Постанова

від 05.05.2022 по справі 540/1795/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 травня 2022 року

Київ

справа №540/1795/19

адміністративне провадження № К/9901/22550/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу за позовом Приватного підприємства «Грант-Трейд» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 (суддя Гомельчук С.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020 (головуючий суддя Семенюк Г.В., судді: Домусчі С.Д., Шляхтицький О.І.),

У С Т А Н О В И В:

В серпні 2019 року Приватне підприємство «Грант-Трейд» (далі - ПП «Гранд-Трейд», Підприємство, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС, відповідач) про визнання протиправною відмову в задоволенні заяви від 21.06.2019 про повернення надмірну сплаченої суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2018 року в розмірі 910 000,00 грн, викладену в листі ГУ ДФС від 03.07.2019 №126088/10/26-15-13-13-12; зобов`язання ГУ ДФС повторно розглянути зазначену заяву та підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок ПП «Грант-Трейд» надмірну (помилково) сплачених коштів з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 910 000,00 грн.

ПП «Грант-Трейд» підставою позову вказало факт сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за грудень 2018 року в розмірі 910 000,00 грн згідно з платіжним дорученням №2016124808 від 28.01.2019, тоді як такого зобов`язання у Підприємства не було, про що свідчить звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (форма №Д4 (місячна)) за грудень 2018 року, який Підприємство подало до ГУ ДФС. Посилаючись на те, що зазначений звіт був отриманий ГУ ДФС 23.05.2019, а також на визнання відповідачем факту надмірної (помилкової) сплати Підприємством єдиного внеску за грудень 2018 року в сумі 910 000,00 грн, позивач доводив неправомірність відмови в поверненні йому цієї суми коштів на його заяву від 21.06.2019. Правовою підставою позову ПП «Грант-Трейд» зазначило норми частини тринадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пунктів 3, 5, 6, 7 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6.

ГУ ДФС проти позову заперечувало, зазначивши, що ПП «Грант-Трейд» звіт (форма №Д4) за квітень, травень 2019 року станом на час звернення з позовом не подало, що виключає можливість висновку про наявність у позивача надміру сплаченого єдиного внеску. Також відповідач послався на те, що в інтеграційній картці Підприємства як платника податків станом на час розгляду його заяви про повернення надміру сплаченої суми єдиного внеску обліковувався податковий борг з податку на додану вартість.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 позов ПП «Грант-Трейд» задоволено частково: визнано протиправною відмову ГУ ДФС у м. Києві в задоволенні заяви позивача від 21.06.2019, вихідний номер 21/06/19 про повернення надміру сплаченого єдиного внеску за грудень 2018 року в сумі 910 000,00 грн, яка викладена в листі від 03.07.2019 №126088/10/26-15-13-13-12; зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві повторно розглянути заяву ПП «Грант-Трейд» від 21.06.2019, вихідний номер 21/06/19 про повернення надміру сплаченого єдиного внеску за грудень 2018 року в сумі 910 000,00 грн; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 921,00 грн. В задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції вмотивував рішення в частині задоволених позовних вимог висновком про неправомірність відмови ГУ ДФС в задоволенні заяви позивача про повернення сплаченого єдиного внеску в розмірі 910 000,00 грн за грудень 2018 року з огляду на встановлені в судовому процесі факти відсутності у позивача зобов`язання з єдиного внеску за грудень 2018 року, сплати позивачем єдиного внеску в зазначеній сумі за вказаний звітний період та подання позивачем звіту (форма №Д4) за грудень 2018 року. Суд відхилив довід ГУ ДФС про неподання позивачем звіту (форма №Д4) за наступні звітні періоди (за квітень, травень 2019 року) та про наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість, зазначивши, що ці обставини відповідно до пункту 7 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6 (далі - також Порядок), знаходяться поза межами підстав для відмови в поверненні надміру та/або помилково сплаченої суми єдиного внеску.

Що ж до позовної вимоги ПП «Грант-Трейд» про зобов`язання ГУ ДФС підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок надмірну (помилково) сплачених коштів з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 910 000,00 грн, то суд першої інстанції визнав цю вимогу передчасною, вказавши, що заява позивача про повернення надміру сплаченої суми єдиного внеску фактично не була розглянута контролюючим органом в контексті вимог пункту 7 Порядку.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020 задоволено апеляційну скаргу ПП «Грант-Трейд», апеляційну скаргу ГУ ДФС залишено без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 скасовано в частині відмови в задоволенні позову та в частині задоволення позову про зобов`язання ГУ ДФС у м. Києві повторно розглянути заяву ПП «Грант-Трейд» від 21.06.2019, вихідний номер 21/06/19 про повернення надміру сплаченого єдиного внеску за грудень 2018 року в сумі 910 000,00 грн. В цій частині позовних вимог ухвалено нове рішення про зобов`язання ГУ ДФС у м. Києві підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок ПП «Грант-Трейд» надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 910 000,00 грн. Стягнуто на користь позивача судові витрати в розмірі 2 881,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 залишено без змін.

Апеляційний суд визнав правильним висновок суду першої інстанції щодо встановлених обставин у справі та про юридичну оцінку відмови ГУ ДФС в поверненні надміру сплаченої позивачем суми єдиного внеску як неправомірну. Однак, не погодився із застосованим судом першої інстанцій обмеженням в захисті порушеного права позивача, зазначивши, що відмовою в задоволенні заяви ПП «Грант-Трейд» ГУ ДФС фактично завершило процедуру її розгляду. Відповідач не довів наявність обставин, які відповідно до пункту 7 Порядку можуть бути підставою для відмови в поверненні надміру та/або помилково сплаченої суми єдиного внеску, а тому згідно з пунктом 5 Порядку зобов`язаний скласти висновок про повернення на розрахунковий рахунок позивача спірної суми єдиного внеску.

Головне управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) як процесуальний правонаступник ГУ ДФС у м. Києві подало касаційну скаргу на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ПП «Грант-Трейд».

ГУ ДПС підставою касаційного оскарження зазначило пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм частини тринадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пунктів 3, 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6, за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах: у правовідносинах щодо повернення надміру сплаченої суми єдиного внеску при не нарахуванні та не сплаті роботодавцем єдиного внеску (в мінімальному розмірі) за інші звітні періоди.

Ухвалою Верховного Суду від 24.09.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС.

ПП «Грант-Трейд» у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з наведеними в ній відповідачем доводами, стверджує про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС (з урахуванням змін, які набрали чинності 08.02.2020) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 07.08.2010 №2464-VI (з наступними змінами і доповненнями) (далі - Закон №2464-VI).

Так, статтею 4 цього Закону визначено платників єдиного внеску, зокрема роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац перший пункту 1 частини першої зазначеної статті; в редакції, чинній станом на час спірних правовідносин; далі - так само).

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.

Положеннями абзацу першого пункту 1 частини першої, частини восьмої статті 7 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (абзаци перший, другий, п`ятий частини восьмої, частина дванадцята статті 9 зазначеного Закону).

Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина тринадцята цієї ж статті).

Відповідно до статей 9 та 11 Закону №2464-VI наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6 затверджено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2016 за №193/28323 (наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України від 23.07.2021 №417).

У пункті 3 Порядку визначено, що надміру сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на відповідний рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону); помилково сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного платника; рахунок 3719 - відповідні небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування», відкриті в органах Державної казначейської служби України.

Згідно з пунктом 4 Порядку у випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов`язань платника з цього платежу.

Повернення коштів здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; 4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.

Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (пункти 5, 6 Порядку).

У разі надходження заяви про повернення коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації заяви проводить перевірку наданої платником інформації.

Заява залишається без задоволення у таких випадках: невідповідність заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку; недостовірність викладеної у заяві платника інформації; подання заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску; наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій (абзаци перший-третій пункту 7 Порядку).

Визнаючи протиправною відмову ГУ ДПС у задоволенні заяви ПП «Грант-Трейд» в поверненні надміру (помилково) сплаченої суми єдиного внеску, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що нормами пункту 7 Порядку встановлено вичерпний перелік підстав, за яких заява платника про таке повернення може бути залишена без задоволення. Підстави ж, з яких ГУ ДПС відмовило в задоволенні заяви позивача (неподання звіту (форма №Д4) за грудень 2018 року на дату звернення із заявою та наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість), до такого переліку не входять. З висновком судів слід погодитися частково, а саме: щодо податкового боргу з податку на додану вартість, оскільки така підстава відмови у поверненні надміру сплаченої суми єдиного внеску прямо суперечить нормі частини тринадцятої статті 9 Закону №2464-VI щодо напрямку можливого спрямування надміру (помилково) сплаченої суми єдиного внеску - в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску. Що ж до неподання Підприємством звіту з єдиного внеску, то ГУ ДПС в судовому процесі, як на підставу, з якої позивачу не могли бути повернуті кошти в сумі 910 000,00 грн, також посилалося на те, що Підприємство не подало звіт (форма №Д4) за квітень, травень 2019 року станом на дату звернення та розгляду заяви про повернення надміру сплаченої суми єдиного внеску за грудень 2018 року. Хоча ця обставина не була вказана у листі ГУ ДПС від 03.07.2019 №126088/10/26-15-13-13-12, вона не може бути залишена поза увагою суду, оскільки, вирішуючи спір, суд зобов`язаний встановити дійсний правовий стан сторін.

Питання щодо підстав для відмови в задоволенні заяви платника єдиного внеску на повернення надміру сплаченої суми внеску слід вирішувати із застосуванням норм пункту 7 Порядку в системному зв`язку з наведеними вище нормами Закону №2464-VI та Порядку. Право платника єдиного внеску на повернення надміру сплаченої суми єдиного внеску кореспондується з його обов`язком сплатити єдиний внесок в установлених Законом №2464-VI розмірі та строк, що, у свою чергу, нероздільне з обов`язком подати звітність відповідної форми з єдиного внеску в установлений цим Законом строк. У зв`язку з цим норми частини тринадцятої статті 9 Законом №2464-VI в контексті правовідносин у цій справі слід застосовувати у такий спосіб, що платник має право на повернення надміру сплаченої суми єдиного внеску, якщо він на час звернення із заявою про таке повернення виконав обов`язок щодо сплати єдиного внеску в обсязі, що перевищує встановлений законом. В разі якщо платник єдиного внеску не подав звіт (форма №Д4) за інші звітні періоди (ніж ті, за які просить повернути надміру сплачену суму єдиного внеску), він не має права на повернення сплачених коштів єдиного внеску як надміру сплачених, оскільки зробити висновок про факт виконання платником обов`язку зі сплати єдиного внеску в обсязі, що перевищує встановлений законом, неможливо. Повернення сплачених коштів в разі наявності заборгованості з єдиного внеску суперечить самій сутності права платника на повернення надміру сплаченого єдиного внеску. Норми частини тринадцятої статті 9 Закону №2464-VI та пункту 4 Порядку передбачають зарахування помилково (надміру) сплаченої суми єдиного внеску в рахунок майбутніх платежів. При цьому пунктом 4 Порядку право зарахування надається органу доходів і зборів відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов`язань платника з цього платежу.

Позивач в судовому процесі не наводив заперечень проти доводу ГУ ДПС, що ним не подавались звіти (форма №Д4) за квітень, травень 2019 року.

Не наводить таких заперечень позивач і у відзиві на касаційну скаргу, хоча ГУ ДПС у касаційній скарзі посилається саме на цю обставину, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, що дає підстави зробити висновок, що позивач визнає цю обставину.

Відповідно до частини першої статті 78 КАС обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували (неправильно тлумачили) норми частини тринадцятої статті 9 Закону №2464-VI та пункту 7 Порядку, внаслідок чого дійшли неправильного висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 351 КАС суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя зазначеної статті).

Керуючись статтями 341, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020 та рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 скасувати.

В задоволенні позову Приватного підприємства «Грант-Трейд» відмовити повністю.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

І.Я.Олендер

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду