Рішення

від 26.04.2022 по справі 140/2889/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2022 року ЛуцькСправа № 140/2889/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шопік М.М.,

за участю представника позивача Абакарова М.М.,

представників відповідача Демчука В.Г., Кучера Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2020 №0000840902, №0000850902, №0000860902.

Позовні вимоги мотивує тим, що працівниками Головного управління ДПC у Волинській області проведено фактичну перевірку місця зберігання пального за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт фактичної перевірки №03/181/09-05/ НОМЕР_1 від 02.10.2020, на підставі якого відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: №0000840902 від 23.10.2020, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 500 000, 00 гри. за порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", на підставі п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України (далі по тексту - "ПК України") та ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального"; №0000850902 від 23.10.2020, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 1 000 000,00 грн. за порушення пп.230.1.1 п.230.1 ст.230 ПК України та на підставі п.128-1.2 ст.128-1 ПК України; №0000860902 від 23.10.2020, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 429,40 грн. за порушення пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України та на підставі п.117.3 ст.117 ПК України.

Позивач не погоджується з прийнятим податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх протиправними. Вказує на те, що однією з основних умов для проведення фактичної перевірки є наявність підстав для її проведення. В наказі №1979 від 01.10.2020 "Про проведення фактичної перевірки", підставами для проведення перевірки зазначено пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, тобто вказані лише посилання на відповідні норми ПК України, що регулюють питання призначення перевірки, разом з тим відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки. Зокрема не зазначено та не доведено до відома позивача інформацію, яку контролюючий орган отримував у встановленому законодавством порядку, про можливі порушення вимог податкового чи іншого законодавства позивачем, про які йде мова у вказаних підпунктах ПК України та є підставою для призначення і проведення перевірки, не вказано коли та ким така інформація була надана.

Зазначає, що передбачені у пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України підстави для проведення фактичної перевірки пов`язані виключно з фактом отримання конкретної інформації про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства під час здійснення розрахункових (касових) операцій, наявності ліцензій/патентів в сфері виробництва та/або обігу підакцизних товарів. Однак, зі змісту оскаржуваного наказу неможливо встановити, що саме слугувало підставою для призначення такої перевірки.

Таким чином, контролюючий орган ініціював проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 без жодної визначеної законом умови, за відсутні законодавчо мотивованих підстав для проведення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зазначена обставина є самостійної, окремою, умовою визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Крім того, зазначення в акті перевірки факту продажу позивачем пального (дизельного) в кількості 22,6 л по ціні 19 грн. за 1 л на загальну суму 429,40 грн. є надуманими та безпідставними, а такі висновки ґрунтуються лише на припущеннях посадових осіб відповідача. Зазначає, що пальне використовується позивачем для власних цілей, зокрема, для здійснення основного виду підприємницької діяльності згідно КВЕД 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт.

Також, зауважує, що посадовими особами відповідача не лише не встановлювалося, що знаходиться у резервуарах, а навіть не було здійснено жодних спроб для визначення рідини, що знаходилась у резервуарах, при цьому навіть не вимірювалась кількість такої рідини. Такі навіть не мали при собі жодних вимірювальних пристроїв.

Позивач також, зазначає, що на момент перевірки були наявні копії договорів купівлі-продажу, договорів оренди транспортних засобів, товарно-транспортних накладних, актів здачі прийому-робіт, заявок на перевезення вантажу автомобільним транспортом які надавались інспекторам для перевірки, що підтверджують законне зберігання позивачем пального виключно для потреб власного споживання, а також про відсутність порушень останнім.

Крім того, зазначає що постановою Горохівського районного суду Волинської області від 28.12.2020 у справі № 155/1623/20 справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень. Тобто, суд встановив факт відсутності події та складу адміністративних правопорушень у діях позивача.

Відтак, в силу вимог статті 78 КАС України, Волинським окружним адміністративним судом повинно бути враховано відсутність події та складу адміністративних правопорушень у діях позивача, тим самим факт відсутності порушень чинного законодавства України.

Додатково позивач зазначає про порушення порядку оформлення акту перевірки, оскільки не було додано жодних додатків, що підтверджували б висновки, викладені в акті про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Враховуючи вищенаведене, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.10.2020 №0000840902, №0000850902, №0000860902 протиправними та просить їх скасувати.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 26.06.2020 року.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 19.04.2021 №1156/03-20-20 представник відповідача позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні з мотивів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки, яким встановлено порушення платником податку вимог податкового законодавства.

Так в обґрунтування свої позиції представник відповідача зазначила наступне.

Співробітниками управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Волинській області 01.10.2020 було проведено фактичну перевірку місця зберігання пального за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Перед початком перевірки ФОП ОСОБА_1 пред`явлено: направлення на проведення фактичної перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. В направленнях та наказі зазначено дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. В направленнях на перевірку також зазначено реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Наказ та направлення підписані керівником (його заступника) контролюючого органу та скріплені печаткою контролюючого органу.

За результатами перевірки складено акт перевірки за №03/181/09-05/ НОМЕР_1 від 02.10.2020, яким встановлено, що 01.10.2020 року близько 16 год. 30 хв. контрольно-розрахунковою операцією у місці зберігання пального за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , було придбано пальне (дизельне паливо) в кількості 22,6л. по ціні 19 грн. за 1л. на загальну суму 429,40 грн. При розрахунку даної контрольно-розрахункової операції ФОП ОСОБА_1 провів без застосування РРО та без видачі розрахункового документа встановленої форми. На час проведення перевірки та реалізації пального ФОП ОСОБА_1 , не зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального у контролюючому органі за місцем знаходженням відповідно до п.п.212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ №2755-VІ від 02.12.2010 року. Реалізоване пальне було придбане відповідно до видаткової накладної № PH - 0000167 від 31.07.2020 року паливо дизельне марка ДТ-Л-К5 код УКТЗЕД 2710104300 в кількості 6000л. /переведено до +150 С /густина 0,8343 літрів 5947,46/на загальну сум у з ПДВ 106920,00 грн. постачальником якого ТзОВ "Кетрін Оіл" код ЄДРПОУ 38339485, одержувач ОСОБА_1 , згідно договору №19071 від 19.07.2016 року. Відтак, оскільки контрольно-розрахункова операція, а саме реалізація ДП в кількості 22,6л. на загальну суму 429.40 грн. позивачем проведена, а ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі пальним на момент проведення перевірки підприємцем не надана, чим порушено ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями) - роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії.

Зазначає, що ФОП ОСОБА_1 придбав ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний номер 03020414202000022, термін дії з 23.01.2020 року до 23.01.2025 року, сплачено з 23.01.2020 року до 23.01.2021 року. За реалізацію пального при отриманні ліцензії на зберігання пального відповідно до ст. 15 Закону України від 19.12.1995р. №481/95 -ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями) у разі порушення якої до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 500000 гривень. Від ознайомлення, підписання та отримання другого примірника акту та протоколу про адміністративне правопорушення ФОП ОСОБА_1 відмовився, про що, відповідно до вимог ст. 86 ПК України, складено Акт відмови від підписання та отримання другого примірника акта перевірки від 01.10.2020 №55/03-20-09-02-14 та Акт відмови від підписання та отримання другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення.

Щодо відсутності права посадових осіб контролюючого органу на проведення фактичної перевірки представник відповідача зазначила, що у ГУ ДПС у Волинській області наявні підстави для її проведення які визначені в ПК України та зазначені у відповідному наказі.

Щодо ненадання доказів придбання пального, представник відповідача зазначила, що у ФОП ОСОБА_1 відсутня ліцензія на право торгівлі пальним, останній не використовує будь-яких касово-облікових засобів та, оскільки здійснює вказану діяльність незаконно, не видає будь-які підтверджуючі на здійснення операції продажу документи. А тому, співробітникам ГУ ДПС у Волинській області, під час здійснення контрольно-розрахункової операції, не було видано будь-яких підтверджуючих купівлю документів, а встановленням вказаного факту є безпосереднє зазначення про таку операцію в акті проведення фактичної перевірки, який являється офіційним документом.

Крім того, представник відповідача зазначає, що прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення, жодним чином не виключає підстав для її притягнення до відповідальності як суб`єкта господарювання шляхом застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Податковим кодексом України та Законом №481/95-ВР.

Також зазначає, що висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов`язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку та не звільняє від процесуального обов`язку офіційного з`ясування всіх обставин справи.

З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову повністю.

05.05.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача не погодився з доводами наведеними у відзиві, та зазначив що відповідачем не надано чітких пояснень та належних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021, в задоволені позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 29.12.2021 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021, скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.12.2021 судом акцентовано увагу на тому, що головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконним з процесуальних питань, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав. Питання дотримання відповідачем процедури призначення та проведення фактичної перевірки згідно із наказом від 01.10.2020 №1979 є істотними для правильного вирішення справи, а обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору й підлягають першочерговому дослідженню.

Ухвалою суду від 19.01.2022 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.03.2022 в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Волинській області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення, відмовлено.

Ухвалою суду від 21.04.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.04.2022.

В судовому засіданні 27.04.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні 27.04.2022 проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просили у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 10.11.2003, про що внесено запис №21810170000001071. Видом господарської діяльності позивача є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області.

З матеріалів справи вбачається, що у ФОП ОСОБА_1 наявна ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) з терміном дії з 23.01.2020 по 23.01.2025, та сплачено за період з 23.01.2020 по 23.01.2021 платіжним дорученням від 11.01.2021 №5011344SB сума 780 грн.

Також, судом встановлено, що ГУ ДПC у Волинській області на підставі пп. 20.1.10 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, пп. 52-2 п. 52 Підрозділу 10.Інші перехідні положення Податкового кодексу України видано наказ від 01.10.2020 №1979 "Про проведення фактичної перевірки" господарської одиниці: місце зберігання пального, на якій здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Працівниками ГУ ДПC у Волинській області на підставі наказу від 01.10.2020 №1979 та направлень від 01.10.2020 №448 та №449 проведено фактичну перевірку місця зберігання пального, на якій здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт фактичної перевірки №03/181/09-05/ НОМЕР_1 від 02.10.2020.

В ході перевірки встановлено, що 01.10.2020 близько 16:30 год. контрольно-розрахунковою операцією у місці зберігання пального за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою господарську діяльність ОСОБА_1 було придбане пальне (дизельне паливо) в кількості 22,6 л по ціні 19 грн. за 1 л на загальну суму 429, 40 грн. При розрахунку даної контрольно-розрахункової операції підприємець ОСОБА_1 провів без застосування РРО та без видачі розрахункового документа встановленої форми. На час проведення перевірки та реалізації пального СГД ОСОБА_1 не зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідно до пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України. Реалізоване пальне було придбане відповідно до податкової накладної №РН-0000167 від 31.07.2020 паливо дизельне марки ДТ-П-К5 сорт С код 4КТЗЕД 271018300 в кількості 6000 л./ приведено о + 15 градусів Цельсія / густина 0,8343 літрів 5947,46 / на загальну суму з ПДВ 106 920,00 грн., постачальником якого ТОВ "Кетрін Оіл", код ЄДРПОУ 38339485, одержувач ОСОБА_1 згідно договору №19071 від 19.07.2016.

Так як контрольно-розрахункова операція, а саме реалізація ДП в кількості 22,6 л по ціні 19 грн. за 1 л на загальну суму 429,40 грн. підприємцем проведена, а ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним на момент проведення перевірки не надана, чим порушено ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і оптового алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального". На території за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться 2 резервуари/блок- пункт автозаправний/ призначені для відпустки споживачеві бензину та інших нафтопродуктів / кількість резервуарів становить 8800 +/- 0,45% метрів кубічних кожен з паливно-розливною колонкою. В одному резервуарі знаходиться ДП в кількості 2 000 л, в іншому бензин марки А-92 в кількості 500 л, яке було вилучене протоколом про вилучення речей та документів б/н від 01.10.2020.

Таким чином, згідно висновків акту перевірки позивачем порушено:

- пп.212.3.4, п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року реалізація пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального за місцезнаходженням юридичної особи у контролюючому органі;

- п.9 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року №408"Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового" абз. 2 п. 22 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" пп.230.1.2, п.230.1 ст.230 ПК України;

- ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями) - роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії.

Від підписання акта перевірки та отримання другого примірника ФОП ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується актом відмови від ознайомлення, підписання та отримання другого примірника акта перевірки від 01.10.2020 №55/03-20-09-02-14.

Також, позивач відмовився від ознайомлення, підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення від 01.10.2020 №000104-32, про що свідчить акт від 01.10.2020 №54/03-20-09-02-14.

На підставі акту перевірки №03/181/09-05/ НОМЕР_1 від 02.10.2020 ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові-повідомлення рішення, а саме:

- №0000840902 від 23.10.2020, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 500 000,00 гри. за порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", на підставі п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України (далі по тексту - "ПК України") та ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального";

- №0000850902 від 23.10.2020, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 1 000 000,00 грн. за порушення пп.230.1.1 п.230.1 ст.230 ПК України та на підставі п.128-1.2 ст.128-1 ПК України;

- №0000860902 від 23.10.2020, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 429,40 грн. за порушення пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України та на підставі п.117.3 ст.117 ПК України.

ФОП ОСОБА_1 не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх в адміністративному порядку, шляхом подання скарги до ДПС України.

За результатами розгляду скарги, рішенням ДПС України від 17.02.2021 №3778/6/99-00-06-03-02-06 податкові-повідомлення рішення від 23.10.2020 №0000840902, №0000850902 та № 0000860902 - залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 23.10.2020 №0000840902, №0000850902 та №0000860902 позивач оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем як суб`єктом владних повноважень, а тому при вирішенні даного спору воно перевірялись судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), зокрема, чи прийняте рішення на підставі повноважень, у порядку та в спосіб, визначених чинним законодавством України.

Відповідно до підпунктів 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано ст.80 ПК України, відповідно до підпункту 80.2.5 п.80.2 якої, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється відповідно до ст.81 ПК України.

Умовою допуску посадової особи контролюючого органу до проведення фактичних перевірок за наявності підстав для її проведення, відповідно до абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України, є пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, такого документу, як копія наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, у наказі про проведення фактичної перевірки обов`язково мають зазначатись підстави для проведення перевірки.

Досліджуючи наказ ГУ ДПС у Волинській області №1979 від 01.10.2020 "Про проведення фактичної перевірки", судом встановлено, що такий видано на підставі пп.20.1.10, 20.1.11 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80, п.80.8 ст.80, пп.52-2 п.52 Підрозділу 10. Інші перехідні положення Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, з метою перевірки дотримання чинного законодавства щодо обігу підакцизних товарів, для проведення фактичної перевірки господарської одиниці: місце зберігання пального, на якій здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Перевірку провести протягом 10 діб, починаючи з серпня 2020 року. Період діяльності що перевіряється згідно статті 102 ПК України.

Дослідивши зміст наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку, судом встановлено, що правовою підставою для проведення перевірки є підпункт 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, тобто наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Суд погоджується з твердженням позивача щодо відсутності у контролюючого органу підстав для призначення та проведення перевірки, з огляду на наступне.

Підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає дві підстави для проведення фактичної перевірки:

отримання інформації про порушення законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Щодо першої підстави, тобто коли підставою для проведення фактичної перевірки є отримання інформації в установленому законодавством порядку про порушення підприємцем вимог законодавства в частині виробництва або обігу підакцизних товарів, суд зазначає, що у наказі ГУ ДПС у Волинській області №1979 від 01.10.2020 "Про проведення фактичної перевірки" не деталізується, яку саме інформацію було отримано, від кого та як вона стосується ФОП ОСОБА_1 .

В якості підтвердження існування підстав для проведення фактичної перевірки позивача ГУ ДПС у Волинській області долучена доповідна записка начальника управління контролю за підакцизними товарами Єлової Н. від 01.10.2020 №903/03-20-09-05-08.

Однак, в цій доповідній записці, як і в спірному наказі не вказано, яка інформація була отримана відповідачем щодо порушень з боку позивача, коли та ким така інформація надана, а також відповідачем не надано взагалі жодного доказу отримання такої інформації/звернення.

При цьому, суд зазначає, що передбачені у пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України підстави для проведення фактичної перевірки пов`язані виключно із фактом отримання конкретної інформації про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства в сфері виробництва та/або обігу підакцизних товарів.

Отже, оскільки у наказі відповідача від 01.10.2020 №1979 не вказано, яка інформація була отримана щодо будь-яких порушень з боку Позивача, коли та ким така інформація надана, а також не надано взагалі жодного доказу отримання такої інформації/звернення, то знову ж таки відсутні будь-які законні підстави для призначення фактичної перевірки, визначених у пп.80.2.5 ПК України.

Водночас, твердження відповідача про те, що згідно пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України достатньою самостійною підставою для проведення фактичної перевірки є здійснення відповідачем функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів, суд вважає помилковими, оскільки таке тлумачення цієї норми повністю нівелює необхідність існування інших передбачених у п.80.2 ст.80 ПК України підстав для проведення фактичних перевірок дотримання вимог законодавства в цій сфері, адже такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі.

Виходячи з викладеного, суд погоджується з доводами позивача про відсутність у наказі ГУ ДПС у Волинській області від 01.10.2020 №1979, визначених у п.80.2 ст.80 ПК України підстав для проведення фактичної перевірки.

Відтак, вказані вище обставини свідчать про те, що підстав для складання ГУ ДПС у Волинській області наказу від 01.10.2020 №1979 про призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України не було.

Крім того, щодо самої процедури проведення перевірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначено порядок проведення фактичної перевірки, а саме:

- фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1);

- фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2);

- допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5);

- фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (пункт 80.7);

- порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 80.10).

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов, як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Суд звертає увагу, що у виданих ГУ ДПС у Волинській області 01.10.2020 направленнях посадових осіб на проведення фактичної перевірки №448 та №449, які наявні в матеріалах справи, відсутній підпис позивача чи його представника про ознайомлення з відповідними документами.

При цьому, судом встановлено, що акт про відмову від підпису у направленнях на перевірку, який, в свою чергу, є законною підставою для початку проведення такої перевірки, податковим органом не складався.

Отже, враховуючи специфіку розглядуваних спірних правовідносин, а також беручи до уваги не складання податковим органом акту про відмову від підпису у направленнях на перевірку, на непредставлення яких позивач стверджує в ході розгляду спору, суд приходить до висновку про недоведеність податковим органом виконання ним вимог п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України щодо вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення перевірки копії наказу про призначення перевірки, а також вимог п.81.1 ст.81 цього Кодексу щодо пред`явлення ФОП ОСОБА_1 направлень на проведення перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Верховний Суд у постанові від 04.09.2020 у справі №821/1274/18 дотримується аналогічного висновку та вказує "що у контролюючого органу наявний законодавчо встановлений обов`язок щодо ознайомлення платника податків, його уповноваженої особи, або особи, яка фактично проводить розрахункові операції, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення до її початку, як підстава для її початку проведення, проте, не доведення відповідачем в ході розгляду справи виконання даного обов`язку шляхом надання належних та допустимих доказів, обґрунтовано дало підставу судам попередніх інстанцій вважати, що спірна перевірка фактично не була проведена. Посилання контролюючого органу на те, що до початку проведення перевірки було здійснено контрольну розрахункову операцію (придбано товар у продавця позивача), що, на думку контролюючого органу, свідчить про початок фактичної перевірки та допуску до її проведення, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на те, що проведення контрольної розрахункової операції не є обставиною з якою норми Податкового кодексу України пов`язують фактичний допуск до перевірки".

Крім того, у вищезазначеній постанові Верховний Суд також зазначає:

"...75. Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства".

Відтак, при проведенні перевірки та за умови невручення платнику копії наказу та непред`явлення направлення на перевірку, посадові особи контролюючого органу діяли не на підставі, не у межах повноважень і не у спосіб, що визначені чинним законодавством України та судовою практикою, а відтак, складені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В аспекті викладеного Суд звертає увагу, що у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду відступила від висновків, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа №804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа №826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа №820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа №820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа №815/4392/15) тощо у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки.

У цій постанові Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава). Оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Таким чином, головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.

Щодо порушення порядку оформлення акту перевірки, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.86.5 ст.86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (за наявності).

Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складання реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджений наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015 (далі по тексту - Наказ №727),

Наказом №727 передбачено обов`язкове долучення до акту перевірки документів, що використовувались контролюючим органом під час проведення перевірки.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Наказу №727, залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать, зокрема:

акт відмови керівника платника податків або уповноваженої ним особи поставити свій підпис у посвідченні/направленні на право проведення перевірки;

акт відмови в допуску до проведення перевірки посадових осіб контролюючого органу;

акт відмови керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання (отримання) акта, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або надання письмових пояснень платником податків;

запити, надані (надіслані) посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) щодо надання окремих документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки;

акт про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації;

інші матеріали, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

оригінали або завірені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у разі їх отримання тощо.

Усі додатки, які складені під час перевірки та містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та про опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими особами контролюючого органу, які здійснили перевірку, та платником податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) та додаються до двох примірників акта (довідки) документальної перевірки та є його (її) невід`ємною частиною.

Проте, до акту перевірки №03/181/09-05/2866922232 від 02.10.2020 не було додано жодних додатків, що підтверджували б висновки, викладені в акті, що знову ж таки свідчить про порушення посадовими особами відповідача податкового законодавства, зокрема порядку проведення фактичних перевірок.

Крім цього, відповідно до п.86.5 ст.86 ПК України, у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Однак, як встановлено судом, жодних офіційних документів від відповідача, окрім податкових повідомлень-рішень від 23.10.2020 №0000840902, №0000850902, №0000860902, на адресу позивача не надходило.

Отже, провівши фактичну перевірку без дотримання умови щодо вручення позивачу направлень на перевірку, передбачених п.81.1 ст.81 ПК України, провівши фактичну перевірку на підставі незаконного наказу ГУ ДПС у Волинській області від 01.10.2020 №1979, та без наявності законних підстав, передбачених пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, для складання Головним управлінням ДПС у Волинській області відповідного наказу про перевірку, контролюючий орган порушив установлений законом порядок проведення фактичної перевірки, а тому складені акти про наявність діях позивача порушень та податкові повідомлення-рішення відносно останнього, є незаконними і підлягають скасуванню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняті ГУ ДПС у Волинській області податкові повідомлення-рішення від 23.10.2020 №0000840902, №0000850902, №0000860902 є протиправними, оскільки недотримання процедури проведення фактичної перевірки слугує самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь позивача слід присудити судовий збір в сумі 11 350 гривень 00 копійок.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 264 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 23.10.2020 №0000840902, від 23.10.2020 №0000850902, від 23.10.2020 №0000860902.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 350 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області, адреса: 43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, будинок 4, код ЄДРПОУ 43143484.

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст судового рішення складено 09 травня 2022 року.