Рішення
від 26.04.2022 по справі 924/820/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2022 р. Справа № 924/820/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури м.Хмельницький в інтересах держави в особі Гвардійської сільської ради с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливський затишок" с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного підприємства "Проскурівське лісове господарство" с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 м. Чернівці, ОСОБА_2 м.Чернівці, ОСОБА_3 м. Чернівці, ОСОБА_4 м.Хмельницький, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м.Хмельницький

про зобов`язання повернути земельні ділянки, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ТОВ "Мисливський затишок" на земельні ділянки

Учасники процесу:

прокурор: Рибачук О.Г. - прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури, діє на підставі посвідчення № 059953 від 25.02.2021

позивач: не з`явився,

відповідач: Лозюк С.Ф. - адвокат, діє на підставі довіреності від 27.01.2022

третя особа: ОСОБА_4

інші треті особи: не з`явились

Рішення приймається 27.04.2022, оскільки в судовому засіданні 21.03.2022 оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 05.08.2021 надійшла позовна заява першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Гвардійської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливський затишок" про зобов`язання повернути земельні ділянки. Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказує, що відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.10.2015 було затверджено проекти землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельні ділянки площею 2 га кожна з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0309, 6825081800:02:004:0311, 6825081800:02:004:0310 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності. В подальшому земельну ділянку з кадастровим номером 6825081800:02:004:0309 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 02.04.2020 передано у власність ТОВ "Мисливський затишок". Земельні ділянки з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0311 та 6825081800:02:004:0310 на підставі договорів купівлі-продажу від 02.02.2016 відчужено на користь ОСОБА_4 та здійснено поділ кожної із них на три земельні ділянки з наступними кадастровими номерами 6825081800:02:004:0319, 6825081800:02:004:0320 та 6825081800:02:004:0321, а також на 6825081800:02:004:0322, 6825081800:02:004:0323 та 6825081800:02:003:0324. Вказані ділянки 18.05.2016 на підставі акту приймання-передачі передано у власність відповідачу. Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області проведено перевірку, в ході якої встановлено, що на вищеперелічених земельних ділянках розташовані водні об`єкти та їх прибережно-захисні смуги. Крім того, згідно з викопіюванням з кальки контурів справи по коректуванню планово-картографічних матеріалів зйомок минулих років колгоспу "Шлях Леніна", збірного кадастрового плану, струмок без назви - ліва притока ІІ порядку річки Смотрич - ліва притока річки Дністер вже існував на час передачі спірних земельних ділянок у приватну власність і був відображений на землевпорядній документації минулих років. Прокурор вказує, що наявність на 7-ми спірних ділянках природного водного об`єкту струмка, а також земель прибережної захисної смуги підтверджує, що зазначені земельні ділянки мають правовий статус земель водного фонду, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання у користування. При цьому законодавством не передбачено право безоплатної приватизації громадянами та юридичними особами земель водного фонду. На час прийняття наказів про передачу спірних земельних ділянок у приватну власність повноваження власника земель водного фонду відповідно до вимог ст. 122 Земельного кодексу України належало державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації. Зважаючи на вказане та враховуючи, що на даний час спірні земельні ділянки належать до комунальної власності, то вони підлягають поверненню територіальній громаді в особі Гвардійської сільської ради. Оскільки позивач - Гвардійська сільська рада не вживала дій, спрямованих на захист інтересів держави, то перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури на підставі ст.23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2021 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 10.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/820/21 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10:00 год. 07 вересня 2021 року. Крім того, даною ухвалою залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Третя особа Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подала до суду пояснення від 20.08.2021, в яких вказує, що громадяни ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у встановленому ст. 118 Земельного кодексу України порядку звернулися із клопотаннями щодо надання їм у власність земельних ділянок площею по 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Під час розробки проекту землеустрою та проведення державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0311, 6825081800:02:004:0310, 6825081800:02:004:0309 жодного перетину із іншими земельними ділянками, а також наявності прав на новосформовані земельні ділянки у третіх осіб, виявлено не було. Тому у кадастрового реєстратора не було підстав для відмови у реєстрації земельних ділянок. Зазначає, що відповідно до наданої інформації управлінням Держземагенства у Хмельницькому районі земельні ділянки, які бажали отримати у власність громадяни ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відносяться до земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, угіддя на земельній ділянці - пасовища. З огляду на викладене вважає, що Головне управління під час прийняття наказів про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою та про надання земельних ділянок у власність діяло у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, оскільки не мало законних підстав відмовити в передачі земельних ділянок у власність вищевказаним громадянам.

На адресу суду 28.08.2020 надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказує, що із відповіді Гвардійської сільської ради, яка надавалась прокурору, вбачається, що рада не відмовлялась від покладених на неї обов`язків, а лише вказувала про відсутність коштів в бюджеті. Прокурор звертався до ради із листом, в якому повідомляв про намір представництва інтересів держави в суді 12.07.2021, а позовна заява прокурора датована 03.08.2021, тобто менш як через місяць після направлення листів Гвардійській сільській раді. Тому відповідач вважає, що прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Гвардійської сільської ради не тільки не дочекавшись розумного строку, в межах якого остання була зобов`язана відреагувати на звернення, провести перевірку викладених прокурором фактів та повідомити про це прокурора, а й взагалі не пропонуючи врегулювати спір у досудовому порядку. Зазначає, що прокурором не наведено доказів того, що сільська рада не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду самостійно з відповідним позовом до відповідача. Матеріали справи не містять даних про проведення Гвардійською сільською радою перевірки на реалізацію повноважень, наданих їй законодавством. З огляду на викладене, на думку відповідача, присутність прокурора у даній справі ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами. Відповідач вказує, що виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999, на яке посилається прокурор, органи прокуратури не мають повноважень на представництво інтересів місцевої ради, оскільки остання не наділена делегованими повноваженнями органів виконавчої влади. Тому без відповідного делегування повноважень з боку місцевої ради, органи прокуратури не мають повноважень на пред`явлення від імені територіальної громади в особі місцевої ради даного позову. Зазначає, що позовну заяву подано від першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури та ним підписано. Однак у позовній заяві не зазначено підстав, які унеможливлюють підписання матеріалів повноважним керівником Хмельницької обласної прокуратури. З огляду на викладене, відповідач вважає, що наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду. Також зауважує, що відповідно до державного акта на право колективної власності на землю ХМ 000002, виданого КСП "Праця", спірні земельні ділянки знаходились у колективній власності громадян-членів КСП "Праця" і передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На даних ділянках проводився випас худоби, а об`єктів водного фонду на момент передання земельних ділянок у колективну власність ще не існувало. Отже, спірні земельні ділянки належать до категорії земель сільськогосподарського призначення. Вказує, що відповідно до існуючих нормативно-правових актів колективну власність 1995 року необхідно розглядати як приватну власність юридичних осіб. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Тому вважає, що у даному випадку відсутні законні підстави для представництва прокурором інтересів держави. Зважаючи на усі вищевикладені обставини, відповідач просить залишити без розгляду позов першого заступника Хмельницької обласної прокуратури.

Прокурор у відповіді на відзив від 06.09.2021 вказує, що обласною прокуратурою на час звернення до суду отримано належні докази того, що уповноважений орган - Гвардійська сільська рада не захищатиме у суді інтереси у спірних правовідносинах (лист № 883 від 15.06.2021), а тому вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, дотримано. Зазначає, що прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі. Тому такі правовідносини становлять "суспільний", "публічний" інтерес. При цьому закон не пов`язує право на звернення прокурора до суду з позовом із прийняттям будь-яких рішень органів влади, які є позивачами у справі, щодо надання такого права прокурору. Тому позиція відповідача щодо необхідності отримання прокуратурою дозволу Гвардійської сільської ради на пред`явлення позову не ґрунтується на положеннях законодавства. Вважає, що зважаючи на приписи ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 11, 23 Закону України "Про прокуратуру", п.6.1 наказу Генерального прокурора України № 186 від 21.09.2018 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень", відповідачем безпідставно ототожнено правовий статус особи, яка представляє конкретну юридичну особу у господарських правовідносинах на підставі відповідних закону, статутів, положень, тощо, та прокурора, який здійснює представництво інтересів держави. Тому позов підписано першим заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури в межах наданої чинним законодавством компетенції. Щодо посилання відповідача на обставини знаходження спірних земельних ділянок в межах державного акта на право колективної власності ХМ 00002, виданого КСП "Праця", зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження даної обставини, а також не надано доказів про наявність правонаступників вказаного КСП.

На адресу суду 07.09.2021 надійшло клопотання відповідача про приєднання доказів, в якому відповідач, зокрема зазначає, що згідно з отриманими витягами про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок, їх загальна нормативна грошова оцінка становить 105941,82 грн. Тому вважає, що прокурором невірно обраховано судовий збір при поданні позовної вимоги майнового характеру.

В підготовчому засіданні 07.09.2021 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про поновлення відповідачу встановленого законом строку для подання доказів та відкладення підготовчого засідання на 10:00 год. 04 жовтня 2021року.

Прокурор 04.10.2021 надав суду додаткові пояснення у справі, в яких вказує, що згідно з наданою Хмельницкою РДА інформацією, колгосп "Шлях Леніна" реорганізовано в КСП "Праця", яке в 2000 році реорганізовано в СТОВ "Степ". 29.12.2005 проведено державну реєстрацію припинення СТОВ "Степ". З огляду на викладене, зважаючи на п. 21 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України та незаконність передачі спірних земельних ділянок у приватну власність, останні підлягають поверненню в комунальну власність.

04.10.2021 суд поновив прокурору строк для подання додаткових доказів, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 15:20 год. 21 жовтня 2021 року, інформація про що занесена до протоколу судового засідання.

На адресу суду 20.10.2021 надійшли додаткові пояснення прокурора, в яких останній зокрема вказує, що при підготовці матеріалів позову до суду прокуратурою вивчалось питання щодо зазначення в акті перевірки ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29.01.2021 інформації, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах 24 кварталу, виділу 18 - болото низинне. Зазначає, що згідно з інформацією ДП "Проскурівське лісове господарство" від 31.03.2021 № 38-03 відповідно до матеріалів лісовпорядкування, які виготовлені по КП "Діброва", правонаступником якого є ДП "ХОСЛАП" (на даний час ДП "Проскурівське лісове господарство"), станом на 01.01.2003 по кварталу 24 Хмельницького лісництва на території Гелетинецької сільської ради рахувалось 72 га земель лісогосподарського призначення. Згідно з картографічними матеріалами, при накладенні на них викопіювання із Державної кадастрової карти спірних земельних ділянок встановлено, що вони не належать до лісового фонду КП "Діброва".

В підготовчому засіданні 21.10.2021 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про поновлення відповідачу встановленого законом строку для подання доказів та прийняв їх до розгляду.

Крім того, ухвалою суду від 21.10.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Мисливський затишок" про призначення судової земельно-технічної експертизи, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство "Проскурівське лісове господарство" та відкладено підготовче засідання на 11:00 год. 29 жовтня 2021 року.

Ухвалою суду від 29.10.2021 зупинено провадження у справі №924/820/21 до завершення розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 924/454/20 (з складенням повного тексту постанови в означеній справі).

На адресу суду 02.11.2021 надійшли письмові пояснення третьої особи ДП "Проскурівське лісове господарство", в яких останнє підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Також вказує, що спірні земельні ділянки не належать до земель лісогосподарського призначення, а тому не повинні були включатися до матеріалів лісовпорядкування ДП "Проскурівське лісове господарство".

Відповідно до ухвали від 17.01.2021 провадження у справі №924/820/21 поновлено та призначено підготовче засідання на 14:30 год. 21 січня 2022 року.

Згідно з ухвалою суду від 21.01.2022 відмовлено Хмельницькій обласній прокуратурі в прийнятті заяви про зміну предмета позову вих.№15/1-956-21 від 20.01.2022 в частині визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, відмовлено у задоволенні клопотання Хмельницької обласної прокуратури про залучення співвідповідачів у справі вих. № 15/1-956-21 від 20.01.2022 та відкладено підготовче засідання на 11:00 год. 28 січня 2022 року. Також вказаною ухвалою залишено без руху заяву Хмельницької обласної прокуратури про зміну предмета позову вих. №15/1-956-21 від 20.01.2022 в частині скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ТОВ "Мисливський затишок" на земельні ділянки та надано заявнику строк для усунення недоліків до 27 січня 2021 року включно.

Ухвалою суду від 28.01.2022 прийнято до розгляду заяву заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури про зміну предмета позову вих. №15/1-956-21 від 20.01.2022 в частині скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ТОВ "Мисливський затишок" на земельні ділянки та зобов`язання повернути земельні ділянки, відмовлено ТОВ "Мисливський затишок" у задоволенні клопотання про виклик та допит свідків від 04.10.2021, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15:30 год. 07.02.2022.

В судовому засіданні 07.02.2022 суд відмовив ТОВ "Мисливський затишок" у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі від 04.02.2022 та оголосив в судовому засіданні перерву до 11:00 год. 16 лютого 2022 року.

Відповідно до ухвали від 16.02.2022, винесеної із занесенням до протоколу судового засідання, суд поновив відповідачу встановлений законом строк для подання доказів та прийняв докази до розгляду. Також згідно з ухвалою від 16.02.2022 суд оголосив в судовому засіданні перерву до 15:10 год. 28 лютого 2022 року та викликав в судове засідання спеціаліста ОСОБА_5 , керівника Приватної фірми "П.В.М.", що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Львівське шосе, 14/1, для надання консультацій під час дослідження наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі Державного акта на право колективної власності на землю серія ХМ 000002 від 08.12.1995, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству "Праця".

Ухвалою від 28.02.2022 суд відклав судове засідання на 15:00 год. 21 березня 2022 року та повторно викликав в судове засідання спеціаліста Пасічника В.М.

Згідно з ухвалою від 21.03.2022 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 14:40 год. 27 квітня 2022 року, а також викликав в судове засідання спеціаліста ОСОБА_5 , керівника Приватної фірми "П.В.М." для надання консультацій під час дослідження наявних в матеріалах справи доказів.

Прокурор в судовому засіданні 27.04.2022 підтримала позовні вимоги у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.04.2022 заперечив проти позову та просив у його задоволенні відмовити, подав додаткові пояснення та заявив усне клопотання про застосування позовної давності. У додаткових поясненнях відповідач додатково вказує, що позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача не відповідає належному способу захисту, оскільки не є необхідною для відновлення порушеного права. Замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача, який вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову. Зазначає, що у разі задоволення вимоги власника про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння особи, за якою зареєстровано право власності на цю ділянку, суд витребовує останню на користь власника від указаної особи, а не зобов`язує таку особу повернути відповідну ділянку власникові. Звертає увагу, що втручання у право власності відповідача буде розглядатись як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Додатково зауважує, що спірні земельні ділянки відсутні у системі "Державний водний кадастр" як земельні ділянки водного фонду.

Також матеріали справи містять клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, зазначених п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Третя особа ОСОБА_4 проти позову заперечував, в судовому засіданні заявив усне клопотання про виклик свідка колишнього голову Гелетинецької сільської ради Герецьку М.С. та подав клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, на вирішення якої просив поставити питання: чи знаходяться земельні ділянки, кадастрові номера: 6825081800:02:004:0322, 6825081800:02:004:0323, 6825081800:02:004:0324, 6825081800:02:004:0309, 6825081800:02:004:0319, 6825081800:02:004:0320, 6825081800:02:004:0321, загальною площею 6 га, розташованих за межами села Гелетинці Гвардійської сільської ради, в межах земель, переданих у колективну власність згідно Державного акту на право колективної власності на землю, серія та номер: ХМ000002, виданого КСП "Праця", загальною площею 1695,3 га.

Повноважні представники позивача та інших третіх осіб для участі в судовому засіданні не з`явилися.

Відповідно до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зважаючи на введення в Україні воєнного стану, суд прийняв до розгляду клопотання третьої особи про призначення експертизи та виклик свідка.

При розгляді клопотання про виклик свідка суд врахував, що частиною 1 ст. 89 ГПК України визначено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Зміст наведеної норми свідчить про те, що участь у господарському процесі свідків обумовлена наявністю певних обмежень та умов, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Так, для здійснення процесуальної дії з виклику свідка законом встановлені певні умови, а саме: свідок може бути викликаний лише у разі встановлення в ході здійснення господарським судом судочинства суперечливості обставин, викладених свідком у заяві, іншим доказам; виникнення у суду сумнівів щодо змісту обставин, викладених свідком у заяві; виникнення у суду сумнівів щодо достовірності чи повноти обставин, викладених свідком у заяві.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.

Однак матеріали справи не містять нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_6 , яку просив викликати ОСОБА_4 . Тому враховуючи приписи ч. 1 ст. 89 ГПК України, суд відмовив у задоволенні клопотання третьої особи про виклик свідка.

При вирішенні клопотання третьої особи про призначення судової земельно-технічної експертизи суд врахував, що ухвалою від 21.10.2021 суд уже відмовив у задоволенні аналогічного клопотання про призначення експертизи, яке заявлялось представником відповідача. При цьому зважаючи на приписи ст.ст.73, 76, 99 ГПК України, враховуючи предмет та підстави даного позову, наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що проведення судової експертизи у даній справі є недоцільним, оскільки в даному випадку суд не потребує спеціальних знань експерта для встановлення та надання оцінки обставинам справи, в тому числі і щодо належності визначеного прокурором позивача. Тому з огляду на викладене, суд також відмовив третій особі у задоволенні клопотання про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи.

Додатково суд врахував приписи ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 3 ст. 2 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, які закріплюють право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

З метою підготовки наказів про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 управлінням Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області супровідними листами № 22-2204-0.10-4415/2-15, № 22-2204-0.10-4414/2-15, №22-2204-0.10-4413/2-15 від 26.03.2015 надавалась інформація Головному управлінню Держземагенства у Хмельницькій області, відповідно до якої земельні ділянки, які фізичні особи просили надати у власність, є землями сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, не накладаються на уже зареєстровані земельні ділянки та не перебувають у власності/користуванні третіх осіб.

Згідно з наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області № 22-2403/14-15-СГ від 09.04.2015 надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га, що розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (6825081800:02:004), із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

19.06.2015 гр. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.10.2015 № 22-3970-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6825081800:02:004:0309) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Згідно з інформаційною довідкою № 264997097 від 08.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 05.11.2015 за гр. ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6825081800:02:004:0309, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. На підставі договору купівлі-продажу №157 від 02.02.2016 право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано за громадянином ОСОБА_4 , який на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна №№ 656, 657 від 02.04.2020 передав дану ділянку ТОВ "Мисливський затишок". 02.04.2020 проведена державна реєстрація права власності ТОВ "Мисливський затишок" на земельну ділянку кадастровий номер 6825081800:02:004:0309.

Відповідно до наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області № 22-2402/14-15-СГ від 09.04.2015 надано дозвіл гр. ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га, що розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (6825081800:02:004), із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

19.06.2015 гр. ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.10.2015 № 22-3968-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано у власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6825081800:02:004:0311) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Згідно з інформаційною довідкою № 264998429 від 08.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 05.11.2015 за гр. ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6825081800:02:004:0311, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. На підставі договору купівлі-продажу №155 від 02.02.2016 право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано за громадянином ОСОБА_4 .

В результаті поділу земельної ділянки 6825081800:02:004:0311 проведено державну реєстрацію 06.04.2016 земельних ділянок з кадастровим номером 6825081800:02:004:0319 площею 0,7407 га, з кадастровим номером 6825081800:02:004:0320 площею 1,0927 га та з кадастровим номером 6825081800:02:004:0321 площею 0,1666 га, що належали ОСОБА_4 . В подальшому 27.05.2016 та 15.06.2016 проведена державна реєстрація права власності на вищевказані земельні ділянки за ТОВ "Мисливський затишок" на підставі протоколу № 1 установчих зборів ТОВ "Мисливський затишок" від 18.04.2016 та акта приймання-передачі від 18.05.2016 (інформаційні довідки №№265003273, 265001168, 265002030 від 08.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна).

Також суд встановив, що відповідно до наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області № 22-2401/14-15-СГ від 09.04.2015 надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га, що розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (6825081800:02:004), із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

19.06.2015 гр. ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.10.2015 № 22-3952-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6825081800:02:004:0310) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Згідно з інформаційною довідкою №264997944 від 08.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 05.11.2015 за громадянином ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6825081800:02:004:0310, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. На підставі договору купівлі-продажу №159 від 02.02.2016 право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано за громадянином ОСОБА_4 . В зв`язку із поділом даної земельної ділянки, 06.04.2016 такий об`єкт нерухомого майна як земельна ділянка з кадастровим номером 6825081800:02:004:0310 закрито.

В результаті поділу земельної ділянки 6825081800:02:004:0310 проведено державну реєстрацію 06.04.2016 земельних ділянок з кадастровим номером 6825081800:02:004:0322 площею 0,701 га, з кадастровим номером 6825081800:02:004:0323 площею 1,2687 га та з кадастровим номером 6825081800:02:003:0324 площею 0,0303 га, що належали ОСОБА_4 . В подальшому 15.06.2016 проведена державна реєстрація права власності на вищевказані земельні ділянки за ТОВ "Мисливський затишок" на підставі протоколу № 1 установчих зборів ТОВ "Мисливський затишок" від 18.04.2016 та акту приймання-передачі від 18.05.2016 (інформаційні довідки №№264999945, 264999209, 265000679 від 08.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна).

Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області здійснювались заходи щодо виявлення ознак нанесення збитків інтересам держави в сфері земельних відносин шляхом направлення відповідних листів та запитів.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 10-22-0.41-845/2-21 від 18.02.2021 управлінню СБУ у Хмельницькій області повідомлено, що була проведена перевірка щодо дотримання вимог земельного законодавства, в ході якої виявлено порушення земельного законодавства, зокрема, не відповідність рішень органів виконавчої влади вимогам законодавства, яке діяло на час прийняття даних рішень, щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами в тому числі 6825081800:02:004:0311, 6825081800:02:004:0310 та 6825081800:02:004:0309.

Матеріали справи містять акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки № 4-ДК/30/АП/09/01/-21 від 29.01.2021, складений спеціалістом відділу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, згідно з яким в ході проведення перевірки було встановлено зокрема, що:

- земельні ділянки з кадастровим номером 6825081800:02:004:0319 та 6825081800:02:004:0321 вкриті природною трав`яною та частково дерев`янистою рослинністю;

- на земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0320 розташована укріплена залізобетонними плитами ґрунтова гребля з гідротехнічною спорудою для пропускання води (дамба). Гребля перекриває природній водотік струмка, який починається і протікає через земельні ділянки з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0316 та 6825081800:02:004:0315, в результаті чого на земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0320 штучно створено водний об`єкт (ставок). Крім того, через гідротехнічну споруду греблі проходить струмок, який протікає через земельну ділянку з кадастровим номером 6825081800:02:004:0320 та в південній її частині впадає у водний об`єкт, що є продовженням водного об`єкта (ставка) облаштованого на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0323. Відповідно до збірного кадастрового плану земельних ділянок, загальна площа земельної ділянки з кадастровим номером 6825081800:02:004:0320, яка зайнята водним плесом, складає 0,8085 га;

- з частини земельної ділянки з кадастровим номером 6825081800:02:004:0322 знято і перенесено ґрунтовий покрив та облаштовано водний об`єкт (ставок), що є продовженням створеного водного обєкта (ставка) на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0323. Площа зняття ґрунтового покриву складає 0,0389 га;

- з частини земельної ділянки з кадастровим номером 6825081800:02:004:0323 знято і перенесено ґрунтовий покрив, облаштовано насипну ґрунтову греблю з гідротехнічною спорудою для пропускання води (дамба). Гребля перекриває природній водотік струмка, який бере початок на земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0316, в результаті чого на земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0323 штучно створено водний об`єкт (ставок). Площа зняття ґрунтового покриву складає 0,7637 га.

- із земельної ділянки з кадастровим номером 6825081800:02:004:0324 знято і перенесено ґрунтовий покрив та облаштовано водний об`єкт (ставок), що є продовженням створеного водного обєкта (ставка) на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0323. Площа зняття ґрунтового покриву складає 0,0303 га;

- через земельну ділянку з кадастровим номером 6825081800:02:004:0309 протікає струмок, який витікає з водного об`єкта (ставка), розташованого на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0323. Інша частина даної ділянки вкрита природною трав`яною та дерев`янистою рослинністю, місцями очеретом, чагарниками та дрібноліссям. Відповідно до збірного кадастрового плану земельна ділянка з кадастровим номером 6825081800:02:004:0309 розташована по обидва береги вищенаведеного струмка без назви. Площа прибережної захисної смуги в межах даної ділянки складає 1,9126 га.

Також перевіркою встановлено, що земельні ділянки в тому числі з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0319, 6825081800:02:004:0320, 6825081800:02:004:0321, 6825081800:02:004:0322, 6825081800:02:004:0323, 6825081800:02:003:0324 та 6825081800:02:004:0309 розташовані на території урочища "Гелетинецький ліс" загальною площею 84,9 га. Дані землі лісогосподарського призначення перебувають у постійному користуванні ДП "Проскурівське лісове господарство" на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування. Вказані ділянки розташовані у 24 кварталі, виділ - 18 - болото низинне.

До акту долучений збірний план земельних ділянок та кадастрові плани земельних ділянок.

В зв`язку із викладеним, Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області звернулось до керівника Хмельницької обласної прокуратури з листом № 72/8/202/2015 від 26.02.2021, в якому повідомило, що в ході виконання завдань щодо захисту економічного потенціалу держави було отримано інформацію щодо вилучення з державної власності з порушенням вимог чинного законодавства земель лісогосподарського призначення площею понад 9 га. Тому управління інформувало про вказане з метою вжиття заходів реагування щодо захисту інтересів держави відповідно до компетенції.

Листом № 15/1-179вих-21 від 11.03.2021 перший заступник керівника обласної прокуратури звертався до ДП "Проскурівське лісове господарство" та повідомляв, що прокуратурою було встановлено, що земельні ділянки в тому числі з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0319, 6825081800:02:004:0320, 6825081800:02:004:0321, 6825081800:02:004:0322, 6825081800:02:004:0323, 6825081800:02:003:0324 та 6825081800:02:004:0309 незаконно передані для потреб ведення особистого селянського господарства із земель лісового фонду, тому просив надати інформацію про вжиті заходи до захисту інтересів держави, у тому числі судового характеру.

У відповідь на вищевказане звернення ДП "Проскурівське лісове господарство" листом № 38-03 від 31.03.2021 повідомило, що ДП "ХОСЛАП "Хмельницькоблагроліс" створене згідно з розпорядженням Хмельницької ОДА від 24.12.2008 і по Хмельницькому районі було правонаступником КП "Діброва". Відповідно до матеріалів лісовпорядкування, які були виготовлені по КП "Діброва", станом на 01.01.2003 по кварталі 24 Хмельницького лісництва на території Гелетинецької с/р рахувалось 72 га земель лісогосподарського призначення. Згідно картографічних матеріалів, при накладенні на них викопіювання із Державної кадастрової карти вищевказаних земельних ділянок можна встановити, що дані ділянки не належать до лісового фонду КП "Діброва". Згідно акту прийому-передачі земель лісогосподарського призначення від 15.04.2016 за Гелетинецькою с/р рахувалося 72 га земель лісогосподарського призначення. По матеріалах лісовпорядкування, які виготовлені по ДП "ХОСЛАП "Хмельницькоблагроліс" станом на 01.01.2016 загальна площа земель лісогосподарського призначення по Гелетинецькій с/р складає 84,9 га, в яку помилково було включено болото площею 8,4 га.

На підтвердження вищевикладених обставин до матеріалів справи долучено акт прийому-передачі земель лісогосподарського призначення Хмельницького району від 15.04.2009, складений на виконання розпорядження голови Хмельницької облдержадміністрації від 24.12.2008 "Про передачу в постійне користування земельних ділянок лісогосподарського призначення", в якому вказано, що за Гелетинецькою сільською радою рахується земель лісогосподарського призначення 72 га, кв. № 24; витяг з матеріалів лісовпорядкування по ДП "ХОСЛАП "Хмельницькоблагроліс", Хмельницьке лісництво, з яких вбачається, що загальна площа земель лісогосподарського призначення по Гелетинецькій сільській раді складає 84,9 га, в тому числі 8,4 га - болото.

Також перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури 26.05.2021 звертався до начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із листом №15/1-334вих-21, відповідно до якого повідомляв, що прокуратурою виявлено обставини, які свідчать про неправомірне відведення земельних ділянок лісового фонду, що перебувають у користуванні ДП "Проскурівське лісове господарство". Тому прокурор просив надати копії матеріалів, за якими передано у власність громадянам земельні ділянки в тому числі з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0309, 6825081800:02:004:0310, 6825081800:02:004:0311.

Листом №15/1-336вих-21 від 07.06.2021 перший заступник керівника обласної прокуратури повідомляв Гвардійського сільського голову, що спірні земельні ділянки передані як земельні ділянки сільськогосподарського призначення, хоча вони належали до земель водного фонду. Тому прокурор просив надати інформацію про вжиті Гвардійською сільською радою за вказаним фактом заходи до захисту порушених інтересів, у тому числі шляхом звернення до суду.

У відповідь на вказаний лист Гвардійська сільська рада повідомила, що вказана інформація взята до уваги, однак у зв`язку з відсутністю передбачених на сплату судового збору коштів в бюджеті Гвардійської сільської ради на 2021 рік, заходи щодо пред`явлення цивільних позовів до нинішніх власників цих ділянок та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вживатись не будуть (лист № 883 від 15.06.2021).

Зважаючи на викладене листом № 15/1-440вих-21 від 12.07.2021 перший заступник керівника обласної прокуратури на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Гвардійську сільську раду про намір здійснення представництва в суді законних інтересів держави в особі Гвардійської сільської ради шляхом пред`явлення позову до Господарського суду Хмельницької області.

Також як вбачається з листа Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області №72/8/202/6393 від 12.07.2021, останнє зверталось до Хмельницької філії ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" з проханням сформувати збірний кадастровий план із відображенням місця розташування в тому числі спірних земельних ділянок відносно земель, розташованих на території Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та надати наявну інформацію про правовий статус цих земель.

У відповідь на вказаний запит ХФ ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" надіслало збірний кадастровий план земельних ділянок, які знаходяться на території Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, викопіювання з кальки контурів справи по коректуванню планово-картографічних матеріалів зйомок минулих років колгоспу "Шлях Леніна" села Гелетинці Хмельницького району Хмельницької області з нанесеними контурами земельних ділянок згідно запиту, викопіювання з плану коректування планово-картографічних матеріалів зйомок минулих років колгоспу "Шлях Леніна" села Гелетинці Хмельницького району Хмельницької області, планово-картографічні матеріали с.Гелетинці.

Супровідним листом № 72/8/202/6678 від 22.07.2021 Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області направило вищевказані матеріали першому заступнику керівника Хмельницької обласної прокуратури, який подав їх до матеріалів справи.

Також прокурор долучив лист Хмельницької районної державної адміністрації від 15.09.2021 № 40/24-1547/21, в якому повідомлено, що в документах фонду колгосп "Шлях Леніна", КСП "Праця", СТОВ "Степ" с.Гелетинці Хмельницького району Хмельницької області за період з 1992 року по 2002 рік міститься інформація про реорганізацію та зміну назв господарства села Гелетинці з колгоспу в КСП та з КСП в СТОВ, про що додаються архівні документи. Подальша зміна форми власності та назва господарства не відомі. До вказаного листа долучений протокол № 2 загальних зборів членів колгоспу "Шлях Леніна" від 20.11.1992, на яких, зокрема було прийнято рішення реорганізувати колгосп "Шлях Леніна" і на його основі утворити колективне сільськогосподарське підприємство "Праця"; протокол № 1 загальних звітних зборів колгоспників КСП "Праця" від 20.01.2000, на яких прийнято рішення реорганізувати КСП "Праця" в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю СТОВ; протокол № 3 загальних зборів КСП "Праця" від 26.02.2000, в якому зазначено, що у зв`язку із визнанням Арбітражним судом Хмельницької області банкрутом КСП "Праця" та значними боргами, вирішено передати Товариству "Степ" в оренду терміном на 10 років майновий комплекс реформованого КСП "Праця". Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація СТОВ "Степ" проведена 02.04.1998, державна реєстрація припинення вказаної юридичної особи -29.12.2005.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться лист ПП "Діоріт Плюс 1" № 43 від 05.02.2021, згідно з яким орієнтовна ринкова вартість 1 га земель сільськогосподарського призначення розташованих на території Хмельницької області (за межами населених пунктів) становить 72 тис. грн, а також лист Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області № 1427 від 29.12.2020, із змісту якого вбачається, що за наявними в РОВР у Хмельницькій області матеріалами та використанням публічної карти України встановлено, що земельні ділянки в тому числі з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0319, 6825081800:02:004:0320, 6825081800:02:004:0321, 6825081800:02:004:0322, 6825081800:02:004:0323 та 6825081800:02:004:0309 розташовані по обидва береги струмка без назви - ліва притока ІІ порядку р.Смотрич - ліва притока р.Дністер (басейн а.Дністер). Земельна ділянка з кадастровим номером 6825081800:02:004:0324 розташована на лівобережному схилі долини струмка без назви - ліва притока ІІІ порядку р.Смотрич - ліва притока р.Дністер (басейн а.Дністер).

Відповідач на підтвердження своїх доводів долучив до матеріалів справи витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0319, 6825081800:02:004:0320, 6825081800:02:004:0321, 6825081800:02:004:0322, 6825081800:02:004:0323, 6825081800:02:004:0324 та 6825081800:02:004:0309; лист відділу № 1 Управління у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03.09.2021, в якому повідомлено, що у відділі № 1 відсутній державний акт на право колективної власності на землю по КСП "Праця" та додаток до державного акта-список членів КСП, в зв`язку з чим неможливо встановити приналежність вищевказаних земельних ділянок до земель колективної власності; копію державного акта на право колективної власності на землю серія ХМ 000002 від 08.12.1995, виданий Колективному сільськогосподарському підприємству "Праця", згідно з яким у колективну власність передано 1695,3 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також матеріали справи містять відповідь Гвардійської сільської ради від 16.09.2021 № 1378 на адвокатський запит, лист № 18-22-0,33-53/116-19 від 14.01.2019 Відділу у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, з яких вбачається, що відділ передав раді завірену копію державного акта на право колективної власності на землю від 08.12.1995, виданого КСП "Праця"; рішення Гелетинецької сільської ради народних депутатів Хмельницького району від 04.04.1995 № 2, за яким передано у колективну власність КСП "Праця" 1674 га сільськогосподарських земель, з них: с/г угідь - 1640 га, в тому числі ріллі - 1216 га, багаторічних насаджень - 10 га, кормових угідь - 414 га; земель під виробничими будівлями і дворами і під господарськими шляхами - 34 га; архівну довідку від 22.09.2021 №01-35/2021-495, видану архівним відділом Хмельницької районної державної адміністрації, в якій вказано, що рішенням загальних зборів членів колгоспу "Шлях Леніна" с.Гелетинці Хмельницького району від 20.11.1992, протокол № 2, господарство реорганізовано в КСП "Праця". Загальними звітними зборами членів КСП "Праця" від 20.01.2000, протокол № 1, КСП реорганізовано в СТОВ "Праця". В протоколі № 3 від 26.02.2000 значиться назва ТОВ "Степ". Документи СТОВ "Степ" передані на державне зберігання включно по 2002 рік.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та пояснення учасників процесу, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

При цьому оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatismutandis рішення від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Росії").

Поняття "інтереси держави" визначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, зазначивши, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

У даній справі перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Гвардійської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливський затишок" із вимогами з врахуванням заяви про зміну предмета позову про зобов`язання повернути земельні ділянки, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки, оскільки Гвардійська сільська рада не вживала заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.

Суд враховує, що відповідно до ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

За правилами ст.ст. 4, 5 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (ст. 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. У цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю у поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст. 14, 19 Конституції України).

Отже, правовідносини, пов`язані із вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Частиною 1 ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У п. 24 розділу X "Перехідні положення" ЗК України, який набрав чинності 27.05.2021, визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

З огляду на те, що за доводами прокурора спірні земельні ділянки є землями водного фонду, які не можуть перебувати у приватній власності відповідача, то зважаючи на положення п. 24 розділу X "Перехідні положення" ЗК України вказані ділянки належать до земель комунальної власності, правомочності власника щодо яких здійснює Гвардійська сільська рада.

Враховуючи вказане, перший заступник керівника обласної прокуратури листом №15/1-336вих-21 від 07.06.2021, адресованим Гвардійському сільському голові, повідомляв, що спірні земельні ділянки передані як земельні ділянки сільськогосподарського призначення, хоча вони належали до земель водного фонду. Тому прокурор просив надати інформацію про вжиті Гвардійською сільською радою за вказаним фактом заходи до захисту порушених інтересів, у тому числі шляхом звернення до суду.

У відповідь на даний лист Гвардійська сільська рада повідомила, що вказана інформація взята до уваги, однак у зв`язку з відсутністю передбачених на сплату судового збору коштів в бюджеті Гвардійської сільської ради на 2021 рік, заходи щодо пред`явлення цивільних позовів до нинішніх власників цих ділянок та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вживатись не будуть (лист № 883 від 15.06.2021).

З огляду на викладене, листом № 15/1-440вих-21 від 12.07.2021, адресованим Гвардійському сільському голові, перший заступник керівника обласної прокуратури на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив про намір здійснення представництва в суді законних інтересів держави в особі Гвардійської сільської ради шляхом пред`явлення позову до Господарського суду Хмельницької області.

Доводи відповідача з приводу того, що вищевказані листи не можуть вважатись належним доказом повідомлення позивача про здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі ради, оскільки листи адресовані Гвардійському сільському голові, суд до уваги не приймає, так як відповідно до п. 14 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.

Суд враховує, що Гвардійська сільська рада після отримання листа першого заступника керівника обласної прокуратури №15/1-336вих-21 від 07.06.2021, в якому повідомлялось про порушення законодавства під час передачі земельних ділянок водного фонду у приватну власність, не заявила про наміри самостійно вжити необхідних заходів для захисту інтересів держави, а навпаки повідомила, що у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, не буде вживати заходів щодо пред`явлення позовів.

Вказане є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Гвардійської сільської ради та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаного органу.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Гвардійської сільської ради.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача з приводу відсутності порушення інтересів держави у даній справі з огляду на обставини знаходження спірних земельних ділянок в межах земель, що були надані у колективну власність КСП "Праця" згідно з державним актом на право колективної власності на землю серія ХМ 000002 від 08.12.1995, оскільки відповідач не надав в матеріали справи належних доказів на підтвердження того, що КСП "Праця" чи його правонаступники (у разі їх наявності) не припинили свою діяльність.

Так, суд враховує, що із змісту протоколу № 3 загальних зборів КСП "Праця" від 26.02.2000, вбачається, що дане підприємство було визнано банкрутом Арбітражним судом Хмельницької області.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який відповідно до приписів п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" є єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, не містить будь-яких відомостей щодо юридичної особи КСП "Праця".

Також у суду відсутні докази щодо наявності правонаступників КСП "Праця", оскільки протокол № 1 загальних звітних зборів колгоспників КСП "Праця" від 20.01.2000, на яких було прийнято рішення про реорганізацію КСП "Праця" в СТОВ, не містить назви товариства.

При цьому СТОВ "Степ", яке зазначено у листі Хмельницької районної державної адміністрації від 15.09.2021 № 40/24-1547/21, не може вважатись правонаступником КСП "Праця", оскільки згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було зареєстровано як юридична особа ще 02.04.1998.

Крім того, матеріали справи не містять будь-яких інших доказів на підтвердження обставин розпаювання спірних земельних ділянок відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", передачі їх у приватну власність членам КСП, тощо.

Також представник відповідача просив залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, в зв`язку з підписанням позовної заяви першим заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури без надання документів, які б підтверджували повноваження на підписання позовної заяви.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Статтею 15 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурором органу прокуратури є в тому числі перший заступник керівника обласної прокуратури. Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури..

У п. 6.1 наказу Генерального прокурора України № 389 від 21.08.2020 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді" визначено, що позови (заяви) надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його перших заступників та заступників, керівників обласних, окружних прокуратур, їхніх перших заступників та заступників..

Отже, право на звернення до суду із позовом в інтересах держави, в тому числі і підписання позовної заяви, має також і перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури незалежно від наявності (відсутності) керівника прокуратури.

Зважаючи на вищевикладене, у суду відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі водного фонду (пункт "є" ч. 1 ст. 19 ЗК України).

До земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г)береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів (ч. 1 ст. 58 ЗК України та ст. 4 Водного кодексу України).

Таким чином, до земель водного фонду України належать землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню й належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом (пункт "ґ").

Приписи ч. 2 ст. 59 ЗК України передбачають можливість передання земель водного фонду у приватну власність тільки у випадку безоплатного передання громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у власність замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Інших випадків, за яких можна набути право приватної власності на земельні ділянки водного фонду, у ЗК України немає.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЗК України, ч. 1 ст. 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів (ч.2 ст. 60 ЗК України, ч. 2 ст. 88 ВК України).

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту (ч. 3 ст. 60 ЗК України).

За приписами ст.ст. 61, 62 ЗК України, ст.ст. 89, 90 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування.

Так, земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови можуть передаватися громадянам та юридичним особам на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо (ч. 4 ст. 59 ЗК України).

Отже, за змістом зазначених норм права, стосовно земель водного фонду закон установлює пріоритет державної, комунальної власності на землю над приватною і, крім того, прямо забороняє органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади передавати у приватну власність землі водного фонду, крім замкнених природних водойм загальною площею до 3 гектарів.

Наявними в матеріалах справи доказами: актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки № 4-ДК/30/АП/09/01/-21 від 29.01.2021, складеним спеціалістом відділу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, збірним кадастровим планом земельних ділянок, які знаходяться на території Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, виготовленим ХФ ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", листом Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області № 1427 від 29.12.2020, підтверджується, що через спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0319, 6825081800:02:004:0320, 6825081800:02:004:0321, 6825081800:02:004:0322, 6825081800:02:004:0323, 6825081800:02:004:0309, 6825081800:02:003:0324 протікає струмок без назви - ліва притока ІІ порядку р.Смотрич - ліва притока р.Дністер, а спірні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги.

При розробленні ХФ ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" збірного кадастрового плану земельних ділянок, які знаходяться на території Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, дані про склад угідь та їх наявність були взяті з матеріалів по коректуванню планово-картографічного матеріалу зйомки минулих років колгоспу "Шлях Леніна", інформація щодо земельних ділянок була отримана з Публічної кадастрової карти. Вказане свідчить про те, що струмок без назви - ліва притока ІІ порядку р.Смотрич - ліва притока р.Дністер існував на момент передачі спірних земельних ділянок у власність третім особам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а ділянки перебували в межах прибережної захисної смуги.

При цьому, враховується, що відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не означає відсутність самої прибережної захисної смуги. Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц.

За таких обставин суд дійшов висновку, що як на момент передачі у власність третім особам, так і на даний час спірні земельні ділянки в силу приписів ч. 1 ст. 58 ЗК України та ст. 4 Водного кодексу України належать до земель водного фонду.

Суд зауважує, що вищевказані земельні ділянки не належать до земель лісогосподарського призначення, оскільки згідно з актом прийому-передачі земель лісогосподарського призначення Хмельницького району від 15.04.2009, складеного на виконання розпорядження голови Хмельницької облдержадміністрації від 24.12.2008 "Про передачу в постійне користування земельних ділянок лісогосподарського призначення", за Гелетинецькою сільською радою рахувалося 72 га земель лісогосподарського призначення, кв. № 24. В той же час при виготовленні планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування по ДП "ХОСЛАП "Хмельницькоблагроліс", спірні земельні ділянки були помилково віднесені до земель лісогосподарського призначення, в зв`язку із чим загальна площа земель лісогосподарського призначення по Гелетинецькій с/р склала 84,9 га, тобто помилково було включено болото площею 8,4 га.

Додатково вказане підтверджується листом ДП "Проскурівське лісове господарство" № 38-03 від 31.03.2021 з додатками, а також письмовими поясненнями третьої особи ДП "Проскурівське лісове господарство" від 02.11.2021.

Також безпідставними вважає суд доводи відповідача з приводу належності спірних земельних ділянок до земель сільськогосподарського призначення, оскільки зважаючи на приписи ч. 1 ст. 58 ЗК України та ст. 4 Водного кодексу України, земельна ділянка належить до земель водного фонду за фактом знаходження на ній, зокрема водного об`єкту та прибережної захисної смуги.

Зазначення в Державному земельному кадастрі іншої категорії та цільового призначення вказаних ділянок (землі сільськогосподарського призначення), включення даних ділянок до складу земель, що передавались у колективну власність КСП "Праця" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також посилання відповідача на відсутність відомостей щодо них у Державному водному кадастрі жодним чином не впливають на правовий режим спірних земельних ділянок як таких, що належать до земель водного фонду, оскільки за законом такий правовий режим пов`язаний з фактом знаходження на них водного об`єкту та прибережної захисної смуги.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові. Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у справі №331/6927/16-ц (постанова від 13.03.2019).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У ч. 1 ст. 328 цього Кодексу передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, у тому числі витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК України, ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Наведені способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його із чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані із позбавленням його володіння майном.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, для відновлення порушеного права власності на земельні ділянки водного фонду прокурор на підставі ст. 391 ЦК України заявив позовну вимогу про їх повернення територіальній громаді в особі Гвардійської сільської ради.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висловлювала правову позицію про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу.

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц).

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Отже, з викладеного слідує, що у разі, якщо власник земельної ділянки залишається її володільцем, для захисту його права застосовується інститут усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

Як встановлено судом, земельні ділянки з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0319, 6825081800:02:004:0320, 6825081800:02:004:0321, 6825081800:02:004:0322, 6825081800:02:004:0323, 6825081800:02:003:0324 та 6825081800:02:004:0309 належать до земель водного фонду. Отже, накази Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.10.2015 № 22-3970-СГ, № 22-3968-СГ, від 21.10.2015 № 22-3952-СГ "Про затвердження документації із землеустрою на надання земельної ділянки у власність" не відповідають приписам ЗК України та ВК України.

Як вбачається із змісту долучених до матеріалів справи інформаційних довідок №№ 264997097, 264998429, 265003273, 265001168, 265002030, 264997944, 264999945, 264999209, 265000679 від 08.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на даний час спірні земельні ділянки зареєстровані за відповідачем ТОВ "Мисливський затишок".

Зважаючи на вказане, заявлена прокурором вимога про повернення земельних ділянок територіальній грмаді в особі Гвардійської сільської ради є ефективним способом захисту, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

Доводи відповідача з приводу порушення вказаним позовом його права на мирне володіння майном суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

Перший протокол ратифікований Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і з огляду на приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", рішення від 21.02.1986 у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства") положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Суд зазначає, що власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (ч. 3 ст. 13 Конституції України).

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ч. 7 ст. 41 Конституції України, ч. 3 ст. 1 ЗК України).

Кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля (ч. 1 ст. 50 Конституції України).

Заволодіння приватними особами ділянками водного фонду всупереч чинному законодавству може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу правом цих осіб мирно володіти майном і конституційними правами всіх інших осіб на безпечне довкілля, непогіршення екологічної ситуації та використання власності не на шкоду суспільству.

У спорах стосовно прибережних захисних смуг, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, держава може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству. Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок, які набуваються лише згідно із законом.

За таких обставин "суспільним", "публічним" інтересом звернення прокурора із вимогою про повернення спірних земельних ділянок у даній справі є задоволення суспільної потреби у відновленні законності під час вирішення суспільно важливого та соціально значущого питання - зміни цільового призначення земель водного фонду та безоплатної передачі у власність громадянам земельних ділянок, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу.

"Суспільний", "публічний" інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землі водного фонду, захист такого права шляхом повернення територіальній громаді земель водного фонду, що незаконно вибули із такої власності.

Також повернення спірних земельних ділянок відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі норми ст. 391 ЦК України, ч. 2 ст. 152 ЗК України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності, офіційні тексти зазначених нормативно-правових актів в актуальному стані є публічними та загальнодоступними.

В питаннях оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, також визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за виключенням випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах "Спорронґ і Льоннорт проти Швеції", "Булвес" АД проти Болгарії").

ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах "Раймондо проти Італії" від 22 лютого 1994 року, "Філліпс проти Сполученого Королівства" від 5 липня 2001 року, "Аркурі та інші проти Італії" від 5 липня 2001 року, "Ріела та інші проти Італії" від 4 вересня 2001 року, "ОСОБА_48 проти Російської Федерації" від 6 листопада 2008 року).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Суд зауважує, що закон містить чітку заборону на передачу земель водного фонду у приватну власність, за виключенням замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів). Вказане обмеження, визначене у ч. 2 ст. 59, п. "ґ" ч. 4 ст. 83 ЗК України, було доступним, чітким і зрозумілим, а наслідки його недотримання з огляду на приписи ЦК України - передбачуваними для будь-якої особи, яка набула земельну ділянку водного фонду, що не є замкненою природною водоймою загальною площею до 3 гектарів.

Таким чином, установлені судом під час розгляду справи обставини й факти з огляду на зміст "суспільного", "публічного" інтересу у вимогах позивача не дають підстав для висновку про порушення принципу "пропорційності".

З огляду на вищевикладене, результат розгляду позову першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури по суті не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу.

В судовому засіданні 27.04.2022 представник відповідача заявив усне клопотання про застосування позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Суд приймає до уваги, що як встановлено вище, прокурор звернувся до суду із негаторним позовом про повернення земельних ділянок водного фонду. Такий позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 911/3574/17, від 04.02.2020 у справі № 911/3311/17). За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна давність за вказаними вимогами не пропущена.

При розгляді позовних вимог про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ТОВ "Мисливський затишок" на земельні ділянки суд зазначає, що суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 по справі №916/3156/17, від 11.09.2018 по справі № 905/1926/16.

Статтею 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За змістом ч.1 ст.24 Закону України "Про державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Суд приймає до уваги, що при зверненні до суду з позовними вимогами про повернення спірних земельних ділянок прокурором обрано такий спосіб захисту, який може захистити порушене право.

При цьому скасування державної реєстрації земельних ділянок, які просить повернути прокурор, не лише є неналежним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушеного права позивача, а взагалі суперечить обраному прокурором способу захисту. В зв`язку із вказаним суд вважає за необхідне відмовити у задоволені даної позовної вимоги.

Також суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ТОВ "Мисливський затишок" на земельні ділянки.

Так, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 10.12.2021 у справі № 924/454/20 звертав увагу на те, що відповідно до п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача.

За таких обставин суд вважає, що пред`явлення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності також є неналежним способом захисту прав.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ТОВ "Мисливський затишок" на земельні ділянки, питання щодо застосування позовної давності до вищевказаних вимог судом не розглядається. При цьому враховується правова позиція, викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц, від 07.08.2019 у справі № 2004/1979/12, від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, згідно з якою суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за наслідком розгляду позовних вимог в частині повернення земельних ділянок покладаються на відповідача, в зв`язку із їх задоволенням, а в частині скасування державної реєстрації земельних ділянок та скасування права власності - на прокурора, в зв`язку з відмовою у позові в цій частині. При цьому суд враховує, що при зверненні до суду із позовом прокурор визначив вартість земельних ділянок, які підлягають поверненню територіальній громаді, на підставі листа ПП "Діоріт Плюс 1" № 43 від 05.02.2021. В той же матеріали справи містять витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок, відповідно до яких сумарна нормативна грошова оцінка спірних земельних ділянок становить 105941,82 грн. Отже, судовий збір, який підлягав до сплати за вимогою майнового характеру про зобов`язання повернути земельні ділянки при зверненні прокурором до суду у 2021 році, становить 2270,00 грн. У разі надходження клопотання прокурора, судовий збір, що сплачений прокурором у більшому розмірі, буде повернутий з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури м.Хмельницький в інтересах держави в особі Гвардійської сільської ради с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливський затишок" с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного підприємства "Проскурівське лісове господарство" с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 м. Чернівці, ОСОБА_2 м.Чернівці, ОСОБА_3 м. Чернівці, ОСОБА_4 м.Хмельницький, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м.Хмельницький про зобов`язання повернути земельні ділянки задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мисливський затишок" (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Гвардійське, вул. Молодіжна, 1Б, код 40463765) повернути територіальній громаді в особі Гвардійської сільської ради (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Гвардійське, вул. Соборна, 27, код 04403673) наступні земельні ділянки: кадастровий номер 6825081800:02:004:0309, площею 2,0 га; кадастровий номер 6825081800:02:004:0319, площею 0,7407 га; кадастровий номер 6825081800:02:004:0320, площею 1,0927 га; кадастровий номер 6825081800:02:004:0321, площею 0,1666 га; кадастровий номер 6825081800:02:004:0322, площею 0,701 га; кадастровий номер 6825081800:02:004:0323, площею 1,2687 га; кадастровий номер 6825081800:02:003:0324, площею 0,0303 га, що розташовані за межами села Гелетинці Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Мисливський затишок" (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Гвардійське, вул. Молодіжна, 1Б, код 40463765) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 2270грн. 00коп. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У позові першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури м.Хмельницький в інтересах держави в особі Гвардійської сільської ради с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливський затишок" с.Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного підприємства "Проскурівське лісове господарство" с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 м. Чернівці, ОСОБА_2 м.Чернівці, ОСОБА_3 м. Чернівці, ОСОБА_4 м.Хмельницький, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м.Хмельницький про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ТОВ "Мисливський затишок" на земельні ділянки відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 06.05.2022.

СуддяЛ.О. Субботіна

Виготовлено в 10 примірниках:

1 - до справи,

2 - Хмельницькій обласній прокуратурі на електронну адресу: sekretariat@khmel.gp.gov.ua;

3 - позивачу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

4 - представнику відповідача адвокату Лозюку С.Ф. на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

5 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рек. з пов. про вруч.,

6 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) рек. з пов. про вруч.,

7 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) рек. з пов. про вруч.,

8 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) рек. з пов. про вруч.,

9 - Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області на електронну адресу: khmelnytskyi@land.gov.ua,

10- Державному підприємству "Проскурівське лісове господарство" (31352, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Гвардійське, вул.Соборна, 45) рек. з пов. про вруч.

Дата ухвалення рішення26.04.2022
Оприлюднено19.08.2022
Номер документу104213256
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —924/820/21

Ухвала від 16.02.2023

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Субботіна Л.О.

Постанова від 11.01.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

Ухвала від 21.12.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

Ухвала від 07.12.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

Ухвала від 01.12.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

Ухвала від 18.11.2022

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Субботіна Л.О.

Постанова від 10.11.2022

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Грязнов В.В.

Ухвала від 08.11.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

Ухвала від 26.10.2022

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Грязнов В.В.

Ухвала від 12.10.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні