Постанова

від 27.04.2022 по справі 161/468/21

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/468/21 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В. Ф. Провадження № 22-ц/802/233/22 Категорія: 58 Доповідач: Федонюк С. Ю.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Федонюк С. Ю.,

суддів - Здрилюк О. І., Осіпука В. В.,

з участю:

секретаря судового засідання - Савчук О. В.,

представника відповідача - Манькута Т.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Громадської організації "Всеукраїнська організація "АвтоЄвроСила", Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 , поданою його представником ОСОБА_5 , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб-сайті Facebook.com на сторінці «Авто Євро Сила Волинь» за авторством відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 розміщений відзнятий сюжет, який, на думку позивача, принижує його честь, гідність і ділову репутацію, оскільки в ньому зазначено про його причетність до кримінального правопорушення, пов`язаного з порушенням природоохоронного законодавства. Аналогічний за своїм змістом сюжет був продемонстрований ІНФОРМАЦІЯ_6 року в ефірі Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс».

Позивач вказує, що інформація, яка подана в сюжеті, містить у собі недостовірні відомості про його причетність до зазначеного кримінального правопорушення.

З наведених вище підстав позивач просив суд:

1) визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, інформацію стосовно позивача, поширену відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 о 01:49 год. на сторінці представництва громадської організації «Всеукраїнська організація «Авто Євро Сила» - громадської організації «Авто Євро Сила Волинь», яка розміщена в мережі Інтернет на сайті інтернет-ресурсу Facebook у відеосюжеті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» (ІНФОРМАЦІЯ_4), а саме:

«В цьому роліку хочемо висвітлити таких горе браконьєрів місцевих... наслідки горе-браконьєрів. Це є такі у нас ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які досіх пор продовжують возити в наші ліси, служать такими поводирями, запрошують бізнесменів, прокурорів... прошлого роліку літом ті самі рібята були замішані, та сама джаз-банда ОСОБА_10 і ОСОБА_19. Висвітлюємо вас на всю країну, наберетесь позору і можливо для когось стане прикладом що немає чого займатись такою дурньою. І в черговий раз ці недомисливці запросили на полювання, так зване сафарі, я б сказав, свого приятеля з ОСОБА_11 . Вот його транспортний засіб, який стоїть, до речі, на арешт майданчику внаслідок цього всього (при цьому авторами сюжету показано належний позивачу транспортний засіб з номерними знаками та на білому фоні зображено інформацію щодо ОСОБА_12 як заступника голови Ківерцівської районної громадської організації «Клуб мисливців і рибалок»).

За нашою інформацією, мали стріляти в оленя. Десь приблизно два тижні тому слід цього автомобіля був в лісі і біля цього сліда було виявлено дві тушки оленя, дві шкури оленя плямистого і дві голови. Можемо припустити, що це були ті самі люди, що вчинили цей злочин. Так як зафіксували цю саму машину було прийнято рішення дивитися і чекати до кінця, чекати стріла, чекати... їх окружили, чекали якоїсь реакції. Але, побачивши одного з єгерів на квадроциклі, хлопці вирішили втікати. Я не знаю, на що ви розраховуєте, звертаюсь саме до браконьєрів, які планують і знають, що у наших лісах багато оленя, багато дичини. На що ви розраховуєте, їдучи сюди на незаконні полювання. Но позора тобі буде чоловіче одному і другому повір на всю країну. І передаю привіт всім, хто приїхав пополювати, як вони щітають себе мисливцями, сумашедшими, понакупляти теплоприцелів, джипів, в кого є пару рублєй, кожен щітає себе мисливцем...

Ці кретини мало того що вбили оленицю от в ній два маленькі оленятки, два зародки прощупаються. Які ж ви черті а.

Це наслідки тиждень тому було браконьєрство, той самий автомобіль був, ці самі сліди були, можна припустити, що ті самі люди були. Єгеря найшли дві голови оленухі і дві шкури. На слідуючий день найшли ще одну просто її сюди зараз не брали і не можемо встановити чи вагітні були, з ембріонами чи без, но у вчорашньої оленухі були дві оленятка...було б.».

2) Зобов`язати ГО «Всеукраїнська організація «Авто Євро Сила» не пізніше десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити відеосюжет, оприлюднений 09.01.2020р. о 01:49 год. на сторінці представництва ГО «Всеукраїнська організація «Авто Євро Сила» - ГО «Авто Євро Сила Волинь», яка розташована в мережі Інтернет на сайті інтернет-ресурсу Facebook (доступ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4).

3) Зобов`язати ГО «Всеукраїнська організація «Авто Євро Сита», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , спростувати поширену недостовірну інформацію стосовно позивача шляхом публікації вступної та резолютивної частини тексту судового рішення у рубриці «Спростування недостовірної інформації» на сторінці представництва громадської організації «Всеукраїнська організація «Авто Євро Сила» - громадська організаціїя «Авто Євро Сила Волинь», яка розташована в мережі Інтернет на сайті інтернет-ресурсу Facebook, не пізніше десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

4) Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, інформацію стосовно позивача, поширену ДП «Телерадіокомпанія «Аверс» ВАТ «Корпорація «Аверс» ІНФОРМАЦІЯ_6 о 12:00 год. в телевізійній програмі «ІНФОРМАЦІЯ_7» (з 2:05 хв. по 7:22 хв.) (ІНФОРМАЦІЯ_5), а саме:

«Це Сокиричівське лісництво. Єгері, правоохоронці та активісти об`єдналися аби вистежити браконьєрів, які винищують тварин у заповідниках Волині . Під час цієї операції правопорушників знайти вдалося, які, крім незаконного полювання на диких тварин, займаються ще й вирубкою лісу. Однак, браконьєри все ж таки втекли. У лісі активісти вийшли на слід позашляховика, на якому пересувалися браконьєри у пошуках здобичі, адже легковик тут не проїде. Через декілька метрів вони знайшли застрелену самку плямистого оленя. Ймовірно стріляли одразу в голову, а експерти припускають, тіло тварини пролежало в лісі добу... експерт провів розтин одразу на місці... Зі слів активістів, українське сафарі на оленів влаштували хлопці з села Гайове Ківерцівського району, а саме ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які навколо себе згуртували ще декілька спільників. Нібито вони пропонували заможним клієнтам мисливські послуги та допомагали у полюванні, аби їх не затримали правоохоронці. На одному з таких виїздів браконьєрів помітили лісівники та кажуть, що одним із клієнтів виявився заступник голови Ківерцівської районної громадської організації «Клуб мисливців і рибалок» ОСОБА_20. У реєстрі юридичних осіб бачимо, що на ім`я цього чоловіка реєстровано три фірми «Агроплантеко», «Реал Естейт Плюс» і «Іваничі-Агро», статутний капітал яких сягає декілька мільйонів гривень. Мисливська ліцензія на оленя коштує від 25 до 30 тисяч гривень, яку видають лише на одне полювання. Тож виникає запитання, чому людина з такими статками винищує дику фауну браконьєрським способом, замість того, щоб придбати ліцензію та полювати, дотримуючись букви Закону. Як стало відомо правоохоронцям, згодом автомобіль Toyota Land Cruiser, сліди якого слідчі виявили на місці злочину, належить ОСОБА_16 і саме його працівники поліції виявили на подвір`ї ОСОБА_14 та ОСОБА_21 Парацьких у селі Гайове Ківерцівського району. Тож після того, як слідчі ідентифікували сліди транспортних засобів, майно браконьєрів конфіскували. Згодом слідчі звернулись до Ківерцівського суду з проханням накласти арешт на вилучене майно, однак суд відмовив у задоволенні такого клопотання».

5) Зобов`язати ДП «Телерадіокомпанія «Аверс» ВАТ «Корпорація «Аверс» спростувати поширену недостовірну інформацію стосовно позивача шляхом публікації вступної та резолютивної частини тексту судового рішення у рубриці «Спростування недостовірної інформації» в телевізійній програмі «ІНФОРМАЦІЯ_7», не пізніше десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

6) Стягнути з відповідачів ГО «Всеукраїнська організація «Авто Євро Сила», ОСОБА_3 та ОСОБА_18 на користь позивача заподіяну моральну шкоду в розмірі по 5 000,00 грн з кожного.

7) Стягнути з відповідача ДП «Телерадіокомпанія «Аверс» ВАТ «Корпорація «Аверс» на користь позивача заподіяну моральну шкоду у розмірі 1,00 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, позивач ОСОБА_2 через свого представника адвоката Василюка І. М. подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, також посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що позивачем не вчинялись вказані відповідачами протиправні дії, зокрема не здійснювалось та не приймалась участь у незаконному полюванні та незаконній вирубці лісу, позивач не має відношення до вбивства олениці. Зазначає, що поширена відповідачами інформація не відповідає дійсності, є неправдивою та такою, що призвела до заподіяння шкоди діловій репутації позивача, принижує честь та гідність позивача, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог. Відповідачами свідомо поширено недостовірну інформацію щодо позивача, а характер поширеної інформації є безпідставними твердженнями, а не оціночними судженнями. Вказує, що поширена інформація щодо позивача не є оціночним судженням, а в контексті сюжету містить констатацію фактів, які не доведені належними доказами. Зазначає, що за відсутності вироку суду щодо позивача поширена відповідачами інформація порушує презумпцію невинуватості. Обов`язок доведення достовірності інформації, поширеної про іншу особу, лежить на тому, хто поширив таку інформацію, позивач лише доводить факт її поширення. Відповідачі не надали жодного доказу, який би підтверджував правдивість інформації, поширеної ними стосовно позивача, а тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відмову у задоволенні позову. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідачі правом подати відзив не апеляційну скаргу не скористались.

Згідно із ч. 1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позивач та його представник, а також відповідачі в суд апеляційної інстанції не з"явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, відповідно до вимог ст. 128,130 ЦПК України, про що є відповідні розписки в матеріалах справи.

Представник відповідача ДП «Телерадіокомпанія «Аверс» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» Манькут Т. В. в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив залишити її без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що поширена відповідачами інформація носить критичний характер, містить в собі особисті судження та переконання щодо особи позивача з боку відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , яка була оприлюднена по телебаченню відповідачем ДП «Телерадіокомпанія «Аверс».

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду є правильними та відповідають зазначеним вимогам закону.

Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Законодавець гарантує кожній особі захист від втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків передбачених Конституцією України.

Відповідно до частини першої та другої статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Згідно зі ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

В силу ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності, дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції та практики ЄСПЛ щодо її застосування.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Під поняттям честі слід розуміти особисте немайнове благо, що є позитивною соціальною оцінкою особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності поведінки до загальноприйнятих уявлень про добро і зло та усвідомлення особою цієї оцінки.

Під поняттям гідності слід розуміти чинник моральної свідомості, який, водночас, відображає моральне ставлення індивіда до самого себе та суспільства до нього.

У свою чергу, діловою репутацією є усталена оцінка фізичної особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно значимі діяння у певній сфері, що відома оточуючим.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 січня 2020 року на публічно доступному веб-сайті в мережі Інтернет facebook.com була розміщена публікація із назвою «ІНФОРМАЦІЯ_10» з прикріпленим до нього відеосюжетом (ІНФОРМАЦІЯ_4).

Аналогічний за змістом сюжет був продемонстрований в ефірі ДП «Телерадіокомпанія «Аверс» ВАТ «Корпорація «Аверс» ІНФОРМАЦІЯ_6 року в ефірі програми «ІНФОРМАЦІЯ_9» (ІНФОРМАЦІЯ_8).

У публікації та сюжетах відображені події, що сталися в січні 2020 року, а саме - незаконне полювання на оленів на території ТОВ «Майдан Мисливський» в с. Гайове Ківерцівського району Волинської області, у 13 кварталі Сокиричівського лісництва ДП «Ківерцівськоге ЛГ» та відноситься до ПЗФ «Цуманська Пуща».

В даних публікаціях відображені пояснення відповідачів, які, в тому числі, висловлюють свої припущення про можливу причетність позивача до цього кримінального правопорушення та свої критичні судження стосовно особи та діяльності позивача.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були журналістами всеукраїнської газети «Носій Суверенітету» в особі громадської організації «Всеукраїнська організація «Авто Євро Сила».

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 19 постанови №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» визначено, що оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка, дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже, оскаржувана інформація у цій справі являється коментарями у контексті особистих поглядів щодо особи позивача, який притягувався до адміністративної та цивільної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства, зокрема щодо незаконної вирубки дерев, виконавчі документи з приводу цього перебували у провадженні органу Державної виконавчої служби, а сам він тривалий час не виконував ці рішення, що підтверджено копіями відповідних матеріалів з виконавчого провадження та наданих судових рішень .

Як вбачається зі змісту оскаржуваних позивачем висловлювань відповідачів, вони, виходячи із наявної на той час інформації та доказів, вказували на свої припущення щодо причетності ОСОБА_2 до резонансних природоохоронних порушень, які були виявлені як громадськими активістами, так і правоохоронними органами.

З огляду на зазначену природу оскаржуваних тверджень апеляційний суд вважає, що вони мають розглядатися у контексті оскаржуваної інформації у цілому як оціночні судження, а не чисті твердження щодо фактів.

Такі ж правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року в справі № 761/9118/16-ц (провадження № 61-4175св19).

Поняття критики існує у законодавстві України і зазвичай визначається як сукупність висловлених приватно або публічно оцінок негативних фактів дій (бездіяльності) посадових, службових, публічних осіб, установ, організацій, інших юридичних осіб. Держава декларує право на критику та захист цього права. Критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження не можуть бути підставою для відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Тому можна стверджувати, що і законодавством, і судовою практикою опосередковано визнана «непідсудність» оціночних суджень, які можуть бути висловлені і публічно.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дав оцінку саме критичним поглядам щодо певних фактів оскаржуваних тверджень відповідачів.

З огляду на норми матеріального права та встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Висловлювання, зроблені відповідачами, є суб`єктивним баченням ними (оцінкою) обставин, що мали місце у зв`язку з учиненням кримінального правопорушення - незаконного полювання (браконьєрства) та незаконної порубки лісу на території ТОВ «Майдан Мисливський» Сокиричівського лісництва ДП «Ківерцівськоге ЛГ» на початку січня 2020 року. В оспорюваній інформації була виражена особиста думка, погляди, припущення, що не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності та спростувати, а не твердження, як про це зазначає у позовній заяві позивач.

З матеріалів справи встановлено, що поширена відповідачами інформація подана не з метою приниження честі, гідності чи ділової репутації позивача, а у зв`язку з тим, що дана інформація становить суспільний інтерес.

В оспорюваній інформації не міститься тверджень про вчинення саме позивачем протиправних дій - незаконне полювання. А оціночні судження, думки, припущення, критична оцінка окремих фактів не є предметом судового захисту і не підлягають спростуванню в порядку, що визначений ст.277 ЦК України.

Разом з тим, як стверджував представник відповідача ДП «Телерадіокомпанія «Аверс», позивач мав можливість скористатися наданим йому законодавством правом на відповідь, а також на висловлення власної оцінки обставин справи у тому самому засобі масової інформації у разі незгоди із поширеними відповідачами судженнями, надавши їм власну оцінку. Проте, таким правом позивач ОСОБА_2 не скористався.

Отже, підстав для визнання інформації недостовірної та такою, що принижує честь та гідність, ділову репутацію, немає і тому права позивача відповідачами не порушені.

Право на компенсацію моральної шкоди - це можливість особи, якій заподіяно таку шкоду внаслідок порушення її загально-соціальних (природних) прав чи свобод, вимагати від порушника його обов`язку вчинити певні дії, спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів та процесів, викликаних (внаслідок цього порушення) приниженням оцінки її гідності, а також її можливості звернутися, в разі потреби, до компетентних національних чи міжнародних органів по примусове забезпечення виконання зазначеного обов`язку.

Виходячи з роз`яснень, викладених у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження, критичні рецензії творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Сам факт сприйняття позивачем суб`єктивних суджень, як таких, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію, не дає права на відшкодування шкоди, оскільки відсутній факт порушення його прав з боку відповідачів.

Так як не знайшло підтвердження порушення відповідачами прав позивача, а його вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від основних - захист честі, гідності, ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації, отже не підлягають до задоволення і ці вимоги.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції, та не є достатніми для скасування рішення суду.

Крім того, як вбачається з наданої суду апеляційної інстанції представником відповідача ОСОБА_3 копії постанови Волинського апеляційного суду від 29 березня 2022 року у справі № 161/472/21 за позовом ОСОБА_12 до цих же відповідачів з такими ж позовними вимогами, як у даній справі, у позові також було відмовлено.

Порушень норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують, оскільки базуються на викладі фабули справи, є повторенням обставин, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, всебічна оцінка яким була дана судом першої інстанції, і зводяться лише до особистої незгоди з висновками суду щодо їх оцінки.

З огляду на вищезазначене, висновки суду першої інстанції відповідають встановленим у справі обставинам, є законними та обґрунтованими.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 , подану його представником ОСОБА_5 , залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2021 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді