Рішення

від 29.04.2022 по справі 340/1544/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2022 року м. Кропивницький справа №340/1544/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, ЄДРПОУ - 40108709) Кіровоградська обласна профспілкова організація атестованих працівників органів внутрішніх справ України (вул. Вокзальна, 58, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ - 35652865)провизнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 21 січня 2022 року № 79 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області" в частині накладення на заступника начальника відділення поліції № 3 (м. Бобринець) - начальника слідчого відділення Кропивницького районного управління поліції Головного управління Нацональної поліції в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 28 січня 2022 року № 47 о/с "По особовому складу" в частині звільнення із служби в поліції заступника начальника відділення поліції № 3 (м. Бобринець) - начальника слідчого відділення Кропивницького районного управління поліції Головного управління Нацональної поліції в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_1 ;

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді заступника начальника відділення поліції № 3 (м. Бобринець) - начальника слідчого відділення Кропивницького районного управління поліції Головного управління Нацональної поліції в Кіровоградській області;

- стягнути з Головного управління Нацональної поліції в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 40108709, юридична адреса: 25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу.

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтовуючи заявлені у позові вимоги позивача вказав на протиправності оскаржуваних наказів з підстав їх невідповідності критеріям правомірності, закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Також представник позивача наголосив на відсутності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, що свідчить про безпідставність і необґрунтованість застосування до нього найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Позивач вважає, що рішення про його звільнення є необ`єктивним, упередженим, таким, що суперечить нормам дисциплінарного статуту і нормам чинного законодавства.

Представник Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області не погоджуючись з позовом надав суду заперечення на позов, в яких зазначав про те, що позов не визнає в повному обсязі, в задоволенні позову просить відмовити з підстав, викладених у відзиві. Відповідач вказував на те, що підставою для прийняття спірних наказів стали висновки службового розслідування. Тому, вважає звільнення Позивача правомірним та таким, що здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представником позивача подано відповідь на відзив.

Представником відповідача подано до суду заперечення.

Третя особа правом надання пояснень по суті заявлених позовних вимог не скористалася.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою суду від 28.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

11.04.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому позивач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.109).

Разом з відзивом до суду подано клопотання про розгляд даної адміністративної справи у спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 13.04.2022 року клопотання представника відповідача про розгляд справи №340/1544/22 в спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення.

20.04.2022 року позивачем подано відповідь на відзив.

27.04.2022 року представником відповідача подано до суду заперечення.

Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 у період з 09.08.2010 до 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України та з 07.11.2015 по 28.01.2022 року проходив службу в національній поліції України.

29.01.2021 року був призначений на посаду заступника начальника відділення поліції № З (м. Бобринець) - начальника слідчого відділення Кропивницького районного управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області. За час проходження служби присвоєно спеціальне звання капітан поліції.

19.11.2021 до ГУНП в Кіровоградській області надійшла інформація про те, що під час проведення працівниками третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Миколаєві, досудового розслідування у кримінальному провадженні, за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди від мешканця с.Червона Слобода, Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , того ж дня затримано у порядку статті 208 КПК України заступника начальника відділення поліції №3 (м.Бобринець) - начальника слідчого відділення Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_1 та повідомлено про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України у кримінальному провадженні №62021150030000061 розпочатому 13.11.2021.

Наказом ГУНП в Кіровоградській області від 19.11.2021 року №1721 «Про призначення службового розслідування» призначено проведення службового розслідування та сформовано дисциплінарну комісію.

Наказом ГУНП в Кіровоградській області від 19.11.2021 року №521 о/с, на період проведення службового розслідування позивача відсторонено від виконання службових обов`язків.

Службовим розслідуванням встановлено, що 09.11.2019 року до Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області надійшла заява гр. ОСОБА_3 , про те, що в період часу із 17.00 08.11.2019 до 16.30 09.11.2019 невідома особа проникла до житлового будинку, звідки таємно викрала особисті речі, чим завдала майнової шкоди на суму близько 25000 грн. Того ж дня, за вказаним фактом слідчим відділенням Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019120110000410 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

26.02.2021 року процесуальним прокурором визначено підслідність у кримінальному провадженні за слідчим відділенням відділення поліції №З (м. Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області. 17.03.2021 матеріали кримінального провадження надійшли з прокуратури та ОСОБА_1 призначено групу слідчих в складі: Іншакової В.О. (старший слідчий), слідчих слідчого відділення Яловенка Є.С., Жуковського Д.К. та Голубенка Б.В.

За результатами проведення слідчих (розшукових) дій було встановлено, що до вчинення вказаного вище кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_2 . Останній добровільно виніс частину викрадених речей.

Окрім того, відповідно до інформації зазначеної в ухвалі слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 20.11.2021, також зазначено, що до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України у кримінальному провадженні №12019120110000410 розпочатому 09.11.2019, може бути причетний ОСОБА_2 .

У подальшому ОСОБА_1 повідомив слідчій Іншаковій В. О. про необхідність підготовки проекту повідомлення про підозру ОСОБА_2 , виклику останнього до підрозділу поліції, а також поновлення характеризуючих даних, що вона і виконувала.

Опитана ОСОБА_4 вказала, що 17.11.2021 до її службового кабінету прийшов ОСОБА_2 . Під час спілкування уточнила у нього анкетні дані, необхідні для повідомлення про підозру, а також хронологію вчиненої ним крадіжки. Також вказала, що у зв`язку з перебуванням процесуального прокурора із службовою необхідністю за межами м.Бобринець, тому погодження повідомлення про підозру відкладено на 18.11.2021. Про вказане вона повідомила ОСОБА_1 та поінформувала ОСОБА_2 про явку до неї наступного дня.

Крім того, ОСОБА_4 у своєму поясненні вказала, що 18.11.2021 у вечірній час доби у приміщенні СВ відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області побачила ОСОБА_2 , якого не викликала.

Про що саме та яким чином ОСОБА_2 спілкувався з начальником слідчого відділення ОСОБА_1 ОСОБА_4 невідомо. Особисто ОСОБА_4 підозрюваний ОСОБА_2 нічого не говорив про суть їхніх розмов та будь-якими іншими пропозиціями до неї не звертався. Також зазначила, що особисто нею 17.11.2021 було повідомлено ОСОБА_2 що йому буде повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Водночас, службовим розслідування встановлено, що ОСОБА_1 надав усне дорученням старшому оперуповноваженому СКП відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області капітану поліції Кривошеї Є.І., на доставлення 10.11.2021 ОСОБА_2 до приміщення СВ, а саме до ОСОБА_1 .

Близько 11.00 11.11.2021 ОСОБА_5 доправив ОСОБА_2 до слідчого відділення поліції № 3 (м. Бобринець).

Опитаний старший оперуповноважений СКП Кривошея Є.І. у своєму поясненні частково підтвердив викладений перебіг подій та повідомив, що дійсно близько 11.00 11.11.2021 року підвіз ОСОБА_2 до слідчого у зв`язку із тим, що останній не мав змоги самотужки прибути до приміщення відділення поліції № З (м. Бобринець). Також вказав, що йому не відомо що відбувалось далі, оскільки присутнім під час отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди не був.

Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 19.11.2021 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України також встановлено, що близько 11.15 11.11.2021, перебуваючи у своєму службовому кабінеті ОСОБА_1 , будучи службовою особою, всупереч інтересам служби, діючи умисно, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів з метою особистого збагачення повідомив ОСОБА_2 про необхідність вирішення питання щодо направлення до суду або закриття кримінального провадження № 12019120110000410, звернувши увагу ОСОБА_2 на тому, що йому загрожує покарання у вигляді реального позбавлення волі, оскільки він перебуває на іспитовому строку як звільнений від відбування покарання з випробуванням, та написав на аркуші паперу ОСОБА_2 текст « 1000», тим самим здійснивши вимогу щодо надання йому ( ОСОБА_1 ) без законних на те підстав неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в розмірі 1000 (тисячі) доларів СІМА, надавши час для передачі неправомірної вигоди до вечора 11.11.2021.

В свою чергу ОСОБА_2 розуміючи, що у випадку ненадання ним неправомірної вигоди ОСОБА_1 йому буде повідомлено про підозру, з метою запобігання можливому настанню негативних наслідків правам і законним інтересам у вигляді можливого притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. З ст. 185 КК України вимушений був погодитися на вказану незаконну пропозицію ОСОБА_1 .

Також, відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 19.11.2022, близько 17.00 11.11.2021, близько 13.00 та 15.00 12.11.2021, з номеру телефона НОМЕР_2 здійснював телефонні дзвінки ОСОБА_2 з метою з`ясування питання щодо збору останнім суми неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів.

В свою чергу ОСОБА_2 , розуміючи неправомірність дій ОСОБА_1 , з метою захисту своїх прав та інтересів, 13.11.2021 звернувся до правоохоронних органів із письмовою заявою про те, що останній вимагає від нього неправомірну вигоду за непритягнення його до кримінальної відповідальності, неповідомлення про підозру у вчиненні вказаного вище злочину та у подальшому вчинення дій щодо закриття кримінального провадження № 12019120110000410, передбаченого ч. З ст. 185 КК України.

13.11.2021 працівниками третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві за вказаними фактами було внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021150030000061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Під час проведення службового розслідування було встановлено, що подальший перебіг подій фіксувався працівниками третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених главою 21 КПК України.

16.11.2021 у вечірній час доби ОСОБА_5 за усною вказівкою ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_2 та запросив останнього до ОСОБА_1 . Близько 13-14.00 17.11.2021 ОСОБА_2 прибув до службового кабінету ОСОБА_1 та повідомив, що на даний час не має всієї суми грошових коштів, які йому ( ОСОБА_1 ) необхідно передати у якості неправомірної вигоди, оскільки мати ОСОБА_2 поїхала до м. Кропивницького по зазначені кошти. В свою чергу ОСОБА_1 , наказав ОСОБА_2 зателефонувати матері та вказав, що останній має час для вирішення вказаного питання (передачі ОСОБА_1 неправомірної вигоди) до 17.00 17.11.2021.

Того ж дня, близько 21.11 ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив останньому про те, що зможе приїхати до відділення поліції № З (м. Бобринець) лише 18.11.2021.

Як було встановлено під час проведення службового розслідування, що близько 14.50 18.11.2021 ОСОБА_2 було надано заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 1000 доларів США, які останній повинен був передати ОСОБА_1 у вигляді неправомірної вигоди за невчинення поліцейським дій щодо повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 185 КК України.

18.11.2021 близько 15.00 ОСОБА_6 прибув до приміщення слідчого відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області та зателефонував ОСОБА_1 . В свою чергу поліцейський повідомив, що на той час був не на місці та прибуде до підрозділу поліції через півтори години.

Також службовим розслідуванням установлено, що 18.11.2021 близько 18.00 ОСОБА_2 знову зателефонував ОСОБА_1 , який запросив його до приміщення слідчого відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.

Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 19.11.2021 у вчиненні кримінального правопорушення встановлено, що близько 18.00 18.11.2021 ОСОБА_1 зустрівся із ОСОБА_2 у своєму службовому кабінеті, та, шляхом демонстрації аркушу паперу з надрукованим текстом вказав ОСОБА_2 на необхідність залишення грошових коштів у приміщенні вбиральні, яке розташоване на подвір`ї слідчого відділення поліції.

З цією метою ОСОБА_1 передав ключ від вхідних дверей до зазначеного приміщення ОСОБА_2 та останній виконав вимогу поліцейського.

Опитаний у ході службового розслідування ОСОБА_2 у своєму поясненні повністю підтвердив викладений перебіг подій. Також вказав, що ОСОБА_1 саме вимагав від нього неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 1000 за неповідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та закриття кримінального провадження №12019120110000410.

Як наслідок, після передачі ОСОБА_2 грошових коштів ОСОБА_1 , до службового кабінету поліцейського прибули працівники Територіального управління Державного бюро розслідувань.

Працівниками ТУ ДБР проведено обшуки про що складено протокол обшуку від 18.11.2021 (проведений у період часу із 18.49 18.11.2021 до 04.24 19.11.2021 та складений у період часу із 04.38 до 06.24 19.11.2021) у приміщенні вбиральні слідчого відділення слідчого відділення поліції №3 (м.Бобринець) на підвіконні, під рулоном туалетного паперу було виявлено та вилучено об`єкт неправомірної вигоди, а саме заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в іноземній валюті (долари США) у кількості 10 банкнот номіналом по 100 доларів загальною сумою 1000 доларів США.

У ході проведення обшуку сміттєвого відра, яке знаходилося у коридорі приміщення СВ відділення поліції №3 (м.Бобринець) було виявлено та вилучено зім`ятий аркуш паперу з рукописним написом « 1000», а також зім`ятий аркуш паперу з написами « 1Нач 23амСВ ЗНачКР 4След 50пер» та « 500».

Службовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1 11.11.2021 року, 17.11.2021 року та 18.11.2021 року запрошував підозрюваного ОСОБА_2 до СВ відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області. Водночас, під час перевірки відомостей, внесених у період часу із 04 до 22.11.2021 до Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області (розпочатий 04.01.2021 інв. № 7 нт) встановлено, що ОСОБА_1 на порушення вимог пункту 4.5 розділу II Положення про організацію та здійснення пропускного режиму до адміністративних будівель районних управління, відділів поліції, підпорядкованим їм відділу, відділень поліції та секторів поліцейської діяльності ГУНП в Кіровоградській області, затвердженого наказом ГУНП в Кіровоградській області від 23.07.2021 № 507, не здійснив запис до графи 7 вказаного Журналу (час залишення органу (підрозділу) поліції, ужиті стосовно доставленої особи заходи (складено протокол, відібрано пояснення, тощо), що призвело до невнесення відомостей до Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області щодо всіх без винятку осіб, які доставлені, викликані поліцейськими для оформлення адміністративних матеріалів, проведення процесуальних та слідчих дій, у зв`язку з розглядом звернень громадян, чи прибули до органу (підрозділу) поліції з особистих або службових питань тощо (пункт 4.1 Положення).

Розглянувши матеріали службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР за №62021150030000061 від 13.11.2021 року щодо вимагання непарвомірної вимоги заступником начальника відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції ОСОБА_1 , а також оголошення останьому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

На підставі вищезазначеного дисциплінарна комісія дійшла висновку, що зокрема, за порушення вимог присяги працівника поліції, затвердженої статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 68 Конституції України, частини 1 статті 22 та частини 1 статті 24 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 2, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців 1, 2, 5 частини 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пунктів 7, 10 наказу Національної поліції України від 21.07.2017 №747, пункту 13 розділу І та пункту 4.5 розділу II Положення про організацію та здійснення пропускного режиму до адміністративних будівель районних управління, відділів поліції, підпорядкованим їм відділу, відділень поліції та секторів поліцейської діяльності ГУНП в Кіровоградській області, затвердженого наказом ГУНП в Кіровоградській області від 23.07.2021 № 507, посадових обов`язків, затверджених 19.03.2021, та свідоме ігнорування вимог Національної поліції України та ГУНП в Кіровоградській області щодо безумовного дотримання вимог чинного законодавства і недопущення протиправних дій, що виразилось у невідмові від пропозиції надання неправомірної вигоди, незалученні під час здійснення вказаної пропозиції свідків, неповідомленні про пропозицію надання неправомірної вигоди керівництва, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, нездійсненні запису до графи 7 Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, що призвело до невнесення відомостей до вказаного журналу щодо всіх без винятку осіб, які доставлені, викликані поліцейськими, нездійсненні 11.11.2021, 17.11.2021 та 18.11.2021 у спеціально відведеному та обладнаному для цього службовому приміщенні спілкування із ОСОБА_2 , застосувати до начальника відділення поліції №3 (м.Бобринець) - начальника слідчого відділення Кропивницького РУП ГУНП Кіровоградської області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 21 січня 2022 року № 79 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області" до заступника начальника відділення поліції №3 (м.Бобринець) - начальника слідчого відділення Кропивницького районного управління поліції Головного управління Нацональної поліції в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 21 січня 2022 року № 79, наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 28 січня 2022 року №47 о/с "По особовому складу" звільнено зі служби в поліції заступника начальника відділення поліції №3 (м. Бобринець) - начальника слідчого відділення Кропивницького районного управління поліції Головного управління Нацональної поліції в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_1

Наполягаючи на протиправності оскаржуваних наказів, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про їх скасування та застосування наслідків такого скасування (поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).

У статті 1 Закону №580-VIII закріплено, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону №580-VIII).

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За приписами статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 (далі - Порядок №893).

Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Судом встановлено, що наказ про призначення службового розслідування прийнятий на підставі повідомлення ТУ ДБР у м.Миколаєві про вчинення порушення позивачем.

Відповідно до пункту 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

За приписами пункту 1 Розділу VIІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Положеннями статті 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 14 грудня 2021 року №1857, продовжено строк проведення службового розслідування до 14.01.2022 року.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з частинами 1 та 15 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Відповідно до статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у разі вчинення ним корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". Поліцейський, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання службових обов`язків (посади) в порядку, визначеному законом. На період відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби.

Відповідно до частин 1 та 11 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.

За приписами статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Так, предметом оскарження у цій справі є накази Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 21 січня 2021 року №79 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України та від 28 січня 2021 року №47 о/с в частині звільнення позивача з Національної поліції України у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Досліджуючи висновок службового розслідування судом вбачається, що комісія дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачеїшя за рахунок інших осіб, всупереч інтересам служби, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів укрив від обліку у Журналі ОСОБА_2 щодо відвідування підрозділу поліції, з метою унеможливлення встановити причини прибуття останнього до відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області та проведення із ним будь-яких дій.

Разом з тим, службовим розслідуванням установлено, що 11.11.2021, 17.11.2021 та 18.11.2021 ОСОБА_1 спілкувався із ОСОБА_2 у своєму службовому кабінеті. Вказане свідчить про порушення з боку поліцейського вимог пункту 13 розділу І Положення про організацію та здійснення пропускного режиму до адміністративних будівель районних управління, відділів поліції, підпорядкованим їм відділу, відділень поліції та секторів поліцейської діяльності ГУНП в Кіровоградській області, затвердженого наказом ГУНП в Кіровоградській області від 23.07.2021 №507, відповідно до вимог якого «Категорично забороняється запрошення відвідувачів до службових кабінетів поліцейських в підрозділах. Прийом громадян, прийняття заяв, проведення передбачених законодавством слідчих дій, складання інших документів або спілкування із громадянами здійснювати виключно у спеціально відведених та обладнаних для цього службових приміщеннях, розташованих виключно на першому поверсі адміністративних будівель».

З даного приводу встановлено, що у приміщенні відділення поліції №З (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області наявне спеціально відведене та обладнане службове приміщення на першому поверсі адміністративної будівлі (обладнане камерою відеоспостереження, із наявними стільцями, столом та іншими необхідними речами - кімната прийому громадян). Водночас, кімната для проведення слідчих дій у підрозділі поліції відсутня.

Суд зазначає, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Під час службового розслідування, зокрема, встановлено, що 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 дано Присягу на вірність Українському народові, а 12 листопада 2019 року позивач особисто ознайомився з пам`яткою щодо обмежень, пов`язаних зі службою в поліції, та вимогами антикорупційного законодавства, про що поставив свій підпис.

Суд враховує, що у вимірі обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни з огляду на дійсно встановленні обставини.

При цьому, наявність факту притягнення до кримінальної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав.

Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 12 грудня 2019 року у справа №816/70/16, від 01 квітня 2020 року у справа №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18.

Аналіз змісту висновку службового розслідування, який став підставою для винесення оскаржуваних наказів, дозволяє дійти висновку, що результати цього службового розслідування ґрунтуються на самостійних правових підставах та встановлених порушеннях.

На переконання суду висновок про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського, вимог чинного законодавства та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, є обґрунтованим.

Матеріалами службового розслідування підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни, а тому відповідачем обґрунтовано та правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, зазначена поведінка ОСОБА_1 безумовно призвела до підриву авторитету національної поліції, формування негативної думки у населення про поліцію та дискредитації звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, присяги працівника поліції та посадових обов`язків.

Аналогічний правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі №520/1578/2020, адміністративне провадження № К/9901/16666/21 та постанові від 22 липня 2021 року у справі №806/796/16, адміністративне провадження №К/9901/15452/21.

Суд зауважує, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набранням чинності вироком суду. Тобто, наявність кримінального провадження, порушеного стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Статті 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» передбачають заборону особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Таким чином, призначене дисциплінарне стягнення є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку, таким що застосоване у відповідності із вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України "Про національну поліцію".

Судом встановлено, що процедура звільнення, визначена Дисциплінарним статутом та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань відповідачем була дотримана у повному обсязі, жодних порушень прав та законних інтересів позивача не допускалося.

При цьому, суд бере до уваги сформульовану позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст.6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики (див. рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі С.у. про неприйнятність заяви № 11882/85).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм права у контексті характеру та юридичної природи спірних правовідносин, з яких виник спір та правовим регулюванням спірних правовідносин у цій справі, суд дійшов висновку, що оскаржувані накази відповідача прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, Відповідач обов`язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України належним чином не виконав.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України, та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

VI. Судові витрати.

Відповідно до ст. 139 КАС України у разі відмови в задоволенні позовних вимог відмовлено, сплачений судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук