Рішення

від 25.04.2022 по справі 917/1590/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2022 Справа № 917/1590/15

Господарський суд Полтавської області у складі у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Отюговій О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом 1. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

2. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ;

3. ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ;

4. ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 ;

5. ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 , МСП НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЖЖ") вул. Гоголя, 84, м. Миргород, Полтавська область,37600

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Державний реєстратор реєстраційної служби Миргородського МУЮ (вул. Я.Усика, 15, м. Миргород, Полтавська обл., 37600);

2) ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 );

3) ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 );

4) ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 );

5) ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 );

6) ОСОБА_10 ( АДРЕСА_6 ).

про 1) визнання недійсним статуту ТОВ "ПАЖЖ" (код ЄДРПОУ 13941164), затвердженого установчими зборами ТОВ "ПАЖЖ" 30 листопада 2014 року;

2) скасування реєстрації ТОВ "ПАЖЖ" (реєстраційну дію у ЄДР № 15871450000001369)

3) скасування припинення правопопередника відповідача (КП МП "Мрія" - код ЄДРПОУ 13941164), здійснене державним реєстратором 05 грудня 2014 року за реєстраційним номером у ЄДР - 15871120013000462,

Встановив:

В провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/1590/15 за позовом ОСОБА_1 ; 2. ОСОБА_2 ; 3. ОСОБА_3 ;4. ОСОБА_4 ; 5. ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЖЖ") про 1) визнання недійсним статуту ТОВ "ПАЖЖ" (код ЄДРПОУ 13941164), затвердженого установчими зборами ТОВ "ПАЖЖ" 30 листопада 2014 року;2) скасування реєстрації ТОВ "ПАЖЖ" (реєстраційну дію у ЄДР № 15871450000001369); 3) скасування припинення правопопередника відповідача (КП МП "Мрія" - код ЄДРПОУ 13941164), здійснене державним реєстратором 05 грудня 2014 року за реєстраційним номером у ЄДР - 15871120013000462.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначали, що були учасниками КП «МП Мрія», проте рішенням загальних зборів КП «МП Мрія» їх було виключено з числа учасників. Господарським судом Полтавської області було прийнято рішення від 05 лютого 2015 року у справі № 917/2292/14, про визнання недійсним 2-го рішення загальних зборів КП «МП Мрія» (від 30.05.14р.) - в частині виключення позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з числа учасників КП «МП Мрія». Дане рішення вступило в законну силу 12 травня 2015 року (після апеляційного перегляду). 29 квітня 2015 року Господарським судом Полтавської області було прийнято рішення у справі № 917/333/15, про визнання недійсним 2-го рішення загальних зборів КП «МП Мрія» (від 30.05.14р.) - в частині виключення інших трьох позивачів (Краївської, Шелюг, Канісевої) з числа учасників КП «МП Мрія».

На думку позивачів, відповідно до положень ЗУ «Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державний реєстратор, не пізніше 2-х діб після отримання рішення суду був повинен скасувати всі реєстраційні дії, які були здійснені ним після рішення зборів, визнаного судом недійсним, що не було зроблено оскільки неможливо скасувати дії по особі, яка припинена.

Як вказували позивачі у позові, припинення правопопередника відповідача (КП «МП Мрія») та реєстрація Відповідача (правонаступника - ТОВ «ПАЖЖ» (внаслідок перетворення)), є тими перешкодами виконанню рішень у вищезазначених справах, які неможливо усунути. За таких обставин, оскільки вказані обставини, які перешкоджають виконанню рішень суду не можна усунути іншим шляхом, тому припинення правопопередника Відповідача (КП «МП Мрія») та реєстрацію Відповідача ((ТОВ «ПАЖЖ») внаслідок перетворення) слід скасувати.

Крім того, порушення закону які неможливо виправити, допущені при перетворенні право попередника (КП «МП Мрія») у правонаступника (ТОВ «ПАЖЖ»), полягає у тому, що фактично незаконно припинено право участі позивачів, віднято право стати учасниками новоутвореного господарського товариства, що в цілому є невідповідним вимогам законодавства, зважаючи на підстави утворення ТОВ «ПАЖЖ» та причинний зв`язок утворення останнього з нівельованим законним правом позивачів на участь у прийняті рішень, як по правопопереднику (під час перетворення) так і по правонаступнику (відповідачу) в майбутньому.

Ухвалою суду від 04.02.2016 року суд зупинив провадження у справі № 917/1590/15 до вирішення справи № 917/1973/14 та набрання рішенням у справі № 917/1973/14 законної сили. Зобов`язав учасників судового процесу повідомити суд про результати розгляду справи № 917/1973/14 та надати суду докази набранням рішенням у цій справі законної сили.

Ухвалою суду від 10.09.2021 року поновлено провадження у даній справі, призначено підготовче судове засідання на 12.10.2021 на 11:00 год. Встановлено учасникам справи строк для подачі заяв, клопотань та доказів по суті спору до 01.10.2021 року. Зобов`язано учасників справи в строк до 01.10.2021 року повідомити суду інформацію про хід розгляду справи 917/1973/14. В зв`язку з переходом на нову редакцію Господарського процесуального кодексу України зобов`язано позивачів в строк до 01.10.2021 року у відповідності до вимог ч. 3 п.п.8,9,10 ст. 162 ГПК України письмово зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; надати суду підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також ухвалою суд викликав учасників справи у підготовче засідання.

Ухвалою від 12.10.2021 року суд відклав підготовче засідання на 11.11.2021 року на 11:00 год.

05.11.2021 року від позивачів №1 та №2 до суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 10.09.2021 року з додатками. В заяві позивачі повідомили суду наступне:

- у них збереглися лише копії доказів (доданих до позову), які представник позивачів отримував при ознайомленні з матеріалами інших судових справ, або реєстраційної справи відповідача, чи його правопопередників. Щодо наявності у відповідача оригіналів документів чи їх електронних копій позивачам не відомо;

- судові витрати у даній справі будуть становити лише витрати зі сплати судового збору;

- ними не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а судами відповідно не розглядалося таких позовів;

- щодо ходу розгляду справи №917/1973/14 постановою ВГСУ від 27.01.2016 року рішення попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.06.2016 року провадження у справі припинено, з підстав розгляду подібного позову, ідентичної позовної вимоги у справі №917/1713/15. У справі №917/1713/15 позовні вимоги задоволено рішення загальних зборів УП МП "Мрія" оформленого протоколом №33, щодо внесення відомостей у ЄДР про виключення позивачів з числа засновників КП МП "Мрія" - скасовано.

11.10.2021 року від позивачів № 1,2 надійшли роз`яснення деяких аспектів підстав позову (арк. справи 191, том 2).

05.11.2021 року від позивачів №1 та №2 до суду надійшли заперечення на заяву відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності ( арк. справи 36, том 3).

05.11.2021 року від позивачів №3,4,5 до суду надійшла заява, в якій позивачі просять суд розгляд справи проводити без їхньої участі, позов і клопотання інших позивачів підтримують та просять суд їх задовольнити.

У відзиві на позов ( арк. справи 133-137, том 2) відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що спірний статут ТОВ «ПАЖЖ» був прийняти на підставі Статуту МП МРІЯ, установчого договору та рішення загальних зборів від 2003 року, які станом на 2021 рік є дійсними.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.11.2021 року підтримав заяву ТОВ "Пермус" про зупинення провадження у справі №917/1590/15 до остаточного розгляду справи №917/2171/15 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Пермус" (правонаступник ТОВ "ПАЖЖ", правонаступник МП "МРІЯ") про визнання недійсним статуту МП "МРІЯ", скасування державної реєстрації статуту МП "МРІЯ" в редакції від 08.08.2003 року.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні 11.11.2021 року суд відмовив у зупиненні провадження.

Ухвалою суду від 11.11.2021 р закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.12.2021 року на 09:00 год.

Судове засідання, призначене на 13.12.2021 року, не відбулось в зв`язку з перебуванням судді Тимощенко О.М. на лікарняному.

Ухвалою від 21.12.2022 року судом призначено судове засідання при розгляді справи по суті на 01.02.2022 року на 10:30 год. та доручено Миргородському міськрайонному суду Полтавської області забезпечити проведення відеоконференції у справі №917/1590/15 (за клопотанням третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_10 )

Учасники справи повноважних представників у судове засідання 01.02.2022 року не направили, про місце, дату та час його проведення були повідомлені належним чином, а тому суд відклав судове засідання на 03.03.2022 року на 11:00 год. та доручив Миргородському міськрайонному суду Полтавської області (вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Полтавська обл., 37600) забезпечити проведення відеоконференції у справі №917/1590/15, розгляд якої відбудеться 03.03.2022 року на 11.00 год.

Ухвалою суду від 01.02.2022 року було відкладено розгляд справи по суті на 03.03.2022 року на 11 год. 00 хв.

01.03.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача 2 надійшло клопотання, відповідно до якого він просить перенести судове засідання на іншу дату у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану. Згідно відмітки, проставленої особою, відповідальною за приймання електронної кореспонденції у суді, дане клопотання не скріплене ЕЦП (не підписане). З огляду на що, суд ухвалив повернути позивачу представнику позивача 1 - Дашкеєву В. Г. клопотання про перенесення судового засідання (ухвала від 19.04.2022 року).

Учасники справи повноважних представників в судове засідання 03.03.2022 року не направили.

Ухвалою від 03.03.2022 року суд відклав розгляд справи на 26.04.2022 року, явка учасників справи судом обов`язковою не визнавалась.

При цьому, для надання можливості учасникам справи взяти участь (при бажанні такої участі) в судовому засіданні суд за власною ініціативою ухвалив доручити Миргородському міськрайонному суду Полтавської області (за місцезнаходженням учасників справи) забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі №917/2171/15, розгляд якої був призначений на 26.04.2022 року о 10.30 год. Також суд запропонував учасникам справи взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Учасники справи мали можливість при бажанні ознайомлюватися з матеріалами справи в підсистемі "Електронний суд".

Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 26.04.2022 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом справи, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.

Суд також забезпечував проведення судового засідання в режимі відеоконференції (ухвала від 01.03.2022), однак учасники справи не скористались такою можливістю.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

У рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Беручи до уваги те, що суд не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, відсутністю клопотань про відкладення розгляду справи, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

20.12.2000 р. була здійснена державна реєстрація Малого підприємства «Мрія», ідентифікаційний код юридичної особи 13941164, яке за організаційно-правовою формою було колективним підприємством та мало місцезнаходження: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, б.84, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (том 1 а.с. 42-47).

30 травня 2014 року відбулися загальні збори засновників КП "МП "Мрія", на яких було прийняте рішення про виключення з числа засновників підприємства ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (позивачі) та про виплату їм протягом 2014 року коштів у розмірі 500 грн кожній.

Суд встановив, що позивачами було подано відповідні позови про визнання вказаного рішення недійсним.

Так, судовими рішеннями у справах № 917/333/15 (30-33, том 1) та № 917/2292/14 (арк. справи 113-117, 148-152, том 1) було визнано недійсним друге рішення, ухвалене 30.05.2014 загальними зборами КП "МП "Мрія", оформлене протоколом № 32 цього ж дня, відносно виключення зі складу учасників Колективного підприємства "Мале підприємство "Мрія" ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (рішення по справі №917/333/15) та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (рішення по справі № 917/2292/14).

Зборами засновників КП "МП "Мрія" 22 вересня 2014 року прийняте рішення, оформлене протоколом №35, про припинення КП "МП "Мрія" шляхом реорганізації (перетворення) в товариство з обмеженою відповідальністю (протокол №35 від 22.09.2014).

Зборами засновників КП "МП "Мрія" 30 листопада 2014 року прийняте рішення, оформлене протоколом №37, про реорганізацію КП "МП "Мрія" в товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЖЖ" та затверджений передавальний акт (баланс) від 30.11.2014.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЖЖ" є правонаступником КП "МП "Мрія" та має той же ідентифікаційний код.

Зборами засновників ТОВ "ПАЖЖ" 2 березня 2015 року прийняте рішення, оформлене протоколом №7, про реорганізацію ТОВ "ПАЖЖ" шляхом його злиття з Приватним підприємством "Таліон" та про утворення внаслідок злиття нового Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус", про передачу якому від ТОВ "ПАЖЖ" майна складений передавальний акт від 10.08.2015.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Пермус" є правонаступником ТОВ "ПАЖЖ" та ПП "Таліон", які припинилися як юридичні особи внаслідок реорганізації у формі злиття.

Вищенаведене також встановлено судовими рішеннями у справі № 917/342/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулись до господарського суду з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 про стягнення з відповідачів солідарно: на користь ОСОБА_2 123875,00 грн, на користь ОСОБА_1 123875,00 грн, на користь ОСОБА_5 247750,00 грн, на користь ОСОБА_3 247750,00 грн, на користь ОСОБА_4 247750,00 грн. заподіяної шкоди у зазначених розмірах через невиплату вартості майна, пропорційної їх участі в статутному фонді Колективного підприємства "МП "Мрія".

Також у рішенні суду у справі № 917/342/17 встановлено, що на момент складання передавального акта від 30.11.2014р. були відсутні та не набрали законної сили рішення господарського суду Полтавської області по справі № 917/333/15 від 29.04.2015р. та по справі № 917/2292/14 від 13.10.2015р. про визнання недійсним 2-го рішення загальних зборів КП "МП "Мрія" від 30.05.2014р. в частині виключення позивачів з числа засновників (учасників) цього підприємства (товариства).

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, припинення КП "МП "Мрія" здійснено шляхом реорганізації у формі перетворення на ТОВ "ПАЖЖ". Припинення ТОВ "ПАЖЖ" здійснено шляхом реорганізації у формі злиття з ПП "Таліон", у зв`язку з чим усі права та обов`язки зазначених юридичних осіб відповідно до вимог частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України перейшли до ТОВ "Пермус" як суб`єкта господарювання, утвореного внаслідок злиття.

Порядок ліквідації юридичної особи врегульований статтею 111 Цивільного кодексу України, на підставі частини 12 якої майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

При цьому частина 1 статті 104 Цивільного кодексу України розмежовує поняття ліквідації та реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) як форми припинення юридичної особи. На відміну від ліквідації, що не передбачає правонаступництва, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Зокрема, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми; у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи (ст. 108 Цивільного кодексу України). А в разі злиття суб`єктів господарювання усі майнові права та обов`язки кожного з них переходять до суб`єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення в регульований статтею 107 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями якої після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Предметом позову є визнання недійсним статуту ТОВ "ПАЖЖ" (арк. справи 183-194, том 1), затвердженого установчими зборами ТОВ "ПАЖЖ" 30 листопада 2014 року; скасування реєстрації ТОВ "ПАЖЖ" (реєстраційну дію у ЄДР № 15871450000001369), скасування припинення правопопередника відповідача (КП МП "Мрія" - код ЄДРПОУ 13941164), здійснене державним реєстратором 05 грудня 2014 року за реєстраційним номером у ЄДР - 15871120013000462.

Підставами для визнання акта, у тому числі статуту, недійсним є, зокрема, його невідповідність вимогам чинного законодавства.

Згідно з п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008, підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно з п. 5.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", під час розгляду справ про визнання недійсними установчих документів господарським судам слід виходити з того, що статут є локальним нормативним актом, а не правочином, тому до нього не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину.

Визнати недійсним статут юридичної особи повністю або в частині можливо у випадку його невідповідності вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (ч. 3 п. 5.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Положеннями частин першої, третьої статті 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні права обумовлені наявністю в особи прав на частку в статутному капіталі.

Як вказували позивачі у позові, припинення правопопередника відповідача (КП «МП Мрія») та реєстрація Відповідача (правонаступника - ТОВ «ПАЖЖ» (внаслідок перетворення)), є тими перешкодами виконанню рішень у справах про визнання недійсними рішень про виключення позивачів, які неможливо усунути. Оскільки вказані обставини не можна усунути іншим шляхом, то припинення правопопередника Відповідача (КП «МП Мрія») та реєстрацію Відповідача ((ТОВ «ПАЖЖ») внаслідок перетворення) слід скасувати. Крім того, порушення закону які неможливо виправити, допущені при перетворенні право попередника (КП «МП Мрія») у правонаступника (ТОВ «ПАЖЖ»), полягає у тому, що фактично незаконно припинено право участі позивачів, віднято право стати учасниками новоутвореного господарського товариства, що в цілому є невідповідним вимогам законодавства, зважаючи на підстави утворення ТОВ «ПАЖЖ» та причинний зв`язок утворення останнього з нівельованим законним правом позивачів на участь у прийняті рішень, як по правопопереднику (під час перетворення) так і по правонаступнику (відповідачу) в майбутньому.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Зміст статей 3, 15, 16 ЦК України свідчить, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Такі висновки, викладені також у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/7164/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17 (провадження N 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16 (провадження N 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц (провадження N 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі N 48/340 (провадження N 12-14звг19).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

При ухваленні рішень у справі № 917/342/17 суди відхилили доводів позивачів про втрату ними можливості для поновлення їх корпоративних прав у зв`язку з тим, що припинення КП "МП "Мрія" є тією перешкодою, яку неможливо усунути в контексті порушень прав позивачів, допущених відповідачами та ліквідатором при ухваленні рішення про ліквідацію і проведенні процедури ліквідації КП "МП "Мрія". Адже з встановлених судами обставин вбачається, що припинення КП "МП "Мрія" відбулось не шляхом ліквідації, а шляхом реорганізації, внаслідок якої відбувається передання усього майна, прав та обов`язків правонаступникам.

В матеріалах справи відсутні докази, що позивачі на момент звернення до суду та на даний час є учасниками правонаступників КП МПП "Мрія" - ТОВ «ПАЖЖ» чи ТОВ "Пермус", з такими вимогами позивачі не зверталися, на наявність таких доказів позивачі не посилалися.

Позивачами не доведено доказами неправомірності рішення зборів засновників КП "МП "Мрія" від 30.11.2014, оформленого протоколом № 37 про реорганізацію КП "МП "Мрія" в Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЖЖ".

Позовна вимога щодо скасування державної реєстрації припиненої юридичної особи (ТОВ «ПАЖЖ»), яка була створена у відповідному порядку та здійснювала свою діяльність певний час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, як і визнання недійсним статуту припиненої юридичної особи, не призведе до поновлення прав і законних інтересів осіб, які звернулися з таким позовом.

Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав, тоді як визнання недійсним статуту ТОВ "ПАЖЖ" та скасування реєстрації ТОВ "ПАЖЖ" (яке припинило свою діяльність), скасування припинення правопопередника відповідача (КП МП "Мрія) є неефективним способом захисту та жодним чином не відновлює права позивачів.

Згідно позиції ЄСПЛ у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. ( постанова ВП ВС від 22.10.2019 року у справі № 923/876/16).

У пункті 62 постанови від 22 жовтня 2019 року справі № 923/876/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ухвалюючи рішення про задоволення позову одного із учасників товариства, суди мають врахувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються (див. також постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, провадження № 12-77гс19). Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (висновок викладений у пункті 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Стосовно питання про застосування строків позовної давності, то суд зазначає, що позовна давність може застосовуватися виключно за заявою сторони та, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними (Постанова ВП ВС від 04.12.2018 по справі № 910/18560/16 (12-143гс18)).

Судові витрати у відповідності до положень ст. 129 ГПК України покладаються на позивачів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129,232-233,237-238 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України. Порядок та строки оскарження рішення встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено 06.05.2022 року

Суддя Тимощенко О.М.