Постанова

від 09.05.2022 по справі 320/8172/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/8172/21 Суддя першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,

при секретарі - Ткаченко В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ ЦЗ-Україна» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСВ ЦЗ-Україна» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.06.2021 № 0000032/7.8-19-02 та від 23.06.2021 № 0000033/7.8-19-02 про збільшення суми грошових зобов`язань.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.06.2021 року № 0000032/7.8-19-02 в частині донарахування ввізного мита у розмірі 44 638, 53 грн. та штрафних санкцій у розмірі 11 159, 63 грн.;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.06.2021 року № 0000033/7.8-19-02 в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 8 927, 70 грн. та штрафних санкцій у розмірі 2 231, 93 грн.;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ ЦЗ-Україна» (код ЄДРПОУ: 37547588; місцезнаходження: 09133, Київська обл., Білоцерківський район, смт. Терезине, вул. Першотравнева, буд. 2) судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, вул. Гавела Вацлава, 8-А);

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ ЦЗ-Україна» (код ЄДРПОУ: 37547588; місцезнаходження: 09133, Київська обл., Білоцерківський район, смт. Терезине, вул. Першотравнева, буд. 2) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн. (п`ять тисяч гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, вул. Гавела Вацлава, 8-А).

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ ЦЗ-Україна» до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при постановлені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.06.2021 № 0000032/7.8-19-02 та від 23.06.2021 № 0000033/7.8-19-02, збільшивши позивачу суму грошового зобов`язання, не врахував уже сплачених сум 44 638, 53 грн. ввізного мита та 8 927, 70 грн. ПДВ нарахованих на цю суму, таким чином ТОВ «ДСВ ЦЗ-Україна» виконав обов`язок щодо сплати у повному обсязі відповідних сум митних та податкових платежів за МД № UA125270/2019/866832, тому підстав для нарахування їх повторно у відповідача немає.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 21.10.2019 року позивач здійснив ввезення на митну територію України сідельного тягача для перевезення напівпричепів марки MAN модель TGX 18.480 4x2 LLS, який був у використанні, сертифікат з перевезення товару EUR.1 c.Ty 0459431 від 11.10.2019 року. Київською митницею здійснено митне оформлення за електронною МД № UA125270/2019/866804 від 21.10.2019 року.

21.10.2019 року позивач здійснив ввезення на митну територію України спеціалізованого напівпричіпу самоскиду для перевезення вантажів для використання в сільському господарстві марки KEMPF тип SKM 35/3, який був у використанні, сертифікат з перевезення товару EUR.1 c.Ty 0459440 від 25.10.2019 року . Київською митницею здійснено митне оформлення за електронною МД № UA125270/2019/866832 від 21.10.2019 року.

Відповідно до оформленої митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2021 р. № 651, графа 36 Преференція заповнюється при декларуванні товарів, на які встановлено ввізне мито. В цій графі зазначається відповідно до класифікатора звільнень від сплати вивізного мита тризначний цифровий код пільги в обкладенні товару вивізним митом, передбаченої законодавством щодо товару, описаного в графі 31 МД і класифікованого в графі 33 МД. При відсутності відповідних пільг у графі проставляється 000 . Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС звільняються від сплати ввізного мита, на підставі абзацу 1 частини першої статті 29, додатку 1-А Тарифний графік України до глави 1 розділу IV Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Така преференція має код 410.

У МД № UA125270/2019/866804 від 21.10.2019 року у графі 36 вказано код 410, у МД № UA125270/2019/866832 від 21.10.2019 року у графі 36 вказано код 000.

Ввезення на митну територію товару відбувалось у зв`язку з внесенням частки до статутного капіталу засновником позивача - Чеською фірмою DSV.CZ s.r.o., про що було вказано у графі 31 обох митних декларацій.

Позивач скористався преференцією за кодом 410 на ввезений товар лише по одній МД № UA125270/2019/866804 по іншій МД № UA125270/2019/866832 пільга була не використана, оскільки на час митного оформлення не було оригіналу сертифіката з перевезення товару EUR. 1 с.Ту 0459440 від 25.10.2019 року.

Позивач маючи в графі 36 Преференція код 410 по МД № UA125270/2019/866804 від 21.10.2019 року сплатив лише 20% ПДВ в сумі 111 596, 33 грн. 557 981, 66 грн. - вартість товару х 20% ПДВ = 111 596, 33 грн.

Маючи в графі 36 Преференція МД № UA125270/2019/866832 від 21.10.2019 року код 000 позивач сплатив 20% ПДВ в сумі 98 204,77 грн. та - 10% ввізного мита в сумі 44 638, 53 грн.

446 383, 33 грн. вартість товару +10% = 491 021, 66 х 20% - 98 204, 77 грн. ПДВ.

446 383, 33 грн. вартість товару х 10% х 20% = 44 638,53 грн. ввізне мито.

Вказане підтверджується платіжними дорученнями: № 1478 від 15.10.2019 року на суму 173 424, 00 грн.; № 1520 від 21.10.2019 року на суму 27 449, 40 грн.; № 1522 від 21.10.2019 року на суму 53 566, 23 грн..

Позивач за ввезення на митну територію двох позицій товарів сплатив 254 439, 63 грн.

Отримавши 25.10.2019 року сертифікат EUR.l c.Ty 0459440 ТОВ ДСВ ЦЗ-Україна здійснило коригування до МД № UA125270/2019/866832 від 21.10.2019 року та звернулось із заявою від 11.11.2019 року № 141 про поновлення преференційного режиму за митною декларацією МД № UA125270/2019/866832 від 21.10.2019 року та повернення різниці надмірно сплачених до бюджету платежів в сумі 53 566, 23 грн., у тому числі - 44 638, 53 грн. ввізного мита та 8 927, 70 грн. нарахованого на нього ПДВ.

Листом від 21.11.2019 року № 14099/5/10-70-47 позивач отримав відмову у зв`язку з тим, що рішення буде прийматися після отримання відповіді митних органів країни експорту.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 336, пунктом 2 частини третьої статті 345 та пунктом 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України, на підставі наказу Київської митниці Держмитслужби від 14.05.2021 року № 126 проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ДСВ ЦЗ-Україна дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митними деклараціями від 21.10.2019 року № UA125270/2019/866832 та № UA125270/2019/866804.

За результатами перевірки складено акт від 31.05.2021 року № 19/21/7.8-19-02/24/37547588 та встановлено порушення:

- вимог частини першої статті 15 Доповнення І Щодо визначення поняття походження товарів і методів адміністрування співробітництва до Регіональної конвенції, частини другої статті 44, частини першої статті 257 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 100 436, 70 грн.;

- вимог пункт 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 20 087, 34 грн.

При проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення, встановлено наступне.

Тарифна пільга (тарифна преференція) по сплаті ввізного за кодом 410 - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (абзац 1 частини першої статті 29 додатка 1-А Тарифний графік України до глави 1 розділу IV Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 (далі - Угода про асоціацію між Україною та ЄС).

ТОВ «ДСВ ЦЗ-Україна» під час митного оформлення товарів застосовано тарифну пільгу (тарифну преференцію) по сплаті ввізного мита за кодом 410 (графи 36 митних декларацій) в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за МД від 21.10.2019 року № UA125270/2019/866804 та від 21.10.2019 року № UA125270/2019/866832.

Для підтвердження заявленої країни походження та правомірного застосування тарифної пільги (тарифної преференції) по сплаті ввізного мита за кодом 410 під час митного оформлення ТОВ ДСВ ЦЗ-Україна товарів за МД від 21.10.2019 року № UA125270/2019/866804 та від 21.10.2019 року № UA125270/2019/866832 надано сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 11.10.2019 року № с.Ту 0459431 та від 25.10.2019 року № с.Ту 0459440 відповідно.

Департаментом адміністрування митних платежів, митної вартості та митно-тарифного регулювання Державної митної служби України листом від 13.07.2020 року № 16-3/16-01/7.8/1494 поінформовано Київську митницю Держмитслужби щодо результатів перевірки преференційного походження товару, зазначеного у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 від 11.10.2019 року № с.Ту 0459431 та від 25.10.2019 року № с.Ту 0459440, яка проводилась уповноваженим органом Республіки Чехія.

Відповідно до результатів перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 11.10.2019 року № с.Ту 0459431 та від 25.10.2019 року № с.Ту 0459440, уповноваженим органом Республіки Чехія, а саме - Головним Митним Управлінням, не підтверджено преференційне походження товару, зазначеного у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 від 11.10.2019 року № Ту 0459431 та від 25.10.2019 року № Ту 0459440, в зв`язку з тим, що: Експортер не зміг подати достатні підтверджуючі документи щодо пільгового походження товару. Тому вживаний тягач MAN ТGХ 18 Він-код WМА10ХZZ4DМ629261 та напівпричіп КЕМРF SКМ 35/3 Він-код W090143352МК42119 повинні розглядатись як з невизначеним походженням та сертифікати переміщення EUR.1, як недійсні для пільгового режиму.

Крім того, разом із відповіддю Головним Митним Управлінням Чехії надіслано копії сертифікатів про походження, на звороті яких в графі 14 Результат перевірки зроблено відмітки про те, що виконана перевірка довела, що сертифікати не відповідають вимогам щодо достовірності й точності.

В акті перевірки також вказано, що засновником (100%) ТОВ «ДСВ ЦЗ-Україна» є ТОВ «ДСВ.ЦЗ», а саме відправник товарів DSV. CZ s.r.o. (OTIN, 86, 37701 JINDRICHUV HRADEC CZECH REPUBLIK (CZ)).

Учасниками TOB «ДСВ.ЦЗ» (DSV. CZ s.r.o.) є чотири фізичні особи, з яких три громадянина України: ОСОБА_1 (25%), ОСОБА_1 (25%), ОСОБА_2 (25%) та громадянин Республіки Чехія ОСОБА_3 (25%), які мають непрямий вирішальний вплив у беніфіціарному володінні ТОВ «ДСВ ЦЗ-Україна».

Також, загальними зборами учасників ТОВ «ДСВ.ЦЗ» (DSV. CZ s.r.o.), затверджених протоколом від 14.09.2019 року №14/09-19 (та що наданий до митного оформлення зазначених МД), надано повноваження представнику ТОВ «ДСВ.ЦЗ» (DSV. CZ s.r.o.) Доліду Станіславу підписати рішення учасника ТОВ «ДСВ ЦЗ-Україна».

Таким чином ТОВ «ДСВ ЦЗ-Україна» та ТОВ «ДСВ.ЦЗ» ( DSV. CZ s.r.o. ) є пов`язаними особами.

В акті перевірки вказано, що декларантом до МД від 21.10.2019 року № UA125270/2019/866804 та № UA125270/2019/866832 подано декларації митної вартості № 10965 та № 10966, відповідно, в яких зазначено недостовірні дані, а саме в пункті 9 (а) зазначено, що продавець та покупець не пов`язані між собою.

Листом від 10.06.2021 року за № 140 позивач надав заперечення до акта перевірки від 31.05.2021 року № 19/21/7.8-19-02/37547588. Листом від 22.06.2021 № 7.8-1/19/11/12491 від 22.06.2021 року відповідач не врахував заперечень позивача та повідомив, що підстав для звільнення від відповідальності немає.

За результатами акта перевірки складені податкові повідомлення-рішення від 23.06.2021 року № 0000032/7.8-19-02 та від 23.06.2021 року № 0000033/7.8-19-02.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2021 року № 0000032/7.8-19-02 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на 100 436, 70 грн. та нарахована на цю суму 25% штрафної санкції. Вказана сума складається із сум ввізного мита 55 798, 17 грн. не сплачених при митному оформленні та 44 638, 53 грн. сплачених при митному оформленні.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2021 року № 0000033/7.8-19-02 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на 20 087, 34 грн. з податку на додану вартість та нарахована на цю суму 25% штрафної санкції.

Вважаючи винесені податкові повідомлення - рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані зі справлянням митних платежів, врегульовані Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України (далі - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування, міжнародними угодами.

Згідно з частиною другою статті 44 МК України, у разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов`язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо у митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 44 МК України, у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Відповідно до пункту 2 статті 39 Протоколу І після приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 08.11.2017 (далі - Регіональна конвенція) Підкомітет з питань митного співробітництва Рішенням від 21.11.2018 № 1/2018 (далі - Рішення) замінив правила визначення походження в Протоколі І Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністрування співробітництва до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, тими, що містяться в додатку до Регіональної конвенції. Рішення набрало чинності з 01.01.2019.

Відповідно до статті 1 Рішення Протокол І замінюється текстом, викладеним у додатку до цього Рішення, зокрема з урахуванням статті 1 цього додатку у торгівлі з ЄС застосовуються правила походження Регіональної конвенції, викладені у Доповненні І та у відповідних положеннях Доповнення II до Конвенції.

Відповідно до статті 15 Доповнення І Щодо визначення поняття походження товарів і методів адміністрування співробітництва (далі - Доповнення І) до Регіональної конвенції:

1. Товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (а) сертифікат з перевезення товару EUR-1, зразок якого наведений у Додатку III а; (b) сертифікат з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку III b; (c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься декларацією походження або декларацією походження EUR-MED ), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

2. Незважаючи на положення пункту 1 товари, що походять з певної країни в розумінні цієї Конвенції, підпадають під положення відповідних угод без необхідності подання будь-яких підтверджень походження, вказаних у пункті 1 цієї Статті.

Відповідно до статті 21 (1) Доповнення 1 до Регіональної конвенції:

1. Декларація про походження або декларація про походження EUR-MED, зазначена в статті 15(1)(с), може бути складена:

(a) уповноваженим експортером відповідно до положень Статті 23, або

(b) експортером на будь-яку партію товару, що складається з однієї або більше одиниць упаковки, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Згідно з частиною першою статті 45 МК України, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки тих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, шостої статті 33 Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та/або частин першої, третьої, п`ятої, шостої статті 32 Доповнення І до Регіональної конвенції:

1. Подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.

3. Перевірка має бути здійснена митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

5. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути як найшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те. чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції.

6. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Відповідно до абзацу 1 частини п`ятої статті 280 МК України, ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно з частиною першою статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Згідно з частиною першою статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Відповідно до частини другої статті 43 МК України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема і щодо країни походження та застосування пільг зі сплати митних платежів (підпункт г) пункту 5) та підпункт б) пункту 6) частини 8 статті 257 МК України).

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, передбачених, цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2 пункту 54.3) або якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях (підпункт 54.3.6 пункту 54.3).

Відповідно до вимог статті 352 МК України, посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідно до норм пункту 54.4 статті 54 ПК України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Згідно зі статтею 278 МК України, датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 279 МК України, для товарів, що переміщуються через митний кордон України, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, базою оподаткування митом товарів є митна вартість товарів.

Частиною четвертою статті 280 МК України передбачено, що ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Адвалорна ставка застосовується у відсотках до встановленої статтею 279 цього Кодексу бази оподаткування (пункту 1 частини першої статті 280 МК України).

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України (частина п`ята статті 280 МК України).

Відповідно до частини другої та третьої статті 48 МК України товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України. У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МК України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Відповідно до абзацу а) пункту 193.1 статті 193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.

Згідно з пунктом 54.5 статті 54 ПК України, якщо сума грошового зобов`язання визначається контролюючим органом, платник податку не несе відповідальність за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, однак несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання.

Контролюючий орган, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків з урахуванням строків давності, визначених статті 102 ПК України.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції тпа доводи відповідача в частині того, що ТОВ «ДСВ ЦЗ-Україна» та ТОВ

«ДСВ.ЦЗ» (DSV. CZ s.r.o.) є пов`язаними особами, з огляду на настпуне.

Так, відповідно до матеріалів справи, засновником (100%) ТОВ «ДСВ ЦЗ-Україна» є ТОВ «ДСВ.ЦЗ», а саме відправник товарів DSV. CZ s.r.o. (OTIN, 86, 37701 JINDRICHUV HRADEC CZECH REPUBLIK (CZ)).

Учасниками TOB «ДСВ.ЦЗ» (DSV. CZ s.r.o.) є чотири фізичні особи, з яких три громадянина України: ОСОБА_1 (25%), ОСОБА_1 (25%), ОСОБА_2 (25%) та громадянин Республіки Чехія ОСОБА_3 (25%), які мають непрямий вирішальний вплив у беніфіціарному володінні ТОВ «ДСВ ЦЗ-Україна».

Також, загальними зборами учасників ТОВ «ДСВ.ЦЗ» (DSV. CZ s.r.o.), затверджених протоколом від 14.09.2019 року №14/09-19 (та що наданий до митного оформлення зазначених МД), надано повноваження представнику ТОВ «ДСВ.ЦЗ» (DSV. CZ s.r.o.) Доліду Станіславу підписати рішення учасника ТОВ «ДСВ ЦЗ-Україна».

Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, декларантом до МД від 21.10.2019 року № UA125270/2019/866804 та № UA125270/2019/866832 подано декларації митної вартості № 10965 та № 10966 відповідно, в яких містяться недостовірні дані, а саме в пункті 9 (а) зазначено, що продавець та покупець не пов`язані між собою.

Пунктами 16.1.4 та 16.1.5 статті 16 ПК України визначено обов`язки платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України), підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Таким чином, відповідно до вимог українського законодавства і ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів України, у зовнішньоекономічних відносинах обов`язок з декларування, визначення зобов`язань зі сплати мита та податків має саме покупець (імпортер).

Згідно з пунктом 109.1 статті 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Перевіркою встановлено, що на порушення частини першої статті 15 Доповнення І, частини першої статті 257, частини другої статті 44 МК України при митному оформленні товарів за обома митними деклараціями, а саме: від 21.10.2019 № UA125270/2019/866804 та від 21.10.2019 № UA125270/2019/866832 ТОВ ДСВ ЦЗ-Україна використано преференцію зі сплати ввізного мита (код пільги 410), в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, для застосування якої надано сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 11.10.2019 № с.Ту 0459431 та від 25.10.2019 № с.Ту 0459440, що були складені (видані) експортером DSV. CZ s.r.o. (Республіка Чехія).

Згідно з інформацією, що міститься в листах Держмитслужби від 13.07.2020 № 16-3/16- 01/7.8/1494, уповноваженого органу Республіки Чехія від 16.06.2020 № 30490-2/2020-900000- 212JS, сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 11.10.2019 № с.Ту 0459431 та від 25.10.2019 № с.Ту 0459440 не можуть бути використані для надання пільгового режиму в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Таким чином, оподаткування товарів за МД від 21.10.2019 року № UA125270/2019/866804 та від 21.10.2019 року № UA125270/2019/866832 повинно здійснюватись зі сплатою ввізного мита за ставкою на дату здійснення митного оформлення, згідно з Законом України від 19.09.2013 № 584-VIII «Про Митний тариф України».

З урахуванням викладено, колегія суддів погоджується з доводами відповідача щодо встановлених порушень в частині заниження податкового зобов`язання по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість, але лише щодо МД від 21.10.2019 року № UA125270/2019/866804.

Щодо МД № UA125270/2019/866832 варто зазначити наступне.

Як зазначалось вище та підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 1478 від 15.10.2019 року, № 1520 від 21.10.2019 року, № 1522 від 21.10.2019 року, позивач за ввезення на митну територію двох позицій товарів сплатив 254 439, 63 грн. Не сплатив у зв`язку з використанням преференції 55 798, 17 грн. ввізного мита за МД № UA125270/2019/866804 від 21.10.2019 і 11159, 64 грн. ПДВ, що мала бути нарахована на суму ввізного мита згідно з пунктом 190.1 статті 190 ПК України (сума мита включається до вартості товару).

Так, аркушем коригування від 06.11.2019 року до МД № UA125270/2019/866832 від 21.10.2019 року внесено зміни та до графи 44 МД додано сертифікат з перевезення товару EUR.1 с.Ту 0459440 від 25.10.2019, в графі 34 МД країну походження товару DE змінено на EU та в графу 36 МД додано код 410 преференції (звільнення) зі сплати ввізного мита.

Відповідно, здійснено розрахунок митних платежів: ввізне мито (10%) у розмірі 44 638, 53 грн. - спосіб платежу 06 - сума податку, нарахована умовно, у зв`язку зі звільненням від оподаткування; ПДВ (20%) у розмірі 892 277, 07 грн. - спосіб платежу 01 - сплата митних платежів у безготівковій формі.

Колегія суддів бере до уваги, що згідно аркушу коригування від 06.11.2021 року до МД № UA125270/2019/866832, внесено зміни та до графи 44 МД додано сертифікат з перевезення товару EUR.1 с.Ту 0459440 від 25.10.2019 року, в графі 34 МД країну походження товару DE змінено на EU та в графу 36 МД додано код « 410» преференції (звільнення) зі сплати ввізного мита, отже преференційний режим було поновлено, разом з тим кошти, у порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 року № 643, зареєстрований в Мін`юсті 09.08.2017 за № 976/30844, позивачу не поверталися, що підтверджується листом Київської митниці ДФС від 21.11.2019 року № 14099/5/10-70-47 та не спростовано апелянтом в апеляційній скарзі.

Таким чином, не сплачена сума становить 66 957, 81 грн., що складається з 55 798, 17 грн. ввізного мита та нарахованого на цю суму 20% ПДВ, тобто 11 159, 64 грн., а не 120 524, 04 грн. згідно з актом перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З викладених обставин, що підтверджуються доказами, вбачається, що відповідач при постановлені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.06.2021 року № 0000032/7.8-19-02 та від 23.06.2021 року № 0000033/7.8-19-02, збільшивши позивачу суму грошового зобов`язання, не врахував уже сплачених сум 44 638, 53 грн. ввізного мита та 8 927, 70 грн. ПДВ нарахованих на цю суму.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України податковий обов`язок вважається виконаним після сплати в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з підпунктами 4.1.3, 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 ПК України, невідворотність настання визначеної законом відповідальності законодавець пов`язує з порушенням податкового законодавства платником. Презумпція правомірності рішень платника податку полягає в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Таким чином, позивач виконав обов`язок щодо сплати у повному обсязі відповідних сум митних та податкових платежів за МД № UA125270/2019/866832, тому підстав для нарахування їх повторно у відповідача немає. Вказана обставина також підтверджується службовою запискою начальника Управління адміністрування митних платежів, митної вартості і класифікації Київської митниці від 05.08.2020, згідно з якою сума несплаченого мита (з ПДВ) складає 66 957, 80 грн. по МД від 21.10.2019 № UA125270/2019/866804.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами, для скасування останнього.

У частині, що стосується стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, відповідачем не наведено жодного правового обґрунтування чи заперечень, у зв`язку з чим, в силу п.1 ст. 308 КАС України, колегія суддів не вбачає підстав для перегляду рішення суду першої інстанції в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

Я.М.Собків

Повний текст виготовлено 10 травня 2022 року.