Постанова

від 08.02.2022 по справі 904/1740/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 904/1740/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоряний" - не з`явився,

Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради - не з`явився,

Дніпровської міської ради - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2021 (у складі колегії суддів: Коваль Л.А. (головуючий), Кузнецов В.О., Мороз В.Ф.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2021 (суддя Загинайко Т.В.)

у справі № 904/1740/19

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоряний"

до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дніпровської міської ради,

про зобов`язання передати майно за актом прийому-передачі,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоряний" (далі - ОСББ "Зоряний", Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - КП "Теплоенерго", Відповідач) про зобов`язання Відповідача передати за актом приймання-передачі в управління Позивачу вбудовану дахову котельню разом з теплотехнічним обладнанням, загальною площею 112,3 кв. м, що розташована в житловому будинку № 1 по бульвару Зоряний у місті Дніпро.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне майно було незаконно передано на баланс Відповідача, оскільки є спільною власністю власників квартир, що призвело до порушення їх прав, а право вирішення балансової належності котельні належало Позивачу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2021, позов задоволено. Зобов`язано КП "Теплоенерго" передати ОСББ "Зоряний" за актом приймання-передачі в управління вбудовану дахову котельню разом з теплотехнічним обладнанням, загальною площею 112,3 кв. м, що розташована в житловому будинку №1 по бульвару Зоряний у місті Дніпро. Стягнуто з КП "Теплоенерго" на користь ОСББ "Зоряний" 23 710,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1 921,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, КП "Теплоенерго" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2021, і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 904/1740/19 за касаційною скаргою КП "Теплоенерго" з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.02.2022; встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу до 26.01.2022.

26.01.2022 Дніпровська міська рада направила до Верховного Суду письмові пояснення, у яких підтримала доводи касаційної скарги та просила судові рішення у справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

ОСББ "Зоряний" не скористався наданим процесуальним законом правом на подання відзиву на касаційну скаргу КП "Теплоенерго".

04.02.2022 від КП "Теплоенерго" до Верховного Суду надійшла заява, у якій заявник просить здійснити розгляд справи без участі їхнього представника.

ОСББ "Зоряний" та Дніпровська міська рада в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їхніх представників у судове засідання або з клопотаннями про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК України не зверталися.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені доводи у касаційній скарзі та письмових поясненнях третьої особи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1147 від 17.06.1999 "Про затвердження Акта державної технічної комісії від 07.05.1999 про прийняття в експлуатацію житлового будинку № 4а (секції 2, 3) по Запорізькому шосе (буд. № 1 МЖК по вул. Титова)" введено в експлуатацію житловий будинок з вбудованими приміщеннями секції 2, 3, дахову котельню, насосну станцію, трансформаторну підстанцію.

28.11.2000, на підставі наказу Дніпропетровської обласної ради від 27.10.2000 № 23, Акта приймання-передачі від 28.11.2000 та Авізо від 28.11.2000 № 2, приміщення вбудованої дахової котельні з теплотехнічним обладнанням, будинку 1 по бульвару Зоряний у місті Дніпро (нова адреса будинку), передано на баланс ОКП "Дніпротеплоенерго".

21.12.2000 рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 3217 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому від 17.06.99 №1147 "Про затвердження Акта державної технічної комісії від 07.05.1999 про прийняття в експлуатацію житлового будинку № 4а (секції 2, 3) по Запорізькому шосе (буд. №1 МЖК по вул. Титова)", внесено зміни та доповнення до рішення виконкому міської ради від 17.06.1999 №1147 та Акта державної технічної комісії від 07.05.1999: у пункті 1 рішення та пункті 4 Акта замість "10 котлів AF-105" змінено "10 модулів AF-105" та доповнено словами: "8 модулів МН-100"; у пункт 2 рішення доповнено таким виразом: "8 модулів МН-100 передати на баланс Дніпропетровському обласному комунальному підприємству "Дніпротеплоенерго".

Згідно з Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів без номера та дати, на підставі рішення міської ради від 21.12.2000 №3217 проведено огляд дахової котельні по бульвару Зоряний, 1 (секція 1), яка приймається (передається) в експлуатацію від ТОВ "МЖК "Зоряний" по бульвару Зоряний,1. Зазначений акт не підписано зі сторони, що здала (передала) об`єкт, а також відсутня відмітка бухгалтерії про відкриття картки або переміщення об`єкта, відсутній підпис головного бухгалтера (бухгалтера).

07.02.2004 рішенням Дніпропетровської обласної ради №325-14/ХХІУ "Про передачу майна, що належить до спільної власності територіальних громад області" надано попередню згоду на передачу до комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Теплоенерго" з виробництва теплової енергії, як майно, що належить до спільної власності територіальних громад області.

13.07.2005 рішенням Дніпропетровської міської ради №18/29 "Про надання згоди на прийняття у комунальну власність територіальної громади міста Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" із виробництва теплової енергії "Теплоенерго" надано згоду на прийняття у комунальну власність територіальної громади міста Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" із виробництва теплової енергії "Теплоенерго" разом із будівлями, спорудами та іншими об`єктами, які перебувають на його балансі та в межах міста.

Згідно акта від 20.12.2005 приймання-передачі у комунальну власність територіальної громади міста Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" із виробництва теплової енергії "Теплоенерго", комісією, створеною відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради від 19.04.2001 №968 "Про створення комісії з питань прийняття об`єктів у комунальну власність територіальної громади міста", прийнято у комунальну власність територіальної громади міста Дочірнє підприємство Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" із виробництва теплової енергії "Теплоенерго".

01.03.2006 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №52/34 "Про перейменування Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" із виробництва теплової енергії "Теплоенерго" ДП ОКП "Дніпротеплоенерго" із виробництва теплової енергії "Теплоенерго" в Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради.

11.04.2006 зареєстровано ОСББ "Зоряний", яке створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку 1 по бульвару Зоряний у місті Дніпро.

19.09.2006 загальними зборами членів ОСББ "Зоряний" та мешканців неприватизованих квартир за адресою: м. Дніпропетровськ, бул. Зоряний, буд. 1, прийнято рішення про прийняття на баланс житлового комплексу, розташованого за адресою: м. Дніпро, бульвар Зоряний, 1 (протокол № 3 від 19.09.2006).

28.12.2009 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 47/53, яким знято з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств багатоквартирні житлові комплекси (будинки), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, та передано зазначені житлові комплекси (будинки) на баланс відповідним об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, у тому числі і ОСББ "Зоряний" по бульвару Зоряний (секції 1, 2, 3).

25.01.2010 по акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини передано на баланс ОСББ "Зоряний" житловий комплекс по бульвару Зоряний, 1 у місті Дніпропетровську, в розділі 3 якого (акта) зазначено: "Облаштування житлового комплексу центральним опаленням 186 квартир, у тому числі від власної котельні".

Рішенням загальних зборів ОСББ "Зоряний", оформлених протоколом № 16 від 05.08.2015, вирішено взяти котельню на свій баланс, відмовитися від послуг КП "Теплоенерго" та провести власну модернізацію котельної (власне управління).

Разом з тим, відповідно до довідки КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, вбудована дахова котельня разом з теплотехнічним обладнанням, загальною площею 112,3 кв. м, що розташована в житловому будинку № 1 по бульвару Зоряний у м. Дніпро знаходиться на балансі КП "Теплоенерго", у зв`язку з чим ОСББ "Зоряний" звертався до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Департаменту комунального господарства та капітального будівництва, КП "Теплоенерго" та Голови міської ради м. Дніпро щодо передачі йому вищезазначеної дахової котельні. Проте останні не вирішили таке звернення позитивно.

За таких обставин, Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що спірна дахова котельня є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Зоряний", а не передання дахової котельні відповідачем з його балансу в управління позивачу - порушує права та законні інтереси останнього.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходив з того, що власники та користувачі квартир у будинку №1 по бульвару Зоряний у м. Дніпрі є співвласниками допоміжних приміщень цього будинку, у тому числі і дахової котельні, яка є необхідною для забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку, і для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій.

У зв`язку з встановленими обставинами, спосіб захисту порушеного права Позивача відповідає положенням статті 16 Цивільного кодексу України, частини 18 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", абзацу 4 частини 9 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", та підлягає захисту у встановлений законом спосіб шляхом зобов`язання Відповідача передати ОСББ "Зоряний" за актом приймання-передачі в управління вбудовану дахову котельню разом з теплотехнічним обладнанням.

При цьому застосовуючи принципи справедливості, добросовісності і розумності, виходячи з фактичних обставин, враховуючи неодноразові звернення Позивача до Відповідача та Третьої особи з питанням передачі дахової котельні та зволікання останніх щодо такої передачі, суд вважає, що строк позовної давності підлягає поновленню, а порушене право Позивача - захисту.

У поданій касаційній скарзі КП "Теплоенерго", обґрунтовуючи наявність передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження судових рішень, посилається на те, що рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, статті 261 Цивільного кодексу України без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 29.10.2014 у справі № 6-152цс14, постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 924/1274/20, від 11.10.2021 у справі № 910/19454/20, від 20.10.2021 у справі № 915/1317/20, постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 щодо застосування строку позовної давності.

Крім того, в обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, зокрема, положень статті 2, статей 316 - 318, статті 321, статті 327, статей 256 - 257 Цивільного кодексу України, статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та норм процесуального права, зокрема, положень статей 2, 7, 11, 13, 74, 236 ГПК України у подібних правовідносинах.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, враховуючи встановлені ГПК України межі такого перегляду, виходить із такого.

Згідно з частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним (стаття 41 Конституції України), забезпечується державою і захищається судом (стаття 55 Конституції України).

Відповідно до Конституції України всі суб`єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями.

Відповідно до цивільного законодавства України (статті 355, 356 Цивільного кодексу України) розпорядження майном, що є спільною частковою власністю, здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом.

З встановлених судами обставин вбачається, що прийнятий 07.05.1999 в експлуатацію житловий будинок № 4а (секції 2, 3) по Запорізькому шосе (буд. № 1 МЖК по вул. Титова)" введено в експлуатацію з вбудованими приміщеннями секції 2, 3, даховою котельнею, насосною станцією, трансформаторною підстанцією; 28.11.2000 приміщення вбудованої дахової котельні з теплотехнічним обладнанням, будинку 1 по бульвару Зоряний у місті Дніпро (нова адреса будинку), передано на баланс ОКП "Дніпротеплоенерго".

Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 3217 від 21.12.2000 доповнено Акт державної технічної комісії від 07.05.1999 змінами, зокрема, що "10 котлів AF-105" змінено на "10 модулів AF-105" та доповнено словами: "8 модулів МН-100", які пунктом 2 цього рішення, передано на баланс Дніпропетровському ОКП "Дніпротеплоенерго", які приймалися в експлуатацію від ТОВ "МЖК "Зоряний" за актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів без номера та дати, на підставі зазначеного від 21.12.2000 №3217.

В подальшому, на підставі рішень Дніпропетровської обласної ради (від 07.02.2004 №325-14/ХХІУ), Дніпропетровської міської ради (від 13.07.2005 №18/29) та акта приймання-передачі від 20.12.2005, Дочірнє підприємства ОКП "Дніпротеплоенерго" із виробництва теплової енергії "Теплоенерго" прийнято до комунальної власності територіальної громади міста разом із будівлями, спорудами та іншими об`єктами, які перебувають на його балансі та в межах міста.

01.03.2006 Дніпропетровською міською радою Дочірнє підприємство ОКП "Дніпротеплоенерго" із виробництва теплової енергії "Теплоенерго" перейменовано в Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради.

Після реєстрації ОСББ "Зоряний", яке створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку 1 по бульвару Зоряний у місті Дніпро, загальними зборами його членів, прийнято рішення про прийняття на баланс житлового комплексу, розташованого за адресою: м. Дніпро, бульвар Зоряний, 1 (протокол № 3 від 19.09.2006), у зв`язку з чим 28.12.2009 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення, яким знято з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств багатоквартирні житлові комплекси (будинки), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, та передано зазначені житлові комплекси (будинки) на баланс відповідним об`єднанням співвласників, у тому числі і ОСББ "Зоряний" по бульвару Зоряний (секції 1, 2, 3).

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 вказаного Закону наведено у Рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004 зі змінами згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011.

Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004 визначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011 додатково роз`яснено, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 № 2482-ХІ1 зі змінами необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Допоміжні приміщення відповідно до пункту 2 статті 10 вказаного Закону стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок визначено як житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Отже, у справі № 904/1740/19, що розглядається, суди попередніх інстанцій враховуючи визначення допоміжного приміщення, яке сформовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №522/7636/14-ц та постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/469/17, від 06.08.2019 у справі № 914/843/17, встановили, що приміщення вбудованої дахової котельні з теплотехнічним обладнанням є допоміжним приміщенням, що також підтверджується висновком експерта від 04.09.2020 №3919-19 судової будівельно-технічної експертизи, у якому зроблено висновки, що дахова котельня, згідно технічної інвентаризації від 26.11.1998 є допоміжним та технічним приміщенням житлового багатоквартирного будинку №1 по бульвару Зоряний у м. Дніпрі (секція 2); враховуючи планувальні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, є неподілним майном; на час введення будинку в експлуатацію відповідно до Акту державної технічної комісії від 07.05.1999 про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації та рішення від 17.06.1999 № 1147 про затвердження вищезазначеного акту, для опалення секції № 2 будинку № 1 по бульвару Зоряний у м. Дніпрі, іншого обладнання не встановлювалось.

Отже, дахова котельня як допоміжне приміщення підлягало передачі ОСББ "Зоряний" на підставі акту від 25.01.2010 приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в редакції чинній на момент передачі житлового комплексу, проте Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" положення щодо передачі будинку на баланс виключені.

За встановлених обставин та враховуючи наведені законодавчі положення, суди дійшли обґрунтованого висновку, що дахова котельня є допоміжним приміщенням з встановленим у ньому технічним обладнанням, яке є необхідним для забезпечення належної експлуатації багатоквартирного будинку в цілому, тому належить на праві спільної власності співвласникам багатоквартирного будинку та підлягає передачі в управління Позивачу у порядку, передбаченому положеннями Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", якими визначено, щодо виключної компетенції загальних зборів співвласників ОСББ відноситься питання щодо використання спільного майна, і зокрема, з урахуванням положень Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 №13, шляхом управління спільним майном багатоквартирного будинку.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, що дахова котельня належить до комунальної власності, спростовується встановленими судом обставинами щодо належності котельні до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку і для підтвердження спільної власності співвласників такого будинку не вимагається вчинення будь-яких додаткових юридично значимих дій.

Щодо доводів КП "Теплоенерго" про неврахування судами попередніх інстанції висновків Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застосування норм статті 261 Цивільного кодексу України, викладених у постановах від 29.10.2014 у справі № 6-152цс14, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 22.09.2021 у справі № 924/1274/20, від 11.10.2021 у справі № 910/19454/20, від 20.10.2021 у справі № 915/1317/20, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що вказані постанови ухвалені за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у них доказів), ніж у справі, що розглядається, тобто зазначені справи і справа, судові рішення в якій переглядаються, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.

Так у зазначених справах Суд зазначав щодо необхідності доведення терміну, з якого особі стало відомо про порушення права, проте у даній справі № 904/1740/19, що розглядається, суди встановили, що Позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, втім задовольнивши клопотання Позивача про визнання поважними причини пропуску позовної давності, дійшли висновку про необхідність захисту порушеного права Позивача.

Отже, зважаючи на викладене, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та підстави задоволення позову, Судом не встановлено неправильного застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим відсутні підстави для формування правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у контексті спірних правовідносин.

Інші доводи скаржника правильних висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться не необхідності переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, що в силу положень статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

Таким чином, наведені в обґрунтування касаційної скарги доводи про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в тому числі щодо неврахування висновків Верховного Суду, при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження та не можуть бути підставою для зміни чи скасування законних і обґрунтованих судових рішень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржених судових рішень не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Оскільки суд залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2021 у справі № 904/1740/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко