Рішення

від 26.04.2022 по справі 444/2135/21

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2135/21

Провадження № 2/444/101/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ПОВНЕ)

27 квітня 2022 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Райхель Р.П.,

представника відповідача - Бакум О.В.,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу директора Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_2 №33 від 15.06.2021 року про звільнення, та зобов`язання Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області укласти строковий договір,-

В С Т А Н О В И В :

14.07.2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу директора Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_2 №33 від 15.06.2021 року про звільнення, та зобов`язання Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області укласти строковий договір. Позов обґрунтовує тим, що наказом директора Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів (далі Староскварявський ЗЗСО І-ІІІ ступенів) №33 від 15 червня 2021 року її - ОСОБА_1 звільнено з посади педагога організатора Староскварявського ЗЗСО І-ІІІ ступенів з 30 червня 2021 року за п.2 ст.36 КЗпП України (закінчення строку трудового договору). Підставою наказу №33 від 15 червня 2021 року вказано: «заява ОСОБА_1 від 22.06.2020р.»

Зазначений вище наказ про звільнення позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

01 липня 2020 року між нею та відповідачем укладено строковий трудовий договір строком на 1 (один) рік. 16 червня 2021 року вона подала заяву до відповідача з проханням продовжити трудові відносини строком на 3 (три) роки з 01 липня 2021 року за якою вона просила відповідача продовжити діючий строковий трудовий договір чи укласти новий. Цю заяву вона особисто надала директору Староскварявського ЗЗСО І-ІІІ ступенів в її кабінеті. Цього ж дня її було ознайомлено з наказом №33 від 15.06.2021р. про її звільнення із займаної посади. Після цього, 17 червня 2021 року ще один примірник заяви про переукладення трудового договору вона направила поштовим відправленням на адресу школи, однак відповіді не отримала.

Позивач вважає, що відповідач не видавши наказу та не уклавши із нею строковий трудовий договір своєю бездіяльністю фактично відмовив у прийнятті її на роботу на вакантну посаду, тим самим порушив її право працю.

Так, Конституцією України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43). Відповідно до статті 2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або фізичною особою.

Згідно з ч.6 ст.43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Водночас, рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин, забезпечується нормами статті 21 КЗпП України.

Не допускається дискримінація прав громадян, в тому числі з мотивів віку.

Гарантії забезпечення права громадян на працю визначені статтею 51 КЗпП України, зокрема, держава гарантує працездатним громадянам правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу.

Відповідно до ч.1 ст.22 КЗпП України забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, а також будь-якого прямого або непрямого обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні трудового договору.

Позивач звертає увагу суду на те, що заява від 22.06.2020р. - річної давності, вказана у наказі №33 від 15.06.2021р., не може бути підставою її звільнення.

Також, всупереч вимог ч.1 ст.22 КЗпП України їй не надано обґрунтованої відповіді на її заяву від 16 червня 2021 року про продовження строкового трудового договору, за наявності вакантного робочого місця (посади) - педагога організатора Староскварнвського 33CО І-ІІІ ступенів.

Відмова в укладенні трудового договору, а отже в прийнятті на роботу, має бути обґрунтованою: відсутність вакантних місць, належної кваліфікації в претендента, чи і заборона, яка випливає з чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, позивач вважає, що наказ директора Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №33 від 15 червня 2021 року є таким, що не відповідає вимогам чинного трудового законодавства, а саме ч.1 ст.22 КЗпП України, а відтак - підлягає скасуванню.

Так само вважає протиправною фактичну відмову відповідача в укладенні з нею строкового трудового договору.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 роз`яснено, що при обґрунтованості позову про укладення трудового договору суд рішенням зобов`язує власника або уповноважений ним орган укласти трудовий договір з особою, запрошеною на роботу в порядку переведення, з першого робочого дня, наступного після дня звільнення з попереднього місця роботи (якщо була обумовлена інша дата - з цієї дати), а з іншими особами - з дня їх звернення до власника або уповноваженого ним органу з приводу прийняття на роботу.

Отже, позивач вважає даний позов обґрунтованим, а відтак просить суд зобов`язати директора Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів укласти з нею строковий трудовий договір з 01 липня 2021 року строком на 3 (три) роки.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ директора Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ОСОБА_2 №33 від 15 червня 2021 року та укласти з нею, ОСОБА_1 , строковий трудовий договір з 01 липня 2021 року строком на 3 (три) роки.

Ухвалою суду від 19.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.

18.08.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначає, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та безпідставними у зв`язку із наступним. Так, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Ч. 1 ст. 23 КЗпП України встановлено, що трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Згідно з ч. 2 ст. 23 КЗпП України, строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події.

Дійсно, між позивачем та відповідачем було укладено строковий трудовий договір з 01 липня 2020 року на 1 рік із збереженням посади, обсягу роботи, відповідної кваліфікації, щорічної відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення, винагороди за сумлінну працю та інших прав вчителя закладу освіти. Факт укладення строкового трудового договору підтверджується копією наказу Староскварявської загальноосвітньої школи I-III ступенів Жовківської районної ради № 29 від 27.06.2020 року «Про зміну істотних умов праці» та записом в трудовій книжці позивача. Тобто до моменту припинення трудових відносин між сторонами, позивач та відповідач перебували у трудових відносинах відповідно до строкового трудового договору, термін дії якого спливав 30.06.2021 року. При цьому укладення строкового трудового договору із позивачем базувалося на нормі закону та згоді ОСОБА_1 , яка була надана письмово у формі заяви.

Так, згідно підпункту 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту», набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону.

Так як ОСОБА_1 була педагогічним працівником, якій виплачувалася пенсія за віком, та надала згоду на укладення строкового трудового договору, з нею і було укладено строковий трудовий договір. А відтак, ОСОБА_1 , надавши згоду на укладення саме строкового трудового договору, розуміла і усвідомлювала тимчасовість такого.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

В той же час роботодавцем, відповідачем у справі, Староскварявським закладом загальної середньої освіти I-III ступенів, було постановлено вимогу про припинення трудових відносин із позивачем і як наслідок прийнято оскаржений наказ.

Відповідач звертає увагу, що позивач після надання згоди на укладення строкового трудового договору, протягом строку дії такого не оскаржувала його з підстав порушення її трудових прав, не просила визнати недійсним цей договір чи його окремі пункти та не ініціювала внесення змін і доповнень до даного строкового трудового договору. В той же час, для припинення строкового трудового договору у зв`язку із закінченням строку його дії не потрібні заява чи будь-яке волевиявлення працівника, оскільки свою згоду на припинення трудового договору після закінчення його строку, працівник надав, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором або підписував такий договір. Викладене підтверджується позицією Верховного Суду у постанові від 16.11.2020 року у справі № 202/5741/18, аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 31.07.2020 року у справі № 757/34139/18-ц.

Щоб уникнути трансформації строкового трудового договору у безстроковий, навчальний заклад в особі директора як роботодавець, видав наказ про звільнення позивача та були здійснені спроби ознайомлення з таким ОСОБА_1 . Даний наказ було видано 15.06.2021 року, тобто завчасно до звільнення, і як наслідок позивача як працівника було попереджено про дату припинення з нею трудових відносин. Так, наказ про звільнення може бути виданий як в останній день дії строкового трудового договору, так і напередодні, однак при цьому має бути вказано дату звільнення. А тому, видавши оскаржений наказ 15.06.2021 року, та вказавши дату звільнення позивача 30.06.2021 року, тобто останній її робочий день останнього місяця року, жодних порушень з сторони відповідача не було.

Відповідач зазначає, що 14.06.2021 року позивача було повідомлено про можливість надання їй відпустки і як наслідок про те, що в разі відпустки, останній день відпустки буде вважатися днем її звільнення. Однак, ОСОБА_1 відмовилася писати заяву та відповіла нецензурною лайкою з погрозами та о 11 год. 30 хв. покинула місце праці. Викладене підтверджується копією акта, який складений 14.06.2021 року комісією в складі ОСОБА_2 , директора школи, ОСОБА_3 , заступника з виховної роботи, ОСОБА_4 , заступника з НВР. Надалі, 16.06.2021 року педагог-організатор ОСОБА_1 була повідомлена про звільнення з посади згідно закінчення строкового трудового договору, проте відмовилася від вручення їй наказу. Викладене підтверджується копією акта, який складений 16.06.2021 року комісією в складі ОСОБА_2 , директора школи, ОСОБА_4 , заступника з НВР, ОСОБА_5 , вчителя початкових класів. Зважаючи на відмову позивача від отримання оскаржуваного наказу особисто в навчальному закладі, 16.06.2021 року супровідним листом № 39 ОСОБА_1 було надіслано оскаржений наказ та було висловлене прохання 30.06.2021 року з`явитися для отримання трудової книжки, що підтверджується відповідною квитанцією № 8030045939222. 17.06.2021 року даний супровідний лист із оскарженим наказом про звільнення було отримано ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією із сайту Укрпошти щодо відстеження відправлення № 8030045939222.

Не відповідає дійсності викладене позивачем у позовній заяві те, що їй не було надано відповіді на її заяву про продовження строкового трудового договору від 16.06.2021 року та її заяву від 17.06.2021 року про переукладення трудового договору. Так як відповідь на заяву від 16.06.2021 року була надіслана позивачу 29.06.2021 року, що підтверджується квитанцією 8030045939958, а факт отримання відповіді ОСОБА_1 підтверджується інформацією із сайту Укрпошти щодо відстеження відправлення № 8030045939958, згідно з якою 30.06.2021 року нею було отримано відповідь. Надалі позивачу надсилався лист-відповідь від 29.06.2021 року з вих. № 41 на її заяву від 17.06.2021 року про надання відпустки, що вбачається із квитанції № 8030045940883, яку отримано 24.07.2021 року ОСОБА_1 , що стверджується інформацією із сайту Укрпошти щодо відстеження відправлення № 8030045940883. Також 30.06.2021 року позивачу було надіслано лист-відповідь з вих. № 42 на її заяву від 23.06.2021 року про переукладення трудового договору, що вбачається із квитанції № 8030045940875, яку отримано 24.07.2021 року ОСОБА_1 , що стверджується інформацією із сайту Укрпошти щодо відстеження відправлення № 8030045940875.

07.07.2021 року позивач ОСОБА_1 також звернулася у Староскварявський заклад загальної середньої освіти I-III ступенів Відділу освіти Жовківської міської ради Львівського району Львівської області із заявою про продовження строкового трудового договору. На дану заяву позивачу було надано відповідь, що підтверджується листом з вих. № 47 від 16.07.2021 року. Факт надіслання даного листа-відповіді ОСОБА_1 підтверджується квитанцією № 8030045965606, а факт отримання стверджується інформацією із сайту Укрпошти щодо статусу відстеження відправлення № 8030045965606. Тобто роботодавцем було надано всі відповіді на всі звернення, заяви позивача з належним обґрунтуванням, водночас форма та зміст якого не встановлені та не регламентовані законодавством. В будь-якому випадку вимагати обґрунтування на продовження із позивачем строкового трудового договору - це право ОСОБА_1 , а надання обґрунтування звільнення у зв`язку із закінченням строку трудового договору та відповідно його не продовження - не є обов`язком роботодавця, не вимагається законом, оскільки наперед було обумовлене ще при укладенні строкового трудового договору.

Також відповідач звертає увагу на те, що позивач не відноситься до осіб, які мають гарантії при звільненні, категорії яких встановлені в КЗпП України, тобто обов`язку у роботодавця пропонувати ОСОБА_1 після закінчення строкового трудового договору вакантні посади не було. ОСОБА_1 є особою пенсійного віку, отримує пенсійне забезпечення від держави, а тому належить до соціально захищеної верстви населення, отримує грошові кошти від держави на забезпечення власних потреб.

Відповідач повідомляє суд, що позиція роботодавця була в певній мірі зумовлена також думкою педагогічного колективу, яка була висловлена в листі з вх. № 276 від 11.06.2021 року, а також було взято до уваги і викладене у доповідній записці заступника директора з виховної роботи ОСОБА_3 про невиконання службових обов`язків та порушення трудового законодавства позивачем від 20.05.2021 року, в актах від 29.06.2021 року та від 30.06.2021 року про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці упродовж всього дня, однак, зважаючи на її попереднє попередження про звільнення згідно наказу від 15.06.2021 року у зв`язку із закінченням строкового трудового договору та розуміючи про можливі провокації зі сторони позивача, знаючи її як конфліктну людину, роботодавцем не змінювалися підстави звільнення позивача.

Крім того, станом на 30.06.2021 року було проведено остаточні розрахунки, а саме нарахування по заробітній платі за червень, компенсації за невикористані дні відпустки та грошової винагороди, проведено утримання (прибутковий податок, військовий збір та ЄСВ) та виплачено належні позивачу кошти в повному обсязі.

А тому роботодавцем було дотримано в повному обсязі процедуру звільнення працівника, позивача у справі, жодних порушень трудового законодавства не було. Також відповідач зазначає, що прийняття на роботу в шкільний заклад відбувається безпосередньо перед або на початку навчального року після відпусток. В липні місяці в шкільні заклади педагоги на роботу не приймаються, так як в школі канікули і про це також знала і розуміла позивач у справі.

Відповідач вважає, що є всі підстави для відмови позивачу у задоволенні позову, а тому просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та зобов`язання переукладення трудового договору в повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю.

18.08.2021 року третя особа директор Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_2 подала письмові пояснення на позовну заяву. У поясненні зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. Дійсно між позивачем та відповідачем було укладено строковий трудовий договір з 01 липня 2020 року на 1 рік із збереженням посади, обсягу роботи, відповідної кваліфікації, щорічної відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення, винагороди за сумлінну працю та інших прав вчителя закладу освіти, що підтверджується копією наказу Староскварявської загальноосвітньої школи I-III ступенів Жовківської районної ради № 29 від 27.06.2020 року «Про зміну істотних умов праці» та записом в трудовій книжці позивача, тобто позивач та відповідач перебували у трудових відносинах відповідно до строкового трудового договору, термін дії якого спливав 30.06.2021 року. В той же час, для припинення строкового трудового договору у зв`язку із закінченням строку його дії не потрібні заява чи будь-яке волевиявлення працівника. Навчальний заклад в особі директора як роботодавець, видав наказ про звільнення позивача та були здійснені спроби ознайомлення з таким ОСОБА_1 . Даний наказ було видано 15.06.2021 року, тобто завчасно до звільнення, і як наслідок позивача як працівника було попереджено про дату припинення з нею трудових відносин. Позивача 14.06.2021 року було повідомлено про можливість надання їй відпустки і як наслідок про те, що в разі відпустки, останній день відпустки буде вважатися днем її звільнення. Однак, ОСОБА_1 відмовилася писати заяву та відповіла нецензурною лайкою з погрозами та о 11 год. 30 хв. покинула місце праці. Не відповідають дійсності викладене позивачем у позовній заяві про те, що їй не було надано відповіді на її заяву про продовження строкового трудового договору від 16.06.2021 року та її заяву від 17.06.2021 року про переукладення трудового договору, оскільки всі відповіді їй були надані. Станом на 30.06.2021 року було проведено остаточні розрахунки, та виплачено належні позивачу кошти в повному обсязі. Вважає, що роботодавцем було дотримано в повному обсязі процедури звільнення працівника, позивача у справі, жодних порушень трудового законодавства не було. Просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та зобов`язання переукладення трудового договору в повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 04.10.2021 року закрито підготовче провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу директора Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_2 №33 від 15.06.2021 року про звільнення, та зобов`язання Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області укласти строковий договір, призначено справу до судового розгляду по суті на 10.11.2021 року у відкритому судовому засіданні, викликано в судове засідання свідків.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 10.11.2021 року позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити. Позивач пояснила, що вона хороший педагог та спеціаліст. В Староскварявський заклад освіти вона влаштувалась у 1984 році. За цей час в неї не було дисциплінарних стягнень. З актами, які складались відповідачем, вона не ознайомлювалась. Зазначила, що заяви на звільнення вона не писала, а писала заяву про укладення трудового договору на один рік. 16.06.2021 року вона писала заяву про продовження трудового договору на три роки, яку вона подавала особисто, а також відправила поштою. Відповідь на цю заяву вона отримала пізно. Також позивач пояснила, що спочатку вона працювала вчителем музики, потім педагогом-організатором. З червня по вересень 2021 року посада педагога організатора є вакантною. Позивач пояснила, що наказ про звільнення вона отримала в червні 2021 року. В цей день разом з наказом трудову книжку вона не отримувала, а отримала таку в кінці липня 2021 року. Розрахункові кошти вона теж отримала пізніше.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Райхель Р.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Додатково зазначив, що наказ № 33 від 15.06.2021 року про звільнення ОСОБА_1 не відповідає вимогам чинного законодавства. Так, єдиною підставою для звільнення є закінчення трудового договору, а не заява ОСОБА_1 як вказано в наказі від 22.06.2020 року про укладення з ОСОБА_1 строкового трудового договору. А тому, за змістом даний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства. Зазначає, що позивачем не ставляться вимоги про поновлення на роботі, оскільки строковий трудовий договір закінчився, а тому ставиться вимога про скасування наказу про звільнення як незаконного. В той час його довірителька, ознайомившись з наказом про звільнення від 15.06.2021 року, звернулась до відповідача з заявою про продовження трудових відносин між нею і відповідачем і просила укласти з нею трудовий договір на три роки. Відповідач, маючи можливість розглянути цю заяву одразу, не розглянув її, не задовольнив її, маючи вакантні посади, та з мотивів неприязних відносин директорки школи і його довірительки було відмовлено в укладенні трудового договору. Перешкод для укладення договору не було. Так, чинним законодавством передбачено укладення строкових трудових договорів з вчителями, які досягли пенсійного віку. Однак, відмови в укладенні таких договорів за зазначених умов не передбачено. Відсутність своєчасної відповіді на заяву його довірительки про відмову в укладення з його довірителькою строкового трудового договору на наступний період є дискримінацією з боку відповідача з мотивів віку, а відтак, такі дії відповідача є незаконними. А тому просить зобов`язати відповідача укласти з ОСОБА_1 строковий трудовий договір на три роки з 01.07.2021 року.

Представника відповідача - Бакум О.В. в судовому засіданні 10.11.2021 року зазначила, що відповідач позовні вимоги не визнає з наступних підстав. Так, в позовній заяві позивач визнає, що вона укладала трудовий договір строком на один рік, що також підтверджується її заявою від 22.06.2020 року. Наказом від 27.06.2020 року позивач продовжила трудові відносини на строк один рік. Даний наказ позивачкою не оспорювався, вона з таким погодилась. Позивач подавала заяву від 16.06.2021 року, в якій просила продовжити строк дії трудового договору строком на три роки, а не з пропозицією чи зверненням укласти новий трудовий договір, а саме продовжити чинний строковий трудовий договір на три роки. Не відповідає дійсності твердження позивача про те, що їй не надано відповідь на її заяву від 16.06.2021 року, так як матеріалами справи підтверджується, що відповіді на подані позивачкою заяви надсилались їй, що підтверджується відповідними квитанціями та рекомендованими повідомленнями. Відповідь на заяву від 16.06.2021 року позивач отримала 30.06.2021 року, а наказ про звільнення із супровідним про направлення трудової книжки - 29.06.2021 року. Закінчення строку трудового договору зупиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна із сторін договору. При такому волевиявленні однієї сторони друга сторона не може перешкоджати припинити трудові відносини, про що зазначено в позиціях Верховного Суду. В даному випадку вимогу про припинення строку трудового договору заявила директор школи. Більше того, 14.06.2021 року директор школи зібрала всіх вчителів, з якими закінчуються строкові трудові договори, повідомила їх про можливість надання відпустки і останній день відпустки буде днем їх звільнення. На таке позивач відреагувала із скандалом і жодних заяв не писала, що підтверджується актом. На наступний день директор школи видала наказ про звільнення позивача у зв`язку із закінченням строкового трудового договору. Підставою для видачі такого наказу зазначено в наказі - п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строкового трудового договору. Процедуру звільнення проведено відповідно до вимог чинного законодавства, а також проведено остаточні розрахунки з позивачем. Представник відповідача - Бакум О.В. просить врахувати також доводи, викладені у відзиві, усні пояснення, та відмовити в задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_2 - директор Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів в судовому засіданні 10.11.2021 року пояснила, що звільнення ОСОБА_1 відбулось згідно з вимогами чинного законодавства. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту», всі керівники були зобов`язані укласти з працівниками, які отримують пенсію за віком, строковий трудовий договір, що нею і було зроблено, тобто з 01.07.2020 року всі вчителі, які отримують пенсію за віком були переведені на строковий договір на 1 рік. Що стосується ОСОБА_1 , то вона впродовж усього навчального року не повідомляла її про те, чи буде вона продовжувати строковий договір, чи не буде. 14.06.2021 року за два тижні до припинення строкового трудового договору нею було зібрано всіх вчителів, які досягли пенсійного віку, а в школі їх є четверо, і вони були повідомлені про написання заяви на чергову відпустку і останній день відпустки вважати їх останнім днем звільнення. З двома працівниками було продовжено строковий трудовий договір, про що ними написано відповідні заяви. ОСОБА_1 зі скандалом відреагувала на такі обставини. 15.06.2021 року ОСОБА_1 не було на роботі, коли вона видала наказ про звільнення, тобто в цей день вона не могла вручити їй наказ про звільнення, оскільки ОСОБА_1 покинула своє робоче місце, про свідчить відповідний акт. 16.06.2021 року ОСОБА_1 прийшла на роботу написала їй заяву, однак, вона її повідомила, що є наказ про її звільнення, однак ОСОБА_1 відмовилась отримати такий наказ і знов покинула робоче місце, про що свідчить складений акт. В письмовій формі її було повідомлено щоб прибути 30.06.2021 року за трудовою книжкою. ОСОБА_1 від 16.06.2021 року до перших чисел липня 2021 року взагалі була відсутня на роботі. На початку липня ОСОБА_1 приїхала в школу і їй було видано трудову книжку, наказ про звільнення.

Допитаний в судовому засіданні 29.11.2021 року як свідок ОСОБА_7 пояснив, що він працював в Староскварявській школі з 2000 року по 2001 рік вчителем музики, та між ним та трудовим колективом неприязних стосунків не виникало. Зазначив, що до ОСОБА_1 по роботі зауважень не було, вона є хороша працівниця. Пояснив, що йому не було відомо чи виникали конфлікти між ОСОБА_1 та іншими працівниками. Чи мала адміністрація школи претензії до ОСОБА_1 йому не відомо. Серед пенсіонерів в школі працював він, чи працювали інші пенсіонери в школі він думає, що працювали. Протягом цього року, що він працював у школі скандалів від ОСОБА_1 він не чув. Святкування у школі проводилось за участі ОСОБА_1 . В травні проводилось свято Вишиванки, допомагала його організовувати ОСОБА_1 . Чому звільнили ОСОБА_1 він не знає.

Допитана в судовому засіданні 29.11.2021 року як свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона працює в Староскварявській школі на посаді педагог організатор, позивача в справі вона знає ще зі школи, оскільки вона вчилася в цій школі. Зазначила, що вона закінчила в 2020 році Волинський університет імені Лесі Українки, факультет естрадний спів. В червні 2021 року здавала іспити і отримала диплом. Пояснила, що вона цікавилась роботою та вакансіями, які є в школі, оскільки вона сама виховує двох дітей. Вона приходила до школи і запитувала чи є вакансії чи можливо будуть вакансії. Про це вона цікавилась влітку в усній формі 2021 року, також запитувала і директора школи ОСОБА_2. Після цього, трохи пізніше, вона точної дати не пригадує, ОСОБА_9 повідомила її про наявність вакансії. До того вона працювала в садочку в с. Стара Скварява, а потім пішла в декрет. В серпні 2021 року вона написала заяву про прийом її на роботу в Староскварявський заклад освіти. Таку заяву в неї прийняла директор школи ОСОБА_2. В серпні ближче до початку навчального року її в усній формі повідомила ОСОБА_9 про те, що вона прийнята на роботу. В наказі про прийом на роботу вона розписувалась в серпні 2021 року, точної дати не пригадує. Якої саме категорії її посада педагога організатора вона поки що не знає. Вона переважно під час роботи знаходиться в учительській зі всіма вчителями. Робоче місце їй виділено на першому поверсі. Пояснила, що її старшому сину 14 років і він ходить в школу, але не розказує, що організовуються взагалі якісь свята. Коли вона була ученицею, то ОСОБА_10 з ними як такої великої роботи не проводила, хоча організатор має безліч різних заходів. Вона тільки пам`ятає за весь час своїх шкільних років організоване одне свято - до Св. Миколая . Минулого року навчання було майже цілий рік онлайн, однак вона не знає як проводила заняття ОСОБА_1 .

Допитана в судовому засіданні 17.12.2021 року як свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона працює в Староскварявській школі вчителем історії. При закінченні навчального року 2020- 2021 на засіданні педради розглядалося питання про продовження строкових договорів з працівниками, з якими укладені трудові договори на строк один рік. Щодо питання про продовження строкового трудового договору з ОСОБА_1 , то вчителі школи просили директора школи не продовжувати такий строковий договір та відповідно підписали про це звернення. В школі працює 41 працівників, які є членами профспілки, а також є 4 працівники, які вже є пенсійного віку і вони працюють за строковими трудовими договорами. Позивач була членом профспілки, але вона вийшла із профспілки декілька років тому, про що нею було подано заяву. Причиною того, що колектив написав звернення до директора школи щодо непродовження строкового трудового договору з ОСОБА_1 були конфліктні ситуації і проблеми пов`язані з елементарним педагогічним спілкуванням, що пов`язано з провокуванням з боку ОСОБА_1 конфліктів. Свідок пояснила, що вона працює в школі більше 20 років та інциденти пов`язані з поведінкою ОСОБА_1 мали місце з усіма працівниками школи, а саме, не тільки з педагогічним колективом, а і з технічним персоналом. Співпраця педагога-організатора з класними керівниками полягає в тому, що затверджується навчальний план, це є спільний план для класних керівників та педагога-організатора, що потребує значної співпраці між класними керівниками та педагогом організатором, та є ще окрема робота класного керівника. Зі сторони ОСОБА_13 мала місце провокація конфліктів. В чому полягала провокація конфліктів з боку ОСОБА_1 , свідок зазначила, наприклад, декілька років тому вона (свідок) пішла до завуча школи з навчально-виховної роботи і вони розмовляли з завучем про шкільне питання, розмовляли вони хвилин п`ять і двері були зачинені, ОСОБА_10 відчинила двері з криком і почала кричати, що вони тут про неї говорять, бо вона стоїть біля дверей і слухає про що вони розмовляють, вони їй відповіли що про неї вони нічого не говорять, а обговорюють своє робоче питання. Після цього ОСОБА_10 з нервами і криком закрила двері. Далі після цього були і звинувачення хто її (свідка) мама, її родина, і це все виносилось за межі школи. Це був для неї неприємний випадок, який вона запам`ятала. Свідок зазначила, що цей випадок вона в подальшій роботі проігнорувала і не акцентувала на цьому увагу. І було ще багато робочих конфліктів з боку ОСОБА_1 , найбільше конфлікти виникали тоді, коли це стосувалось якоїсь певної роботи. Щодо виконання роботи педагога організатора ОСОБА_1 , то вони з цього приводу звертались до атестаційної комісії. ОСОБА_1 атестували. На її думку, робота педагога організатора ОСОБА_1 була незадовільною. За неякісну роботу до ОСОБА_1 застосовувались усні попередження і також на педраді обговорювалось питання про усунення недоліків в роботі ОСОБА_1 , голосували всі педагоги на педраді стосовно цих недоліків і ОСОБА_1 повинна була їх виправити. В кінці семестру заслуховується звіт виховної роботи, ця робота не проводилась належним чином. Наприклад, є в них в школі лінійка, до дітей ОСОБА_10 приходить за півгодини і дає їм текст читати, однак діти відмовляються, оскільки вони не можуть так швидко підготуватись до цієї лінійки. Лінійки в школі проводяться до визначних дат. За дні три-чотири дітям необхідно давати тексти, щоб вони це опрацювали. За навчальний рік 2020-2021 було свято Вишиванки, яке входить в загальний план школи - це свято організовували всі класні керівники, так як ОСОБА_10 зібрала свої речі і пішла. Троє пенсіонерів працює зараз в школі на посадах вчителя християнської етики, завуч, бібліотекар. Вони на строкових договорах працюють. З ними переукладено строкові трудові договори, тобто в них закінчився строковий трудовий договір і з ними уклали новий строковий договір. З ОСОБА_1 строковий трудовий договір не переукладався.

Допитана в судовому засіданні 17.12.2021 року як свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона працює в Староскварявській школі заступником директора з виховної роботи. Щодо роботи ОСОБА_1 , то пояснила, що з нею не було контакту з колегами, не було контакту з дітьми, та співпраці в роботі, з дітьми не була налагоджена комунікація. З боку позивача мали місце конфліктні ситуації - скандали, крики, обзивання, що мало місце також і при учнях і до учнів. Працівники школи написали звернення до директора школи з приводу не продовжувати з ОСОБА_1 строковий трудовий договір, що було зумовлено тим, що закінчилось в працівників школи терпіння, і не хотілось працювати в постійних скандалах і конфліктах. Заходи заохочення до ОСОБА_1 за її трудову діяльність з 2012 року, від коли вона працює заступником з виховної роботи, вона такого не спостерігала. І про такі факти чи були якісь заохочення до ОСОБА_1 їй не було відомо. Зауваження до роботи ОСОБА_1 були постійні. Останній випадок був у травні місяці 2021 року до свята Дня Вишиванки, ОСОБА_1 просто не була присутня на цьому святі та жодної організації до цього свята не проводила. Свідок пояснила, що організацією свята займалась вона, а вчителя музики взагалі не було коли відбувалось свято. Минулий рік в основному було дистанційне навчання, однак фактів комунікації від педагога організатора ОСОБА_1 їй не було відомо. До роботи ОСОБА_1 були зауваження в основному усні, в тому числі свідок зазначила, що і вона робила такі зауваження ОСОБА_1 , зокрема надати звіт які заходи проводяться. За організацію свято до Дня Вишиванки були відповідальними вона (свідок), педагог організатор, класні керівники, і ще вчитель музики теж би мав бути залучений. Навчальний план роботи, які затверджується, доводиться до відома усіх вчителів. Пояснила, що ОСОБА_7 є їх колишнім педпрацівником - вчителем музики, який працював в школі 2020 - 2021 навчальний рік. ОСОБА_10 присутньою на святі Вишиванки не була. Акт про відсутність працівника на роботі не складався. В неї ОСОБА_1 не відпрошувалась. Свідок зазначила, що не може пояснити, чому за таке ОСОБА_1 не було притягнуто до відповідальності. Зазначила, що ОСОБА_14 працює в школі кочегаром, ОСОБА_15 - заступник директора школи з господарської роботи, вони є пенсіонерами, ОСОБА_16 - вчитель, ОСОБА_4 - заступник директора - пенсіонер, ОСОБА_17 - вчитель. Свідок пояснила, що їй не відомо чи переукладались договори з іншими пенсіонерами. З наказом про звільнення ОСОБА_1 свідок пояснила, що вона не ознайомлювалась. Зазначила, що ОСОБА_1 звільнили у зв`язку із закінчення строкового трудового договору, це все, що їй відомо. Свідок розповіла, що педагоги заохочуються, коли діти займають призові місця на олімпіадах та інших творчих конкурсах. На конкурсах, що пов`язані з виховною частиною роботи, учні займали призові місця, однак до ОСОБА_1 заходи заохочення не застосовувались, оскільки підготовку до цих конкурсів здійснювала вона (свідок) та інші вчителі. Чому ОСОБА_1 не було звільнено за порушення трудових обов`язків їй не відомо.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 82 ЦПК України визначає підстави звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 5-1 Конституції України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Усі трудові правовідносини повинні ґрунтуватися на принципах соціального захисту та рівності для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, що, зокрема, має відображатись у встановленні вичерпного переліку умов та підстав припинення таких відносин.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписами статті 23 КЗпП України, трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Пунктом 2 частини 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини 1 статті 36 КЗпП України.

До 01 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік.

У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 22 цього Закону.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти до 01 липня 2020 року були зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. Підставою для цього є не згода працівника, а імперативна норма пункту 2 частини 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Судом у даній справі встановлено такі обставини.

22.06.2020 року ОСОБА_1 подала заяву директору Староскварявської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_2, в якій зазначила, що надає згоду на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору на один рік (арк. спр. 40).

Факт укладення строкового трудового договору підтверджується копією наказу Староскварявської загальноосвітньої школи I-III ступенів Жовківської районної ради № 29 від 27.06.2020 року «Про зміну істотних умов праці» (арк. спр. 39), а також записом в трудовій книжці позивача ОСОБА_1 , в якій зазначено, що безстроковий трудовий договір припинено та продовжено роботу на посаді педагога-організатора Староскварявської загально-освітньої школи І-ІІІ ступенів на умовах строкового договору з 1 липня 2020 року на один рік (арк. спр. 9). Факт укладення строкового трудового договору з ОСОБА_1 учасники справи не заперечили.

Позивач жодним чином не висловила своєї незгоди працювати на умовах строкового трудового договору строком на один рік. Відтак продовжила працювати на запропонованих їй нових умовах, тобто на умовах строкового трудового договору.

Отже, між сторонами договору досягнуто згоди на продовження трудових відносин на період з 01 липня 2020 року по 30 червня 2021 року, тобто на визначений строк.

Наказом Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №33 від 15.06.2021 року «Про звільнення» звільнено ОСОБА_1 з посади педагога організатора Староскварявського ЗЗСО І-ІІІ ступенів з 30 червня 2021 року у зв`язку із закінченням строкового трудового договору п. 2 ст. 36 КЗпП України з виплатою щорічної грошової допомоги. В цьому наказі вказано підстава: заява ОСОБА_1 від 22.06.2020 року (арк. спр. 5).

Відповідно до запису в трудовій книжці позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 її звільнено з посади педагога-організатора у зв`язку із закінченням строку трудового договору, згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП України (арк. спр. 11).

В матеріалах справи наявний Акт від 14.06.2021 року, який складений комісією в складі ОСОБА_2 - директор школи, ОСОБА_3 - заступник з виховної роботи, ОСОБА_4 - заступник з НВР про те, що 14.06.2021 року ОСОБА_1 - педагог-організатор була повідомлена про надання їй відпустки і останній день відпустки вважати її звільненням, проте, ОСОБА_1 відмовилась писати заяву та в 11:30 год. покинула місце праці (арк. спр. 42).

16.06.2021 року комісією в складі ОСОБА_2 - директор школи, ОСОБА_4 - заступник з НВР, ОСОБА_18 - вчитель початкових класів, складено Акт про те, що 16.06.2021 року педагог-організатор ОСОБА_1 була повідомлена про звільнення з посади згідно закінчення строкового трудового договору п. 2 ст. 36 КЗпП України, проте відмовилась від врученого їй наказу (арк. спр. 43).

16.06.2021 року супровідним листом № 39 ОСОБА_1 Староскварявським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів було надіслано наказ №33 від 15.06.2021 року про звільнення із займаної посади у зв`язку із закінченням строкового трудового договору п. 2 ст. 36 КЗпП України. В листі зазначено, що навчальний заклад просить 30.06.2021 року з`явитися для отримання трудової книжки (арк. спр. 44-45).

17.06.2021 року зазначений вище лист, було отримано позивачкою ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з відстеження поштового відправлення (арк. спр. 45).

Як встановлено із поданої до відзиву на позовну заяву довідки, станом на 30.06.2021 року було проведено остаточні розрахунки, а саме: нарахування по заробітній платі за червень, компенсації за невикористані дні відпустки та грошової винагороди, проведено утримання (прибутковий податок, військовий збір та ЄСВ) та виплачено належні позивачу ОСОБА_1 кошти в повному обсязі (арк. спр. 68).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення. Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В матеріалах справи є копія заяви ОСОБА_1 від 16.06.2021 року, яка адресована директору Староскварявського закладу освіти І-ІІІ ступенів, в якій вона просить продовжити строк дії трудового договору строком на три роки з 1 липня 2021 року та просить повідомити її про розгляд цієї заяви письмово (арк. спр. 12).

Відповідь на заяву ОСОБА_1 від 16.06.2021 року надано Староскварявським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів листом №40 від 29 червня 2021 року в якій зазначено: «На підставі Вашої заяви від 22.06.2020р. з Вами укладено строковий трудовий договір на 1 рік до 30 червня 2021 року включно. Наказ про звільнення Вас із займаної посади педагога організатора видано 15.06.2021р. №33, про що Вас було повідомлено та зафіксовано факт Вашої відмови від ознайомлення з наказом про Ваше звільнення. В цей же день Вам рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано наказ на звільнення з інформуванням про з`явлення Вас за отриманням трудової книжки.» (арк. спр. 47). Дана відповідь на заяву від 16.06.2021 року надіслана позивачу 29.06.2021 року, та отримана позивачкою 30.06.2021 року, що підтверджується копією фіскального чеку та інформацією щодо відстеження поштового відправлення (арк. спр. 48, 49).

29 червня 2021 року Староскварявським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів листом №41 від 29 червня 2021 року надано відповідь на заяву ОСОБА_1 від 17.06.2021 року «про надання відпустки», в якій зазначено, що: «Педагогічним працівникам Староскварявського ЗЗСО в яких закінчуються строкові трудові договори 14.06.2021р. дирекція школи повідомила про їх право на щорічну відпустку. Особисто Вам надано рекомендацію написати заяву на щорічну відпустку та повідомлено про те, що з Вами не планується укладати строковий договір на новий термін. Ви відмовились від пропозиції йти у відпустку. Наступного дня дирекцією школи видано наказ №33 від 15.06.2021 року про Ваше звільнення із займаної посади про що Вас було особисто повідомлено, від ознайомлення з наказом Ви відмовилися (арк. спр. 50). Дана відповідь надіслана позивачу 30.06.2021 року, та отримана позивачкою 24.07.2021 року, що підтверджується копією фіскального чеку та інформацією щодо відстеження поштового відправлення (арк. спр. 51, 52).

Надалі позивачу надано відповідь № 42 від 30 червня 2021 року на її заяву від 23.06.2021 року «про продовження строкового трудового договору», яку позивач отримала 24.07.2021 року, що підтверджується копією фіскального чеку та інформацією щодо відстеження поштового відправлення (арк. спр. 53, 54, 55).

Верховний Суд у своїй постанові від 22.01.2020 року (справа №607/18964/18) дійшов до такого висновку. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення. Чинним трудовим законодавством України не передбачено обов`язку власника повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту. Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна з сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

Поряд з цим, після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Наведене свідчить, що укладення строкових договорів після закінчення їх попереднього строку, є правом, а не обов`язком, і беззаперечно педагогам, що досягли пенсійного віку, не гарантується.

Так, чинне законодавство не визначає кількість разів переукладення таких договорів, а саме питання щодо укладення та припинення строкових трудових договорів регламентовано ст. 24 та 36 КЗпП.

В позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що рівність трудових прав усіх громадян забезпечується ст. 21 КЗпП України та не допускається дискримінація прав громадян, в тому числі з мотивів віку.

Так, частиною 5 ст. 43 Конституції України громадянам України гарантовано що захист від незаконного звільнення.

Судом встановлено, що в даному випадку позивачку ОСОБА_1 звільнено не з підстав досягнення нею пенсійного віку, а з підстав закінчення строкового трудового договору, про що зазначено в оскарженому наказі від 15.06.2021 року, а тому твердження позивачки щодо дискримінації та незаконного звільнення з підстав досягнення нею пенсійного віку та з мотивів її віку, не відповідають дійсності та є безпідставними.

Сплив строку трудового договору не тягне за собою автоматичного звільнення працівника, тому роботодавець до закінчення цього строку повинен видати наказ про звільнення працівника. При цьому заява працівника не вимагається.

Наказ про звільнення може бути виданий в останній день дії строкового трудового договору або до цього зі зазначенням дати звільнення, що обумовлена строком трудового договору. Підставою для звільнення працівника є п. 2 ст. 36 КЗпП.

Оскільки позивач ОСОБА_1 беззаперечно знала про укладення з нею саме строкового трудового договору і погодилася з його умовами, наказ директора Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 15.06.2021 про її звільнення у зв`язку з закінченням строку трудового договору є правомірним та обґрунтованим, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання такого наказу незаконним відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення позивачки, а відтак вимоги про зобов`язання директора Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області укласти з ОСОБА_1 строковий трудовий договір з 01 липня 2021 року строком на 3 (три) роки, також не підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує, що позивача ОСОБА_1 звільнено з роботи з підстав закінчення строкового трудового договору, про що зазначено в оскарженому наказі №33 від 15.06.2021 року (арк. спр. 5), а тому суд не бере до уваги характеристики поведінки позивача ОСОБА_1 під час здійснення нею трудових обов`язків, про які зазначили учасники справи в судових засіданнях, та які надані під час допиту свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , а також зазначені в поданих до суду письмових матеріалах та заявах по суті справи.

Позивач в позовній заяві, а також представник позивача Райхель Р.П. в судовому засіданні зазначив, що заява від 22.06.2020р. - річної давності, вказана в оскарженому наказі №33 від 15.06.2021р., не може бути підставою для звільнення ОСОБА_1 , однак, суд вважає, що зазначення в оскарженому наказі як підстави заяви від 22.06.2020р., в якій ОСОБА_1 надала згоду на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору на один рік, не є підставою для визнання такого наказу незаконним, оскільки як зазначено в самому наказі ОСОБА_1 звільнено з посади педагога організатора саме у зв`язку із закінченням строкового трудового договору п. 2 ст. 36 КЗпП України.

З огляду на наведене вище, враховуючи позовні вимоги, викладені позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 79, 81, 82, 141, 229, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 3, 8, 11, 15, 16 ЦК України, ст. ст. 21, 23, 24, 36 КЗпП України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу директора Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_2 №33 від 15.06.2021 року про звільнення, та зобов`язання Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області укласти строковий договір -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Староскварявський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, юридична адреса: 80354, с.Стара Скварява, вул.Т.Шевченка, 6, Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області, ЄДРПОУ 22356708, E-mail: staraskaryavash@gmail.com.

Третя особа: Директор Староскварявського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ОСОБА_2, адреса: 80354, с.Стара Скварява, вул.Т.Шевченка, 6, Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області, ЄДРПОУ 22356708, E-mail: staraskaryavash@gmail.com.

Повне рішення суду складено 09.05.2022 року.

Суддя: Олещук М. М.