МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 травня 2022 р. № 400/11156/21 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовська Н. В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Фермерського господарства "ПАНАВІТ", вул. Суворова, 104, офіс 2,Снігурівка,Баштанський район, Миколаївська область,57303, до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1,Миколаїв,54003, про:визнання протиправною та скасування постанови від 03.11.21 р. № МК3348/313/АВ/П/ТД-ФС,
ВСТАНОВИВ:
Фермерське Господарство «Панавіт» (далі по тексту Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області ( далі по тексту Відповідач) з вимогам и про скасування постанови № МК 3348/313/АВ/П/ТД-ФС від 03.11.2021 року про накладення штрафу.
Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що під час інспекційного відвідування, яке відбувалося на земельній ділянці 4823383200:01:000:0287, Відповідач дійшов хибного висновку, що особи (працівники) , які перебували на цій земельній ділянці та виконували роботи по збиванню вражаю картоплі, були допущені до роботи без оформлення трудових відносин саме ФГ « Панавіт». Позивач зазначає, що з метою виконання сільськогосподарських робіт на земельних ділянках, що обробляє фермерське господарство, ним 01.08.2021 року було укладено договір підряду з ФОП « ОСОБА_1 », відповідно до умов якого за завданням замовника (ФГ «Панавіт») ФОП ОСОБА_1 (підрядник) виконує в строки та в обсягах замовленні послуги ( відповідно до специфікації) по обробці земель з використанням власної та/або найманої робочої сили, власними та/або орендованими технічними засобами з використанням власних паливо мастильних матеріалів.(п. 2.1.1) Про факт укладання даного договору, Позивач повідомляв Відповідача під час проведення інспектування. Окрім того, Позивач зазначає, що інспекційне відвідування відбулося 09.08.2021 року, а пояснення працівників, які покладені в основу звинувачення Позивача в порушенні КЗпП України, містять посилання на ніби то, виконання робіт працівниками у липні 2021 року. Позивач наголошує, що в липні 2021року ні якого інспекційного відвідування Відповідачем не проводилося та жодних зафіксованих фактів використання Позивачем найманої праці у саме у липні 2021 року Держпрацею Миколаївської області не проводилося. Відповідачем ні яким чином не доведено, що у липня 2021 року Позивач виконував найману робочу силу саме тих цих працівників, які надали пояснення 09.08.2021 року під час інспекційного відвідування. А від так, Позивач зазначає, що під час проведення інспекційного відвідування був відсутній факт допуску ФГ «Панавіт» неоформлених працівників, та навіть був відсутній сам факт використання найманої праці Позивачем, а як наслідок відсутня й відповідальність передбачена ст. 265 КЗпП України . Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесено протиправно, просить суд скасувати постанову про накладення штрафу та стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн.
13.12.2021 від Відповідача на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву, де зазначено, що інспекційне відвідування проведено з повним дотриманням вимог чинного законодавча. Був виданий відповідний наказ та направлення на проведення інспекційного відвідування; відповідальна особа ФГ «Панавіт»- виконуючий директор ОСОБА_2 був ознайомлений з Наказом та направленнями; інспектори були допущенні до проведення інспектування, під час якого було виявлено, що 23 працівника у період липень-серпень 2021 року працювали у ФГ «Панавіт» без оформлення трудових відносин. Факт допущення до роботи неоформлених працівників у липні 2021 року був зафіксований поясненнями самих 23-х працівників ФГ «Панавіт». Довідка ФОП « ОСОБА_1 » підтверджує, що трудові відносини з робітниками у ФОП ОСОБА_1 були оформлені з 02.08.2021 року, тобто у липні 2021 року трудові відносини цих 23-х працівників ні з ФГ « Панавіт» ні з ФОП ОСОБА_1 не були належним чином оформлені, що є порушенням трудового законодавства за яке епердбачена відповідальність у вигляді штрафу. Відповідач вважає, що постанову про накладення штрафу відповідно до ст. 265 КЗпП України винесено законно, та просить суд відмовити у задоволенні прозову.
Ухвалою суду від 24.11.2021 року відкрито провадження у праві за правилами загального позовного провадження, та на 14.02.2022 року призначено підготовче судове засідання.
04.01.2022 року на адресу суду надійшла відповідь на Відзив Відповідача , де Позивач зазначив, що під час проведення перевірки 09.08.2021 року ФГ «Панавіт» не використовувало найманої праці фізичних осіб, на земельній ділянці відбувалося виконання умов договору підряду по збору вражаю, який укладено між ФГ «Панавіт» та підрядником ФПО ОСОБА_1 ще 01.08.2021 року. Позивачем до Відповіді на Відзив надано копії цивільно-правових угод між працівниками та ФЛП ОСОБА_1 укладених 02.08.2021 року.
Підготовче судове засідання відбулося в режимі відеоконференція.
04.02.2021 року та 23.02.2022 року від сторін на адресу суду надійшли заяви про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження .
З`ясувавши позиції сторін, дослідив докази що містяться у справі, судом встановлено:
На підстав Наказу №236 від 06.08.2021 року та Направлення №265 від 06.08.2021 року , 09.08.2021 року посадовими особами Відповідача на земельній ділянці Миколаївського району Миколаївської області 4823383200:01:000:0287 проведено позапланове інспектування на предмет використання найманої праці ФГ «Панавіт» та відповідного оформлення трудових відносин з працівниками.
За результатами інспектування 20.08.2021 року складено акт перевірки МК 3348/313/АВ , який вручений виконуючому директору ФГ «Панавіт »- ОСОБА_2 . На Акті перевірки ОСОБА_3 здійснив запис щодо не згоди з викладеними інспекторами Держпраці порушеннями трудового законодавства з боку ФГ «Панавіт».
30.08.2021 року Відповідачем, за результатами інспекційного відвідування складено припис № 3348/313/АВ/П. В межах цього Позову Позивач не ставить питання щодо оскарженням цього Припису.
03.11.2021 року перешим заступником начальника управління Держпраці Кордіком Є.І. розглянуто справу та винесено Постанову про накладення штрафу на ФГ «Панавіт», за порушення ч. 1ст.21 та ч.4 ст.24 КЗпП України у розмірі відповідно до абз. 2 ч.2 ст. 265 КЗпП України в сумі 1 380 000 грн. У Постанові зазначено , що штраф накладено за « фактичне допущення до роботи зі збирання картоплі 09.08.2021 року на земельній ділянці 4823383200:01:000:0287 без укладення трудового договору фізичних осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 »
Виносячи оскаржувану постанову, Відповідач спирався на письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , як на факт доведеності, що ці особи були допущені ФГ «Панавіт» до роботи 09.08.2021 року без укладення трудового договору.
Однак така позиція відповідача спростовується наявністю в матеріалах справи Договору підряду укладеному між ФГ «Панавіт » та ФОП ОСОБА_1 та змістом пояснень найманих працівників.
Так, станом на день перевірки - 09.08.2021 року всі перелічені вище особи мали укладені цивільно правові угоди з ФОП ОСОБА_1 (в матеріалах справи наявні копії цих цивільно-правових угод), договір підряду від 01.08.2021 року був чинний, та 09.08.2021 року виконувався з боку ФОП ОСОБА_1 в тому числі на земельній ділянці 4823383200:01:000:0287. Таким чином суд приходить висновку, що 09.08.2021 року відсутній факт використання найманої сили саме Позивачем.
Крім того суд вважає за необхідне зауважити, що письмові пояснення вище перелічених осіб не містять інформації про те що 09.08.2021 року хоч одна особа була допущена до роботи саме ФГ «Панавіт» без належного оформлення трудових відносин.
Письмові пояснення, на які спирається Відповідач, фактично є заповненими листами опитування працівників (анкета), які були заздалегідь підготовленими та роздрукованими інспекторами Держпраці, та таке анкетування працівників не передбачено діючими законодавством як джерело інформації щодо виявлення порушень трудового законодавства з боку роботодавця, а від так такий доказ не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ в розумінні КАС України.
Суд критично оцінює посилає Відповідача на те, що у період з липня по серпень 2021 року , вище перелічені особи працювали у ФГ «Панавіт» без укладення трудового договору, оскільки завдання інспекційного відвідування не охоплює період липень 2021року , та окрім того ні яким чином встановити факт допущення у липні 2021 року до роботи працівників станом на 09.08.2021 року не можливо.
Слід зазначити, що штрафні санкції, відповідно до оскаржуваної Постанови застосовані за допуск осіб до роботи саме 09.08.2021 року, а від так посилання Відповідача на порушення Позивачем трудового законодавства у період липень-серпень 2021 року не має жодного відношення до предмету доказування в межах даної справи.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 295 від 26 квітня 2017 року /надалі Порядок № 295, чинного на момент виникнення правовідносин/.
Пунктом 19 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року /надалі - Порядок № 509/, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.
Пунктом 3 Порядку №509 встановлено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акту, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу /пункт 8 Порядку № 509/.
Під час винесення оскаржуваної постанови посадовою особою відповідача не взято до уваги та відповідно не надано належної оцінки наявності договору підряду між Позивачем та ФГ Цап В.В.
Досліджуючи питання фактичного допуску позивачем працівника до роботи без оформлення трудового суд виходить з наступного:
Відповідно до положень частини другої статті 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Відповідно до положень частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 21 КЗпП України, визначено , що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Кодексу законів про працю України, трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Виходячи з фактичних обставин справи між фізичними особами та ФОП ОСОБА_1 були укладені трудові договори (цивільно-правові угоди) . 09.08.2021 року ФОП ОСОБА_1 виконував договір підряду на замовлення Позивача на виконання договору підряду від 01.08.2021 року. А від так, у даному випадку ФГ «Панавіт» по відношенню до вище перелічених осіб (що зазначені в Акті перевірки) не виступає роботодавцем, що унеможливлює притягнення його до відповідальності як роботодавця.
Питання щодо правомірності оформлення трудових відносин між цими фізичними особами та ФОП ОСОБА_1 . Відповідачем не дослужувалося та не було предметом інспекційного відвідування 09.08.2021 року .
З оглядом на вищевикладене, суд приходить висновку, позовні вимоги належать задоволенню, а Постанова МК 3348/313/АВ/П/ТД-ФС від 03.11.2021 року про накладення штрафу винесена посадовими особами Відповідача протиправно та належить скасуванню.
Щодо вимог Позивача стягнення судових витрат в тому числі витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. суд вважає за необхідне зазначити :
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Сплата судового збору у розмірі 22700, 00 грн. підтверджена квитанцією, яка міститься в матеріалах справи та відповідно належать поверненню позивачеві
Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.
Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 10.11.2021 року, ордер на учать у справі, розрахунок суми гонорару.
Слід назначити, що Відповідач у Відозві на позовну заяву не висловив своєї позиції щодо сум заявлених позивачем витрат на правову допомогу.
Загальна вартість послуг адвоката за цим договором складає 15 000 грн.
Оцінивши надані представником позивача докази щодо витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Фермерського господарства "ПАНАВІТ" (вул. Суворова, 104, офіс 2,Снігурівка,Баштанський район, Миколаївська область,57303 31609549) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1,Миколаїв,54003 39787411) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Миколаївській області №МК 3348/313/АВ/П/ТД-ФС від 03.11.2021, про накладення штрафу на фермерське господарство "Панавіт".
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1,Миколаїв,54003 39787411) на користь Фермерське господарство "ПАНАВІТ" (вул. Суворова, 104, офіс 2,Снігурівка,Баштанський район, Миколаївська область,57303 31609549) судові витрати в розмірі 37700 гривень.
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н. В. Лісовська
Рішення складено в повному обсязі 09.05.2022
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 104219165 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі зайнятості населення, з них |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Лісовська Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні