Постанова

від 02.07.2008 по справі 20-8/99-07-3064

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 02 липня 2008 р.                                                                                   

№

20-8/99-07-3064 

Вищий господарський суд

України у складі колегії суддів:

Дунаєвської

Н.Г. -головуючого,

Воліка

І.М.,

Михайлюка

М.В.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1та касаційну скаргу

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2008 року у справі №

20-8/99-07-3064 Господарського суду Одеської області за позовом

Науково-виробничої фірми "Югтрансенерго" у формі Товариства з обмеженою

відповідальністю, м. Одеса, до: 1) Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1, м. Одеса; 2) Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, Одеська область, про зобов'язання

повернути майно із чужого незаконного володіння на суму 70 002,31 грн.,

за

участю представників сторін:

позивача

-НВФ "Югтрансенерго" у формі ТОВ -ОСОБА_3 (директор);

відповідача

(скаржника) -СПД ОСОБА_1 -ОСОБА_1;

встановив:

У

квітні 2007 року позивач -Науково-виробнича фірма "Югтрансенерго" у

формі Товариства з обмеженою відповідальністю пред'явив у господарському суді

позов до відповідачів: 1) Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_1, 2) Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2про

зобов'язання повернути майно із чужого незаконного володіння на суму 70 002,31

грн.

Вказував,

що на підставі укладеного між ним (замовником) та Суб'єктом підприємницької

діяльності ОСОБА_3(виконавцем) договору відповідального зберігання від 14

листопада 2005 року замовником було передано, а виконавцем прийнято на

відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності на загальну суму 70

002,31 грн.

Посилаючись

на ту обставину, що визначені в акті приймання-передачі товарно-матеріальні

цінності передані ОСОБА_3 відповідачам -СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2, про що його

було повідомлено листом від 12 липня 2006 року, позивач, з урахуванням уточнень

позовних вимог, просив визнати за ним право власності на майно та зобов'язати

відповідачів повернути зазначене майно.

Рішенням

Господарського суду Одеської області від 27 лютого 2008 року (суддя Щавинська

Ю.М.), залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського

суду від 15 квітня 2008 року (колегія суддів у складі: Михайлова М.В.

-головуючого, Тофана В.М., Журавльова О.О.), позов задоволено.

Постановлено

визнати за НВФ "Югтрансенерго" у формі ТОВ право власності на майно,

a саме: ваги електронні SW-D, виробництво САS (Півд.Корея) в кількості 3 шт.;

ваги електронні SW-D, виробництво САS (Півд.Корея) в кількості 2 шт., ваги

електронні NWТС-ЗК, виробництво Jadevег (Тайвань) в кількості 3 шт.; ваги

електронні SW-D, виробництво САS (Півд.Корея) в кількості 1 шт.; ваги

електронні SW, виробництво САS (Півд.Корея) в кількості 1шт.; банка з кришкою з

корку квадр. скл. 0,174 л № 41511 в кількості 116 шт.; японія Банка жерст.

квадр. 1500 гр № 71006/ВJ305 в кількості 500 шт.; японія Банка жерст. квадр.

1500 гр № 71006 в кількості 160 шт.; стіл Архимед 187*100*40 білий в кількості

10 шт.; шафи в кількості 4 шт., прилавки в кількості 2 шт., ролети в кількості

3 шт.; шафи в кількості 2 шт., прилавок (1 шт.), ролета (1 шт.); шафи-вітрини в

кількості 2 шт., ролети захисні в кількості 2 шт., прилавок (1 шт.), шафи

пристінні в кількості 4 шт., шафи кутові в кількості 2 шт., вітрини в кількості

2 шт., прилавок (1 шт.); стіл Т-110 (1шт.), конт-р Т-170 (1 шт.), шафа R-10 (1

шт.), стілець (4 шт.); імпринтери для дисконтних карток в кількості 8 шт.,

дисконтні картки у кількості 300 шт. -на загальну суму 70 002,31 грн. та

витребувано вищевказане майно у суб'єктів підприємницької діяльності -ОСОБА_1

та ОСОБА_2

Судові

рішення мотивовані посиланнями на ст.ст. 328, 392 ЦК України, належністю

спірного майна на праві власності НВФ "Югтрансенерго" у формі ТОВ та

відсутністю у відповідачів правових підстав володіти спірним майном.

У

касаційній скарзі СПД ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм

матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, а

саме: ст.ст. 54, 57, 63, 104 ГПК, -просить скасувати рішення та постанову судів

попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних

вимог.

Розглянувши

матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність

застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні

даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають

частковому задоволенню, а прийняті у справі рішення та постанова -скасуванню, з

наступних підстав.

Відповідно

до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від

29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд,

виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши

обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що

підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Рішення

місцевого та постанова апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідають.

Як

вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 14

листопада 2005 року між НВФ "Югтрансенерго" у формі ТОВ (замовником)

та СПД ОСОБА_3 (виконавцем) укладено договір відповідального зберігання, за

умовами якого позивач передав, а СПД ОСОБА_3 прийняв на тимчасове відповідальне

зберігання товарно-матеріальні цінності по акту приймання-передачі від 2 грудня

2005 року на загальну суму 70 002,31 грн.

Листом

від 12 липня 2006 року СПД ОСОБА_3 повідомив НВФ "Югтрансенерго" у

формі ТОВ про те, що майно, яке є предметом спірного договору, передано

фізичним особам - підприємцям ОСОБА_4. та ОСОБА_1 на відповідальне зберігання

за відповідними адресами.

Звертаючись

до суду з позовом про зобов'язання фізичних                         осіб-підприємців

ОСОБА_4. та ОСОБА_1 повернути майно, що належить НВФ "Югтрансенерго"

у формі ТОВ, позивач зазначив, що пред'явити претензію, або звернутися до суду

з позовом до СПД ОСОБА_3 є неможливим через її загибель 26 серпня 2006 року.

Відповідно

до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на

підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності

вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або

незаконність набуття права власності на встановлена судом.

Статтею

392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання

його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,

а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Приймаючи

рішення у даній справі про задоволення позовних вимог, суд першої та

апеляційної інстанції виходили з того, що спірне майно перебуває на балансі НВФ

"Югтрансенерго" у формі ТОВ та належить йому на праві приватної

власності, що підтверджується відповідними документами, а саме:

рахунками-фактурами, накладними, платіжними дорученнями, виписками з банку,

балансовою довідкою від 22 січня 2008 року, а також оборотно-сальдовою

відомістю із зазначенням номеру рахунків балансового обліку та дати перебування

майна на балансі товариства.

В

обгрунтування своїх висновків про належність на праві власності позивачеві

майна, що виявлено та перебуває у незаконному володінні відповідачів, суди

послалися, зокрема, на акт опису та арешту майна складеного державними

виконавцями на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 11

квітня 2007 року про забезпечення позову НВФ "Югтрансенерго" у формі

ТОВ.

Проте,

погодитися з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів в

повній мірі не можна, оскільки суди дійшли них без повного та всебічного

з'ясування всіх суттєвих обставин, що мають значення для вирішення справи та

можуть вплинути на результати вирішення спору.

Частиною

1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм

внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись

законом.

Всупереч

зазначених вимог місцевим господарським судом, не в повному обсязі досліджено

та не надано належної оцінки обставині справи щодо перебування спірного майна у

фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1. та ОСОБА_4, пославшись при цьому лише на

лист СПД ОСОБА_3 від 12 липня 2006 року, а також на ту обставину, що спірне

майно виявлено у відповідачів державними виконавцями під час виконання ухвали

господарського суду про забезпечення позову у даній справ.

При

вирішенні даного спору по суті заявлених вимог та перегляді ухваленого у справі

судового рішення в апеляційному порядку, суди обох інстанції не звернули уваги

на доводи відповідачів про те, що арештоване та вилучене майно належить СПД

ОСОБА_1. та ОСОБА_4 на праві власності та було ними частково придбано, як фізичними

особами, а тому не являється майном, яке є предметом договору відповідального

зберігання товарно-матеріальних цінностей укладеного між позивачем та СПД

ОСОБА_3

В

рішенні суду першої інстанції зазначено про відсутність будь-якого судового

спору між НВФ "Югтрансенерго" у формі ТОВ та СПД ОСОБА_3, проте

обставина щодо наявності у померлої ОСОБА_3 спадкоємців до яких перейшли права

та обов'язки спадкодавця судом не досліджувалася.

За

таких обставин постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а

справа -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під

час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно

врахувати викладене, звернути увагу на доводи та заперечення сторін, при

необхідності вирішити питання про призначення почеркознавчої експертизи,

всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини  справи, 

об'єктивно  оцінити  докази, 

що  мають  юридичне 

значення  для  її 

розгляду  і  вирішення 

спору  по  суті, 

і  в  залежності 

від  встановленого,  правильно визначити норми матеріального права,

що підлягають  застосуванню  до 

спірних  правовідносин,  та 

прийняти  обґрунтоване  і 

законне  судове  рішення.

Керуючись

ст.ст. 1115 , 1117 , 1119 -11111

ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні

скарги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1та Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2задовольнити частково.

Постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2008 року та рішення

Господарського суду Одеської області від 27 лютого 2008 року у справі №

20-8/99-07-3064 скасувати.

Справу

№ 20-8/99-07-3064 передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської

області в іншому складі.

Головуючий:

Н.

Дунаєвська

Судді:І.

Волік

М.

Михайлюк