Ухвала

від 10.05.2022 по справі 420/2428/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2428/22

УХВАЛА

11 травня 2022 рокум.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали заяви позивача про ухвалення додаткового рішення за позовом розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 03.02.2022 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області №Ф-10600-54 від 15.11.2021 року про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 38888,74 грн;

2.Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , шляхом виключення з інтегрованої картки нарахувань по заборгованості недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на жовтень 2021 року в сумі 38717,74 грн та штраф 170 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 у справі №420/2428/22 суд вирішив адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу задовольнити частково. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області №Ф-10600-54 від 15.11.2021 року про сплату боргу (недоїмки) у частині 38717,74 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1976,07 грн.

10 травня 2022 року до суду (вх.№15975/22) від голоти ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Розглянувши вказану заяву, суд вважає, що така заява має бути повернута заявнику без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.6 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, ст.167 КАС України регламентує загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Так, вказаною статтею визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Суд зазначає, що заявником, всупереч вимог ст.167 КАС України, не додано до заяви доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Суд підкреслює, що оскільки нормами КАС України передбачений обмежений строк для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, необхідною передумовою дотримання судом основних засад адміністративного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.

Таким чином, неотримання учасником справи копії заяви про заміну сторони виконавчого провадження порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасника справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Конституційний Суд України у рішенні від 12 червня 2007 року №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини). При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, зазначені вимоги до заяв, передбачені КАС України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

З урахуванням того, що заявником не надано доказів направлення заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачу для ознайомлення та, відповідно, відповідач позбавлений можливості надати клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що заява позивача подана без додержання вимог ч.1 ст.167 КАС України та вказані недоліки не дають можливості її розглянути, а тому вона підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Суд зазначає, що за аналогією ч.8 ст.169 КАС України при поверненні заяви особі без розгляду учасник процесу не позбавлений права повторного звернення до суду в порядку ст.252 КАС України із дотриманням вимог ст.167 КАС України.

Керуючись статтями 44, 47, 48, 134, 167 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (вх.№13975/22 від 10.05.2022) повернути заявнику без розгляду.

Направити заявнику копію ухвали про повернення заяви без розгляду разом з заявою про ухвалення додаткового рішення (вх.№2847/22 від 10.05.2022).

Копію заяви про ухвалення додаткового рішення (вх.№2847/22 від 10.05.2022) залишити в матеріалах справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА