Рішення

від 08.05.2022 по справі 904/9715/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2022м. ДніпроСправа № 904/9715/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСМ-Трейд" (м. Маріуполь, Донецька область)

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія Аска" (м. Запоріжжя)

та до відповідача-2: Приватного підприємства "Транс Логістик" (смт. Слобожанське, Дніпропетровська область)

про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 80 664 грн. 72 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСМ-Трейд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд:

- стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія Аска" (далі - відповідач-1) на свою користь: 1) недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 64 993 грн. 23 коп. 2) пеню, нараховану за період з 08.06.2021 по 15.11.2021, у розмірі 4 625 грн. 14 коп.; 3) інфляційні втрати за період з 08.06.2021 по 15.11.2021 у розмірі 1 539 грн. 33 коп., 4) 3% річних за період з 08.06.2021 по 15.11.2021 у розмірі 1 029 грн. 77 коп.

- стягнути з Приватного підприємства "Транс Логістик" (далі - відповідач-2) на свою користь грошові кошти у розмірі 8 477 грн. 25 коп., які складаються з 7 477 грн. 25 коп. - розміру втрати товарної вартості та 1 000 грн. 00 коп. - франшизи, встановленої полісом ОСЦПВ № АР4198436).

Також, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів судові витрати, які понесені позивачем у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 14.01.2021 у м. Львові на вулиці Шевченка біля будинку 335 відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортних засобів: Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , що належить на праві володіння позивачу, згідно з актом про передачу права власності до договору фінансового лізингу № 5018/10/19-Г від 13.10.2020, та Intercargo Truck, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що належить на праві власності відповідачу-2;

- постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 04.02.2021 у справі № 443/161/21, водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України. Постанова набрала чинності та не була оскаржена у встановленому законом порядку;

- за результатами розгляду поданої позивачем заяви про виплату страхового відшкодування, відповідачем-1 19.05.2021, 21.05.2021 та 06.08.2021 було перераховано страхове відшкодування на рахунок позивача у загальному розмірі 51 577 грн. 67 коп. (за вирахуванням франшизи);

- реалізуючи своє право, передбачене пунктом 34.4. статті 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з метою визначення розміру спричиненого матеріального збитку та страхового відшкодування, позивач звернувся до судового експерта автотоварознавця Дроздова Юрія Володимировича, відповідно до висновку № 3003/21/21 від 16.03.2021 якого було встановлено: вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінювальних складових частин колісного транспортного засобу - автомобіль Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 117 570 грн. 90 коп.; вартість матеріального збитку (з урахуванням втрати товарної вартості) заподіяного власнику колісного транспортного засобу - автомобіль Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДПТ, складає 7 477 грн. 25 коп.;

- позивач зазначає, що відповідачем-1 була здійснена оплата страхового відшкодування у загальному розмірі 51 577 грн. 67 коп. (з яких 16 577 грн. 67 коп. було виплачено в межах строку для здійснення такої виплати, а суму у розмірі 35 000 грн. 00 коп. - з порушенням строку);

- позивач вказує, що отриманої суми страхового відшкодування, відповідно до висновку експерта № 3003/21/21 від 16.03.2021 (з урахуванням франшизи, встановленої полісом ОСЦПВ №АР4198436 у розмірі 1 000 грн. 00 коп.), останньому недостатньо для покриття збитків, завданих у ДТП, у зв`язку з чим відповідач-1 має здійснити доплату у розмірі 64 993 грн. 23 коп. (117 570 грн. 90 коп. - 51 577 грн. 67 коп. - 1 000 грн. 00 коп. = 64 993 грн. 23 коп.);

- на підставі статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача-1 пеню за загальний період прострочення з 08.06.2021 по 15.11.2021 в сумі 4 625 грн. 14 коп. Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідач-1 інфляційні втрати за період з 08.06.2021 по 15.11.2021 у сумі 1 539 грн. 33 коп., а також 3% річних за період прострочення з 08.06.2021 по 15.11.2021 у сумі 1 029 грн. 77 коп.;

- позивач вважає, що відповідач-2, як власник джерела підвищеної небезпеки, та особа з якою заподіювач шкоди - ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах та спричинив шкоду під час виконання свої трудових (службових) обов`язків, повинен відшкодувати матеріальну шкоду, спричинену позивачу у розмірі 8 477 грн. 25 коп., що складається з суми розміру втрати товарної вартості, згідно з висновком експерта №3003/21/21 від 16.03.2021 та розміру франшизи, встановленої полісом ОСЦПВ №АР4198436 (7 477 грн. 25 коп. + 1 000 грн. 00 коп. = 8 477 грн. 25 коп.).

Крім того, позовна заява містила клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 5063/22 від 01.02.2022), в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі, посилаючись на таке:

- 27.01.2021 було підписано огляд транспортного засобу Ford Mondeo, державний номер НОМЕР_1 в присутності довіреної особи ОСОБА_1 . З протоколом огляду колісного транспортного засобу довірена особа ОСОБА_1 ознайомлений, зауважень немає, що підтверджується підписом в протоколі огляду транспортного засобу;

- 13.02.2021 був складений Звіт про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 27С.01.2021;

- Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" повністю виконало вимоги законодавства та направило на огляд транспортний засіб у зазначені законодавством строки, а рішення щодо звіту є власним бажання позивача;

- відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 27С/01/21 від 13.02.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Mondeo, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 59 940 грн. 58 коп., значення коефіцієнта фізичного зносу складників 0,00, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складає 59 940 грн. 58 коп.;

- відповідно до статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Таким чином, виплата страхового відшкодування зменшена на суму податку на додану вартість, яка складає 7 362 грн. 91 коп.;

- сума страхового відшкодування повинна бути зменшена також на суму франшизи, яка становить 1 000 грн. 00 коп.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 7574/22 від 15.02.2022), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись додатково на таке:

- розрахунок суми страхового відшкодування, яке було сплачено ТОВ "ІСМ-Трейд", відповідач Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" здійснив на підставі Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ № 27С/01/21 від 13.02.2021, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Вілько О.Г. (далі - Звіт про оцінку). Зі змісту про оцінку вбачається, що оцінка була виконана оцінювачем Прокіпчуком Русланом Андрійовичем;

- із наданих ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" документів вбачається, що Прокіпчук Руслан Андрійович має лише кваліфікацію оцінювача та страховиком не надано до суду жодних доказів на підтвердження того, що Прокіпчук Руслан Андрійович є: експертом, аварійним комісаром чи працівником ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска";

- позивач звертає увагу, що відповідачем-1 не надано належних та допустимих доказів того, що позивач надав свою згоду на здійснення розрахунку суми страхового відшкодування співробітниками страховика, або між ними булла досягнута згода про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування;

- оцінювач Прокіпчук Руслан Андрійович, що проводив огляд транспортного засобу (Ford Mondeo, рік випуску - 2016, VIN-код (номер кузова) НОМЕР_3 ) та провів оцінку в рамках складання Звіту про оцінку, на підставі якого відповідачем-1 було розраховано та здійснено виплату страхового відшкодування - не є особою, визначеною Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закону), яка мала право діяти від імені страхової компанії;

- системний аналіз положень Закону, зокрема статей 22, 29-31 та 36, дає змогу дійти висновку, що розрахунок суми страхового відшкодування, яка підлягає сплаті потерпілій особі внаслідок настання страхового випадку, може бути здійснений страховиком на підставі звіту (акту) про оцінку майна, лише у випадку: фізичного знищення транспортного засобу (стаття 30 Закону); пошкодження чи фізичного знищення доріг, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей (стаття 31 Закону);

- позивач не укладав жодного договору на проведення оцінки ні з суб`єктом оціночної діяльності ФОП Вілько О.Г., ні з оцінювачем Прокіпчуком Р.А., та не уповноважував на це будь-яку іншу особу, в тому числі і відповідача ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска". Окрім цього, відповідачем-1 не надано належних доказів, на підтвердження того, що ТОВ "УЛФ-Фінанс" (лізингодавець), уповноважив відповідача ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" чи надав свою згоду на укладання відповідного договору на проведення оцінки;

- таким чином, Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ № 27С/01/21, виконаний суб`єктом оціночної діяльності ФОП Вілько О.Г., який було складено на замовлення відповідача ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" та на підставі якого було здійснено розрахунок сплаченого страхового відшкодування, був складений без належної правової підстави - всупереч вимогам статей 10, 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";

- позивачем було надано Висновок експерта № 0304/21/21 від 02.04.2021, що був складений судовим експертом Дроздовим Юрієм Володимировичем. Цей висновок експерта було складено у цілковитій відповідності до чинного законодавства України щодо проведення судових експертиз, а експерт був обізнаний (попереджений) про відповідальність за надання свідомо неправдивого висновку. Також, даний висновок цілковито відповідає вимогам статті 98 та статті 101 Господарського процесуального кодексу України.

Слід відзначити, що ухвалою суду від 28.12.2021, з урахуванням вимог частини 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачам, у 5-ти денний строк з дня отримання від позивача відповіді на відзив надати суду, а також усім учасникам справи заперечення з урахуванням вимог частин третьої - шостої статті 165 та статті 167 ГПК України.

Судом здійснено відстеження поштового відправлення на адресу відповідача-1, в якому містилася відповідь на відзив на позовну заяву через офіційний сайт Акціонерного товариства "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) за трек-номером №4912802073805 та з`ясовано, що відповідь на відзив на позовну заяву відповідач-1 отримав 23.02.2022.

Слід також наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час з 01.03.2022 по 06.05.2022 для надання можливості сторонам, зокрема відповідачам-1,2, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача та викладених у відзиві на позовну заяву обставин. У даному випадку додатково надані два місяці господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області та м. Запоріжжі (місцезнаходження відповідачів-1,2 та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем заперечень на відповідь на відзив або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 09.05.2022 строк на подання відповідачем-1 заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Щодо відповідача-2 суд зазначає таке.

Відповідач-2 обізнаний про розгляд даної справи судом, оскільки ухвалу суду від 28.12.2021 отримав 11.01.2022, що вбачається з поштового повідомлення № 4930019207643, отже завчасно (а.с. 145).

Так, ухвалою суду від 28.12.2021, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи дату отримання ухвали суду відповідачем-2 - 11.01.2022, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 26.01.2022 включно.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 09.05.2021 строк на подання відповідачем-2 відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач-1 не скористався своїм правом на надання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, а відповідач-2 - на подання відзиву на позовну заяву, та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Слід також наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час по 05.05.2022 для надання можливості сторонам, зокрема відповідачам, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача (надання заперечень). У даному випадку додатково надані більше ніж два місяці господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області та м. Запоріжжі (місцезнаходження відповідачів-1,2 та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У даному випадку справа розглянута в межах розумного строку, з урахуванням, обставин того, що станом на 28.02.2022 (закінчення шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі) в матеріалах справи були відсутні заперечення відповідача-1 на відповідь на відзив та відзив на позовну заяву відповідача-2, а також з 24.02.2022 було запроваджено воєнний стан, у зв`язку з чим, судом було надано додаткових час для висловлення сторонами своїх правових позицій, зокрема, заперечень відповідачів, який суд вважає достатнім та розумним за існуючих обставин.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також розміру втрати товарної вартості та франшизи.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСМ-Трейд" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 5018/10/19-Г. Зі змісту договору вбачається, що ТОВ "ІСМ-Трейд" отримало в користування автомобіль (Ford Mondeo, рік випуску - 2016, VIN-код (номер кузова) НОМЕР_3 . Строк лізингу, відповідно до умов договору фінансового лізингу № 5018/10/19-Г складає 12 місяців з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі.

Згідно з Актом про передачу права власності до договору фінансового лізингу №5018/10/19-Г від 13.10.2020 ТОВ "УЛФ-Фінанс" передало, а ТОВ "ІСМ-Трейд" прийняло у власність транспортний засіб Ford Mondeo, рік випуску - 2016, VIN-код (номер кузова) НОМЕР_3 . З дати підписання цього Акту (тобто з 13.10.2020) транспортний засіб Ford Mondeo, рік випуску - 2016, VIN-код (номер кузова) НОМЕР_3 вважається власністю ТОВ "ІСМ-Трейд".

14.01.2021 у місті Львів, на вулиця Шевченка біля будинку 335 відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортних засобів: Ford Mondeo, рік випуску - 2016, VIN-код (номер кузова) НОМЕР_3 ) під керуванням водія ОСОБА_1 та Intercargo Truck, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що належить на праві власності ПП "Транс Логістик" (далі - відповідач, ПП "Транс Логістик"), забезпечений полісом ОСЦПВ № АР4198436 виданим Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" (далі - відповідач, ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" або страховик).

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що станом на день настання ДТП, ТОВ "ІСМ-Трейд" (далі - позивач) володіло транспортним засобом Ford Mondeo, рік випуску - 2016, VIN-код (номер кузова) НОМЕР_3 на відповідній правовій підставі, а саме на підставі Акту про передачу права власності до договору фінансового лізингу №5018/10/19-Г від 13 жовтня 2020 року.

Постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 04.02.2021 у справі №443/161/21, водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова набрала законної сили та не була оскаржена у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2021 ТОВ "ІСМ-Трейд" звернувся до ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи (а.с.36-37).

Так, 27.01.2021 було здійснено огляд транспортного засобу Ford Mondeo, державний номер НОМЕР_1 в присутності довіреної особи ОСОБА_1 , про що складено протокол огляду колісного транспортного засобу № 27С/01/21 від 27.01.2021. З протоколом огляду колісного транспортного засобу довірена особа ОСОБА_1 ознайомлений, зауважень не мав, що підтверджується підписом в протоколі огляду транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, у передбачений статтею 34.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк - 13.02.2021, ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" було складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 27С.01.2021 (а.с.104-109).

Відповідно до вказаного Звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 27С/01/21 від 13.02.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Mondeo, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 59 940 грн. 58 коп., значення коефіцієнта фізичного зносу складників 0,00, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складає 59 940 грн. 58 коп.

При цьому, відповідно до статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Таким чином, виплата страхового відшкодування зменшена на суму податку на додану вартість, яка складає 7 362 грн. 91 коп.

Крім того, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Як вбачається з матеріалів справи, за Полісом обов`язкового страхування цивільної власників наземних транспортних засобів (поліс № АР/4198436), за яким застрахований транспортний засіб Intercargo Truck, реєстраційний номер НОМЕР_2 , франшиза становить 1 000 грн. 00 коп.

Таким чином, розмір страхового відшкодування, що підлягав до сплати на користь ТОВ "ІСМ-Трейд" склав 51 577 грн. 67 коп. (59 940, 58 грн. - 7 362,91 (ПДВ) - 1 000,00 (франшиза).

Листом вих. № 341 від 12.03.2021 ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" повідомило ТОВ "ІСМ-Трейд" про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 51 577 грн. 67 коп. (а.с.41).

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" здійснило виплату страхового відшкодування наступним чином:

- 19.05.2021 в сумі 11 577 грн. 67 коп. (в межах строку для здійснення виплати страхового відшкодування, встановленого пунктом 36.2 статті 36 Закону);

- 21.05.2021 в сумі 5 000 грн. 00 коп. (в межах строку для здійснення виплати страхового відшкодування, встановленого пунктом 36.2 статті 36 Закону);

- 09.08.2021 в сумі 35 000 грн. 00 коп. (з порушенням строку на виплату страхового відшкодування встановленого пунктом 36.2 статті 36 Закону) (а.с.98).

Отже, всього ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" здійснило виплату страхового відшкодування на користь ТОВ "ІСМ-Трейд" в загальній сумі 51 577 грн. 67 коп. (11 577,67 + 5 000,00 + 35 000,00).

Позивач вважає, що сума страхового відшкодування була виплачена відповідачем ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" не в повному обсязі, і, відповідно, завдані внаслідок ДТП збитки позивачу не були відшкодовані в повній мірі, з огляду на наступне.

З метою компенсації спричинених збитків, позивач в порядку визначеному Законом, в особі керівника ОСОБА_1, звернувся до відповідача ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска", надавши повідомлення про ДТП та Заяву на виплату страхового відшкодування разом з усіма визначеними Законом документами, яка була отримана ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" 09.03.2021 за вх. № 1264.

Згідно з пунктом 1 статті 22 Закону при настанні страхового випадку страховик (а у випадках, передбачених статтею 41 Закону - МТСБУ) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 34.4 статті 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Реалізуючи своє право, передбачене пунктом 34.4 статті 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з метою визначення розміру спричиненого матеріального збитку, в тому числі і суми страхового відшкодування, позивач звернувся до судового експерта автотоварознавця Дроздова Юрія Володимировича.

Про час та дату проведення огляду пошкодженого транспортного засобу Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 було належним чином повідомлено відповідачів, однак їх представники на огляді присутні не були, що підтверджується протоколом огляду, який є невід`ємною частиною висновку експерта № 3003/21/21 від 16.003.2021, та не повідомили про причини своєї неявки.

Згідно з висновком експерта № 3003/21/21 від 16.03.2021:

- вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінюваних складових частин (розрахованого в порядку встановленому законодавством) колісного транспортного засобу - автомобіль Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 117 570 грн. 90 коп.;

- вартість матеріального збитку (з урахуванням втрати товарної вартості) заподіяного власнику колісного транспортного засобу - автомобіль Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 125 048 грн. 15 коп.

Зі змісту дослідницької частини висновку експерта № 3003/21/21 від 16.03.2021 вбачається, що розмір втрати товарної вартості колісного транспортного засобу - автомобіль, Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 7 477 грн. 25 коп.

Згідно з частиною 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частиною 3 статті 98 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи.

24.03.2021 відповідачу - ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" була надана копія висновку експерта № 3003/21/21 від 16.03.2021.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Позивач також зазначає, що відповідно до Свідоцтва № 100121867 від 13.06.2008 позивач є платником податку на додану вартість.

Таким чином, на думку позивача, з урахуванням вимог статей 6, 22, 29 та 36 Закону, відповідач ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" зобов`язаний був у строк до 07.06.2021 включно (протягом 90 календарних днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування: з 10.03.2021 по 07.06.2021) здійснити позивачу виплату страхового відшкодування в повному обсязі, тобто в сумі 116 570 грн. 90 коп. (вартість відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу (117 570 грн. 90 коп.) зменшена на розмір франшизи (1 000 грн. 00 коп.): 116 570 грн. 90 коп. - 1 000 грн. 00 коп. = 116 570 грн. 90 коп.). Також за прострочення сплати страхового відшкодування у повному обсязі позивач просить суд стягнути з ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска": 1) пеню, нараховану за період з 08.06.2021 по 15.11.2021, у розмірі 4 625 грн. 14 коп.; 2) інфляційні втрати за період з 08.06.2021 по 15.11.2021 у розмірі 1 539 грн. 33 коп., 3) 3% річних за період з 08.06.2021 по 15.11.2021 у розмірі 1 029 грн. 77 коп. Крім того, позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства "Транс Логістик" 7 477 грн. 25 коп. - розміру втрати товарної вартості та 1 000 грн. 00 коп. - франшизи, встановленої полісом ОСЦПВ № АР4198436. Вказане і є причиною звернення із позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

З приводу позовних вимог позивача щодо стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 64 993 грн. 23 коп., яку позивач визначив, виходячи з висновку експерта № 3003/21/21 від 16.03.2021, суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи вказані вимоги, позивач посилається на те, що Звіт про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 27С/01/21 від 13.02.2021 виконано особою, яка не мала на це права, оскільки оцінювач Прокіпчук Р.А, не є особою, визначеною Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка мала право діяти від імені страхової компанії. При цьому, позивач, реалізуючи своє право, передбачене пунктом 34.4 статті 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з метою визначення розміру спричиненого матеріального збитку, в тому числі і суми страхового відшкодування, звернувся до судового експерта автотоварознавця Дроздова Юрія Володимировича, яким було складено висновок експерта №3003/21/21 від 16.03.2021.

Суд не погоджується з твердженням позивача, що Звіт про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 27С/01/21 від 13.02.2021 виконано особою, яка не мала на це права, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Наведеними нормами закону встановлено, що відповідальність страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановленого відповідним полісом ліміту відповідальності.

Відтак, для визначення складових витрат, які підлягають відшкодуванню страховиком цивільно-правової відповідальності, підлягають застосуванню спеціальні норми закону, а саме пункт 22.1 статті 22 та статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Частинами 1, 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Частинами 1, 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з частиною 5 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Разом з тим, відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

З матеріалів справи вбачається, що на замовлення ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" оцінювачем Прокіпчуком Русланом Андрійовичем (сертифікат №753/20 суб`єкта оціночної діяльності від 18.08.2020, дійсний до 18.08.2023, виданий Фондом державного майна України ФОП Вілько О.Г.) складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 27С/01/21 від 13.02.2021.

З огляду на викладене, суд зазначає, що Звіт про оцінку № 27С/01/21 від 13.02.2021 не суперечить вимогам законодавства та відповідно складений повноважною особою - суб`єктом оціночної діяльності, який діє на підставі сертифіката № 753/20, виданого Фондом державного майна України від 18.08.2020. Крім того, вказаний Звіт містить вказівку на те, що його було складено ФОП Вілько О.Г. на підставі заявки ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска", правовідносини яких в свою чергу не є предметом розгляду даної справи, а відтак відсутні підстави для дослідження договору, який укладений між самостійними суб`єктами в ході здійснення ними господарської діяльності.

Таким чином, посилання позивача на те, що Звіт про оцінку є неналежним доказом, відхиляються господарським судом, оскільки вказаний звіт складений у відповідності до положень чинного законодавства та є належним доказом на підтвердження розміру завданих збитків внаслідок ДТП.

При цьому, слід відзначити, що наданий відповідачем Звіт про оцінку № 27С/01/21 від 13.02.2021 не є висновком експерта, в розумінні вимог процесуального закону, а є документом, що містить висновки про вартість майна, зокрема, щодо розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відтак доводи позивача щодо неможливості його прийняття як доказу в цій справі відхиляються судом як необґрунтовані.

У той же час, за умовами частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Так, позивач, вважаючи, що вказаний вище Звіт № 27С/01/21 від 13.02.2021 складений з порушенням вимог законодавства, не ініціював резензування вказаного Звіту, за результатом якого такий звіт міг бути визнаний таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та таким, що має недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами неможливість використання Звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 27С/01/21 від 13.02.2021 для визначення розміру страхового відшкодування, а також не спростовано висновків вказаного Звіту про оцінку.

Слід також відзначити, що частина 1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже, така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

У той же час, посилаючись на те, що страхове відшкодування було виплачено позивачу не у повному обсязі, позивач не надає також докази фактичного понесення витрат на ремонт у сумі саме 117 670 гр. 90 коп., виходячи з якої він визначив суму недоплаченого страхового відшкодування в заявленій до осягнення сумі 64 993 грн. 23 коп.

Щодо посилання позивача на те, що він є платником податку на додану вартість, отже сума ПДВ підлягає включенню до суми страхового відшкодування, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Отже, усі операції з надання послуг зі страхування, у тому числі пов`язані з компенсацією страховиком збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість. У зв`язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі, податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таким операціям.

Верховний Суд в постановах від 28.02.2018 у справі № 757/22706/15-ц та від 22.07.2020 у справі №583/3159/18 зробив висновок, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому, виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається потерпілому після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів оплати ремонту, здійсненого платником ПДВ, у матеріалах справи відсутні, а тому суд приходить до висновку, що страхове відшкодування підлягало виплаті позивачу без врахування ПДВ.

Доводи позивача про наявність підстав для визначення розміру відшкодування шкоди на підставі висновку експерта № 3003/21/21 від 16.03.2021, відхиляються судом, оскільки обов`язок встановлення розміру та характеру збитків, завданих пошкодженому ТЗ, покладено саме на страховика цивільно-правової відповідальності власника наземного ТЗ, а не на будь-яку іншу установу, організацію чи фізичну особу-підприємця.

Вказаний висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду, зокрема, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі №301/1075/15-ц, де Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що страхова компанія у передбачений Законом строк направила свого представника на місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Позивач не набув правових підстав для самостійного обрання аварійного комісара чи експерта для визначення розміру шкоди. На підставі зазначеного, суд поклав в основу рішення звіт про вартість матеріального збитку, замовником якого була страхова компанія.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 64 993 грн. 23 коп. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" пені у розмірі 4 625 грн. 14 коп., інфляційних втрат у розмірі 1 539 грн. 33 коп. та 3% річних у розмірі 1 029 грн. 77 коп. суд зазначає таке.

Згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також, згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування":

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки зобов`язання ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" у разі настання страхового випадку полягає у здійсненні страхової виплати, то таке зобов`язання є грошовим. В разі прострочення його виконання настає відповідальність, що передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, зокрема - сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Проценти річних, так само як і інфляційні витрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов`язання, і на відміну від пені не є грошовою санкцією за порушення грошового зобов`язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляції і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, що підлягають сплаті кредитору. Тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Слід відзначити, що правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов`язаний здійснити страхове відшкодування.

Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання".

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 2-438/12.

Порядок та умови виплати страхового відшкодування, внаслідок настання страхового випадку, за участю транспортного засобу, забезпеченого полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, регламентовано спеціальним законом - Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно зі статтею 36 Закону, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Окрім наведеного, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 .07.2019 у справі № 905/600/18 вказано, що:

"Враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу".

Нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних були здійснені позивачем, виходячи з того, що частина страхового відшкодування в сумі 35 000 грн. 00 коп. була перерахована ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" на користь позивача лише 09.08.2021, в той час, як граничним строком сплати було 07.06.2021 (пункт 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), крім того, позивач вважає, що відповідачем-1 також допущено прострочення сплати частини недоплаченого страхового відшкодування в сумі 64 993 грн. 23 коп. в період з 08.06.2021 по 15.11.2021.

Враховуючи, що судом під час розгляду даної справи встановлено безпідставність вимог позивача щодо стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 64 993 грн. 23 коп., суд вважає, що і нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних на вказану суму є безпідставним, а вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.

Виходячи з вказаних обставин, розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, долучений до позовної заяви (а.с.22-24), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:

"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

При цьому, здійснюючи власні розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, судом враховано наступне.

З урахуванням пункту 30.1. статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому, порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв`язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов`язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов`язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону (аналогічні положення містяться також у частині 3 статті 343 Господарського кодексу України). Отже, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Отже, враховуючи, що днем зарахування платежу в сумі 35 000 грн. 00 коп. на користь позивача є саме 09.08.2021, правомірним є нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення сплати суми 35 000 грн. 00 коп. в період з 08.06.2021 по 08.08.2021, які за власним розрахунком суду становлять:

- пеня в період з 08.06.2021 по 08.08.2021 за прострочення сплати 35 000 грн. 00 коп. складає 908 грн. 08 коп.;

- інфляційні втрати в період з 08.06.2021 по 08.08.2021 за прострочення сплати 35 000 грн. 00 коп. складають 105 грн. 07 коп.;

- 3% річних в період з 08.06.2021 по 08.08.2021 за прострочення сплати 35 000 грн. 00 коп. складають 178 грн. 36 коп.

При цьому, суд відзначає, що з матеріалів справи вбачається, та підтверджується позивачем та відповідачем-1 у їх заявах по суті справи, що за прострочення сплати частини страхового відшкодування в сумі 35 000 грн. 00 коп. ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "Аска" було сплачено на користь позивача пеню в сумі 863 грн. 01 коп., що вбачається з платіжного доручення № 7101 від 24.09.2021.

Таким чином, правомірними є вимоги позивача щодо стягнення пені в залишковій сумі 45 грн. 07 коп. (908,08 грн. (розрахована судом) - 863,01 грн. (фактично сплачена)).

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 45 грн. 07 коп., інфляційних втрат в сумі 105 грн. 07 коп. та 3 % річних в сумі 178 грн. 36 коп. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог позивача до Приватного підприємства "Транс Логістик" щодо стягненя 7 477 грн. 25 коп. - розміру втрати товарної вартості та 1 000 грн. 00 коп. - франшизи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У зв`язку із настанням ДТП, в якій винним є ОСОБА_2 (працівник ПП "Транс Логістик), причинно-наслідковий зв`язок між ДТП та пошкодженням автомобіля Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 є очевидний та беззаперечний, а позивачу завданий матеріальний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з частинами 2 та 5 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з умовами пункту 32.7 статті 32 та умовами пункту 36.6 статті 36 Закону, страховик не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, а особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Згідно зі статтею 29 і пунктом 32.7 статті 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

За змістом пунктів 1.6., 8.1. та 8.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 (далі - Методика) відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Згідно з пунктом 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

За змістом наведених положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, зумовлене передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів і агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів у зв`язку з ДТП і подальшим ремонтом. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є наслідком проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу.

Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до реальних збитків.

Відповідно до підпункту 8.6.1. пункту 8.6. Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкоджених: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації усіх типів КТЗ.

Підпунктом 8.6.2 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема, в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт "е").

Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

При цьому, оскільки у Звіті про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 27С/01/21 від 13.02.2021 не було визначено розмір втрати товарної вартості транспортного засобу Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, оскільки такі витрати не підлягали сплаті ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія Аска", суд вважає за доцільне використати дані щодо розміру таких втрат, що були визначені у висновку експерта № 3003/21/21 від 16.03.2021, а саме: 7 477 грн. 25 коп.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 7 477 грн. 25 коп. розміру втрати товарної вартості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з пунктом 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно з інформацією з полісу ОСЦПВ № АР4198436, яким на день ДТП був забезпечений автомобіль Intercargo Truck, реєстраційний номер НОМЕР_2 ліміт за шкоду, заподіяну майну становить 130 000 грн. 00 коп., а розмір франшизи становить 1 000 грн. 00 коп.

Таким чином, ПП "Транс Логістик", як власник джерела підвищеної небезпеки, та особа з якою заподіювач шкоди - ОСОБА_2 , перебував у трудових відносинах та спричинив шкоду під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків, повинен відшкодувати матеріальну шкоду, спричинену позивачу, що складається з суми розміру втрати товарної вартості, згідно висновку експерта № 3003/21/21 від 16.03.2021, та розміру франщизи, встановленої полісом ОСЦПВ № АР4198436 в сумі 1 000 грн. 00 коп.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 1 000 грн. 00 коп. франшизи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Оскільки спір виник з вини обох відповідачів у рівній частині, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів, виходячи з його розподілу у рівній частині (по 1 135 грн. 00 коп. на кожного з відповідачів), але пропорційно розміру задоволених позовних вимог щодо кожного з відповідачів; стягненню з відповідача-1 підлягає частина судового збору в сумі 5 грн. 16 коп.; з відповідача-2 - в сумі 1 135 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСМ-Трейд" до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія Аска" та до Приватного підприємства "Транс Логістик" про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 80 664 грн. 72 коп. - задовольнити частково.

Позовні вимоги до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія Аска" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія Аска" (69005, м. Запоріжжя, вулиця Перемоги, будинок 97-А; ідентифікаційний код 13490997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСМ-Трейд" (87532, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Артема, будинок 43; ідентифікаційний код 35840937) 45 грн. 07 коп. - пені, 105 грн. 07 коп. інфляційних втрат, 178 грн. 36 коп. 3% річних та 5 грн. 16 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія Аска" відмовити.

Позовні вимоги до Приватного підприємства "Транс Логістик" задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Транс Логістик" (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вулиця Теплична, 27-С; ідентифікаційний код 34307753) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСМ-Трейд" (87532, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Артема, будинок 43; ідентифікаційний код 35840937) 7 477 грн. 25 коп. - розміру втрати товарної вартості, 1 000 грн. 00 коп. - франшизи та 1 135 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 09.05.2022.

Суддя Ю.В. Фещенко