Постанова

від 02.05.2022 по справі 681/620/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 681/620/21

Провадження № 22-ц/4820/665/22

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюк О.І.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полонського госпрозрахункового підприємства «Співчуття» про визнання незаконними і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою Полонського госпрозрахункового підприємства «Співчуття» на рішення Полонського районного суду Хмельницької області в складі судді Дідек М.Б. від 12 січня 2022 року.

Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У червні 2021 року ОСОБА_1 , звертаючись з цим позовом до відповідача, вказував, що згідно наказу №249 від 16.10.2014 року він прийнятий на роботу наглядачем кладовищ в Полонське підприємство теплових мереж, а наказом № 132 від 30.06.2015 року звільнений з роботи за п. 5 ст. 36 КЗпП України (переведений в ПГП «Співчуття»).

Наказом №4 В/К від 01.07.2015 року прийнятий на посаду наглядача кладовищ з 4-годинним робочим днем з 08 год. по 12 год.

Наказом № 65 від 11.05.2021 року його звільнено із займаної посади на підставі п. 3 ч.1 ст.40 КЗпП України - за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та правил внутрішнього трудового розпорядку за порушення яких на нього відповідно до наказів від 25.05.2020 року №36, 11.11.2020 року №48, 09.12.2020 року №51 накладені дисциплінарні стягнення у вигляді догани.

Підставою для його звільнення стало невиконання розпорядження директора Полонського госпрозрахункового підприємства «Співчуття» №1 від 22.04.2021 року щодо прибирання клумб біля пам`ятника загиблим воїнам на кладовищі по АДРЕСА_1 до 02.05.2021 року, та його відмова в грубій формі 03.05.2021 року виконати розпорядження директорки в цій частині.

Проте ці обставини не відповідають дійсності, оскільки до 01 травня працівниками комунальної служби проводився ремонт пам`ятника та огорожі клумби, а 01-04 травня були вихідні дні, тому він прибирав клумби 6 травня.

Накази про оголошення доган, а також наказ від 11.05.2021 року про його звільнення вважає незаконними, оскільки він не допускав порушення трудової дисципліни, акти про порушення ним своїх трудових обов`язків та інших дій, не пов`язаних з трудовими обов`язками прийняті з порушенням ст.ст.147,149 КЗпП України - складалися не в його присутності, без отримання у нього пояснень.

Вказував, що оспорювані накази прийняті з порушенням ст.31 КЗпП України, - в його діях не було порушень трудових обов`язків, а виявлені недоліки в роботі не пов`язані з порушенням трудових обов`язків.

Накази про оголошення йому доган він не оскаржував, оскільки директорка обіцяла скасувати їх та зажадала від нього розписку про недопущення порушень в майбутньому. Проте при його звільненні з`ясувалося, що накази не були скасовані.

З цих підстав позивач просив скасувати накази №36 від 25.05.2020 року, №48 від 11.11.2020 року, №51 від 09.12.2020 року про накладення на нього дисциплінарних стягнень у виді догани та визнати незаконним і скасувати наказ №65 від 11.05.2021 року про його звільнення з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП, а також стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати.

Рішенням Полонськогорайонного судуХмельницької областівід 12січня 2022року зврахуванням додатковогорішення Полонськогорайонного суду від 25 січня 2022 року позов задоволено частково.

Скасовано наказ № 65 від 11 травня 2021 року про звільнення з роботи ОСОБА_1 та поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді наглядача кладовищ Полонського госпрозрахункового підприємства «Співчуття» з 11 травня 2021 року.

Стягнуто з Полонського госпрозрахункового підприємства «Співчуття» 44548,40 грн. на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з яких мають бути відраховані податок на доходи фізичних осіб та інші обов`язкові платежі, що підлягають утриманню.

Стягнуто з Полонського госпрозрахункового підприємства «Співчуття» на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 908 грн. та 3500 грн. витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Полонське госпрозрахункове підприємство «Співчуття» просить рішення суду скасувати як незаконне та відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, висновки суду першої інстанції про незаконність наказу про звільнення є помилковими. Суд не взяв до уваги, що накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є чинними, і ОСОБА_1 вважається таким, що тричі протягом 2020 року вчинив дисциплінарні проступки та до нього застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді догани.

Також не враховано, що позивач був ознайомлений з розпорядженням від 22.04.2021 року про прибирання клумби біля пам`ятника загиблим воїнам у строк до 02.05.2021 року, що свідчить його підпис на розпорядженні. Його твердження про ознайомлення з наказом 27.04.2021 року не ґрунтується на жодних доказах.

У наказі № 65 від 11.05.2021 року керівником підприємства помилково вказано, що ОСОБА_1 вчинено проступок 03.05.2021 року, хоча викладено суть проступку (невиконання розпорядження керівника підприємства щодо прибирання у строк до 02.05.2021 року клумби біля пам`ятника на кладовищі).

Фактично 03.05.2021 року виявлено це порушення керівницею при об`їзді кладовищ, в телефонній розмові цього дня позивач в грубій формі відмовився виконати роботу. Цю клумбу прибрала, тоді ж, 03.05.2021 року, з власної ініціативи ОСОБА_2 , що вона підтвердила як свідок.

Не відповідають дійсності і пояснення позивача щодо неможливості вчасно прибрати клумбу. Згідно повідомлення КП «Благоустрій» зазначене підприємство не виконувало на кладовищі по вул. АК. Герасимчука роботи, про які вказував ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 не повідомляв керівника підприємства про неможливість у визначені строки придбати клумбу.

Письмове пояснення ОСОБА_1 відмовився надати у запропонований для нього строк до 16 год. 05.05.2021 року, про що було складено відповідний акт. Суд першої інстанції неналежно оцінив цей акт від 05.05.2021 року. Помилковим є висновок суду про відсутність правових підстав для застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

В засіданні апеляційного суду сторони не з`явилися, будучи належно повідомленими про розгляд справи.

У поданій заяві представниця апелянта просила задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів, і розглянути справу за її відсутності.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно дост.376ЦПК Українипідставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є: неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, які мають значення для справи, помилково визнав встановленими обставини, які є недоведеними, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Так, встановлено, що згідно наказу №249 від 16.10.2014 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу наглядачем кладовищ в Полонське підприємство теплових мереж. Наказом № 132 від 30.06.2015 року він звільнений з роботи за п. 5 ст. 36 КЗпП України (переведений в ПГП «Співчуття»).

Наказом №4 В/К від 01.07.2015 року він прийнятий на посаду наглядача кладовищ з 4-годинним робочим днем з 08 год. по 12 год.

Наказом ПГП «Співчуття» від 11.05.2021 року №65 ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст.40 КЗпП за систематичне невиконання обов`язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно з цим наказом наглядач кладовищ ОСОБА_1 наказом № 36 від 25.05.2020 року був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді догани за невиконання своїх трудових обов`язків, наказом № 48 від 11.11.2020 року повторно був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді догани за відсутність на робочому місці без поважних причин та грубе ставлення до колег по роботі та відвідувачів кладовищ. Згідно наказу № 51 від 09.12.2020 року він втретє був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за невиконання своїх трудових обов`язків та грубе відношення до відвідувачів кладовищ. 03.05.2021 року ОСОБА_1 знову вчинив дисциплінарний проступок - не виконав розпорядження щодо прибирання клумб біля пам`ятника загиблим воїнам в період ВВВ та в грубій формі відмовився виконувати свої трудові обов`язки. Враховуючи, що ОСОБА_3 раніше тричі протягом року притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, наявності скарг про його грубе ставлення до колег по роботі та відвідувачів кладовищ, тому до нього за вчинені проступки 03.05.2021 року слід застосовувати такий захід стягнення як звільнення.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Частковозадовольняючи позов,суд першоїінстанції виходивз того,що завстановлених фактичнихобставин,за якихбуло допущеноправопорушення,його істотністьта відсутністьбудь-якоїшкоди, явноює неспівмірністьміж діямипозивача тазвільненням йогоз посади,тому у роботодавцяне булоправових підставдля застосуваннядисциплінарного стягненняу видійого звільненнязгідно п.3ч.1ст.40КЗпП України.

Проте з цим висновком суду не можна погодитися, зважаючи на таке.

Так, згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (ч.1 ст. 147-1 КЗпП України).

Згідно з ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За змістом ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XVцього Кодексу) (ст. 150 КЗпП України).

За змістом п. 3 ч. 1 статті 40КЗпПУкраїни трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

З врахуванням наведених норм права, відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року, за передбаченими п. 3ст. 40 КЗпП Українипідставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3статті 40КЗпПУкраїни необхідна сукупність таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Згідно з ч.1 ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За змістом пункту 3.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку ПГП «Співчуття» працівники зобов`язані дбайливо і сумлінно виконувати покладені на них трудові обов`язки, неухильно дотримуватися правил трудової дисципліни, вчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, використовувати весь робочий час для продуктивної праці, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим працівникам виконувати їхні трудові обов`язки.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просив визнати незаконними та скасувати накази №36 від 25.05.2020 року, №48 від 11.11.2020 року, №51 від 09.12.2020 року про накладення на нього дисциплінарних стягнень.

Суд першої інстанції помилково вказав про наявність підстав для відмови в цих вимогах з підстав пропуску 3-місячного строку звернення до суду, не зробивши попередньо висновків щодо законності цих наказів, тоді як відмова у позові на підставістатті 233 КЗпП Україниможлива лише у разі обґрунтованості позовних вимог.

Апеляційним судом встановлено, що наказом №36 від 25.05.2020 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за невиконання трудових обов`язків - 08.05.2020 року під час проведення перевірки виявлено, що ОСОБА_1 не виконав свої трудові обов`язки щодо прибирання клумб біля пам`ятників загиблим воїнам до 9 травня та відмовився від негайного прибирання клумби.

Ця обставина підтверджена актом від 08.05.2020 року, також актом від 22.05.2020 року та розпорядженням № 7 від 8.05.2020 року підтверджено ненадання пояснень позивачем на пропозицію керівника.

В матеріалах справи відсутні докази на спростування факту вчинення позивачем цього правопорушення, відтак посилання позивача на незаконність цього наказу є необґрунтованим.

Наказом №48 від 11.11.2020 року наглядача кладовищ ОСОБА_1 за порушення без поважних причин правил внутрішнього трудового розпорядку та грубе ставлення до колег по роботі та відвідувачів кладовищ притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани - ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці без поважних причин 27.10.2020 року з 9.45 по 10.15 год., 29.10.2020 року з 9.30 до 10 год. та 30.10.2020 року з 10 год. до 11 год., а також поступили скарги про його грубе ставлення до колег по роботі та відвідувачів кладовищ.

Відповідно до акту від 10.11.2020 року ОСОБА_1 відмовився від надання письмового пояснення з приводу порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та тимчасової відсутності на робочому місці 27.10.2020 року, 29.10.2020 року, 30.10.2020 року.

Позивач не спростував достатніми та допустимими доказами свою відсутність на робочому місці у вказаний час, як і зміст наявних у справі скарг, показань свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 щодо грубого ставлення до відвідувачів кладовищ та співробітників.

Тому відсутні підстави для визнання незаконним цього наказу №48 від 11.11.2020 року.

Наказом №51 від 09.12.2020 року притягнуто до дисциплінарної відповідальності наглядача кладовищ ОСОБА_1 за грубе відношення до відвідувачів кладовища та невиконання своїх трудових обов`язків - 18.11.2020 року на ім`я директора підприємства отримано скаргу від жительки м. Полонного ОСОБА_4 , в якій вказано, що наглядач кладовищ ОСОБА_1 при похованні ОСОБА_8 на «Забілінському» кладовищі в грубій формі звертався до присутніх на похороні людей та не хотів виконувати свої трудові обов`язки, що виразилися у відмові опускання труни та прибирання нош.

Відповідно до посадової інструкції доглядача кладовищ від 26 січня 2018 року наглядач кладовища керує роботами, пов`язаними з похованням. Наказом №3 від 19.02.2019 року внесено зміни до посадових інструкцій посад наглядачів, доповнено їхні обов`язки виконанням робіт по вносу, виносу тіла покійного при проведенні поховання. З цим наказом ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис на цьому наказі.

Отже, з наведеного вбачається, що в трудові обов`язки наглядача кладовища ОСОБА_1 входило прибирання нош під час поховання, що він відмовився виконати. Позивач не надав доказів на спростування цієї обставини.

Відтак вимоги позивача щодо скасування зазначених наказів є необґрунтованими, тому саме з цих підстав ці вимоги не підлягають задоволенню.

Обговорюючи доводи апеляційної скарги щодо законності наказу про звільнення позивача, апеляційний суд приймає до уваги таке.

Розпорядженням ПГП «Співчуття» №1 від 22.04.2021 року доручено працівникам підприємства у строк до 02 травня 2021 року прибрати клумби біля пам`ятників загиблим воїнам та пофарбувати огорожі та пам`ятники, що знаходяться на території кладовищ в м. Полонне (на кладовищі по вул. Ак. ОСОБА_9 ).

З розпорядженням ОСОБА_1 ознайомлений, що свідчить його підпис на розпорядженні. Посилання ОСОБА_1 на те, що він був ознайомлений з розпорядженням №1 від 22.04.2021 року лише 27.04.2021 року не ґрунтується на достатніх та допустимих доказах.

У наказіпро звільнення№ 65від 11.05.2021року керівникомпідприємства вказано,що ОСОБА_1 вчинено проступок03.05.2021року,при цьому викладеносуть проступку(невиконаннярозпорядження керівникапідприємства щодоприбирання устрок до02.05.2021року клумби біляпам`ятника загиблим воїнам на кладовищі) та його відмову в грубій формі 03.05.2021 року негайно прибрати.

Отже, 03.05.2021 року фактично було виявлено невиконання ОСОБА_1 цього розпорядження, тому посилання суду на те, що 03.05.2021 року був вихідним днем, як і дещо некоректне формулювання в наказі №65 від 11.05.2021 року про вчинення ним 03.05.2021 року проступку, не впливає на законність наказу про звільнення позивача з роботи.

При цьому позивач ОСОБА_1 фактично підтвердив невиконання ним цього розпорядження у встановлений строк, пославшись на проведення ремонту пам`ятника.

Недоглянутість клумби біля пам`ятника станом на 03.05.2021 року підтвердила свідок ОСОБА_4 , яка тоді ж, 03.05.2021 року прибрала клумбу з власної ініціативи. Вона також пояснила, що прибирає цю клумбу щороку до 9 травня, і ніколи не бачила, щоб це робив ОСОБА_1 .

Водночас у справі відсутні докази проведення ремонту пам`ятника та неможливість позивача у зв`язку з цим прибрати клумбу.

Згідно акту від 05.05.2021 року наглядач ОСОБА_1 не виконав розпорядження щодо прибирання клумби біля пам`ятника загиблим воїнам в період ВВВ, що знаходиться на кладовищі по АДРЕСА_1 та в грубій формі відмовився виконувати свої трудові обов`язки.

Актом від 11.05.2021 року, складеним директором ПГП «Співчуття» за участю працівника ОСОБА_6 про те, що наглядач ОСОБА_1 не надав письмового пояснення з приводу невиконання розпорядження №1 від 22.04.2021 року щодо відмови прибирання клумби.

Отже, вказані докази цілком підтверджують дотримання відповідачем порядку застосування дисциплінарних стягнень, передбаченого ст. 149 КЗпП України позивачу пропонувалося надати письмові пояснення щодо порушень трудової дисципліни, що останній ігнорував.

Згідно з ч.3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 04.02.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП.

Встановлено, що 27.01.2020 року біля 16 години ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні адмінбудівлі ПГП «Співчуття», в службовому кабінеті директора ОСОБА_10 , що знаходиться в АДРЕСА_2 та є громадським місцем, висловлювався нецензурною лайкою, голосно кричав та словесно погрожував директору ОСОБА_10 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Суд першої інстанції, встановивши факт порушення трудових обов`язків (несвоєчасне прибирання клумби), не взяв до уваги норму ч. 3 ст. 139 КЗпП України і попередні факти притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а також його неодноразові конфлікти з відвідувачами кладовища та співробітниками.

Наведене підтверджується матеріалами справи, зокрема постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 04.02.2020 року, скаргами відвідувачів кладовищ, працівників підприємства «Співчуття» щодо негативної поведінки наглядача кладовища ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

За наведенихобставин очевиднимє неналежневиконання трудовихобов`язків наглядачемкладовища ОСОБА_1 та систематичне порушення ним трудової дисципліни.

Встановивши, що позивач не виконував без поважних причин обов`язки, покладені на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, зокрема розпорядження №1 від 22.04.2021 року, що підтверджено наданими відповідачем актами, службовими, доповідними записками й не спростовано ним, врахувавши, що до ОСОБА_1 раніше застосовувалося дисциплінарні стягнення за невиконання трудових обов`язків, апеляційний суд дійшов висновку, що звільнення позивача відбулося з дотриманням закону, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про поновлення його на роботі та вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відтак рішення суду та додаткове рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з задоволенням апеляційної скарги підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПГП «Співчуття» сплачені судові витрати в розмірі 1362 грн., решта понесених судових витрат 1362 грн. слід компенсувати апелянту за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Полонського госпрозрахункового підприємства «Співчуття» задовольнити.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 12 січня 2022 року та додаткове рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 25 січня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Полонського госпрозрахункового підприємства «Співчуття» про визнання незаконними і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_3 ) на користь Полонського госпрозрахункового підприємства «Співчуття» (місце знаходження: вул. Степана Бандери, 3, м. Полонне, Хмельницька обл., ЄДРПОУ 21327403) 1362 грн. судових витрат.

Компенсувати за рахунок держави на користь Полонського госпрозрахункового підприємства «Співчуття» (місце знаходження: вул. Степана Бандери, 3, м. Полонне, Хмельницька обл., ЄДРПОУ 21327403) 1362 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 травня 2022 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк