Рішення

від 28.04.2022 по справі 291/1503/20

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1503/20

2/291/39/22

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2022 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кащук Л.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кравчука М.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет Центр»

про розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Сігнет-Центр» про розірвання договору оренди землі від 13.08.2012 року зі змінами та доповненнями, внесеними згідно додаткового договору від 29.09.2015 року. Позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником земельної ділянки площею 2,5768 га, яка розташована на території Бистріївської сільської ради, Ружинського району, Житомирської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1825281200:03:000:0117. Право власності на вказану земельну ділянку підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим 06.07.2017 року ОСОБА_3 , державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори Житомирської області за реєстром № 1221 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме лайно 06.07.2017 року, номер запису про право власності 21266731. Попереднім власником земельної ділянки була її мати, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка передала, за життя, вищевказану земельну ділянку в оренду, відповідачу, на підставі договору оренди землі № 1150 від 13.08.2012 року, а згідно додаткового договору про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 29.09.2015 року, термін дії договору було змінено до 28.09.2025 року. До неї, як до спадкоємця, перейшли всі права та обов`язки за вищевказаним договором. Оформивши свої спадкові права на вищевказану земельну ділянку, вона письмово повідомила відповідача про перехід своїх прав на неї, письмове повідомлення та підтвердження про відправлення та отримання додається. Але як вбачається з відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків, що додаються, дохід за передану в оренду земельну ділянку відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась їй орендна плата за 2016,2017,2018,2019 та 2020 роки, в той час, як обов`язок щодо сплати орендної плати визначений у договорі оренди (п.11) до 31 грудня. Систематична невиплата відповідачем орендної плати, на думку позивача є підставою для розірвання договору оренди землі.

Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги. Суду пояснила, що є власником земельної ділянки площею 2,5768 га, яку отримала у спадок від своєї матері, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яка передала, за життя, вищевказану земельну ділянку в оренду, відповідачу, на підставі договору оренди землі № 1150 від 13.08.2012 року, а згідно додаткового договору про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 29.09.2015 року, термін дії договору було змінено до 28.09.2025 року. Оформивши свої спадкові права на вищевказану земельну ділянку, вона письмово повідомила відповідача про перехід своїх прав на неї, письмове повідомлення та підтвердження про відправлення та отримання додано до позовної заяви. Але відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась їй орендна плата за 2016,2017,2018,2019 та 2020 роки, в той час, як обов`язок щодо сплати орендної плати визначений у договорі оренди (п.11) до 31 грудня. Систематична невиплата відповідачем орендної плати, на думку позивача є підставою для розірвання договору оренди землі. Вважає договір оренди землі недійсним та відмовляється отримувати орендну- плату. Свій карткових рахунок у банку вона закрила. На пропозицію відповідача в судовому засіданні виплатити їх орендну плату відмовилась.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позові та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у позові відмовити, а також подав до суду відзив на позов, в якому вказав, що між ТОВ «Сігнет-Центр» та ОСОБА_4 13.08.2012 року було укладено договір оренди землі №1150 на земельну ділянку кадастровий номер 25281200:03:000:0117, площа земельної ділянки 2.7568 га, яка розташована на території Бистріївської сільської ради Ружинського району, договір укладено на 5 років, додатковою угодою про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 29.09.2015 року термін дії договору було змінено до 28.09.2025 року. Орендна плата ОСОБА_4 проводилася вчасно та в повному обсязі, що підтверджується відповідною довідкою. 15.01.2018 року на адресу ТОВ «Сігнет-Центр», надійшов лист повідомлення від ОСОБА_2 про те, що вона успадкувала вище згадану земельну ділянку після ОСОБА_4 , в повідомленні зазначається, що вона додає копію свідоцтва про право власності на спадщину, однак копія даного свідоцтва була відсутня крім того, повідомлення не містило банківських реквізитів та будь яких відомостей про місце проживання ОСОБА_2 ( оскільки договір містив лише реквізити попереднього власника земельної ділянки, тобто ОСОБА_4 ), що унеможливлювало виплату їй орендної плати. Крім того, менеджери ТОВ «Сігнет- Цент» неодноразово виходили на зв`язок із ОСОБА_2 щодо отримання орендної плати та надання карткових рахунків, яка в свою чергу категоричного відмовлялася. Позивачка не була позбавлена орендної плати зі сторони ТОВ «Сігнет-Центр», оскільки сама всіляко уникала її отримання. За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Однак, ОСОБА_2 , жодного разу не вимагала від ТОВ «Сігнет-Цент», орендної плати також не надавала реквізити для її перерахунку.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши письмові докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні факти і відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що позивачка є власником земельної ділянки площею 2,5768 га, яка розташована на території Бистріївської сільської ради, Ружинського району, Житомирської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1825281200:03:000:0117.

Право власності на вказану земельну ділянку підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим та посвідченим 06.07.2017 року ОСОБА_3 , державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори Житомирської області за реєстром № 1221 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме лайно 06.07.2017 року, номер запису про право власності 21266731 (а.с.8-9).

Попереднім власником земельної ділянки була мати позивачки, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка передала, за життя, вищевказану земельну ділянку в оренду, відповідачу, на підставі договору оренди землі № 1150 від 13.08.2012 року, а згідно додаткового договору про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 29.09.2015 року, термін дії договору було змінено до 28.09.2025 року (а.с.15, 17).

До позивачка ОСОБА_2 як до спадкоємця, перейшли всі права та обов`язки за вищевказаним договором (а.с.10-11,14).

Як встановлено в судовому засіданні, 15.01.2018 року на адресу ТОВ «Сігнет-Центр», надійшов лист повідомлення від ОСОБА_2 про те, що вона успадкувала вище згадану земельну ділянку після ОСОБА_4 , в повідомленні зазначається, що вона додає копію свідоцтва про право власності на спадщину. Дане повідомлення не містить банківських реквізитів та будь яких відомостей про місце проживання ОСОБА_2 (18).

Даний лист повідомлення було отримано відповідачем 20.03.2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, та квитанція №18 від 21.03.2018 УКРПОШТИ (а.с.152-153).

На підтвердження відмови ОСОБА_2 від отримання орендної плати, суду, відповідачем надано копію платіжного доручення №38777 від 29.07.2021 про відмову ОСОБА_2 від отримання в АТ «Укрпошта» 37626 грн. орендної плати від ТОВ «Сігнет-центр»(а.с. 85, 139).

Суд вважає, що в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини, що свідчать про істотні порушення відповідачем умов договору, що надає можливість для дострокового розірвання договору за рішенням суду з огляду на наступне.

Статтею 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтями 526 і 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання по ньому має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV.

За змістом ст. 1 вказаного Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об`єктами оренди землі є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 Закону).

Відповідно дост. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зіст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору є також орендна плата.

Відповідно дост. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Приписами ст. 24 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Положеннями ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13,15,21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Відтак, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Вказана позиція узгоджується із висновком, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18). Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачала.

Розглядаючи можливість дострокового припинення спірного договору оренди, слід виходити із приписів та умов самого договору.

У відповідності до ст. 626 ЦК, договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки.

За загальним правилом, установленим ч. 1 ст. 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Разом з тим ч. 3 наведеної статті передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд вважає, що визначальним для вирішення питання можливості одностороннього розірвання договору, є закріплення такого права в договорі.

Так, за умовами договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання за :взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом (п.38).

Своєчасність проведення розрахунку з орендної плати відповідно до умов договору є обов`язком орендаря та закріплене у п. 9 договору.

Суд погоджується із тим, що оплата орендної плати є істотною обставиною, а її не отримання орендодавцем, є істотним порушенням договірних умов, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за використання земельної ділянки іншою особою.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач всупереч встановленого договором порядку порушував строки та порядок сплати орендної плати.

Так, відповідно до п. 9 договору орендна плата за кожен рік користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі, що складає 3182 грн. 06 коп., що на дату підписання цього договору складає 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За умов договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п. 40).

Таким чином, положення договору, укладеного раніше з ОСОБА_4 зберігають свою чинність і для нового власника (спадкоємця) земельної ділянки, а відповідно сам договір є чинним до 28 вересня 2025 року, що також узгоджується із нормами закону щодо складу спадщини, до якої входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Суд погоджується із позицією представника відповідача у відзиві на позов, який посилаючись на ст. 24 Закону України «Про оренду землі», що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Однак, ОСОБА_2 , жодного разу не вимагала від ТОВ «Сігнет-Цент», орендної плати також не надавала реквізити для її перерахунку.

Також суд погоджується із позицією представника відповідач, який посилаючись на ч. 5 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» наголошує на тому, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Так, дійсно відповідно до ст. 148-1 ЗК України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомитипро цеїї користувачівіз зазначенням: кадастрового номера (занаявності),місця розташуваннята площіземельної ділянки; найменування(дляюридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Як встановлено в ході судового розгляду, повідомлення про успадкування земельної ділянки в порядку ст. 148-1 ЗК України, що належала ОСОБА_4 та знаходиться в оренді у відповідача, позивачем направлено було відповідачу,через пів року з моменту прийняття спадщини ОСОБА_4 .. Крім того в заяві повідомленні позивачка не вказала ні своєї адреси, ні платіжних реквізитів, чим позбавила відповідача можливості перерахування їй орендної плати.

Підсумовуючи викладене, суд наголошує, що при вирішенні питання про розірвання договору оренди землі встановленню підлягають обставини щодо систематичності порушень зобов`язань орендаря по, зокрема, сплаті орендної плати (тобто неодноразове, триваюче порушення порядку сплати орендної плати) та істотність цього порушення у аспекті такого обмеження права орендодавця на одержання благ, визначених договором, яке призводить до втрати інтересу з його сторони на підтримання договірних правовідносин.

Таким чином, право позивачів на отримання орендної плати виникло з моменту отримання спадщини.

За таких обставин, поведінка відповідача, як учасника договірних відносин є добросовісною та такою, що не порушує договірні зобов`язання.

За відсутності у орендаря даних нового власника земельної ділянки він був позбавлений можливості сплачувати орендну плату у визначений договором строк.

Отже, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується показами сторін, протягом усього терміну перебування земельної ділянки у власності ОСОБА_2 остання не вчиняла жодних дій з метою отримання орендної плати, більше того остання ухиляється від отримання орендної плати у будь-якій формі. У позивачки була раніше і наявна об`єктивна можливість отримати орендну плату та їй на даний час ніщо не перешкоджає отримати орендну плату.

Суд вважає позицію позивача та його представників щодо того, що відповідачу було достеменно відомо про спадкоємця орендодавця, місце його проживання та необхідність виконувати вимоги договору щодо оплати оренди на ім`я позивачів необґрунтованою, такою, що не ґрунтується на вимогах закону та не підтверджується жодними належними доказами. У зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні вимоги позивачів про розірвання договору оренди землі.

Підсумовуючи викладене, суд наголошує, що при вирішенні питання про розірвання договору оренди землі встановленню підлягають обставини щодо систематичності порушень зобов`язань орендаря по, зокрема, сплаті орендної плати (тобто неодноразове, триваюче порушення порядку сплати орендної плати) та істотність цього порушення у аспекті такого обмеження права орендодавця на одержання благ, визначених договором, яке призводить до втрати інтересу з його сторони на підтримання договірних правовідносин.

Представником відповідача подано до суду клопотання про витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн..

Не заперечуючи того факту, що розмір гонорару адвоката визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, однак вважає, що при вирішенні питання про відшкодування судових витрат на професійну -правничу допомогу необхідно врахувати наступне.

Так, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу та розподілу судових витрат, а саме: їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «ЕазіЛУезі АІІіапсе Ілтііесі проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришеьський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У зазначеній вище постанові Верховний Суд зменшив розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Таким чином, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо:

-заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо);

-суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та -заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо).

Суд вважає, що вказані представником ТОВ «Сігнет Центр» витрати є неспівмірними із складністю виконаної адвокатом роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання роботи. .

Так, згідно договору про надання правової допомоги гонорар адвоката складає 10000 грн. за участь в судових засіданнях по даній цивільній справі.

По цивільній справі №291/1503/20 в 2022 році, тобто після укладення договору про надання правової допомоги було проведено за участю представника відповідача лише три судові засідання, загальна тривалість яких не перевищує 1 години.

При цьому в судових засідання не допитувались свідки, не вирішувалось питання про проведення експертизи тощо, а було лише досліджено ті письмові докази, які були додані сторонами до позовної заяви та відзиву на позов.

Таким чином, сума витратна професійну правову допомогу відповідача згідно наданого ним договору є неспівмірною з реальним обсягом такої допомоги у суді першої інстанції, часом, витраченим на надання таких послуг (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду та незначна тривалість судових засідань), та не відповідає критерію реальності таких витрат.

А тому суд стягує з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу адвоката в сумі 1000,00 грн..

На підставі викладеного, ст.ст.509, 510,526, 530, 651, 792 ЦК України; ст.ст.93, 96, ч.3 ст.148-1 ЗК України; ст.ст. 1, 13, 31, 31 Закону України «Про оренду землі» та керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет Центр» про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с.Бистріївка Ружинського району Житомирської області, і.к. НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет Центр» (код ЄДРПОУ 38180739) витрати на правову допомогу адвоката в сумі 1000,00 грн.(Одна тисяча гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09.05.2022 року.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ;

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет Центр», місце розташування:13501, с.Андрушки, вул..Заводська, буд.5, Попільнянського району, Житмоирської області, код ЄДРПОУ 38180739.

Суддя О. В. Митюк.