Ухвала

від 04.05.2022 по справі 349/381/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 349/381/19

Провадження № 11-кп/4808/163/22

Категорія ч.2 ст.286 КК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_3

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника-адвоката ОСОБА_9 ,

потерпілого ОСОБА_10 ,

представника потерпілого-адвоката ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12018090210000317 за апеляційними скаргами прокурора Рогатинського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_12 та потерпілого ОСОБА_10 на вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2022 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и л а :

За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі статті 76 КК України покладено на ОСОБА_8 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_8 , ПП «Прикарпатський експрес» про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Прикарпатський експрес» (код ЄДРПОУ 35901313) на користь ОСОБА_10 120000 (сто двадцять тисяч) гривень моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» (код ЄДРПОУ 38114294) до ПП «Прикарпатський експрес» (код ЄДРПОУ 35901313) про відшкодування майнової шкоди задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Прикарпатський експрес» (код ЄДРПОУ 35901313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» матеріальну шкоду у розмірі 23620 (двадцять три тисячі шістсот двадцять) гривень 59 копійок.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, за наступних установлених судом обставин.

22 грудня 2018 року приблизно о 22 годині 20 хвилин ОСОБА_8 , керуючи автобусом марки «VanHool T-017 Altano», р. н. НОМЕР_1 , рухався ділянкою автодороги сполученням «Мукачево-Львів», через с. Підкамінь у напрямку м. Львова. У цей час, попереду автобуса та в попутньому з ним напрямку своєю смугою рухався автомобіль марки SKODA та вантажний автомобіль марки «Тата», р. н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_10 . Ця ділянка автодороги з обмеженою оглядовістю, оскільки по напрямку руху до м. Львова має поворот вправо, йде на підйом. Проїзна частина має по одній смузі для руху в кожному напрямку, які розділені між собою лінією дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія), перетинати, яку відповідно до п. 34.1 ПДР України заборонено. Зліва примикає другорядна дорога.

ОСОБА_8 , ігноруючи вимоги ПДР України, проявив неуважність, не передбачив при цьому можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху на ділянку дороги із обмеженою оглядовістю, розпочав маневр обгону легкового автомобіля марки SKODA та одразу ж вантажного автомобіля марки «Тата», р. н. НОМЕР_2 , що рухались у попутному напрямку. У процесі виконання маневру обгону, майже порівнявшись передньою частиною автобуса із кабіною вантажного автомобіля, обвинувачений побачив, що йому назустріч зустрічною смугою рухається автомобіль з-за повороту. З метою уникнення зустрічного зіткнення ОСОБА_8 почав автобусом намагатися максимально прийняти праворуч, повернутись на свою смугу руху. При цьому, повернувши праворуч, не дотримався безпечного бокового інтервалу і передньою правою частиною в районі накладки панелі передка та нижньої правої частини вітрового вікна, та правої частини ущільнювача на смузі напрямку руху до м. Львова, зіткнувся із лівою передньою частиною причепа вантажного автомобіля марки «Тата», р. н. НОМЕР_2 , в районі передньої частини рами причепа та передньої частини лівого борта причепа.

При цьому ОСОБА_8 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, зокрема:

- п. 2.3 «д», де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

- п. 10.1, згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п. 13.3, яким передбачено, що під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху;

- п. 14.6 «г», де зазначено, що обгін заборонено, зокрема на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості;

У результаті порушення ОСОБА_8 вказаних ПДР України відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, зокрема у вигляді відкритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості, переломами клиновидної та скроневої кісток зліва, обох гайморових пазух з крововиливами в синуси пазух, з очного яблука, синцями в ділянках обох очей, яка ускладнилась посттравматичним мідріазом лівого ока, гострим тубоотитом, з сенсаторною приглухуватістю, та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення.

Не погодившись з вироком суду, прокурор Рогатинського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_12 та потерпілий ОСОБА_10 подали апеляційні скарги.

Прокурор Рогатинського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_12 просить вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2022 року скасувати з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст. 286 КК України три роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на два роки. Врешті вирок суду залишити без змін.

Потерпілий ОСОБА_10 просить вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2022 року змінити. Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_8 , ПП «Прикарпатський експрес» про відшкодування моральної шкоди задоволити повністю і стягнути з ПП «Прикарпатський експрес» на користь ОСОБА_10 300000 гривень моральної шкоди. Стягнути з відповідача ОСОБА_8 на користь позивача ОСОБА_10 витрати на правову допомогу в розмірі 26000 гривень.

Зокрема потерпілий вважає, що розмір моральної шкоди, стягнутої судом з ОСОБА_8 в його користь, в сумі 120000 грн. є значно заниженим. Крім того, судом не вирішено питання щодо стягнення з відповідачів ПП «Прикарпатський експрес» та ОСОБА_8 на його користь витрат на правову допомогу, хоча в його позовній заяві висловлювалось прохання про стягнення таких витрат.

Вказує, що під час досудового розслідування та судового розгляду провадження обвинувачений не відшкодував йому моральну шкоду, з ним жодного разу не зустрівся, навіть не попросив пробачення за скоєне. Звертає увагу на те, що вчиненим кримінальним правопорушенням йому завдано численні тілесні ушкодження, після яких він тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, а в подальшому на амбулаторному лікуванні, проходив тривалий курс реабілітації, і йому було встановлено третю групу інвалідності. Після виписки з лікарні по цей день він відчуває наслідки нанесених травм: постійні болі, відсутність повного одужання, дискомфорт та сильні больові відчуття під час реабілітаційних процедур. Фактично повністю порушено його звичний спосіб життя, необхідність постійного відвідування лікувальних закладів та реабілітаційних процедур майже не залишає часу на спілкування з близькими, рідними та друзями. А також він позбавлений можливості повноцінно працювати, тим більше працювати спеціальністю - водієм. Так, до ДТП він мав постійне місце роботи працював водієм на ТзОВ «Стеко», мав добру зарплату, що дозволяло матеріально забезпечувати свою сім`ю. Все це спричинило та продовжує спричиняти психологічні і душевні страждання, яких він зазначає протягом всього часу після ДТП. Водночас залишається невідомим наскільки отримані ним травми вплинуть в майбутньому на можливість повноцінного життя. Зважаючи на вказане, вважає, що визначений ним розмір моральної шкоди 300000 грн. відповідає характеру правопорушення, глибині його фізичних та душевних страждань, погіршенню його стану здоров`я, ступеню вини обвинуваченого.

Прокурор у кримінальному провадженні від апеляційної скарги відмовився у порядку ст.403 КПК України до початку апеляційного розгляду та його відмова прийнята.

Під час апеляційного розгляду:

- потерпілий ОСОБА_10 та його представник адвокат ОСОБА_11 підтримали вимоги апеляційної скарги;

- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 заперечили з приводу апеляційної скарги потерпілого, просили вирок суду першої інстанції залишити без змін;

- прокурор не заперечував проти задоволення апеляційної скарги потерпілого.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.2 ст.286 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюється.

Даючи оцінку доводам потерпілого в частині неправильності вирішення судом його цивільного позову, колегія суддів зауважує наступне.

Згідно з вимогами ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), з урахуванням стану здоров`я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, розмір відшкодування, що присуджується, має кореспондувати глибині та силі страждань, які мав потерпілий у зв`язку із порушенням його прав, а також відповідати поведінці завдавача шкоди.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в повному обсязі не враховано характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав ОСОБА_10 , ступінь тяжкості заподіяних йому тілесних ушкоджень у вигляді відкритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості, переломами клиновидної та скроневої кісток зліва, обох гайморових пазух з крововиливами в синуси пазух, з очного яблука, синцями в ділянках обох очей, яка ускладнилась посттравматичним мідріазом лівого ока, гострим тубоотитом, з сенсаторною приглухуватістю, а також обставини їх спричинення, справедливість та реальність позовних вимог. Зокрема те, що у зв`язку із отриманими травмами потерпілий пройшов тривалий період лікування та реабілітації, йому встановлено третю групу інвалідності, він постійно відчуває болі, дискомфорт, змушений й надалі проходити реабілітаційні процедури, що істотно ускладнило його повсякденне життя та порушило нормальні соціальні зв`язки, а також він позбавлений можливості працювати за спеціальністю (водієм) та матеріально забезпечувати свою сім`ю.

В ході апеляційного розгляду встановлено обставини та підстави для задоволення цивільного позову потерпілого щодо стягнення моральної шкоди, які підтверджуються матеріалами провадження, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями та виною обвинуваченого в її заподіянні.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приймаючи до уваги конкретні обставини кримінального правопорушення, тяжкість тілесних ушкоджень, завданих потерпілому ОСОБА_10 , тривалість лікування, порушення нормального способу його життя, колегія суддів вважає, що розмір суми відшкодування моральної шкоди, який необхідно стягнути з Приватного підприємства «Прикарпатський експрес», підлягає збільшенню.

Водночас, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги потерпілого ОСОБА_10 про стягнення витрат на правову допомогу.

Положеннями ч.1 ст.124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

В силу п.1 ч.1 ст.118 КПК України, до процесуальних витрат належать і витрати на правову допомогу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Так, в мотивувальній частині оскаржуваного вироку суд зазначив про те, що відшкодування витрат потерпілого на правову допомогу, заявлені у цивільному позові, підлягають задоволенню та стягненню з обвинуваченого. Проте, в резолютивній частині вироку суд не вирішив питання про стягнення цих витрат.

З матеріалів провадження вбачається, що потерпілий ОСОБА_10 довів, що розмір витрат на правову допомогу, надану адвокатом ОСОБА_11 під час кримінального провадження, становить 26000 гривень.

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 19 червня 2019 року адвокат ОСОБА_11 представляє інтереси потерпілого ОСОБА_10 в даному кримінальному провадженні, про що виданий ордер ІФ №076605.

Згідно з квитанціями №022982 від 19.06.2019, №022984 від 19.07.2019 адвокат ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_10 26000 грн. за представництво останнього як потерпілого в кримінальному провадженні.

Отже, понесені потерпілим ОСОБА_10 витрати на правову допомогу на суму 26000 грн., є документально підтвердженими, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому мають бути стягнуті з обвинуваченого на користь потерпілого в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потерпілого необхідно задовольнити, вирок суду змінити в частині відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,408,418,419 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_10 задовольнити.

Вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2022 року щодо ОСОБА_8 змінити в частині відшкодування потерпілому ОСОБА_10 моральної шкоди та витрат на правову допомогу.

Стягнути з Приватного підприємства «Прикарпатський експрес» на користь ОСОБА_10 у відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином 300 000 (триста тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 на відшкодування витрат на правову допомогу 26 000 (двадцять шість тисяч) гривень.

В решті вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2022 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_3

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_5