Постанова

від 09.05.2022 по справі 185/10194/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2967/22 Справа № 185/10194/21 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого Куценко Т.Р.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю ТБЦ Оптімус

на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ТБЦ Оптімус про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком з ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТБЦ Оптімус (далі ТОВ ТБЦ Оптімус) звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року відмовлено ТОВ ТБЦ Оптімус у видачі судового наказу (а.с.36).

Не погодившись з такою ухвалою суду, ТОВ ТБЦ Оптімус звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просили ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що їх заява є обґрунтованою та вона повністю відповідає вимогам законодавства (а.с.39-41).

Відзив на апеляційну скаргу не надано.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Згідно ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи та без їх виклику.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ТОВ ТБЦ Оптімус на ухвалу про відмову у видачі судового наказу підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції, виходив з того, що заявником не додано повну копію договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, укладеного з боржником ОСОБА_1 .

Однак, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу;2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу;4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу;5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті;8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Згідно до положення ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Оскільки нормами ЦПК України, не передбачено залишення без руху заяви про видачу судового наказу, в даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення ЦПК України, щодо залишення без руху позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і ст. 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання щодо наявності передбачених законом підстав для залишення заяви про видачу судового наказу без руху.

Згідно з частиною шостою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року про відмову у видачі судового наказу постановлена передчасно та з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТБЦ Оптімус задовольнити.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року про відмову у видачі судового наказу - скасувати та направити справу до суду першої інстанції, для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

М.О.Макаров