Рішення

від 01.05.2022 по справі 300/5771/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2022 р. справа № 300/5771/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання Мельник О.Я.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Тепак Л.П.,

представника відповідача - Бабій Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційного підприємства "Експрес" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказу №439-п від 16.03.2021 "Про проведення фактичної перевірки" та податкових повідомлень-рішень №00/2557/0901 та №00/2558/0901 від 28.04.2021,

ВСТАНОВИВ:

04.10.2021 Виробничо-комерційне підприємство «Експрес» (надалі, також - позивач ВКП «Експрес»), в інтересах якого діє адвокат Тепак Лілія Петрівна, звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування наказу №439-п від 16.03.2021 "Про проведення фактичної перевірки" та податкових повідомлень-рішень №00/2557/0901 та №00/2558/0901 від 28.04.2021.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 дану позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків, шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2 270,00 гривень.

У зазначений строк Виробничо-комерційне підприємство "Експрес" недоліки позовної заяви усунуло.

Ухвалою суду від 18.10.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний наказ №439-п від 16.03.2021 «Про проведення фактичної перевірки» винесений з порушенням приписів абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (надалі, також - ПК України), оскільки відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють. Відтак, відповідачем не доведено наявність підстав в розумінні пункту 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки ВКП «Експрес», що обумовлює його скасування як протиправного. Тому, проведення фактичної перевірки АЗС, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є незаконною та такою, що проведена без правових підстав для її проведення. Відтак, у випадку незаконності перевірки, проведеної відповідачем є безумовною підставою для визнання незаконним і прийнятого за результатми такої перевірки рішення. Крім того, контролюючому органу було відомо, що позивачем вирішено демонтувати рівнеміри пального в кількості три штуки для проведення робіт з калібрування та подано до контролюючого органу коригуючу довідку про калібрування рівнемірів по кожному складу відповідно. Тобто позивачем у відповідності до положень Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891 (надалі, також - Порядок №891) вчинено ряд дій спрямованих на правомірну експлуатацію резервуарів за умов тимчасової відсутності рівнемірів. Таким чином, жодних доказів про необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі контролюючим органом не здобуто, відтак зазначена обставина виключає можливість притягнення скаржника до відповідальності за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах передбачена статтею 128-1 ПК України. Доводи ж контролюючого органу про подання наступного дня даних про фактичні залишки пального не є наслідком протиправних дій чи бездіяльності скаржника, оскільки ним вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасного подання таких даних, що підтверджується доказами, які наявні у контролюючого органу, якими спростовано висновки контролюючого органу про наявність вини скаржника. Проблемою спірних правовідносин є встановлення податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України, яке полягає в протиправній бездіяльності платника податків щодо подання електронних документів про фактичні залишки пального та обігу пального у визначені законодавством строки. Саме наявність вини (умисної або по необережності) з боку платника податків, протиправний характер діяння має бути оцінені, з врахуванням об`єктивних обставин, які призвели до неможливості виконати суб`єктом господарювання передбачений Податковим кодексом України обов`язок щодо своєчасного подання документів. Відповідно до листа ТОВ «Арт-Майстер» вказано, що сертифікати на електронно-цифрові підписи були сформовані 21.04.2020 (оскільки 18.04.2020 та 19-04.2020 були вихідними днями) згідно поданої 17.04.2020 заявки. Крім того, згідно довідки Рожнятівської дільниці електрозв`язку ПАТ «Укртелеком» про відсутність телефонного зв`язку та інтернет-послуг 05.07.2020. Відтак, подання наступного дня даних про фактичні залишки пального не є наслідком протиправних дій чи бездіяльності позивача, оскільки ним вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасного подання таких даних. Як наслідок, прийняття податковим органом незаконних, необґрунтованих податкових повідомлень-рішень порушує визначені статтею 43 Конституції України конституційні права на здійснення підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. У відповідності до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або в судовому порядку.

Відповідач, 02.11.2021 скористався правом надання відзиву на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що перевірка проведена в межах та спосіб визначений податковим законодавством. Додатково зазначає, що для встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо пред`явлення, направлення або надіслання платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення, копії наказу та службового посвідчення осіб, які зазщначені в направленні на проведення перевірки. Відповідно до Наказу про проведення фактичної перевірки від 16.03.2021 року №439-п посадовим особам відповідача доручено здійснити фактичну перевірку АЗС, що розташована за адресою вул. Лесі Українки, 1/а, с. Сваричів, Рожнятівський район, Івано-Франківська область. У направленнях від 16.03.2021 року №539 та №540 міститься запис директора ВКП «Експрес», що свідчить про те, що контролюючим органом дотримано вимоги ПК України щодо умов допуску до проведення фактичної перевірки. Щодо виявлених в ході проведення перевірки порушень, слід зазначити, що за порушення вимоги пункту 230.1.2 статті 230 ПК України, а саме відсутність рівнемірів-лічильників рівня пального на введених в експлуатацію резервуарах в кількості 3 штуки на акцизних складах за №1006927, №1006928, №1006926 за адресою АДРЕСА_1 , відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28.04.2021 №00/2557/0901 та застосовано фінансову санкцію в сумі 60000,00 грн; за порушення вимоги пункту 230.1.3 статті 230 ПК України а саме несвоєчасне подання щоденних довідок, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизних складах за №1006927, №1006928, №1006926 за 19,20 квітня 2020 року та 04 липня 2020 року (всього 9 довідок) відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28.04.2021 №00/2558/0901 згідно якого застосовано фінансову санкцію на суму 9000,00 грн (а.с.111-113).

08.11.2021 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що, відповідачем у відзиві на позовну заяву не спростовано твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Зазначив, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області не було законних підстав для проведення перевірки, а наказ на проведення такої перевірки не відповідає вимогам ПК України щодо його оформлення. Проведення фактичної перевірки за таких обставин, є дією вчиненою не в спосіб встановлений законом, суперечить частині 2 статті 19 Конституції України. Оскільки спірні податкові повідомлення-рішення прийнятті за відсутності факту доведення встановленого правопорушення, наявні підстави визнання їх протиправними, тому підлягають скасуванню в повному обсязі (а.с.119-123).

28.03.2021 представником позивача подано письмові пояснення, в яких додатково зазначила, що, по-перше, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що контролюючим органом отримано інформацію, яка зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності для здійснення контролюючим органом відповідного належного податкового контролю. Відтак, при вирішенні даної справи необхідно врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.12.2018 по справі №820/4895/18, від 08.09.2020 по справі №640/21536/19, від 28.10.2021 по справі №520/10214/20. Таким чином, ГУ ДПС в Івано-Франківській області не довело наявність підстав у відповідності підпункту 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки позивача, що обумовлює скасування спірного наказу. По-друге, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.09.2020 справа №520/8836/18 констатував, що податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом (у разі визнання незаконним факту призначення й проведення перевірки), не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. При цьому, суд не повинен надавати оцінку правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки. По-третє, позивачем встановлено спеціальний режим (спосіб) вимірювання рівня пального на АЗС до моменту встановлення рівнемірів. Тобто, позивачем у відповідності до Порядку №891 вчинено ряд дій спрямованих на правомірну експлуатацію резервуарів за умов тимчасової відсутності рівнемірів, що виключають можливість притягнення позивача до відповідальності. Крім того, доводи контролюючого органу про подання наступного дня даних про фактичні залишки пального не є наслідком протиправних дій чи бездіяльності позивача, оскільки ним вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасного подання таких даних. Отже, з урахуванням вищезазначеного та з огляду на матеріали справи, застосування відповідачем штрафних санкцій за відсутності факту порушень та вини позивача не можливе (а.с.164-166).

02.05.2022 представником відповідача подано суду додаткові письмові пояснення, просить долучити до матеріалів справи та врахувати при поставленні рішення. Додатково зазначає, що директором ВКП «Експрес» допущено працівників контролюючого органу до перевірки. Дана обставина не заперечується позивачем по справі, визнається сторонами, що свідчить про дотримання контролюючим органом вимог ПК України щодо проведення фактичної перевірки. Відтак, враховуючи факт допуску праціників відповідача до перевіруи, акт індивідуальної дії - наказ на проведення перевірки реалізовано. Аналогічний висновок зроблений 17 колегією суддів Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 по справі №816/228/17 (а.с.175-177).

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, просили у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви і відзиву на позов, письмових пояснень та доповнення до позовної заяви, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Виробничо-комерційне підприємство «Експрес» зареєстроване 14.06.1995 як юридична особа та перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області.

До основного виду економічної діяльності ВКП «Експрес» за КВЕД 46.71 віднесено «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами»

Також, серед видів діяльності: КВЕД 22.23 «Виробництво будівельних виробів із пластмас»; КВЕД 43.22 «Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування»; КВЕД 43.32 «Установлення столярних виробів»; КВЕД 45.20 «Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів»; КВЕД 47.11 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами»; КВЕД 47.30 «Роздрібна торгівля пальним»; КВЕД 41.20 «Будівництво житлових і нежитлових будівель»; КВЕД 82.30 «Організування конгресів і торговельних виставок»; КВЕД 66.22 «Діяльність страхових агентів і брокерів»; КВЕД 45.11 «Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами»; КВЕД 77.11 «Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів»; КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна»; КВЕД 55.10 «Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування»; КВЕД 56.10 «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування»; КВЕД 45.31 «Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів»; КВЕД 45.32 «Роздрібна торгівля деталями та приладдям».

Вказана обставина підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).

Посадовими особами ГУ ДПС в Івано-Франківській області відповідно до наказу від 16.03.2021 № 439-п «Про проведення фактичної перевірки» (надалі, також - наказ від 16.03.2021 №439-п) (а.с.11) та на підставі направлень від 16.03.2021 №539, №540 проведено фактичну перевірку ВКП «Експрес» (код ЄДРПОУ 22190917) за адресою: Рожнятівський район, с. Сваричів, вул. Лесі Українки, 1А.

За результатом фактичної перевірки складено акт (довідка) фактичної перевірки від 24.03.2021 №16/09-19-09-01/22190917 (надалі, також - Акт), яким встановлено порушення:

-пункту 230.1.2. статті 230 Податкового кодексу України - відсутні рівнеміри-лічильники рівня пального на введених в експлуатацію резервуарах кількості 3 штуки на акцизних складах уніфіковані номери : №1006927, №1006928 та №1006929 за адресою вул. Лесі Українки, 1/а, с. Сваричів, Рожнятівський район, Івано-Франківська область;

-пункту 230.1.3. статті 230 Податкового кодексу України - несвоєчасне подання щоденних довідок, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизних складах уніфіковані номери №1006927, №1006928 та №1006929 за 19 квітня, 20 квітня 2020 року та 04 липня 2020 року (всього 9 довідок);

28 квітня 2021 року ГУ ДПС в Івано - Франківській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №00/2557/0901 форми «ПС» на суму штрафних санкцій в розмірі 60000,00 грн;

- №00/2558/0901 форми «ПС» на суму штрафних санкцій в розмірі 9000,00 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки ВКП «Експрес», у відповідності до ст. 56.1 Податкового кодексу Україниподало до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 28.04.2021 року за №№00/2557/0901, 00/2558/0901.

Рішенням ДПС України від 01.09.2021 року про результати розгляду скарги, подану скаргу ВКП «Експрес», залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись із наказом від 16.03.2021 №439-п та винесеними податковими повідомлення -рішеннями від 28.04.2021 за №№00/2557/0901, 00/2558/0901 позивач, з метою захисту свого порушеного права, звернувся із позовною заявою до суду, в якій зазначає, що в порушення норм Податкового кодексу України та на підставі невірного встановлення фактичних обставин, відповідачем неправомірно прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. До того ж, позивач вважає, що для проведення фактичної перевірки мають існувати фактичні обставини та передумови, визначені пунктом 80.2 ПК України, які і визначають підстави для такої перевірки. Тому оцінка правомірності проведеної перевірки повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем в першу чергу врегульовані положеннями ПК України.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПК України, цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

В силу пункту 2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Статтею 81 ПК України передбачені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Таким чином, для встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо пред`явлення, направлення або надіслання платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення, копії наказу та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до Наказу про проведення фактичної перевірки від 16.03.2021 №439-п посадовим особам податкового органу доручено здійснити фактичну перевірку за адресою АДРЕСА_1 , АЗС, магазин, суб`єкта господарювання ВКП «Експрес» (код ЄДРПО 22190917) з 17.03.2021 (а.с.11).

Судом встановлено, що у направленнях від 16.03.2021 №539 та №540 міститься запис: «Мені, ОСОБА_1 , директор, пред`явлено службове посвідчення та направлення на проведення перевірки, вручено копію наказу від 16.03.2021 року №439-п, дата, час - 17.03.21р., 12 год. 00 хв.» (а.с.115,116).

Тобто, директором ВКП «Експрес», ОСОБА_1 допущено працівників відповідача по справі до перевірки. Дана обставина не заперечується позивачем по справі, та визнається сторонами, що, в свою чергу, свідчить про дотримання контролюючим органом вимог ПК України щодо проведення фактичної перевірки.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу від 16.03.2021 №439-п, суд зазначає, що враховуючи факт допуску працівників контролюючого до перевірки, акт індивідуальної дії - наказ на проведення перевірки реалізовано, а тому скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Аналогічний висновок зроблений 17 колегією суддів Великої Палати Верховного Суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 вересня 2021 року по справі №816/228/17. Зокрема, колегією суддів Великої Палати Верховного Суду у постанові зазначено, що пунктом 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

З огляду на встановлені обставини, норми ПК України, суд констатує дотримання відповідачем підстав призначення і порядку проведення фактичної перевірки.

По суті виявлених порушень в ході проведення фактичної перевірки суд зазначає про наступне.

Як уже зазначалося, в Акті зафіксовано виявлені в ході перевірки порушення:

- відсутні рівнеміри-лічильники рівня пального на введених в експлуатацію резервуарах кількості 3 штуки на акцизних складах за №1006927, №1006928 та №1006929 за адресою АДРЕСА_1 (пункт 230.1.2. статті 230 ПК України);

- несвоєчасне подання щоденних довідок, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизних складах за №1006927, №1006928 та №1006929 за 19 квітня, 20 квітня 2020 року та 04 липня 2020 року (разом 9 довідок) (пункт 230.1.3. статті 230 ПК України).

Акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (надалі по тексту також приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (підпункт 14.1.6. пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з положеннями підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Як встановлено з матеріалів справи, ВКП «Експрес» відповідно до ліцензії №09110314201900177 від 22.07.2019 (а.с.13) має право на роздрібну торгівлю пальним.

Крім того суд зазначає , що позивачем не заперечується факт наявності даної ліцензії та обставину, що ВКП «Експрес» є платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового.

Положеннями пункту 230.1 статті 230 ПК України регламентовано, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету

За змістом підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (надалі по тексту також - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Пунктом 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України визначено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

З огляду на положення норм пункту 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки, зокрема акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 01.01.2020.

Тобто, при визначенні загальної місткості розташованих на акцизному складі резервуарів беруться до уваги стаціонарні споруди або ємності, які введені в експлуатацію та призначені для здійснення операцій, що передбачають фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального чи/або фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне та його зберігання, при цьому акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Отже, резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів повинні бути, у вищезазначений строк, обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

В ході проведення перевірки, посадовими особами контролюючого органу встановлено відсутність рівнемірів-лічильників рівня пального на введених в експлуатацію резервуарах кількості 3 штуки на акцизних складах за №1006927, №1006928 та №1006929 за адресою вул. Лесі Українки, 1/а, с. Сваричів, Рожнятівський район, Івано-Франківська область

Відповідно до статті 1281.1 ПК України за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового.

Відповідно, за встановлене порушення контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №00/2557/0901 від 28.04.2021 та застосовано до ВКП «Експрес» фінансову санкцію в сумі 60000,00 грн (3 х 20000,00 грн = 60000,00 грн).

Щодо посилання позивача на те, що 18.03.2021 подано до органу ДПС коригуючі довідки про демонтаж з резервуарів рівнемірів-лічильників рівня пального, то суд зазначає, що відповідно до абзацу сьомого пункту 230.1 статті 230 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 за №891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів.

Останнім абзацом пункту 8 Порядку №891 визначено - що у разі встановлення, заміни, ремонту, технічного обслуговування витратомірів, рівнемірів та резервуарів інформація про такі події до електронних документів для наповнення Реєстру вноситься та надсилається розпорядником акцизного складу до Реєстру протягом 24 годин з моменту закінчення таких робіт.

Позивачем долучений до позовної заяви Акт демонтажу рівнемірів нафтопродуктів на акцизних складах АЗС «ВКП «Експрес» (а.с.43) датований 16 березня 2021 року о 18 год. 20 хв., при чому коригуючі довідки скеровані до контролюючого органу тільки 18 березня 2021 року.

Виходячи з вимог пункту 8 Порядку №891 коригуюча довідка, за наявності факту заміни, ремонту, технічного обслуговування витратомірів, рівнемірів та резервуарів -надсилається розпорядником акцизного складу до Реєстру протягом 24 годин, в даному випадку така довідка мала бути скерована до контролюючого органу до 17 березня 2021 року до 18 год. 20 хв.

Суд ставить під сумнів наявність факту демонтажу рівнемірів пального з резервуарів. Відповідно до Акту демонтажу рівнемірів нафтопродуктів на акцизних складах АЗС «ВКП «Експрес» від 16.03.2021: «на акцизному складі в с. Сваричів, вул. Л. Українки 1а було здійснено демонтаж рівнемірів пального з резервуарів в кількості 3 шт для технічного нагляду та калібрування у зв`язку з частими збоями в роботі». Тобто, в Акті демонтажу рівнемірів нафтопродуктів на акцизних складах АЗС «ВКП «Експрес» від 16.03.2021 зазначено про демонтаж рівнемірів пального з резервуарів в кількості 3 шт на одному акцизному складі без вказання області/району та без зазначення уніфікованого номера такого складу, тоді як перевіркою встановлено відсутність рівнемірів-лічильників рівня пального на введених в експлуатацію резервуарах кількості 3 штуки на акцизних складах за №1006927, №1006928 та №1006929 за адресою вул. Лесі Українки, 1/а, с. Сваричів, Рожнятівський район, Івано-Франківська область.

Більше того, фактична перевірка була розпочата 17 березня 2021 року, такий Акт демонтажу рівнемірів нафтопродуктів на акцизних складах АЗС «ВКП «Експрес» від 16.03.2021 до перевірки не долучався, та інформація про факт демонтажу рівнемірів пального з резервуарів 17 березня 2021 року до контролюючого органу не подавалась/не надсилалась.

В частині позовних вимог ВКП «Експрес» щодо протиправності застосування до останнього штрафних санкцій за несвоєчасне подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального за період 19, 20 квітня 2020 року та 04 липня 2020 року (разом 9 довідок), суд виходить із таких аргументів.

Згідно підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

- обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

- обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

- добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° С, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.

Під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше 20 календарних днів поспіль (для акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше 15 календарних днів поспіль) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Відповідно до пункту 21 підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України електронні документи, передбачені підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 цього Кодексу, заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників або у мірах повної місткості та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, до дати реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників, встановлених на відповідному акцизному складі, але не пізніше строків, визначених пунктом 12 цього підрозділу.

Згідно підпункту 5 пункту 5 Порядку №891 електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять, зокрема: зведені за добу підсумкові облікові дані щодо: обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту; добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне).

Пунктом 6 Порядку №891 встановлено, електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює). Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДФС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

За приписами підпункту 2 пункту 7 Порядку №891 інформація, зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру: автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами;

Аналізуючи наведені положення норм ПК України та Порядку №891, податковим законодавством встановлено для розпорядників акцизного складу, до категорії яких належить позивач, обов`язок подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, яка містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює), а також відповідальності за його не виконання.

Основним аргументом відносно неподання звітності 19.04.2020, 20.04.2020 та 04.07.2020 (9 документів), позивач зазначає відсутність телефонного зв`язку та інтернет-послуг 05 липня 2020 року покликаючись на довідку Рожнятівської дільниці електрозв`язку ПАТ «Укртелеком» про відсутність телефонного зв`язку та інтернет-послуг 05.07.2020 року.

Суд зазначає, що дана довідка Рожнятівської дільниці електрозв`язку ПАТ «Укртелеком» не містить даних з котрої по котру годину не було телефонного зв`язку та інтернет-послуг 05 липня 2020 року, більше того не містить даних про відсутність телефонного зв`язку та інтернет-послуг 19.04.2020, 20.04.2020, відтак суд відхиляє доводи позивача що дана довідка не є належним та допустими доказом по справі.

Суд погоджується із твердженням відповідача, що для передачі електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального на акцизних складах суб`єкт господарювання може використовувати будь яку іншу точку доступу до мережі Інтернет.

Відповідно до пункту 128-1.3 статті 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Згідно пункту 25 підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України норми пункту 128-1.3 статті 128-1 цього Кодексу за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, починають застосовуватися з 1 квітня 2020 року (зазначена санкція почала застосовуватись з 01.04.2020 згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку" від 18.12.2019 за №391-IX).

Відтак, факт вчинення позивачем порушення, передбаченого підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, є правомірною підставою для застосування контролюючим органом оспорюваного штрафу у розмірі 9 000 грн). За встановлене порушення винесено податкове повідомлення-рішення №00/2558/0901 від 28.04.2021 та застосовано до ВКП «Експрес» фінансову санкцію в сумі 9000 грн (9 х 1 000 грн = 9 000 грн).

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні докази та пояснення в їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність прийнятих ГУ ДПС в Івано-Франківській області податкових повідомлень рішень від 03.12.2020 № 00/4287/0901, №00/4280/0901, № 00/4281/0901.

Згідно з частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, згідно приписів статті 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат з відповідача у суду відсутні.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - Виробничо-комерційне підприємство "Експрес" (вул. Миру, смт Рожнятів, Калуський район, Івано-Франківська область, 77600, код ЄДРПОУ - 22190917);

відповідач - Головне управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП - 43968084).

Суддя /підпис/ Главач І.А.

Рішення складене в повному обсязі 09 травня 2022 р.