Рішення

від 09.05.2022 по справі 925/912/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року м. Черкаси справа № 925/912/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем судового засідання Пастуховою О.С., за участю:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вишукане садівництво

до приватного підприємства Уманьрембуд 2

про стягнення 204 314,29 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вишукане садівництво» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Уманьрембуд 2» про стягнення 204 314,29 грн. за договором №17/10 від 01.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі і ухвалено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27.10.2022.

Ухвалою суду від 27.10.2022 підготовче засідання відкладено на 23.12.2021.

Ухвалою суду від 23.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.02.2022.

У судовому засіданні 02.02.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, судом оголошено перерву до 17.03.2022.

У судовому засіданні 17.03.2022 було оголошено перерву до 10.05.2022.

Ухвала суду від 17.03.2022 направлена на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві, однак повернута поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій просить позовні вимоги задовольнити.

09.05.2022 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.

01 червня 2019 року між Приватним підприємством «Уманьрембуд 2» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вишукане садівництво» (субпідрядник) було укладено договір підряду №17/10.

Згідно з п. 1.1 зазначеного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, субпідрядник зобов`язався виконати роботи по озелененню площі Соборності в м. Умань на об`єкті: Роботи, заходи з озеленення площі Соборності в м. Умань, Черкаської області, а підрядник - прийняти роботи та своєчасно здійснити їх оплату. Роботи по даному договору будуть проведені відповідно до додатку №1 до даного договору.

Згідно п. 1.2. договору найменування, обсяг та вартість робіт за цим договором визначаються додатками до даного договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.4.1. договору приймання-передача робіт, зазначених у договорі, здійснюється протягом 3 робочих днів з дня закінчення всіх робіт і завершується підписанням сторонами акту виконаних робіт.

Згідно п. 3.1. договору договірна ціна визначається згідно протоколу погодження договірної ціни (Додаток №2) та (Додаток №1), який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.1. договору підрядник сплачує вартість робіт, матеріалів в безготівковому порядку шляхом переказу підрядником грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника, визначений у цьому договорі, в наступному порядку і строки:

- аванс у розмірі 618 144 грн. 00 коп. з ПДВ від вартості робіт та матеріалів, що вказані в Додатку №1 до даного договору, що підлягає сплаті протягом 5 банківських днів після підписання даного договору;

- остаточний розрахунок у розмірі 829 741 грн. 98 коп. з ПДВ по додатку №1 до даного договору за виконані роботи проводяться протягом 5 банківських днів після підписання сторонами актів виконаних робіт.

На виконання умов договору підряду позивач виконав роботи вартістю 739 577 грн. 81 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року №1 на суму 507 083 грн. 41 коп. та за січень 2020 року №2 на суму 232 494 грн. 40 коп. форми № КБ-2в.

Зі сторони відповідача акти виконаних робіт підписано директором підприємства без будь-яких зауважень.

Відповідачем за вказаним договором було здійснено наступні оплати на користь позивача: на суму 306 103 грн. 01 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1088 від 16 серпня 2019 року, на суму 325 117 грн. 44 коп., що підтверджується копією платіжного доручення №28 від 21 червня 2019 року та на суму 193 901 грн. 77 коп., що підтверджується копією платіжного доручення №29 від 21 червня 2019 року.

Всього відповідачем сплачено за виконані позивачем роботи 825 122 грн. 22 грн.

Водночас згідно платіжного доручення №438 від 19 серпня 2019 року позивач повернув відповідачу 237 675 грн. 90 коп. частину невикористаного авансу.

Таким чином, відповідач фактично сплатив за виконані роботи згідно договору грошові кошти в розмірі 587 446 грн. 32 коп. В той час як позивачем виконано робіт на суму 739 577 грн. 81 коп.

Даний факт та доводи позивача відповідачем під час розгляду спору не було спростовано. Внаслідок чого станом на 01 березня 2020 року відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 152 131 грн. 49 коп.

Предметом позову до відповідача є майнова вимога про стягнення коштів. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на підставі договору підряду; невиконання відповідачем обов`язку оплатити виконані роботи; виникнення у позивача права вимагати сплатити заборгованість.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

В силу частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 ст. 174 ГК України передбачає можливість виникнення господарських зобов`язань з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

Порядок укладення господарських договорів врегульовано нормами цивільного права та господарського законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина друга статті 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України (в редакції чинній на час виникнення ня спірних правовідносин) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, остаточний розрахунок за виконані роботи субпідрядником проводяться протягом 5 банківських днів після підписання актів виконаних робіт.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що частково неоплаченими відповідачем залишилися роботи виконані по акту за січень 2020 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог п. 4.1.2. договору строк оплати виконаних підрядних робіт настав 07 лютого 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема такі як сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Згідно ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом частини 2 статті 20 Господарського кодексу кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі.

Суд враховує, що на момент звернення з позовом та розгляду справи відповідач доказів належного та повного виконання умов договору підряду у розумінні вимог статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України суду не подав, тому вимога про стягнення з відповідача боргу в розмірі 152 131 грн. 49 коп. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України спосіб захисту порушеного права.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Суд, проаналізувавши періоди та суми нарахування інфляційних втрат в сумі 17 577 грн. 36 коп. та 6 141 грн. 49 коп. 3% річних, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 ГК України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 2 ст. 20 ГК України передбачає право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 5.5. договору в разі порушення п. п. 4.1.1.- 4.1.2. цього договору, підрядник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного в строк грошового зобов`язання за кожен день прострочення платежу.

Так, з урахуванням вищенаведених умов договору позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 28 463 грн. 95 коп. пені.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову сплачений позивачем за подання позову судовий збір у сумі 3 064 грн. 72 коп. необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства «Уманьрембуд 2» (Черкаська область, м.Умань, вул. Грушевського, 43/1, код ЄДРПОУ 41041022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вишукане садівництво» (м. Київ, вул. Ярослава Гашека, 13, кв. 16, код ЄДРПОУ 38793768) 152 131 грн. 49 коп. основного боргу, 17 577 грн. 36 коп. інфляційних втрат, 6 141 грн. 49 коп. 3% річних, 28 463 грн. 95 коп. пені, 3 064 грн. 72 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.05.2022.

Суддя С.С. Боровик