Постанова

від 03.05.2022 по справі 2-393/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 травня 2022 року

м. Київ

справа № 2-393/11

провадження № 61-13538св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест»,

стягувач - акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 травня 2021 року в складі судді Чебан В. М. та на постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2021 року в складі колегії суддів Кулянди М. І., Височанської Н. К., Половінкіної Н. Ю.,

ВСТАНОВИВ :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст обставин справи

У лютому 2021 року ТОВ «ФК «Гефест» звернулось із заявою про заміну стягувача в справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованостей по нарахованих відсотках за користування кредитом та пені.

В обґрунтування заяви вказувало, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 жовтня 2011 року задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості; стягнуто в солідарному порядку з боржників на користь банку заборгованість за користування кредитом та пені за кредитним договором № 014/0001/74/36066 від 04 серпня 2006 року в розмірі 1 186 695,15 грн. На підставі вказаного рішення суд видав виконавчі листи № 2-393/11 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2

30 травня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «ОКСІ Банк» укладено договір відступлення прав вимоги № 114/2-8 за кредитним договором № 014/0001/74/36066 від 04 серпня 2006 року. Цього ж дня, між АТ «ОКСІ Банк» та ТОВ «ФК «Гефест» укладено договір про відступлення прав вимоги № 30052019, відповідно до умов якого ПАТ «ОКСІ Банк» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Гефест» в тому числі і за кредитним договором від 04 серпня 2006 року, укладеним з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене ТОВ «ФК «Гефест» просить:

замінити стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому провадженні, що здійснюється на підставі виконавчого листа 2-393/11, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці відносно ОСОБА_1 ;

замінити стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому листі № 2-393/11, виданому Шевченківським районним судом м. Чернівці відносно ОСОБА_2 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 травня 2021 року заяву ТОВ «ФК «Гефест» задоволено; замінено стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому провадженні, що здійснюється на підставі виконавчого листа 2-393/11, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці відносно ОСОБА_1 ; замінено стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому провадженні, що здійснюється на підставі виконавчого листа № 2-393/11, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці відносно ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції виходив із того, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржниками, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. За таких обставин суд з урахуванням положень статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» зробив висновок про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні на підставі виконавчих листів, виданих на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 жовтня 2011 року в справі № 2-393/11.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2021 року з урахуванням ухвали про виправлення описки від 06 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; ухвалуШевченківського районного суду м. Чернівці від 11 травня 2021 року в оскарженій частині змінено, викладено третій абзац резолютивної частини в наступній редакції: замінити стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому листі № 2-393/11, виданому Шевченківським районним судом м. Чернівці відносно боржника ОСОБА_2 ; в іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для заміни стягувача. Разом із тим, суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ТОВ «ФК «Гефест» просило замінити стягувача його правонаступником у виконавчому листі №2-393/11, виданому Шевченківським районним судом м. Чернівці відносно боржника ОСОБА_2 , а не у виконавчому провадженні, тому змінив ухвалу суду першої інстанції в цій частині.

Аргументи учасників справи

У серпні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 травня 2021 року та на постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2021 року, просить їх скасувати в частині задоволення заяви ТОВ «ФК «Гефест» про заміну стягувача його правонаступником у виконавчому листі № 2-393/11, виданому Шевченківським районним судом м. Чернівці відносно ОСОБА_2 . При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що замінюючи стягувача у виконавчому листі, апеляційний суд не врахував висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, викладений у постанові від 11 березня 2021 року в справі № 910/2954/17, відповідно до якого подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Враховуючи наведене ОСОБА_2 вважає, що у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Гефест» необхідно відмовити з указаних підстав, адже строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-393/11 про стягнення коштів з ОСОБА_2 сплив 29 жовтня 2012 року; 30 липня 2018 року старшим державним виконавцем Першого ВДВС м. Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №54634243, яка була оскаржена ПАТ «Райффайзен банк Аваль», проте ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 лютого 2019 року в справі № 727/9742/18 у задоволенні скарги ПАТ «Райффайзен банк Аваль» відмовлено.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 30 серпня 2021 року зазначено, що заявник оскаржує судові рішення з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, вказуючи на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Аналіз вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду оскаржуються в касаційному порядку в частині задоволення заяви про заміну стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому листі № 2-393/11 про стягнення коштів з ОСОБА_2 . В іншій частині судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються та Верховним Судом не переглядаються.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що 04 серпня 2006 року між Акціонерним поштово - пенсійним банком «Аваль», що є правонаступником АТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/0001/74/36066, згідно умов якого банк надав їй кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 118 000 доларів США строком до 03 серпня 2026 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 07 серпня 2006 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 014/0001/74/36066/1.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 жовтня 2011 року в справі № 2-393/11 в солідарному порядку стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» грошові кошти в розмірі 1 186 695,15 грн.

30 травня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «ОКСІ Банк» укладено договір відступлення прав вимоги № 114/2-8, відповідно якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передав АТ «ОКСІ Банк» право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами, в тому числі за договорами, укладеними з ОСОБА_1 та ОСОБА_2

30 травня 2019 року між АТ «ОКСІ Банк» та ТОВ «ФК «Гефест» укладено договір про відступлення прав вимоги № 30052019, відповідно до умов якого ПАТ «ОКСІ Банк» передав у власність ТОВ «ФК «Гефест» право вимоги до боржників, майнових та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах, наведених у Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до додатку № 6 до договору відступлення прав вимоги № 30052019 від 30 травня 2019 року до ТОВ «ФК «Гефест» перейшло право вимоги за договором поруки № 014/0001/74/36066/1 від 06 серпня 2006 року, укладеним з ОСОБА_2 .

Позиція Верховного Суду

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, свідчить, що:

07 листопада 2011 року Шевченківським районним судом м. Чернівці виданий виконавчий лист № 2-393/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу в розмірі 1 186 895,15 грн. Строк пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання зазначено 29 жовтня 2012 року;

ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 квітня 2017 року в справі № 2-393/11 поновлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» строк пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання;

постановою Чернівецького міського ВДВС ГТУЮ в Чернівецькій області від 07 вересня 2017 року відкрите виконавче провадження № 54634243 з примусового виконання виконавчого листа;

постановою апеляційного суду Чернівецької області від 11 квітня 2018 року в справі № 2-393/11 скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 квітня 2017 року та в задоволенні заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовлено.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 115 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок про те, що: «не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України».

У справі, що переглядається, 30 липня 2018 року старшим державним виконавцем Першого ВДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 54634243.

Оскільки виконавче провадження щодо ОСОБА_2 закінчено 30 липня 2018 року, а разом із поданням у лютому 2021 року заяви про процесуальне правонаступництво заявник не вчинив будь-яких дій, спрямованих на відновлення виконавчого провадження, заміна стягувача у виконавчому провадженні в цьому випадку не відповідатиме завданням цивільного судочинства.

Суд апеляційної інстанцій на вказані обставини увагу не звернув та зробив неправильний висновок про наявність підстав для заміни стягувача правонаступником на підставі частин першої, п`ятої статті 442 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в оскарженій частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому листі про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 .

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За таких обставин на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню з ТОВ «ФК «Гефест»454 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 454 грн судового збору за подання касаційної скарги, що в сумі становить 908 грн.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 травня 2021 та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2021 року в частині задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну стягувача у виконавчому листі № 2-393/11, виданому Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення коштів з ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні заяви в цій частині.

Стягнути з товариства обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» на користь ОСОБА_2 908 грн судового збору.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 травня 2021 та постанова Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2021 року в скасованій частині втрачають законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук