, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, погоджується з твердженням позивача про те, що відповідач, як ініціатор проведення митних формальностей, пов`язаних із переміщенням, скануванням, оглядом із вивантаженням товарів, внаслідок відсутності виявлених порушень був зобов`язаний не порушувати майнові права позивача, перекладаючи на нього обов`язок зі сплати послуг, пов`язаних із проведенням митних формальностей портовому оператору.

При цьому, судова колегія одночасно також звертає увагу й на ту обставину, що встановлений судом 15-денний строк з дня отримання ухвали суду 1-ї інстанції про відкриття провадження по справі, відповідач ні свій письмовий відзив на позовну заяву, ні будь-яких доказів та/або пояснень до суду зі спірних питань не надав.

З огляду на зазначене, судова колегія, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що належним способом захисту порушених прав позивача буде саме визнання протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби, що полягає у не дотриманні процедури митного контролю щодо повідомлення декларанта про результати застосування системи управління ризиками, про підстави застосування відповідачем неавтоматизованого контролю стосовно імпортованого ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» товару за декларацією №UA500020/2021/010019 від 19.03.2021р.; у не наданні декларанту акту огляду товару від 24.03.2021р.; у ненаданні декларанту акту сканування товару та неповідомленні про результати сканування товару за декларацією №UA500020/2021/010019 від 19.03.2021 року.

Що ж стосується інших позовних вимог зобов`язального характеру, то судова колегія, як і окружний суд, з урахуванням промови представника позивача у судових дебатах, зазначає, що вказана вимога дійсно фактично є способом виконання судового рішення, а тому,задоволенню не підлягає.

Судова колегія вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача, в даному випадку,буде і є належним та достатнім, а тому, даний адміністративний позов дійсно підлягає частковому задоволенню.

Інші аргументи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи.

До того ж, слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано апелянтом при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 05.05.2022р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач:Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко