Рішення

від 11.04.2022 по справі 392/196/20

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/196/20

Провадження № 2/392/40/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2022 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Березія Ю.А.,

секретар Руда А.В.,

з участю

представника позивача адвоката Майнард Н.О., (в режимі відеоконференції),

представника відповідача адвоката Яшан Ю.Б., (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , Мар`янівської сільської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - завідувач Маловисківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ліпінська Світлана Григорівна про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив встановити факт прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 21.02.2018 року, яке видане на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 10,8003 га та визнати за позивачем право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , розміром 10,8003 га, кадастровий номер 3523183600:02:002:0236 у порядку спадкування після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 є рідним онуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 10,8003 га, кадастровий номер 3523183600:02:002:0236, яка розташована на території Мар`янівської сільської ради Новоукраїнського району (колишній Маловисківський) Кіровоградської області.

Ця земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю КР МВ 2100, виданого 17 квітня 2000 року Мар`янівською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області.

Позивач вказав, що родинні відносини зі спадкодавцем підтверджуються копією рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 березня 2018 року.

Нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки виник спір між спадкоємцями, онуками спадкодавця, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину.

Позивач наголосив, що при отриманні відповідачем ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину, не було враховано наявність інших осіб, що мають право на спадщину в порядку спадкування за законом тієї ж черги.

Позивач вказав, що з відповідачем ОСОБА_2 він мав рівні права на спадкове майно, земельну ділянку на момент отримання відповідачем свідоцтва про право на спадщину, тому, що вони обидва були спадкоємцями за правом представлення.

Позивач наголосив, що через відсутність оригіналу сертифікату про право на земельну ділянку, а також через недоведеність родинних відносин з померлою і необхідністю їх підтвердження у судовому порядку позивач своєчасно не звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного права та вважає причину пропуску строку позовної давності поважною.

21 лютого 2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с. 31 том 1).

3 березня 2020 року ухвалою суду ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову (а.с. 39-41 том 1).

27 травня 2020 року відповідач ОСОБА_2 надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову (а.с. 51-54 том 1).

Відзив мотивовано тим, що позовні вимоги є не обґрунтованими та безпідставними.

Відповідач вказала, що вона прийняла спадщину після смерті своєї бабусі ОСОБА_3 , тому, що на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступила у володіння спадковим майном.

Відповідач зазначила, що доказом вступу у володіння спадковим майном є те, що з дня смерті ОСОБА_3 та до дня отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в неї був наявний оригінал державного акта на право приватної власності на землю серії КР МВ 2100, виданий Мар`янівською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області 17.04.2000 року на ім`я ОСОБА_3 .

Під час оформленні спадщини оригінал державного акта вона надала нотаріусу Маловисківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області.

Відповідач наголосила, що ОСОБА_1 наполягає на тому, що він доглядав за ОСОБА_3 , купував та приносив продукти харчування, предмети домашнього побуту, разом зі своєю матір`ю організовував поховання бабусі. Відповідач наполягає, що дані обставини не відповідають дійсності, тому, що організацією поховання займалася відповідач і її рідна сестра ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, яка видана для отримання грошей онукою померлої ОСОБА_5 в Маловисківській ощадній касі.

Відповідач вказала, що згідно з довідкою Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 12 вересня 2017 року вказано, що ОСОБА_3 з 14 січня 1974 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала по АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою ніхто не зареєстрований та не проживав. Вищевказаний будинок був давно зруйнований.

Відповідач зазначила, що ОСОБА_1 не надав жодних обґрунтованих доказів поважності пропуску строку прийняття спадщини.

15 червня 2020 року позивач надіслав до суду відповідь на відзив в якому вказав, що підтримує позовні вимоги, які зазначені в позовній заяві у повному обсязі (а.с. 82 том 1).

Позивач звернув увагу на те, що він надавав допомогу бабусі ОСОБА_3 , поки не був засуджений до позбавлення волі. Позивач вказав, що похованням бабусі займалися рідна сестра та мати. ОСОБА_2 мала автомобіль, а тому вона поїхала та отримала гроші на поховання в Маловисківській ощадній касі.

Позивач наголосив, що під час перебування в місцях позбавлення волі він не мав можливості звернутися із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, але в подальшому подав заяву до суду відносно встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_3 . На думку позивача, початок перебігу строку позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, а тому вважає, що строки позовної давності ним не порушено.

11 серпня 2020 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 392/751/18 за позовом ОСОБА_1 до Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області про визнання права на спадщину за законом (а.с. 159-160 том 1).

18 грудня 2020 року ухвалою судді поновлено провадження у справі (а.с. 170 том 1).

10 червня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті (а.с. 206 том 1).

Позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 березня 2018 року рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області у справі № 392/197/18 встановлено факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 і громадянкою ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7 том 1).

Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи (а.с. 8 том 1).

8 січня 2020 року заступником начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на звернення громадянина ОСОБА_1 надано відповідь щодо перевірки організаційної роботи завідувача Маловисківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області (а.с. 9-10 том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер громадянин ОСОБА_7 (а.с. 11 том 1).

Згідно з довідкою Мар`янівської сільської ради від 18 грудня 2019 року ОСОБА_3 проживала за адресою по АДРЕСА_1 до дня смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12, 61 том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мар`янівка Маловисківського району Кіровоградської області померла громадянка ОСОБА_3 (а.с. 13, 59 том 1).

17 січні 2020 року постановою державного нотаріуса Маловисківської районної державної нотаріальної контори позивачеві ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_3 . Підстава відмови - спір між спадкоємцями, онуками спадкодавця - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (а.с. 14 том 1).

Відповідно до відомостей, які зазначені у свідоцтві про народження, ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Вись Маловисківського району Кіровоградської області народилася ОСОБА_5 , батьками якої записані ОСОБА_8 та ОСОБА_9

(а.с. 57 том 1).

23 липня 2010 року зареєстровано шлюб між громадянами ОСОБА_10 і ОСОБА_5 (а.с. 58 том 1).

Згідно із записами у державному акті на право приватної власності на землю серії КР МВ2100, ОСОБА_3 записана власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 10,80 га, яка розташована на території Мар`янівської сільської ради (а.с. 60 том 1).

Відповідно довідки Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 1 березня 2002 року, ОСОБА_5 є онукою громадянки ОСОБА_3 та має право на отримання коштів на поховання (а.с. 62 том 1).

21 лютого 2018 року державним нотаріусом Маловисківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно якому онука ОСОБА_2 успадкувала після смерті баби ОСОБА_3 земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 10,8003 га, кадастровий номер 3523183600:02:002:0236, яка розташована на території Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (а.с. 64-65 том 1).

17 травня 2001 року вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області позивача ОСОБА_1 засуджено до позбавлення волі на строк 3 роки з 12 лютого 2001 року (а.с. 96-102 том 1).

Матеріалами спадкової справи № 48/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 підтверджується, що 21 лютого 2018 року представник відповідача ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину; 21 лютого 2018 року державним нотаріусом Маловисківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно якому онука ОСОБА_2 успадкувала після смерті баби ОСОБА_3 земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 10,8003 га, кадастровий номер 3523183600:02:002:0236, яка розташована на території Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (а.с. 127-133 том 1).

Відомостями, які викладені у довідці від 21.02.2022 року № 26 Комунального закладу "Маловисківський ліцей ім. Юрія Кондратюка" Маловисківської міської ради Кіровоградської області, підтверджується, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , навчався в Маловисківській загальноосвітній школі-інтернат І-ІІІ ступенів з 1.09.2002 року по 15.06.2010 року, закінчив 9 класів, наказ про відрахування № 11-р від 15.06.2010 року (а.с. 11 том 2).

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що він зі своєю матір`ю ОСОБА_4 та тіткою ОСОБА_12 проживали з прабабусею ОСОБА_3 постійно у с. Ковалівка Маловисківського району. Свідок пам`ятає, що ходив у перший клас Мар`янівської школи. Після смерті прабабусі вони переїхали в інше село, а потім мама почала зловживати спиртними напоями, а він вимушений продовжити навчання в школі-інтернаті. Свідок показав, що у період його проживання з прабабусею інші родичі до неї не приходили. У прабабусеній хаті він проживав з народження. Після смерті прабабусі вони не могли залишитися там проживати, оскільки мати говорила, що за будинок винні гроші. Про існування дядька ОСОБА_1 він раніше не знав, дізнався лише в інтернаті, тому, що навчався там з його дітьми. Свідок не підтвердив факт проживання його матері з ОСОБА_13 ; вони проживали разом з ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показав, що раніше він працював дільничним інспектором міліції в с. Мар`янівка. Він знає позивача ОСОБА_15 і його бабуся ОСОБА_16 . Свідок повідомив, що на ОСОБА_15 в міліцію надходили заяви і він часто забирав його від бабусі. У ОСОБА_15 були хороші відносини з бабусею. Свідок показав, що раніше у нього з ОСОБА_15 були родинні відносини, оскільки свідок був одружений із його сестрою, проте свідок не спілкувався з сестрою. ОСОБА_15 раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Статтю 527 ЦК УРСР у зазначеній редакції визначено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.

Згідно зі статтею 529 ЦК УРСР в редакції 1063 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частиках , діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до статті 548 ЦК УРСР в редакції 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з приписами статті 549 ЦК УРСР у зазначеній редакції визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

За правилами, встановленими статтею 553 ЦК УРСР у редакції 1963 року спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

Аналізуючи факти, які підтверджуються належними і допустимими доказами, судом встановлено, що право спадкоємців на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , виникло з дня її смерті, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в період з 27 лютого 2002 року до 27 серпня 2002 року не подав нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_3 .

Крім того, у зазначений період позивач ОСОБА_1 фактично не вступив в управління або володіння спадковим майном, оскільки в цей період з 12 лютого 2001 року був відсутній у місці постійного проживання, що підтверджується вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17 травня 2001 року.

Фотокартки, які долучені позивачем до матеріалів справи, не можуть бути достатніми доказами для висновку про те, що позивач ОСОБА_1 в період з 27 лютого 2002 року до 27 серпня 2002 року фактично вступив в управління або володіння спадковим майно після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не містять відповідної інформації.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показала, що ОСОБА_18 жив біля бабусі. ОСОБА_16 вона знала з 1980 року, вони часто зустрічалися як односельчани, ОСОБА_1 ходив в один клас з її сином. ОСОБА_12 вона також знає; до смерті ОСОБА_16 з нею проживала ОСОБА_12 , яка була неповнолітньою, а ОСОБА_19 приходив до бабусі. Свідок пам`ятає, що ОСОБА_12 часто залишалася у ОСОБА_1 , який на той час жив з дружиною і дітьми.

Наведені показання свідка ОСОБА_17 також не є достатніми для висновку про те, що позивач ОСОБА_1 в період з 27 лютого 2002 року до 27 серпня 2002 року фактично вступив в управління або володіння спадковим майно після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач ОСОБА_2 не визнала пред`явлений позов.

Тому, суд не має достатніх підстав для встановлення факту прийняття спадщини позивачем ОСОБА_1 після смерті баби ОСОБА_3 , визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину від 21.02.2018 року, яке видане на ім`я ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку та визнати за позивачем права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , розміром 10,8003 га, кадастровий номер 3523183600:02:002:0236 у порядку спадкування після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за недоведеністю пред`явленого позову.

Клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову за його недоведеністю.

Судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 264, 265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_2 , Мар`янівської сільської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - завідувач Маловисківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ліпінська Світлана Григорівна про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2022 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_19 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач Мар`янівська сільська рада, проспект Шатного, 22 в с. Мар`янівка Новоукраїнського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04364673;

третя особа завідувач Маловисківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ліпінська Світлана Григорівна, вул. Містечкова, 40 в м. Мала Виска Кіровоградської області.

Головуючий

суддя