Постанова

від 11.05.2022 по справі 761/861/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/861/20

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/4749/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року (суддя Фролова І.В.) про повернення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

встановив:

заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 2 лютого 2021 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Сіфудс Груп" грошові кошти в розмірі 1 537 788грн та судовий збір у розмірі 23 066грн 82коп.

У грудні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чабан В.І. звернувся до суду із заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва.

Одночасно із заявою про перегляд заочного рішення представник ОСОБА_1 - адвокат Чабан В.І. подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа у справі №761/861/20 за позовом ТОВ "Сіфудс Груп" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди до розгляду заяви про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 2 лютого 2021 року.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року заяву про забезпечення позову повернуто заявнику у зв`язку з її невідповідністю вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу судді скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заявник посилається на незаконність ухвали судді, так як обраний вид забезпечення позову не впливає на матеріальний стан ТОВ «Сіфудс Груп» та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, а тому у заяві про забезпечення позову від 13 грудня 2021 року висловлена пропозиція не вживати заходів зустрічного забезпечення.

Заявник вважає, що відсутність у заяві про забезпечення позову конкретних пропозиції щодо зустрічного забезпечення не є підставою для повернення вказаної заяви, оскільки це не позбавляє права обтяженої сторони звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення окремо у встановленому законом порядку.

Заявник стверджує, що повертаючи заяву про забезпечення позову, суд першої

інстанції припустився надмірного формалізму та вдався до правового пуризму, чим фактично позбавив її права на доступ до правосуддя.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу судді про повернення заяви розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи заяву про забезпечення позову, суддя виходив з того, що всупереч п. 6 ч. 1 та ч. 1 ст. 151 ЦПК України подана заява не містить пропозицій заявника стосовно зустрічного забезпечення, що відповідно до положень ч. 10 ст. 153 ЦПК України є підставою для повернення її заявнику.

Колегія судів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч. 6 ст. 151 ЦПК України).

Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник ОСОБА_1 - адвокат Чабан В. навів обґрунтування необхідності забезпечення позову та зазначив, що просить не вживати заходів зустрічного забезпечення. До заяви доданий документ про оплату судового збору.

Таким чином, заявником була висловлена пропозиція щодо зустрічного забезпечення, а відтак посилання суду першої інстанції на відсутність у заяві пропозицій заявника стосовно зустрічного забезпечення не ґрунтуються на матеріалах справи.

При цьому, суд першої інстанції не врахував, що положення ч. 6 ст. 151 ЦПК України не вимагають від особи, яка подає заяву про забезпечення позову, зазначати саме конкретний вид зустрічного забезпечення, який вона просить застосувати. Вказана норма процесуального права передбачає, що заявник повинен висловити свою пропозицію щодо зустрічного забезпечення, а суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен вирішити питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення відповідно до вимог ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що ухвала про повернення заяви про забезпечення позову постановлена суддею з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року скасувати, справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди направити до Шевченківського районного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.А. Семенюк