Ухвала

від 09.11.2021 по справі 761/17860/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17860/20

Провадження № 1-кп/761/1533/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року, Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю прокурора ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора ОСОБА_4 про самовідвід від участі у судовому розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020000000000161 від 25.02.2020 р.),

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва з Офісу Генерального прокурора надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020000000000161 за ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України

У судовомузасіданні прокурор ОСОБА_4 заявив собі самовідвід з підстав п. 3 ч.1 ст. 77 КПК України, а саме у зв`язку з тим, що 25.05.2021 року постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 повністю змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 12020000000000161 від 25.02.2020 року у зв`язку з кадровими змінами в органах прокуратури та з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого дослідження обставин вчиненого кримінального провадження та підтримання публічного обвинувачення, однак вказана обставина не відповідає підставам ст. 37 КПК України за якої може бути здійснена заміна прокурора. Крім того, на думку прокурора ОСОБА_4 , заступник Генерального прокурора ОСОБА_7 не наділений повноваженнями у вказаному кримінальному провадженні визначати, змінювати, визначати старшого такої групи прокурора.

Інші учасники в судове засідання не з`явились.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшла висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу, з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні , якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Згідно із положеннями ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

3. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

4. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

5. Відвід повинен бути вмотивованим.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив собі відвід з підстав п. 3 ч.1 ст. 77 КПК України, а саме у зв`язку з тим, що 25.05.2021 року постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 повністю змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 12020000000000161 від 25.02.2020 року у зв`язку з кадровими змінами в органах прокуратури та з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого дослідження обставин вчиненого кримінального провадження та підтримання публічного обвинувачення, однак вказана обставина не відповідає підставам ст. 37 КПК України за якої може бути здійснена заміна прокурора. Крім того, на думку прокурора ОСОБА_4 , заступник Генерального прокурора ОСОБА_7 не наділений повноваженнями у вказаному кримінальному провадженні визначати, змінювати, визначати старшого такої групи прокурора.

Разом з тим, вказану постанову від 25.05.2021 року прокурор в судовому засіданні не надав.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, відносяться право на судовий захист, право на ефективне розслідування; право на швидкий суд; право на публічний суд; право на неупереджений суд; право на суд неупереджених присяжних; право на змагальний процес; презумпція невинуватості; право не свідчити проти себе; право на допит в суді свідків обвинувачення; право на допомогу адвоката під час судового розгляду; право бути вислуханим; право не піддаватися двічі покаранню за один й той самий злочин; право на безпосередній процес; право на безперервний процес; право на оскарження.

Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.

Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

Отже, визначення керівником органу прокуратури прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов`язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення та за процесуальною формою має бути передбачено (встановлено) кримінальним процесуальним законом.

У свою чергу постанова керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, має відповідати вимогам ст. 110 КПК України, у тому числі, постанова прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Таким чином, кримінальний процесуальний закон передбачає обов`язковість винесення керівником відповідного органу прокуратури постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, її відповідність вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі, щодо підписання службовою особою, яка її прийняла, та долучення постанови до матеріалів кримінального провадження для підтвердження факту наявності повноважень.

Відсутність зазначеної постанови в матеріалах кримінального провадження або її не підписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.

Така позиція була викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 лютого 2021 року у провадженні № 51-4584кмо18 (справа № 754/7061/15).

З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування здійснювалось слідчими ОВС ГСУ НП України. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснювалось групою прокурорів, відомості про яких зазначено у обвинувальному акті.

Тобто, в матеріалах даного кримінального провадження наявні документи, якими визначено прокурора (групу прокурорів), які здійснюють повноваження прокурорів у цьому кримінальному провадженні та до якої, в тому числі включено прокурора ОСОБА_4 , що підписані уповноваженою на те особою, в рамках визначеної підслідності даного кримінального провадження.

Разом з тим, постанова від 25.05.2021 року на яку посилається в своїй заяві прокурор в матеріалах кримінального провадження відсутня, а наявні дані які містяться в обвинувальному акті, підтверджують, повноваження прокурора ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене, не наведення належних обґрунтувань прокурором, щодо існування обґрунтованих сумнівів в його неупередженості, колегія суддів вважає за необхідне в задоволені заяви прокурора відмовити, оскільки в діях останнього суд не вбачає обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості або інших підстав, передбачених ст. 77 КПК України, наявність яких перешкоджає йому брати участь у кримінальному проваджені.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 77, 80, 81 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву прокурора ОСОБА_4 про самовідвід від участі у судовому розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020000000000161 від 25.02.2020 р.) залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3