Постанова

від 11.05.2022 по справі 640/8010/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року

м. Київ

справа № 640/8010/20

адміністративне провадження № К/9901/10233/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/8010/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «АС - Нафтогазресурс» до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра України) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ТОВ «АС - Нафтогазресурс»

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2020, постановлену у складі головуючого судді Аблова Є.В.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2021, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів Мельничука В.П., Оксененка О.М.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 07.04.2020 ТОВ «АС - Нафтогазресурс» звернулось до суду з позовом, у якому просило:

визнати протиправною бездіяльність Держгеонадра України, яка полягає у нездійсненні розгляду заяви ТОВ «АС - Нафтогазресурс» з доданими документами на продовження строку дії спеціального дозволу від 31.08.2012 № 4213 на користування надрами Бутівсько - Коломийцівської площі;

зобов`язати Держгеонадра України розглянути заяву ТОВ «АС - Нафтогазресурс» з доданими документами на продовження строку дії спеціального дозволу від 31.08.2012 № 4213 на користування надрами Бутівсько - Коломийцівської площі, прийнявши за наслідками такого розгляду наказ з урахуванням принципу мовчазної згоди, встановленого частиною шостою статті 4-1 Закону України від 06.09.2005 № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 2806-IV), із продовженням строку дії спеціального дозволу від 31.08.2012 № 4213 на п`ять років з дня реєстрації наказу про продовження дії спеціального дозволу.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ «АС - Нафтогазресурс» зазначило, що незважаючи на дотримання ним необхідних вимог щодо продовження строку дії спеціального дозволу, замість прийняття наказу про продовження/відмову у продовженні строку дії дозволу, відповідач декілька разів необґрунтовано повертав заяву та документи на доопрацювання, що, на думку позивача, свідчить про протиправну бездіяльність Держгеонадра України щодо видачі відповідного дозволу. Також позивач зазначив, що з урахуванням принципу мовчазної згоди, він набув право на здійснення спеціального користування надрами, а рішення про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 31.08.2012 № 4213 вважається автоматично продовженим.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 18.11.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2021, частково задовольнив клопотання Держгеонадра України про залишення позовної заяви ТОВ «АС - Нафтогазресурс» без розгляду: залишив без розгляду зазначену вище позовну заяву в частині позовних вимог про визнання бездіяльності Держгеонадра України щодо нерозгляду заяв про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.05.2017, від 17.08.2017 №17/08/01-17, від 25.07.2018 №25/07-18/1 та від 15.01.2019 №15/01-19/1, а також щодо зобов`язання Держгеонадра України розглянути вказані заяви ТОВ «АС - Нафтогазресурс» з доданими документами на продовження строку дії спеціального дозволу від 31.08.2012 № 4213 на користування надрами Бутівсько - Коломийцівської площі, прийнявши за наслідками такого розгляду наказ з урахуванням принципу мовчазної згоди, встановленого частиною шостою статті 4-1 Закону № 2806-IV, із продовженням строку дії спеціального дозволу від 31.08.2012 № 4213 на п`ять років з дня реєстрації наказу про продовження дії спеціального дозволу.

3. 21.03.2021 ТОВ «АС - Нафтогазресурс» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2021, а справу № 640/8010/20 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4. Верховний Суд ухвалою від 12.04.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. У справі, яка розглядається суди встановили, що ТОВ «АС - Нафтогазресурс» є юридичною особою, основним видом діяльності якої є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (КВЕД 71.12).

31.08.2012 Держгеонадра України видала ТОВ «АС - Нафтогазресурс» спеціальний дозвіл на користування надрами №4213 зі строком дії на 5 років. Вид користування надрами: геологічне вивчення, у тому числі дослідно - промислова розробка. Мета користування надрами: пошук і розвідка покладів вуглеводнів у кам`яновугільних та девонських відкладах, у разі відкриття родовища - дослідно - промислова розробка, геолого - економічна оцінка і затвердження запасів Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ України). Назва родовища: Бутівсько - Коломийцівська площа. Місцезнаходження: Полтавська область, Великобагачанський район. Вид корисної копалини: нафта, газ природний.

15.11.2012 між ТОВ «АС - Нафтогазресурс» та ОСОБА_1 укладено угоду (договір) на проведення розвідувальних робіт, пунктом 1.1 якого визначено, що ОСОБА_1 відповідно до положень статті 97 Земельного кодексу України надає згоду на тимчасове зайняття ТОВ «АС - Нафтогазресурс» земельної ділянки, що знаходиться на території Великобагачанського району Полтавської області, для проведення розвідувальних робіт на свердловині №9, загальною площею 3,1702 га, у тому числі ріллі - 3,1702 га, що знаходиться у власності ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5320255100:00:002:0064.

Згідно з пунктом 1.2 договору ТОВ «АС - Нафтогазресурс» проводить вищевказані роботи і зобов`язується відшкодувати ОСОБА_1 усі збитки, спричинені проведенням розвідувальних робіт, в тому числі неодержані доходи. ТОВ «АС - Нафтогазресурс» також зобов`язується за свій рахунок привести вищезазначену земельну ділянку у попередній стан шляхом здійснення її рекультивації відповідно до робочого проекту землеустрою щодо проведення технічної рекультивації та передати після завершення цих робіт у встановленому порядку ОСОБА_1 .

Додатковою угодою від 15.08.2017 №1 до угоди (договору) на проведення розвідувальних робіт від 15.12.2012 внесено зміни до вступної частини угоди, пункту 2.4 та розділу Х, та зазначено стороною угоди ОСОБА_2 замість ОСОБА_1

30.08.2017 між ТОВ «АС - Нафтогазресурс» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №2 до угоди (договору) на проведення розвідувальних робіт від 15.11.2012, якою внесено зміни до пункту 2.2 останньої та зазначено, що угода для проведення розвідувальних робіт укладається на термін проведення ТОВ «АС - Нафтогазресурс робіт» за даною угодою, який починається з моменту передачі ТОВ «АС - Нафтогазресурс» земельної ділянки, та закінчується в момент повернення рекультивованої земельної ділянки ОСОБА_2 за актом прийому-передачі. Угода укладається на термін необхідний для проведення робіт на свердловині №9 до 30.08.2022.

23.05.2017 ТОВ «АС - Нафтогазресурс» звернулось до Держгеонадра України із заявою на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 31.08.2012 №4213.

Держгеонадра України листом від 04.08.2017 №16786/03/12-7 відмовила позивачу у продовженні строку дії спеціального дозволу відповідно до пункту 15 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок № 615), у зв`язку з тим, що у пакеті документів, серед іншого, ТОВ «АС - Нафтогазресурс» надало висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів, наданий Державною науково-виробничою установою (далі - ДНВП) «Геоінформ України» від 21.03.2017. Проте, за ДНВП «Геоінформ України» закріплено напрями корисних копалин, по яких може проводитись державна експертиза звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів, до яких не відносяться, зокрема, газоподібні та рідкі горючі корисні копалини.

У подальшому, 17.08.2017 ТОВ «АС - Нафтогазресурс» звернулось із заявою на продовження строку дії спеціального дозволу від 31.08.2012 №4213 разом з пакетом документів у відповідності до вимог Порядку №615.

Держгеонадра України листом від 08.06.2018 №10114/03/12-18 на підставі пункту 15 Порядку №615 повернула ТОВ «АС - Нафтогазресурс» заяву з пакетом документів щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 31.08.2012 №4213, у зв`язку з тим, що:

1) у заяві не зазначено місцезнаходження ділянки надр та вид корисної копалини;

2) у пакеті документів відсутня пояснювальна записка з обґрунтуванням необхідності проведення геологорозвідувальних робіт на ділянці надр із зазначенням мети її геологічного вивчення, потужності підприємства;

3) у пакеті документів відсутня оглядова геологічна карта (масштаб 1:200000-1:50000) з лініями проектних геологічних розрізів;

4) у наданих документах не виправлені зауваження Державної служби геології та надр України, зазначені у листі від 04.08.2018 №16786/03/12-17, а саме: відповідно до переліку переможців конкурсу серед спеціалізованих державних геологічних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держгеонадра України, які проводитимуть державну експертизу звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів (згідно з витягом з протоколу від 21.03.2017 засідання Конкурсної Комісії Держгеонадра з розгляду питань щодо проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів), за ДНВП «Геоінформ України» закріплено напрями корисних копалин, по яких може проводитись державна експертиза звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів, до яких не відносяться, зокрема, газоподібні та рідкі горючі корисні копалини.

25.07.2018 ТОВ «АС - Нафтогазресурс» звернулось до Держгеонадра України з заявою про повторний розгляд заяви про продовження строку дії спеціального дозволу від 31.08.2012 №4213, посилаючись на те, що рішення про повернення заяви з пакетом документів, оформлене листом Держгеонадра України від 08.08.2018 №10114/03/12-18 прийнято з грубим порушенням строків для розгляду відповідних документів та прийняття відповідного рішення.

Держгеонадра України листом від 01.10.2018 №19682/03/12-18 повторно повернула заяву ТОВ «АС - Нафтогазресурс» з пакетом документів, у зв`язку з тим, що у наданих документах не виправлені зауваження Держгеонадра України, надані листом від 04.08.2017.

15.01.2019 ТОВ «АС - Нафтогазресурс» звернулось до Держгеонадра України із заявою про продовження строку дії спеціального дозволу від 31.08.2012 №4213.

Листом від 24.01.2019 №1734/03/12-19 Держгеонадра України також повернула вказану заяву з пакетом документів відповідно до пункту 14 Порядку №615.

18.09.2019 ТОВ «АС - Нафтогазресурс» ще раз звернулось до Держгеонадра України із заявою про продовження строку дії спеціального дозволу від 31.08.2012 №4213.

Держгеонадра України листом від 01.10.2019 , як і у попередні рази, повернула заяву з доданими до неї документами у зв`язку з невідповідністю вимогам Порядку №615.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення розгляду заяв від 23.05.2017, 17.08.2017, 25.08.2018, 15.01.2019, 18.09.2019 про продовження строку дії спеціального дозволу від 31.08.2012 №4213 та неприйняття відповідного рішення про продовження або відмову у продовженні строку його дії, 07.04.2020 звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Залишаючи без розгляду позовні вимоги в частині вимог про визнання бездіяльності Держгеонадра України щодо нерозгляду заяв про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.05.2017, від 17.08.2017 №17/08/01-17, від 25.07.2018 №25/07-18/1 та від 15.01.2019 №15/01-19/1, а також щодо зобов`язання Держгеонадра України розглянути вказані заяви ТОВ «АС - Нафтогазресурс» з доданими документами на продовження строку дії зазначеного вище спеціального дозволу, прийнявши за наслідками такого розгляду наказ з урахуванням принципу мовчазної згоди, встановленого частиною шостою статті 4-1 Закону № 2806-IV, із продовженням строку дії спеціального дозволу від 31.08.2012 №4213 на п`ять років з дня реєстрації наказу про продовження дії спеціального дозволу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що звернення позивача до суду з такими вимогами відбулось з пропуском встановленого шестимісячного строку, а підстави, зазначені позивачем у відповіді на відзив, для поновлення пропущеного строку звернення до суду з такими позовними вимогами, суд визнав неповажними.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що використання ним встановленого права на повторне звернення до дозвільного органу із заявою після усунення недоліків поданих документів не може розглядатись як пропуск ним строку звернення до адміністративного суду, оскільки таке право прямо передбачене Законом № 2806-IV.

8. У відзиві на касаційну скаргу позивача Держгеонадра України вказує на її необґрунтованість у зв`язку із чим, просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані ТОВ «АС-Нафтогазресурс» судові рішення - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

10. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

11. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

12. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

13. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

14. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

15. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

16. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

17. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

18. Відтак, на думку колегії суддів, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

19. Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

20. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

21. Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

22. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

23. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

24. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

25. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що після подачі першої заяви про продовження строку спеціального дозволу та її протиправного повернення, він неодноразово звертався до Держгеонадра України з аналогічними заявами, які були безпідставно повернуті відповідачем.

26. Позивач вважає, що у такий спосіб він реалізовував надане йому законом право на повторне звернення до дозвільного органу із заявою після усунення недоліків поданих документів, що за своєю суттю є досудовим врегулюванням спору, а тому, на його думку, строк звернення до суду з позовом щодо оскарження дій відповідача, повґязаних з розглядом цих заяв ним не пропущений.

27. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що зазначені позивачем підстави пропуску строку звернення з адміністративним позовом не є поважними, оскільки вважаючи незаконними дії відповідача щодо розгляду поданих ним заяв позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду за захистом свого порушеного права в установлений частиною другою статті 122 КАС України строк.

28. З урахуванням наведеного Верховний Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

29. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.

30. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АС - Нафтогазресурс» залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2021 у справі №640/8010/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіА.І. Рибачук Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик