Ухвала

від 10.05.2022 по справі 903/195/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

11 травня 2022 року Справа № 903/195/22 Господарський суд Волинської області в складі судді Дем`як В. М., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянувши справу

за позовом: Заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство Горохівське лісомисливське господарство

до відповідача: Берестечківської міської ради, Волинська область, Луцький район, м. Берестечко

про витребування земельної ділянки

за участю представників:

від позивача: Данилюк Т.М., посвідчення № 384 від 01.07.2021, витяг з ЄДР;

від відповідача: Якимчук О.М., довіреність № 141 від 29.03.22;

від третьої особи: не прибув;

від прокуратури: Костюк Н.В., посвідчення №065570 від 23.10.21;

Встановив: Заступник керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Берестечківської міської ради, в якому просить:

- витребувати у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Берестечківської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 0720883800:00:001:1210 площею 13,3232 га.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем вимог земельного законодавства, оскільки дії Берестечківської міської ради спрямовані на вилучення земельних ділянок з лісового фонду, які за матеріалами лісовпорядкування знаходяться у користуванні державних сільськогосподарських підприємств, належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій.

Однак, Волинською обласною державною адміністрацією як розпорядником земель лісового фонду не приймались будь-які рішення щодо передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність, вказана ділянка вибула з володіння власника поза його волею, а Берестечківська міська рада без будь-яких підстав зареєструвала за собою право комунальної власності на земельну ділянку лісового фонду, яка знаходиться за межами населеного пункту.

Ухвалою суду від 22.03.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.04.2022, залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство Горохівське лісомисливське господарство.

Представник відповідача через відділ діловодства суду подав:

1)відзив на позовну заяву за вх.№01-57/1875/22 від 06.04.2022 у якому вказує, що позовна заява прокурора в інтересах Волинської обласної державної адміністрації є такою, що підписана особою, яка немає права підписувати, оскільки прокурором взято до уваги лише один лист Волинської облдержадміністрації, з якого слідує, що позивач не міг звернутись сам із позовом, оскільки відсутнє фінансування з оплати судового збору, однак належні докази в матеріалах справи відсутні. Крім того, доводить, що позивачем неправильно визначено розмір судового збору за подання даної позовної заяви, оскільки не враховано вартість насаджень на спірній земельній ділянці, даний розрахунок з незрозумілих причин був здійсненний орієнтовно взявши за основу оцінки земельної площі в ріллі, однак законодавством не передбачено можливості проведення розрахунку середнього значення нормативно грошової оцінки земельних ділянок лісогосподарського призначення. Враховуючи вище викладенні обставини просить суд:

- залишити позовну заяву Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації до Берестечківської міської ради без руху та без розгляду.

- в позові відмовити.

Ухвалою суду від 11.04.2022 відкладено підготовче засідання на 11.05.2022, та запропоновано прокурору подати обґрунтовані письмові пояснення з яких правових підстав визначений розмір судового збору за подачу даної позовної заяви, сторонам по справі виконати вимоги ухвали суду від 22.03.2022 про відкриття провадження у справі

15.04.2022 на адресу суду від заступника керівника Луцької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив за вх.№01-57/2086/22 у якій просить позов задоволити в повному обсязі.

19.04.2022 на адресу суду надійшли пояснення заступника керівника Луцької окружної прокуратури надійшли пояснення за вх.№01-57/2137/22 з яких слідує, що сплачена прокурором сума судового збору є правильною.

26.04.2022 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відповідь на відзив за вх.№01-574/2243/22 від 26.04.2022 у якій також просить суд задоволити позов в повному об`ємі.

Відповідач через відділ діловодства суду подав:

1) заперечення на відповідь на відзив Волинської обласної державної адміністрації за вх.№01-57/2333/22 від 03.05.2022 у яких просить залишити позовну заяву Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації до Берестечківської міської ради без руху, в позові відмовити.

2) заперечення на відповідь на відзив Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації вх.№01-57/2175/22 від 25.04.2022 у яких просить залишити позовну заяву Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації до Берестечківської міської ради без руху, в позові відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, причини неявки суд не повідомив.

Прокурор в судовому засіданні подала клопотання за вх.№01-57/2605/22 про долучення до матеріалів справи кольорової копії фрагменту публічної кадастрової карти, що є додатком до листа ВО «Укрдержліспроект» від 09.02.2022 №114 та просить суд в клопотаннях про залишення позову без руху та без розгляду відмовити, як необґрунтованих належними та допустимими доказами.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання за вх.№ 01-69/40/22 від 11.05.2022 про продовження строку підготовчого провадження для надання процесуальної можливості подати докази про відсутність коштів Волинської обласної державної адміністрації для сплати судового збору, у клопотаннях відповідача також просить суд відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про залишення позову без руху і без розгляду та просить суд їх задоволити.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, судом враховано наступне.

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд .удового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

На думку прокурора, обґрунтованою приписами законодавства, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Волинська обласна державна адміністрація.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Аналіз положень частин 3-5 статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та від 26.02.2019 у справі № 905/803/18).

З урахуванням викладеного, національне законодавство, у тому числі й ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України надає прокурору повноваження для представництва інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження №12-161 гс18, пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі №915/478/18 (провадження № 12-245гс18, пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 26), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 8.5).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі й у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19, пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс 19, пункт 27)).

Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19, пункт 62). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 71).

Відповідно до статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

Як вбачається із змісту позовної заяви, прокурор вважає, що земельна ділянка, кадастровий номер 0720883800:00:001:1210, площею 13,3232 га, є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, належить до земель державної форми власності, а тому на підставі ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України розпоряджатися нею має право Волинська обласна державна адміністрація, як представник власника цієї земельної ділянки.

Із змісту позовної заяви вбачається, що прокурор обґрунтував, в чому на його думку полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

До позовної заяви прокурор приєднав копію листа від 07.02.2022 №53-1010 вих-22 до Волинської обласної державної адміністрації , в якому прокурор просив повідомити його про те, чи будуть Волинською обласною державною адміністрацією самостійно вживатись заходи щодо повернення спірної земельної ділянки у власність держави, в тому числі шляхом пред`явлення позову до суду.

У відповіді на лист №927/54/2-22 від 10.02.2022 Волинська обласна державна адміністрація повідомила, що не заперечує проти подання прокуратурою позову в інтересах держави в особі облдержадміністрації про повернення земельних ділянок, в тому числі й земельної ділянки кадастровий номер 0720883800:00:001:1210 та повідомляє, що кошти для сплати судового збору відсутні.

Позовна заява надійшла до суду 18.03.2022.

Наведені факти свідчать про те, що прокурор надав достатньо часу для того, щоб позивач самостійно звернувся до суду за захистом інтересів держави, оскільки про порушення вимог законодавства він інформував листом від 07.02.2022 №53-1010вих-22, а позов надійшов лише 18.03.2022.

Оскільки орган державної влади, до компетенції якого віднесено повноваження у сфері розпорядження землями лісогосподарського призначення, не здійснював захисту інтересів держави, прокурор на підставі ст.23 Закону України Про прокуратуру обґрунтовано звернувся з позовом до суду, а тому відсутні підстави для висновку про те, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Враховуючи вище викладене, судом досліджені обставини за яких прокурор має право подати позов до господарського суду та встановив їх наявність у даній справі.

Щодо доводів відповідача про необхідність залишення позовної заяви без руху з підстав невірного визначеного розмір судового збору, судом враховано наступне.

З платіжного доручення №242 від 23.02.2022 вбачається, що Волинська обласна прокуратура, звертаючись з позовною заявою до суду, сплатила 4357,89 грн. судового збору.

З метою визначення вартості спірної земельної ділянки Луцькою окружною прокуратурою витребовувалась відповідна інформація з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо надання витягів з нормативної грошової оцінки землі.

Як пояснювала в судовому засіданні прокурор, у зв`язку з тим, що земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту Мервинської сільської ради (Берестечківська ОТГ) і не належить до земель сільськогосподарського призначення, неможливо було отримати такі витяги, оскільки нормативна грошова оцінка земель не проводилась.

А тому за основу було взято нормативно грошову оцінку площі ріллі по Волинській області із врахуванням індексації станом на 01.01.2022, яка становить 21806 грн за 1 га (додаток 15 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147).

Таким чином визначено суму судового збору в розмірі 4357,89 грн.

В той же час, прокурор пояснювала, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 було затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Відповідно до п-п 1-3 д Методики вона встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України Про оцінку земель.

Об`єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини).

Межі території територіальної громади, а також межі населених пунктів (сіл, селищ, міст), що входять до складу територій територіальних громад, використовуються на підставі відомостей Державного земельного кадастру, а у разі, коли відомості про такі межі не внесені до Державного земельного кадастру, - на підставі проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних рад або інших матеріалів, за якими відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх затвердження, здійснювалося встановлення (зміна) їх меж. У разі відсутності таких матеріалів і до моменту внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі сіл, селищ, міст відомостями про такі межі, а також межі території територіальної громади (сільської, селищної, міської) ради вважаються дані, що збігаються з межами, відображеними на індексних кадастрових картах (планах) сіл, селищ, міст, районів згідно з відомостями Державного земельного кадастру, а межами територіальної громади вважаються дані згідно із зовнішніми межами юрисдикції ради територіальної громади (населених пунктів), що увійшли до її складу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою:

Цн = Пд х Нрд х Кмі х Км2 х КмЗ х Км4 х Кцп х Кмц х Кні, де Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів;

Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1;

Кмі - коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади в межах зони впливу великих міст;

Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;

КмЗ - коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення;

Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки;

Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;

Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;

Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

У зв`язку з цим прокуратурою здійснено розрахунок розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, а відтак і суму судового збору, яка підлягала сплаті за подання позовної заяви.

Для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 0720883800:00:001:1210, застосовувались наступні показники:

Пд 13,3232 га;

Нрд - 5976 (абз. З п. 5, додаток 2 Методики,);

Кмі - 1 (п. 6 Методики);

Км2 - 1 (п. 7 Методики);

КмЗ - 1 (п. 8 Методики);

Км4 - 1 ( абз. 7 п. 10 Методики);

Кцп - 1 (п. 11, додаток 8 Секція Н 09.01 Методики);

Кмц -0,538 (Клк) (додаток 13 Методики, категорія лісів вказана у проекті організації та розвитку лісового господарства «Горохівський лісгосп» 2013 року, що додані до матеріалів позову) * 1,4 (Клс) = 1,2726 (п. 16 Методики)

Кні - 1 (лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надала інформацію про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2021 рік від 11 січня 2022 року № 6-28-0.222-275/2-22)

Враховуючи наведену формулу, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0720883800:00:001:1210 становить:

13,3232 * 5976 * 1 * 1 * 1 * 1 *1 * 0,7532*1 = 59 969,36 гривень.

Сума судового збору, яка підлягала б до сплати, становить - 2481 грн., однак Волинською обласною прокуратурою сплачено більше суму судового збору, а саме 4357,89 грн.

Стверджуючи про те, що Волинська обласна прокуратура неправильно визначила суму судового збору, відповідач не зазначив, яка ж сума на його думку мала бути сплачена.

З огляду на наведені приписи законодавства, та враховуючи вище викладені обставини, які наведені прокурором у позовній заяві та відповіді на відзив, відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, а тому клопотання відповідача про залишення позову без руху не підлягає до задоволення.

Крім того, прокурор подала клопотання про приєднання до матеріалів справи кольорової паперової копії фрагменту з Публічної кадастрової карти України, яка є додатком до листа Укрдержліспроекту від 09.02.2022 №114.

Клопотання прокурора про приєднання до матеріалів справи кольорову паперову копію фрагменту з Публічної кадастрової карти України, яка є додатком до листа Укрдержліспроекту від 09.02.2022 №114, судом задоволено.

Приписами ст. 177 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для належної підготовки справи для розгляду по суті строк підготовчого засідання може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючі вище викладені обставини справи, суд дійшов висновку, задоволити заяву представника позивача за вх.№01-69/39/22 та продовжити строк підготовчого провадження відповідно до п.3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України на 30 днів.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в :

1. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів до 22.06.2022.

2. Відкласти підготовче засідання на "30" травня 2022 р. на 10:30 год., повідомити учасників справи, що підготовче засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Волинської області (м. Луцьк, пр. Волі, 54а) в залі судових засідань №103.

3. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без руху.

4.Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя В. М. Дем`як