Ухвала

від 09.05.2022 по справі 420/9858/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/9858/21

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Стас Л.В.

суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року по справі № 420/9858/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Юніон Груп" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В :

Судовим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Юніон Груп " до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови.

На зазначене судове рішення 13 квітня 2022 року Одеська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року в задоволенні вказаного клопотання відмовлено, апеляційну скаргу - залишено без руху.

Надано апелянту строк для усунення недоліків скарги, шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та документу про сплату судового збору у розмірі 5448,00 грн.

27 квітня 2022 року, на виконання ухвали суду, митним органом подано заяву про продовження строку усунення недоліків скарги, в якому із посиланням на відсутність фінансових ресурсів для проведення оплати судового збору через запровадження на території України воєнного стану, апелянт просить продовжити строк усунення недоліків до прийняття в установленому порядку рішення щодо завершення на території України воєнного стану.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення заявленого клопотання, з огляду на наведені в ньому доводи, суд дійшов таких висновків.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року за №64/2022, затвердженим Законом №2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 року за №133/2022, затвердженим Законом №7168 від 15.03.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб. 21 квітня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 7300 від 19.04.2022 року, яким воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хв. 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, до 25 травня 2022 року.

Статтею 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12.05.2015 року передбачено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Разом з цим, суд враховує, що відповідно до ч.ч. 1- 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право, в тому числі: подавати заяви та клопотання; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Згідно із ч. 5 вказаної статті КАС України учасники справи зобов`язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналізуючи наведені норми адміністративного процесуального законодавства та запроваджені правила на період дії воєнного стану на території України, суд враховує відсутність обмежень як в повноваженнях апелянта так і стосовно його прав, обов`язків на вчинення ним певних процесуальних дій.

Крім того, без обґрунтування у клопотанні залишаються обставини, що об`єктивно впливають на можливість вчинення апелянтом певних процесуальних дій, зокрема, щодо обґрунтування поважності пропуску строку, тобто усунення недоліків скарги у визначений порядок і строк.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст. 299 цього Кодексу.

Згідно матеріалів справи, рішення суду першої інстанції прийнято у порядку письмового провадження 04.11.2021 року.

Із скаргою на судове рішення апелянт звернувся 13.04.2022 року, тобто із пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України.

Суд враховує, що звертаючись із скаргою на рішення суду, митним органом було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого заявник, посилаючись на практику ЄСПЛ, зазначав про неприпустимість позбавлення права на апеляційне оскарження та доступу до правосуддя.

Наведені апелянтом доводи стосовно пропуску строку на апеляційне оскарження суд визнав такими, що не можуть бути визнані поважними, оскільки суб`єктом владних повноважень не було вказано будь - яких обґрунтованих пояснень стосовно поважності пропуску строку на апеляційне оскарження. Посилання ж на неприпустимість позбавлення права на апеляційне оскарження не позбавляє апелянта права на виконання процесуального обов`язку обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.

Отже, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апелянтом не було наведено об`єктивних причин поважності пропуску цього строку, у зв`язку з чим суд відмовив у задоволенні заявленого клопотання..

У заяві, поданій на виконання ухвали суду, апелянтом так само не наведено жодних поважних причин пропуску строку, крім того клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги не містить обґрунтувань стосовно того, що саме перешкоджає апелянтові на цей час надати пояснення стосовно поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду протягом майже півроку. Отже, ухвала суду апелянтом не виконана.

З цього приводу суд вважає необхідним зауважити на тому, що законодавче обмеження строку на оскарження судового рішення, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі Устименко проти України зазначав, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії, відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх порушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України наявні правові підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 299, 321, 325, 328-329 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Одеської митниці Держмитслужби про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року по справі № 420/9858/21

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач Стас Л.В.Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.