Ухвала
08 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 291/1503/20
провадження № 61-7211ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет Центр» на постанову Житомирського апеляційного суду від 30 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет Центр» про розірвання договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет Центр» (далі - ТОВ «Сігнет Центр») у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила розірвати договір оренди землі відносно земельної ділянки площею 2,5768 га, яка розташована на території Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1825281200:03:000:0117, який укладений 13 серпня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Сігнет-Центр» із змінами та доповненнями, внесеними згідно додаткового договору від 29 вересня 2015 року.
Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2022 року у задоволенні позову ТОВ «Сігнет Центр» відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 30 червня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Розірвано договір оренди землі відносно земельної ділянки площею 2,5768 га, яка розташована на території Бистрівської сільської ради Ружинського району Житомирської області із цільовим призначенням для ведення товарного сілськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1825281200:03:000:0117, який укладений 13 серпня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Сігнет-Центр» із змінами та доповненнями, внесеними згідно додаткового договору від 29 вересня 2015 року.
28 липня 2022 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ТОВ «Сігнет Центр» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
У пункті 1 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Зі змісту положень пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.
Зазначена справа є малозначною в силу закону, оскільки ціна позову в ній становить 9 546,18 грн (3 182,06 грн * 3) та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» цього показника на рівні 2 481,00 грн складає 248 100,00 грн (100 х 2 481,00).
ТОВ «Сігнет Центр» у касаційній скарзі вказує, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, коли орендодавець умисно уникає від отримання орендної плати з метою розірвання договору оренди й апеляційний суд ухвалив оскаржене судове рішення без урахування правової позиції Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 920/418/19, від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17, від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19.
Наведене обґрунтування того, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування норми права не можна визнати належним. Посилання у касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду є виконанням вимог статей 389, 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги, і відповідно не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет Центр» на постанову Житомирського апеляційного суду від 30 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет Центр» про розірвання договору оренди землі.
Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2022 |
Оприлюднено | 12.08.2022 |
Номер документу | 105693663 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Русинчук Микола Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні