Ухвала

від 25.04.2022 по справі 394/876/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 394/876/17

провадження № 61-16050св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 02 червня 2021 року та ухвалення додаткового судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила:

- визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя таке майно: житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; будівлю магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 400,00 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль «Toyota Landcruiser 120», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску; автомобіль «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2000 року випуску, автомобіль «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_3 , 2008 року випуску, грошові кошти на рахунку «Депозит Плюс» у розмірі 128 342,78 грн на рахунку НОМЕР_4 в Акціонерному товаристві комерційному банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «Приват Банк»), МФО 305299, ОКПО 14360570, грошові кошти на рахунку «Депозит Плюс» у розмірі 100 000,00 грн на рахунку НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ОКПО 14360570; грошові кошти на рахунку «Стандарт» у розмірі 11 000,00 дол. США (291 456,00 грн за курсом Національного банку України, далі - НБУ) на рахунку НОМЕР_6 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ОКПО 14360570; грошові кошти у розмірі 1 000,00 грн на рахунку НОМЕР_7 в АТ КБ «ПриватБанк» МФО 305299, ОКПО 14360570;

- визнати за нею право власності на 1/2 частини: житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з частини першого та другого поверхів, тамбура, літньої кухні, гаража, сараю, убиральні, колодязя, огорожі, погреба, тамбура; будівлі магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з частини першого поверху, ганку; земельної ділянки площею 400,00 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на свою користь: вартість 1/2 частини автомобіля «Toyota Landcruiser 120», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, в розмірі 272 376,00 грн, залишивши автомобіль у власності відповідача; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача вартість 1/2 частини автомобіля «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2000 року випуску, в розмірі 91 112,10 грн, залишивши автомобіль у власності відповідача; вартість 1/2 частини автомобіля «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_3 , 2008 року випуску, в розмірі 160 122,75 грн, залишивши автомобіль у власності відповідача; 1/2 частини грошових коштів на рахунку «Депозит Плюс» у розмірі 128 342,78 грн на рахунку НОМЕР_4 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ОКПО 14360570, грошових коштів на рахунку «Депозит Плюс» у розмірі 100 000,00 грн на рахунку НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ОКПО 14360570, грошових коштів на рахунку «Стандарт» у розмірі 11 000,00 дол. США (291 456,00 грн за курсом НБУ) на рахунку НОМЕР_6 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ОКПО 14360570; грошових коштів у розмірі 1 000,00 грн на рахунку НОМЕР_7 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ОКПО 14360570. Визнати за ОСОБА_1 право особистої власності на житловий будинок з нежитловим приміщенням магазину на АДРЕСА_2 .

Не погоджуючись з указаним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов, у якому просив:

- визнати його особистою приватною власністю житловий будинок АДРЕСА_3 ;

- визнати удаваними в частині покупця: договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 від 13 листопада 2014 року, що укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як продавцями та ОСОБА_6 як покупцем, що посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Тереховою С. В., встановивши дійсним покупцем за договором ОСОБА_1 ; договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , що укладений між ОСОБА_7 як продавцем та ОСОБА_6 як покупцем від 21 вересня 2017 року, що посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Тітаренко Н. В., встановивши дійсним покупцем за договором ОСОБА_1 ; договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_6 від 05 вересня 2017 року, що посвідчений приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Степаненко Р. Г., встановивши дійсним покупцем за договором ОСОБА_1 .

Крім того, ОСОБА_2 просив:

- визнати за ним право особистої власності на: житловий будинок з нежитловим приміщенням магазину на АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3521786000:51:000:0160, на АДРЕСА_2 ; житловий будинок на АДРЕСА_7 ; автомобіль «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2000 року випуску; автомобіль «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_3 , 2008 року випуску;

- визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на паєнагромадження в житлово-будівельному кооперативі «Капучіно-8» на придбання квартири АДРЕСА_8 , квартири АДРЕСА_5 ; квартири АДРЕСА_4 ; житлового будинку АДРЕСА_6 .

- стягнути із ОСОБА_1 на його користь різницю у вартості спільно нажитого майна в сумі 751 836,50 грн.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за час перебування у шлюбі: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; будівлю магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль «Toyota Landcruiser 120», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску; автомобіль «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2000 року випуску; автомобіль «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_3 , 2008 року випуску. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з частини першого та другого поверхів, тамбура, літньої кухні, гаража, сараю, убиральні, колодязя, огорожі, погреба, тамбура, припинивши право спільної сумісної власності. Залишено у власності ОСОБА_2 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з частини першого та другого поверхів, тамбура, літньої кухні, гаража, сараю, убиральні, колодязя, огорожі, погреба, тамбура. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини будівлі магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з частини першого поверху, ганку, припинивши право спільної сумісної власності. Залишено у власності ОСОБА_2 1/2 частини будівлі магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з частини першого поверху, ганку. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 400,00 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Залишено у власності ОСОБА_2 1/2 частини земельної ділянки площею 400,00 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля «Toyota Landcruiser 120», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, у розмірі 272 37,00 грн. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2000 року випуску, у розмірі 91 112,10 грн, залишивши автомобіль у власності ОСОБА_2 . У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_3 , 2008 року випуску, у розмірі 160 122,75 грн. Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_3 , 2008 року випуску, припинивши право спільної сумісної власності. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року скасовано в частині визнання права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на будівлю магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 400,00 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У позовних вимогах ОСОБА_1 у частині визнання права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на будівлю магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 400,00 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та їх поділу відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 02 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року в частині розгляду позовних вимог про визнання права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на будівлю магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 400,00 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , і їх поділу скасовано, рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року в цій частині залишено в силі. В іншій частині рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року залишено без змін. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 9 486,34 грн.

Короткий зміст заяви про роз`яснення судового рішення та ухвалення додаткового судового рішення

У грудні 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду заяву про роз`яснення постанови Верховного Суду від 02 червня 2021 року та ухвалення додаткового судового рішення.

Заяву обґрунтував тим, що Верховний Суд:

- не розглянув доводи касаційної скарги заявника в повному обсязі;

- не надав належної правової оцінки тому факту, що будівництво житлового будинку АДРЕСА_3 розпочато заявником в 2002 році, тобто до реєстрації шлюбу з первісним позивачем - ОСОБА_1 , а тому неправильно застосував положення статті 62 Сімейного кодексу України (далі - СК України) в розрізі положень статті 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), неправомірно ототожнюючи поняття моменту набуття власності на новостворене майно з моментом придбання спільного сумісного майна під час шлюбу сторонами, що не є тотожнім;

- не звернув увагу на правові висновки Верховного Суду щодо визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок, будівництво якого розпочато до укладення шлюбу, викладені у постанові від 02 червня 2021 року в аналогічній справі № 522/21604/17 (провадження № 61-17424св20);

- не звернув увагу на допущені судами попередніх інстанції порушення щодо дослідження доказів;

- не надав належної оцінки доводам заявника про те, що вимоги зустрічного позову щодо визнання за заявником права особистої власності на житловий будинок з нежитловим приміщенням магазину на АДРЕСА_2 , та земельну ділянку, кадастровий номер 3521786000:51:000:0160, на АДРЕСА_2 , не були розглянуті судами попередніх інстанцій;

- не врахував, що земельну ділянку під приміщенням магазину на АДРЕСА_1 , площею 400,00 кв. м, заявник набув у власність, реалізуючи своє право на безоплатну приватизацію цієї земельної ділянки, а тому вона є об`єктом його приватної власності (статті 57 СК України).

У зв`язку із зазначеним, ОСОБА_2 просить:

- роз`яснити порядок виконання постанови Верховного Суду від 02 червня 2021 року щодо виправлення допущеної судової помилки при неправильному застосуванні судом касаційної інстанції положень статті 331 ЦК України та статті 62 СК України в частині віднесення до спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 житлового будинку АДРЕСА_3 , будівництво якого розпочато ОСОБА_2 до укладення шлюбу з ОСОБА_1 ; та щодо виправлення судової помилки при віднесенні земельної ділянки під приміщенням магазину на АДРЕСА_7 , площею 400,00 кв. м, яку ОСОБА_2 набув у власність, реалізуючи своє право на безоплатну приватизацію цієї земельної ділянки;

- винести додаткове рішення в частині нерозглянутих позовних вимог ОСОБА_2 . Кропивницьким апеляційним судом та Верховним Судом за зустрічним позовом ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна, а саме: житлового будинку з нежитловим приміщенням магазину на АДРЕСА_2 ; земельної ділянки, кадастровий номер 3521786000:51:000:0160, на АДРЕСА_2 , що придбана саме після укладення шлюбу між сторонами;

Позиція Верховного Суду та її нормативно-правове обґрунтування

Перевіривши доводи заяви ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення та ухвалення додаткового судового рішення, дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що ця заява не може бути задоволена, враховуючи таке.

Щодо вимог заяви про роз`яснення судового рішення

Відповідно до положень статті 271 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення, а підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Роз`яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Судове рішення, яке відповідач просить роз`яснити, за своїм видом є постановою, якою скасовано постанову апеляційного суду в частині розгляду позовних про визнання права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на будівлю магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 400,00 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , і їх поділу та залишено в силі рішення суду першої інстанції в цій частині. В іншій частині рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року залишено без змін.

Аналіз змісту заяви ОСОБА_2 в частині вимог про роз`яснення постанови Верховного Суду від 02 червня 2021 року дає підстави для висновку, що вона стосується роз`яснення мотивів ухваленої постанови Верховного Суду та по суті є незгодою заявника з ухваленим судовим рішенням суду касаційної інстанції.

Постанова Верховного Суду від 02 червня 2021 року, про роз`яснення якої подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення, вона є мотивованою, чіткою і зрозумілою, тому відсутні підстави для роз`яснення цього судового рішення.

Крім того, суд касаційної інстанції у цій справі не ухвалював власного судового рішення, а лише погодився із мотивами суду першої інстанції в частині розгляду позовних вимог про визнання права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на будівлю магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 400,00 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , і їх поділу.

Щодо вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених вказаною нормою; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Додаткове рішення суду - це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв`язав окремі процесуальні питання.

Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або вирішити нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні.

При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав ніж ті, що передбачені статтею 270 ЦПК України, суд відмовляє у задоволенні заяви.

У постанові від 02 червня 2021 року Верховний Суд констатував, що вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання за ним права особистої власності на житловий будинок з нежитловим приміщенням магазину на АДРЕСА_2 та на земельну ділянку, кадастровий номер 3521786000:51:000:0160, на АДРЕСА_2 , не були розглянуті судом першої інстанції у процесі розгляду справи № 394/876/17.

З огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 400 ЦПК України, Верховний Суд не розглядав зазначених позовних вимогОСОБА_2 по суті та власне судове рішення не ухвалював.

Разом з тим Верховний Суд роз`яснив заявнику, що відсутність розгляду судом першої інстанції певних позовних вимог не може слугувати підставою для скасування його судового рішення в цілому, але за результатом звернення заявника до суду першої інстанції з відповідною заявою згідно зі статтею 270 ЦПК України, може бути підставою для ухвалення додаткового судового рішення щодо вказаних позовних вимог у цій справі.

Таким чином, оскільки Верховний Суд не розглядав позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання за ним права особистої власності на житловий будинок з нежитловим приміщенням магазину на АДРЕСА_2 та на земельну ділянку, кадастровий номер 3521786000:51:000:0160, на АДРЕСА_2 , та не ухвалював власне судове рішення, то підстав, передбачених статтею 270 ЦПК України, для ухвалення додаткового судового рішення у цій справі Верховним Судом немає.

Висновки Верховного Суду

Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 02 червня 2021 року та ухвалення додаткового судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 270, 271 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 02 червня 2021 року та ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя відмовити.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В. Яремко