Постанова

від 30.11.2022 по справі 160/16847/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

30 листопада 2022 року справа 160/16847/20

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Нові методи» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2022 (суддя Голобутовський Р.З.) про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Нові методи» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Нові методи».

Визнані протиправними і скасовані рішення Комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

- №1628220/36041553 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 24.07.2019;

- №1628221/36041553 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 24.07.2019;

- №1628222/36041553 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 24.07.2019;

- №1628223/36041553 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 24.07.2019;

- №1628224/36041553 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 24.07.2019;

- №1628225/36041553 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 24.07.2019;

- №1628226/36041553 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 24.07.2019;

- №1628227/36041553 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 24.07.2019.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №1 від 24.07.2019, №3 від 24.07.2019, №4 від 24.07.2019, №5 від 24.07.2019, №6 від 24.07.2019, №7 від 24.07.2019, №8 від 24.07.2019, №9 від 24.07.2019 датою їх фактичного направлення для реєстрації (т2ас209).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 апеляційна скарга ГУ ДПС в Дніпропетровській області залишена без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 без змін (т3ас46).

Позивачу 10.08.2021 виданий виконавчий лист (т3ас51-54,61-72,113-115).

ТОВ БВК «Нові методи» 22.02.2022 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення від 06.04.2021 оскільки це рішення не виконано (т3ас55).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2022 в задоволенні заяви відмовлено. Суд вказав, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 30.08.2021 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, виданим у цій справі.

Постановою державного виконавця від 01.12.2021 за невиконання судового рішення на ДПС України накладений штраф 5100гр. Постановою державного виконавця від 24.12.2021 за невиконання судового рішення на ДПС України накладений штраф 10200гр.

Постановою державного виконавця від 18.01.2022 закінчено виконавче провадження та до національної поліції направлено подання про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Окружний суд дійшов висновку, що на боржника двічі накладався штраф за невиконання судового рішення, а тому можливе накладання штрафу ще й судом при встановленні судового контролю не є ефективними діями, спрямованими на виконання рішення суду.

Також окружний суд зазначив, що оскільки перевірка дій боржника здійснюється органом досудового розслідування, звернення про встановлення судового контролю є передчасним (т3ас106).

В апеляційній скарзі ТОВ БВК «Нові методи» просить скасувати ухвалу про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Посилаються на те, що відповідач цілеспрямовано та навмисно відмовляється виконувати рішення суду, яке набрало законної сили (т3ас116).

Вирішуючи питання законності ухвали окружного суду колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відмовляючи в задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції необгрунтовано відхилив положення статті 124 Конституції України, частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини 2 статті 14, частини 1 статті 370 КАС України про обов`язковість судових рішень для виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд першої інстанції проігнорував той факт, що захищене судовим рішенням порушене право ТОВ БВК «Нові методи» з вини ДПС України не відновлюється більше десяти місяців, що нівелює засадничі принципи адміністративного судочинства.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Хорнсбі проти Греції зазначено що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожній особі розгляд судом спорів про її цивільні права і обов`язки. У такий спосіб реалізується право на суд, найважливішим аспектом якого є право доступу до правосуддя, тобто право звертатись до суду в цивільних справах. Однак це право стало б ілюзією, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне обов`язкове судове рішення залишалось не діючим на шкоду однієї із сторін. Важко уявити, що стаття 6 Конвенції, докладно описуючи надані сторонам процесуальні гарантії справедливий, публічний, швидкий розгляд, залишила реалізацію судових рішень без захисту. Якщо вважати що стаття 6 Конвенції говорить тільки про доступ до правосуддя і судового процесу, то це, імовірно, привело б до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що договірні держави зобов`язались дотримуватись, коли вони ратифікували Конвенцію. Виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, повинно розглядатись як невід`ємна частина суду в розумінні статті 6 Конвенції.

В пунктах 46, 48, 52 рішення Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 у справі Іванов проти України зазначено, що від особи, яка домоглась винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. В таких справах державний орган, який було належним чином проінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Відсутність у заявника можливості домогтись виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

З урахуванням перелічених положень Конституції України, КАС України, рішень Європейського суду з прав людини, виглядає дивним висновок окружного суду що оскільки на боржника двічі накладався штраф за невиконання судового рішення, можливе накладання штрафу ще й судом при встановленні судового контролю не є ефективними діями, спрямованими на виконання рішення суду. Такий висновок свідчить про небажання окружного суду покладати на себе обов`язок здійснення судового контролю при тому, що є очевидним ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення, яке тривалий час набрало законної сили.

На переконання колегії суддів, існують об`єктивні причини, які вимагають застосування механізму судового контролю з метою забезпечення належного виконання судового рішення, яке вже більше року набрало законної сили, а доводи окружного суду, на які він послався, відмовляючи у встановленні судового контролю, є безпідставними.

Направлення державним виконавцем подання про вчинення боржником кримінального правопорушення ніяким чином не звільняє суд першої інстанції від обов`язку встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, яке тривалий час навмисно та цілеспрямовано не виконується боржником.

Керуючись статтями 241 245, 315, 317, 321, 322, 227, 229 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Нові методи» задовольнити.

Скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2022 про відмову у встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України протягом місяця з дня отримання цієї постанови подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №160/16847/21.

Постанова набирає законної сили з 30.11.2022 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.

Головуючий суддяА.В. Суховаров

суддіО.В. Головко

суддіТ.І. Ясенова