Постанова

від 03.10.2007 по справі 20-8/99-07-3064

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

03 жовтня 2007 р.                                                                                  

№ 20-8/99-07-3064 

Вищий господарський суд України у

складі колегії суддів:

Михайлюка М.В.,

                                         Рибака

В.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в місті Києві касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1та

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2на постанову Одеського апеляційного

господарського суду від 05 червня 2007 року у справі № 20-8/99-07-3064

Господарського суду Одеської області за позовом Науково-виробничої фірми

"Югтрансенерго" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, м.

Одеса, до: 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Одеса, 2) Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_2, Одеська область, про зобов'язання повернути майно із

чужого незаконного володіння,

за участю представників:

позивача -не з'явився;

відповідача 1 -не з'явився;

відповідача 2 -не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року позивач -НВФ

"Югтрансенерго" у вигляді ТОВ звернувся до господарського суду з

позовом до відповідачів ФОП ОСОБА_1. та до ФОП ОСОБА_2. про зобов'язання

повернути майно із чужого незаконного володіння.

Вказував, що 14.11.2005р. між ним

та СПД ОСОБА_3. було укладено договір про відповідальне зберігання, відповідно

до умов якого він передав, а СПД ОСОБА_3. прийняв на тимчасове відповідальне

зберігання товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) по акту приймання-передачі від

02.12.2005р. на загальну суму 70 002,31грн.

Зазначав, що визначені в акті

приймання-передачі ТМЦ СПД ОСОБА_3. були передані на відповідальне зберігання

відповідачам, про що його було повідомлено листом від 12.07.2006р.

Посилаючись на незаконне володіння

відповідачами його майна, позивач просив зобов'язати відповідачів повернути

майно, яке їм було передано  СПД ОСОБА_3.

та забезпечити позов шляхом накладення арешту на витребовуване майно.

Ухвалою Господарського суду

Одеської області від 11 квітня 2007 року (суддя Атанова Т.О.) клопотання

позивача задоволено, накладено арешт на майно, яке належить Науково-виробничій

фірмі "Югтрансенерго" у вигляді Товариства з обмеженою

відповідальністю, а саме:

- Ваги електронні SW-D, виробництво

САS (Півд.Корея) в кількості 3 шт.;

-          Ваги електронні SW-D, виробництво САS

(Півд.Корея) в кількості 2 шт., ваги електронні NWТС-ЗК, виробництво Jadevег

(Тайвань) в кількості 3 шт.;

-          Ваги електронні SW-D, виробництво САS

(Півд.Корея) в кількості 1 шт.;

-Ваги електронні SW, виробництво

САS (Півд.Корея) в кількості 1шт.;

-          Банка з кришкою з корку квадр. скл.

0,174л № 41511 в кількості 116 шт.;

-          Японія Банка жерст. квадр. 1500гр №

71006/ВJ305 в кількості 500 шт.;

-          Японія Банка жерст. квадр. 1500гр №

71006 в кількості 160 шт.,;

-          Стіл Архимед 187*100*40 білий в

кількості 10 шт.,

-          Шафи в кількості 4 шт., прилавки в

кількості 2 шт., ролети в кількості 3 шт.;

-          Шафи в кількості 2 шт., прилавок (1

шт.), ролета (1 шт.);

-          Шафи-вітрини в кількості 2шт., ролети

захисні в кількості 2 шт., прилавок (1 шт.), шафи пристінні в кількості 4 шт.,

шафи кутові в кількості 2 шт., вітрини в кількості 2 шт., прилавок (1 шт.);

-          Стіл Т-110 (1шт.), конт-р Т-170 (1

шт.), шафа R-10 (1 шт.), стілець (4 шт.);

-          Імпринтери для дисконтних карток в

кількості 8 шт., дисконтні картки у кількості 300 шт., на загальну суму 70

002,31 грн., та знаходиться у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1(65026, м.

АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2(65000, Одеська обл., с.

АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за адресами: м. Одеса, вул. Дніпропетровська

дор. 125, б -"Фуршет", м. Одеса, Семафорний пров., 4

-"Фуршет", м. Одеса, вул. Балківська, 88 -"Фоззі", м.

Одеса, вул. Корольова, 44 -"Планета", м. Одеса, вул. Ген. Бочарова,

44 -"Планета", м. Одеса, вул. Ген. Петрова, 51 -"Сільпо",

м. Одеса, пл. Дерев'янко, 1 -"Таврія".

Ухвала мотивована посиланнями на

ст.ст. 66, 67 ГПК України, відповідно до яких, господарський суд за заявою

сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї

ініціативи, має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких

заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського

суду.

Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 05 червня 2007 року (колегія суддів у складі: Михайлова

М.В. -головуючий, Тофана В.М., Журавльова О.О.) ухвалу залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідачі,

посилаючись на порушення судом ст.ст. 66, 67 ГПК України, просять скасувати

постанову та відмовити позивачу  в

задоволенні заяви про забезпечення позову.

Перевіривши правильність

застосування судами норм процесуального права, Вищий господарський суд України

дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних

підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України,

господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав

позов, або з своєї ініціативи, має право вжити заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження по справі, якщо

невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення

господарського суду.

Відповідно до п. 3 роз'яснень

Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611, умовою

застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване

припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у

відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись

за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Таким чином, зважаючи на те, що

даний спір про зобов'язання повернути майно із чужого незаконного володіння,

місцевий господарський суд обґрунтовано зробив припущення, що майно, наявне у

відповідачів на момент пред'явлення позову, може зникнути або зменшитись, що

ускладнить виконання рішення суду в майбутньому, а отже і правомірно наклав

арешт на майно, виходячи із предмету позову.

Отже, висновки судів попередніх

інстанцій про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на

майно в межах заявлених позовних вимог є обґрунтованими, відповідають

законодавству та встановленим обставинам справи.

Посилання скаржників на неправильне

застосування судом апеляційної інстанції ст.ст. 66, 67 ГПК України не знайшли

свого підтвердження при розгляді касаційної скарги та спростовуються

матеріалами справи.

Інші доводи, наведені у касаційній

скарзі, зводяться до намагань відповідачів надати перевагу одних доказів над

іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України, і тому до уваги не

беруться.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119, 11111, Господарського

процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2залишити без

задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного

господарського суду від 05 червня 2007 року у справі № 20-8/99-07-3064 залишити

без змін.

Судді:                                                                              М.

В. Михайлюк

В.В. Рибак         

                                 Н.Г.

Дунаєвська