Постанова

від 02.05.2022 по справі 120/6562/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/6562/21-а

Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

03 травня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Москалюк Ю.П.,

представника відповідача: Кухрівського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства "Чайка" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2021 року МПП "Чайка" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.11.2021 позов задоволено:

- визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0049300705 від 02.06.2021 за формою «С», яке прийнято до малого приватного підприємства «Чайка»;

- визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС у Вінницькій області від 02.06.2021 № 4931/02-32-07-05/31401310 , що прийнято до малого приватного підприємства «Чайка»;

- зобов`язано Головне управління ДПС у Вінницькій області провести коригування в обліковій картці платника шляхом виключення нарахувань проведених згідно Податкового повідомлення - рішення №0049300705 від 02.06.2021 за формою «С» про застосування до малого приватного підприємства «Чайка» штрафу в розмірі 8771,50 грн та рішення №4931/02-32-07-05/31401310 від 02.06.2021 про застосування фінансових санкцій до малого приватного підприємства «Чайка» у розмірі 44000 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач вказав, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки. Суд не врахував, що згідно вимог п.81.1 ст.81, п.86.5 ст.86 ПК України продавцеві ОСОБА_1 було вручено копію наказу на проведення фактичної перевірки, а також вказана особа ознайомлена під підпис у направленням на перевірку.

Крім того, суд зазначив, що контролюючим органом не встановлено чи перебувала ОСОБА_1 у трудових відносинах з МПП "Чайка", однак в матеріалах справи міститься трудова книжка та наказ про прийняття на роботу №33 від 20.12.2016 ОСОБА_1 .

Також приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав протокол про адміністративні правопорушення, а тому дійшов висновку, що такий протокол відповідачем не складався, матеріали справи працівниками податкового органу в органи Національної поліції не надавалися та не надсилалися. Однак, апелянт звертає увагу на той факт, що під час розгляду справи в суді І інстанції судом не ставилось питання щодо відсутності чи наявності протоколу про адміністративне правопорушення. Судом не витребовувалися у відповідача взагалі будь-які документи.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2022 призначено справу до апеляційного розгляду на 12.04.2022.

12.04.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 19.04.2022 та протокольною ухвалою зобовязано відповідача надати додаткові докази.

19.04.2022 у судовому засіданні за участю представника відповідача колегія суддів оголосила перерву у судовому засіданні до 03.05.2022 та повторно зобов`язала відповідача надати інформацію щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно продавця МПП "Чайка" ОСОБА_1

03.05.2022 в судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу №1392К від 29.04.2021 та направлень: №1693 від 30.04.2021, №1692 від 30.04.2021, виданих ГУ ДПС у Вінницькій області, головним державним ревізором - інспектором ГУ ДПС у Вінницькій області Калитою О.В., головним державним ревізором - інспектором ГУ ДПС у Вінницькій області Підвисоцькою О.Г. проведено фактичну перевірку магазину МПП "Чайка", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час перевірки встановлено факт що продажу 1 пляшки вина ігристого газованого ОСОБА_2 "0,75 л. по ціні 80.00 грн та 1 пачки сигарет Jin Ling по ціні 35,00 грн. Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями МПП «Чайка» до перевірки не представлена. Розрахункову операцію проведено продавцем ОСОБА_1 без застосування реєстратора розрахункових операцій, відповідний розрахунковий документ не роздруковано та не видано. Також, вище вказаній особі було вручено копію наказу на проведення фактичної перевірки, а також її ознайомлено під підпис у направленнях на перевірку

Відтак, за результатами перевірки складено акт фактичної перевірки 14.05.2021, який зареєстровано на наступний робочий день за №4672/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 17.05.2021, яким встановлено порушення 1) п.1, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 за №265/95ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, (із змінами та доповненнями)), 2) статті 11, 15 ЗУ від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями) та ст.226 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №27555-VI. 3) вимог Постанови КМУ Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв від 30.10.2008 №957 (із змінами та доповненнями).

На підставі зазначеного акту перевірки та статті 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення від 02.06.2021 за № 4931/02-32-07-05/31401310 про застосування до МПП Чайка фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 44000 грн; а) у розмірі 10000 грн., за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої; б) роздрібна торгівля тютюновими виробами без придбання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів 17000 грн.; в) зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка 17000 грн.

Також ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.06.2021 за №4931/02-32-07-05/ НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_3 , на підставі якого, відповідно пп. 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI та п.1 ст.17, ст.20 Закону України від 06.07.95 за №265/95ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, (із змінами та доповненнями) застосовано штрафні санкції в розмірі 8771,50 грн.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, МПП "Чайка" звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом порушено процедуру проведення фактичної перевірки, оскільки наказ про її проведення платнику податків не вручений, а також податковим органом при врученні копії наказу про проведення перевірки не встановлено, чи є ОСОБА_1 уповноваженим представником МПП «Чайка» та чи перебуває вона у трудових відносинах з МПП «Чайка».

З акта про результати фактичної перевірки за №4672/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 17.05.2021 також встановлено, що розрахунок за реалізований товар, провела продавець МПП «Чайка» - ОСОБА_1 , проте, будь-яких документів, які підтверджують такий факт, в акті не зазначено.

Тому суд зробив висновок, що факт реалізації без ліцензії спиртного та сигарет МПП «Чайка» податковим органом не доведений.

Суд дійшов висновку, що податковим органом не дотримано процедури проведення фактичної перевірки, акт про результати проведення фактичної перевірки №4672/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 17.05.2021 не є належним та допустимим доказом, що підтверджує факт здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії, а сама по собі відсутність ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (за відсутності підтвердження факту реалізації алкогольних напоїв) не може бути підставою для застосування фінансової санкції, передбаченої статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Суд зазначив, що у разі виявлення порушень суб`єктами господарювання, обов`язком контролюючого органу є встановлення таких порушень та фіксація їх в акті перевірки здійснюється перевіряючими на підставі належних доказів. При цьому, згідно з п. 7 Порядку, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов`язані повідомити про ці порушення орган, який видав ліцензію на провадження зазначеного виду діяльності.

Однак, відповідач не надавав належний доказ протокол про адміністративні правопорушення по даному факту, а тому, суд зробив висновок, що такий протокол відповідачем не складався, матеріали справи працівниками податкового органу в органи Національної поліції не надавалися та не надсилалися.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час розгляду даної адміністративної справи, не доведено правомірність прийняття спірних рішень.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до ст. 75 п. 75.1. ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (ст. 75 п. 75.1. пп. 75.1.3. ПК України).

Стаття 80 п. 80.1., п. 80.2. ПК України передбачає, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Згідно з ст. 80 п. 80.5. ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

В свою чергу, ст. 81 ПК України передбачає, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (ст. 80 п. 80.7. ПК України).

У своєму рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом порушено процедуру проведення фактичної перевірки, оскільки наказ про її проведення платнику податків не вручений, а також податковим органом при вручення копії наказу про проведення перевірки не встановлено, чи є ОСОБА_1 уповноваженим представником МПП «Чайка» та чи перебуває вона у трудових відносинах з МПП «Чайка».

Однак, такі висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки як встановлено п.80.2. ст.80 ПК України, копія наказу про проведення перевірки вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

З матеріалів справи, зокрема, з акта про проведення фактичної перевірки видно, що копію наказу на проведення фактичної перевірки було вручено продавцеві ОСОБА_1 , а саме особі яка проводила розрахункові операції. Також вказана особа ознайомлена під підпис у направленнях на перевірку.

При цьому, в матеріалах справи міститься трудова книжка та наказ про прийняття на роботу №33 від 20.12.2016 ОСОБА_1 , що спростовує висновки суду першої інстанції про те, що контролюючим органом не встановлено чи перебувала ОСОБА_1 у трудових відносинах з МПП «Чайка».

Відповідно до ст. 86 п. 86.1. ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

За приписами ст. 86 п. 86.3. ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки 14.05.2021, який зареєстровано на наступний робочий день за №4672/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 17.05.2021. ОСОБА_1 14.05.2021 ознайомлена із вказаним актом та отримана один примірник акта перевірки, про що свідчить підпис останньої.

Таким чином, фактична перевірка МПП «Чайка» проведена за присутності особи, яка фактично проводила розрахункові операції - продавця ОСОБА_4 , якій пред`явлені всі визначені ПК України документи, що засвідчено підписом останньої.

Отже, суд апеляційної інстанції не знаходить порушень в діях відповідача щодо організації проведення фактичної перевірки МПП «Чайка».

З приводу правомірності прийняття рішення про застосування фінансових санкцій від 02.06.2021 №4931/02-32-07-05/ НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Так, під час перевірки встановлено факт продажу 1 пляшки вина ігристого газованого ОСОБА_2 "0,75 л. по ціні 80.00 грн та 1 пачки сигарет Jin Ling по ціні 35,00 грн. Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями МПП «Чайка» до перевірки не представлена. Розрахункову операцію проведено продавцем ОСОБА_1 без застосування реєстратора розрахункових операцій, відповідний розрахунковий документ не роздруковано та не видано.

Актом фактичної перевірки 14.05.2021, який зареєстровано на наступний робочий день за №4672/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 17.05.2021, встановлено порушення 1) п.1, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 за №265/95ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, (із змінами та доповненнями)), 2) статті 11, 15 ЗУ від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями) та ст.226 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №27555-VI. 3) вимог Постанови КМУ Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв від 30.10.2008 №957 (із змінами та доповненнями).

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов`язань, застосування штрафних (фінансових) санкцій. Відповідно до ч.12 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно п.2 та п.8 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями" №854 від 30 липня 1996 року ( далі - Правила) роздрібна торгівля алкогольними напоями - це діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.

Відповідно до п.26 Правил, під час продажу алкогольних напоїв продавець зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

Згідно п.14 ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Абзацом 5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» можливе лише за умови встановлення та доведення складу правопорушення, зокрема, здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії.

Відтак, склад правопорушення є наявним у разі сукупності ознак - відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та факту збуту такої продукції, що зафіксований у порядку, визначеному діючим законодавством.

Скасовуючи рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 02.06.2021 №4931/02-32-07-05/31401310, суд першої інстанції виходив з того, що факт реалізації без ліцензії спиртного та сигарет МПП «Чайка» податковим органом не доведений. Також суд першої інстанції зазначив, що згідно з п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790), однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Суд зазначив, що відповідач не надавав належний доказ протокол про адміністративні правопорушення по даному факту, а тому, суд робить висновок, що такий протокол відповідачем не складався, матеріали справи працівниками податкового органу в органи Національної поліції не надавалися та не надсилалися.

Так, на виконання вимог суду апеляційної інстанції, відповідачем надано до суду копії адміністративних матеріалів відносно продавця МПП «Чайка» ОСОБА_1 та постанови Теплицького районного суду Вінницької області від 18.08.2021 у справі №144/822/21.

Із наданих доказів видно, що 14.05.2021 по даному факту складався протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП, а саме 14.05.2021 о 09-30 год. в магазині МП "Чайка", що по АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 всуперечи вимог ст. 15 Закону УКраїни "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами, а саме сигаретами марки JIN LING без ліцензії на право роздрібної торгівлі.

Постановою Теплицького районного суду Вінницької області від 18.08.2021 у справі №144/822/21 закрито провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1, ч.1 ст.156 КУпАП у зв`язку із спливом 3-х місячного строку, протягом якого можливе накладення адміністративного стягнення, що передбачено ч.2 ст.38 КУпАП.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем не складався протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи працівниками податкового органу в органи Національної поліції не надавали та не надсилалися є помилковими, спростовуються вищевказаним та прийняті з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

При цьому, така обставина як закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відпоідальності за ч.1 ст.155-1, ч.1 ст.156 КУпАП у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення до моменту розгляду справи на підставі ч. 2 ст.38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт встановленої в судовому порядку вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.

Таким чином, позивачем не спростовано факту реалізації без ліцензії алкогольних та тютюнових виробів МПП «Чайка» та без застосування реєстратора розрахункових операцій, як і не надано доказів на спростування виявленого податковим органом порушення вимог Постанови КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 №957 (із змінами та доповненнями), а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною, що менше мінімальної роздрібної ціни, встановленої на окремі види алкогольних напоїв (при продажу 1 пляшки вина ігристого газованого « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 0,75 л по ціні 80,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний.

Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного.

Зважаючи на наведене, у апеляційного суду не виникає сумнівів стосовного того, що позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютютновими виробами не маючи ліцензії та без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Тому, апеляційний суд вважає, що відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції за вищевказані порушення.

Разом з цим, позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів протиправності прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Отже, наведені обставини у сукупності та взаємозв`язку з зазначеними нормами законодавства свідчатьпро обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність правових підстав для її задоволення.

Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства "Чайка" відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 травня 2022 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.