Ухвала

від 08.05.2022 по справі 160/16847/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 травня 2022 рокуСправа №160/16847/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Нові Методи" про встановлення судового контролю у справі №160/16847/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Нові Методи" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Голобутовський Р.З.) перебувала адміністративна справа №160/16847/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Нові методи» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

22.02.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Нові методи» про встановлення судового контролю по справі №160/16847/20, в якій просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення від 06.04.2021 року у справі №160/16847/20 шляхом зобов`язання Державної податкової служби України у 10-денний строк з моменту отримання ухвали суду подати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування заяви зазначено, що на даний момент виконання рішення суду не виконано. Представник заявника вказує, що звертався з виконавчим листом з метою примусового виконання рішення суду до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, проте рішення суду не виконано.

У зв`язку з веденням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», продовженням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб указом Президента України від 14.03.2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовженням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб указом Президента України від 18.04.2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 року призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Нові методи» про встановлення судового контролю по справі №160/16847/20 в судовому засіданні на 21.04.2022 року о 09:00 год.

21.04.2022 року розгляд заяви знято з розгляду та відкладено розгляд заяви на 09.05.2022 року о 09:00.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд заяви Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

14.04.2022 року та 25.04.2022 року Державною податковою службою України подані заперечення на заяву про встановлення судового контролю. В обґрунтування заперечень зазначено, що докази того, що державним виконавцем здійснено не всі виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» задля виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року у справі №160/16847/20, суду не надано. Позивач не наводить жодних доказів й достатніх обґрунтувань протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

21.04.2022 року Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області подані заперечення на заяву про встановлення судового контролю. В обґрунтування заперечень зазначено, що на період дії воєнного стану в Україні, функціонування ІС «Податковий блок» - ЄРПН частково обмежено з міркувань інформаційної безпеки, тому ДПС України не має технічної можливості зареєструвати ПН/РК під час дії воєнного стану.

У зв`язку з неявкою учасників справи, повідомлених належним про розгляд заяви, судом вирішено продовжити розгляд заяви в порядку письмового провадження.

Розглядаючи подану заяву, судом встановлено наступне.

ТОВ «Будівельно-виробнича компанія «Нові методи» звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №1628221/36041553 від 11.06.2020, №1628222/36041553 від 11.06.2020, №1628226/36041553 від 11.06.2020, №1628223/36041553 від 11.06.2020, №1628220/36041553 від 11.06.2020, №1628224/36041553 від 11.06.2020, №1628225/36041553 від 11.06.2020, №1628227/36041553 від 11.06.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 24.07.2019, №3 від 24.07.2019, №4 від 24.07.2019, №5 від 24.07.2019, №6 від 24.07.2019, №7 від 24.07.2019, №8 від 24.07.2019, №9 від 24.07.2019 датою їх фактичного направлення позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 року, позов задоволено.

Рішення суду набрало законної сили 08.07.2021 року.

04.08.2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 160/16847/20 про зобов`язання Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 24.07.2019 року, № 3 від 24.07.2019 року, № 4 від 24.07.2019 року, № 5 від 24.07.2019 року, № 6 від 24.07.2019 року, № 7 від 24.07.2019 року, № 8 від 24.07.2019 року, № 9 від 24.07.2019 року датою їх фактичного направлення позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

30.08.2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66632492.

01.12.2021 року за невиконання без поважних причин на боржника постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М. накладено штраф на користь держави в розмірі 5100,00 грн.

24.12.2021 року за невиконання без поважних причин на боржника постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М. накладено штраф на користь держави в розмірі 10200,00 грн.

18.01.2022 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №66632492.

В постанові зазначено, що державним виконавцем 17.01.2022 року до Національної поліції направлено подання (повідомлення) про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Не погоджуючись з невиконанням рішення суду, представник позивача звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Згідно з ч. 2ст. 14Кодексу адміністративного судочинства Українисудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

У відповідності до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу. Поряд з тим, суд зауважує, що такий захід судового контролю підлягає до застосування у разі не виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертає увагу, що норма статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексу адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.

Враховуючи позицію суддів, викладену в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 800/592/17, Кодекс адміністративного судочинства України, в редакції, що застосовується з 15 грудня 2017 року, не пов`язує встановлення судового контролю за виконанням рішення суду із встановленням у резолютивній частині рішення суду відповідачу - суб`єкту владних повноважень обов`язку подати звіт про виконання судового рішення. Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може як під час прийняття рішення у справі, так і після ухвалення рішення у справі (з урахуванням положень ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, метою застосування до суб`єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.

З аналізу викладених норм видно, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Вказаний порядок встановленийст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в ч. 1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2статті 63Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Судом встановлено, що позивачем подано виконавчий лист до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, виконавче провадження №66632492, відкрите 30.08.2021 року.

18.01.2022 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №66632492.

В постанові зазначено, що державним виконавцем 17.01.2022 року до Національної поліції направлено подання (повідомлення) про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Судом з постанови про закінчення виконавчого провадження №66632492 встановлено, що на боржника вже було накладено штраф 01.12.2021 року та 24.12.2021 року постановами державного виконавця в рамках виконавчого провадження №66632492, а тому накладення штрафу ще й судом не є ефективними діями, спрямованими на виконання рішення суду.

Наразі, перевірка дій боржника стосовно виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року у справі №160/16847/20 здійснюється органом досудового розслідування.

Відтак, станом на день розгляду заяви, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.

Враховуючи викладене, суд не бачить підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі, у зв`язку з передчасністю звернення заявника з відповідним клопотанням, оскільки відповідна оцінка діям відповідачів надається органом досудового розслідування, у встановленому законодавством порядку виконання судового рішення.

З огляду на викладене, суд робить висновок про недоцільність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.243,248,382 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Нові Методи" про встановлення судового контролю у справі №160/16847/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Нові Методи" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно достатті 256 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями295та297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський