Рішення

від 11.05.2022 по справі 684/350/21

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 684/350/21

Провадження № 2/684/10/2022

12 травня 2022 року смт Стара Синява

ССтаросинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.,

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу смт.Стара Синявацивільну справуза позовом ОСОБА_1 доПриватного підприємства«Сьомаківське» провідшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Бацюк О.М. звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Сьомаківське» про відшкодування шкоди, завданої знищенням посіву.

В обґрунтуваннявимог посилаєтьсяна те,що 12 квітня 2010 року ОСОБА_4 (мати позивача) заключила договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6824487000:07:001:0058) з ПП «Сьомаківське» строком на 5 років, який було продовжено на той самий строк до 12 квітня 2020 року та як відомо зі слів ОСОБА_4 остання не підписувала більше жодних документів щодо земельної ділянки з відповідачем, окрім договору від 12 квітня 2010 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, після її смерті позивач прийняла спадщину, до складу якої входить і земельна ділянка з кадастровим номером 6824487000:07:001:0058, площею 2,2520 га. та отримала 11 серпня 2021 року у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на дане майно та зареєструвала право власності на нього.

Позивач вказує, що за інформацією, яку дала їй покійна мати, термін дії договору оренди закінчується 12 квітня 2020 року, та вона з чоловіком вирішили договір оренди землі не продовжувати, а прийняли рішення про те, що земельну ділянку будуть обробляти самостійно. Тому, весною 2021 року вищевказану земельну ділянку вони засіяли вівсом, але через деякий час виявили, що їхній посів пересіяний кукурудзою. Відразу на місце було викликано правоохоронні органи, та в той же день була написана заява в поліцію та повідомлено, що пересів здійснено ПП «Сьомаківське». Вказану обставину ПП «Сьомаківське» не заперечувало, однак представник ПП посилався на договір оренди землі. Відділом поліції, провівши розслідування, позивачу було рекомендовано звернутися до суду, оскільки в даному випадку мають місце цивільно-правові відносини. Позивач зазначає, що для вирішення спірного питання на адресу відповідача було направлено запит про надання договору оренди земельної ділянки, однак станом на дату звернення до суду ПП «Сьомаківським» відповідь не надана. Земельна ділянка, яку було засіяно вівсом, становить площу 2,252 га., середня урожайність у 2020 році по підприємствах Хмельницької області становить 29,0 ц. з 1 га., тобто позивач мала б зібрати з 2,252 га 65,25 ц. вівса. У відповідності до оголошень інтернет ресурсів вартість 1 тонни вівса становить 5200 грн, тому розмір втраченого доходу у виді вартості незібраного вівсу становить 33800 грн. (6,5 тонн х 5200 грн.).

Виходячи з вищенаведеного, позивач вказує, що відповідачем своїми неправомірними діями заподіяно їй матеріальну шкоду в розмірі 33800 грн. (неотриманий дохід), яку просить стягнути на свою корить, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді Старосинявського районного суду Хмельницької області від 17 вересня 2021 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 20 грудня 2021 року судом підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові та просила задовольнити в повному обсязі, стягнути завдану їй матеріальну шкоду та понесені нею судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтовані та не підтверджуються наданими нею доказами, зокрема, позивачем не доведено факту засіяння зернової культури вівса на вказаній нею земельній ділянці, а ПП «Сьомаківське» у 2021 році взагалі не обробляло дану земельну ділянку, та незважаючи на зареєстровано право оренди даної земельної ділянки, яке чинне до 2025 року, підприємство вирішило залишити дану земельну ділянку «на відпочинок». Також вказує, що витребувані судом матеріали перевірки органів поліції не містять жодних доказів здійснення ПП «Сьомаківське» повіву спірної земельної ділянки у 2021 році та доказів щодо знищення посіву позивача. Також звертає увагу суду на те, що позивач ОСОБА_1 стала власником спірної земельної ділянки лише 11 серпня 2021 року, а право користування на підставі договору оренди належить ПП «Сьомаківське», так як в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна актуальна інформація про речове право оренди щодо спірної земельної ділянки. Враховуючи, що належних доказів щодо неправомірності дій відповідача не встановлено, ПП «Сьомаківське» не притягувалось до адміністративної відповідальності за самовільне захоплення земельної ділянки, самоправство, тощо, розрахунок шкоди здійснено позивачем довільно, не на підставі необхідної Методики відповідним компетентним органом, просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ПП «Сьомаківське» Сташко В.М. у судовому засіданні заперечив відносно задоволення позову, посилаючись на те, що належну позивачу земельну ділянку він у 2021 році не обробляв та не засівав на ній кукурудзу, як про це вказує позивач, останній раз його підприємство обробляло цю землю у 2020 році, так як був укладений договір оренди з покійною матір`ю позивача ОСОБА_4 , а також був укладений у 2015 році договір про внесення змін до договору оренди щодо продовження строку, тому він вважає, що земельна ділянка рахується за ним, але у зв`язку з тим, що виник спір щодо строку оренди вказаної земельної ділянки, він її не засівав. У поліції він писав пояснення з приводу заяви ОСОБА_5 , надавав поліції договір оренди, але на місце знаходження земельної ділянки не виїжджав. Просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, показання допитаного свідка, дослідивши та оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено,що позивач ОСОБА_1 євласником земельноїділянки площею2,2520 га. для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Сьомаківської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки 6824487000:07:001:0058 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого державним нотаріусом 11 серпня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №893 (а.с 6).

Права власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме 11.08.2021 року на підставі свідоцтва про право на спадщину, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності №270051897 від 11.08.2021 року (а.с.7).

Як встановлено з відповіді начальника СПД №1 ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області від 08.06.2021 року № 718/116/01-21, звернення ОСОБА_5 від 26.05.2021 року про те, щоб встановити невідомих осіб, які здійснюють обробіток земельної ділянки з кадастровим номером 6824487000:07:001:0058, що належить ОСОБА_1 , прийнято та зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події СПД №1 ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області під №550 від 26.05.2021 року, за результатом перевірки встановлено наявність цивільно-правових відносин, тому заявнику рекомендовано звернутися до суду (а.с.10)

Відповідно до повідомлення Головного управління статистики у Хмельницькій області №14.2-08/670-21 від 08.06.2021 року за результатами державного статистичного спостереження «Площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду» за 2020 рік середня урожайність вівса в підприємствах Хмельницької області становить 29,0 ц з 1 га. (а.с.12)

За клопотанням позивача судом витребувано від відповідача ПП «Сьомаківське» Договори оренди земельної ділянки з кадастровим номером №6824487000:07:001:0058, укладені між ПП «Сьомаківське» та ОСОБА_4 .

Із наданих на виконання ухвали суду документів встановлено, що 12 квітня 2010 року між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ПП «Сьомаківське» у с.Сьомаки Старосинявського району укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець надає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,25 га, яка знаходиться на території Сьомаківської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області, на строк 5 років, договір зареєстрований у Старосинявському районному відділі РФДП ЦДЗК, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 23.12.2010 року за №041076100237 (а.с.67).

Земельна ділянка, згідно договору оренди від 12.10.2010 року загальною площею 2,25 га., передана в оренду на підставі підписаного сторонами ОСОБА_4 та представником ПП «Сьомаківське» акту прийому передачі від 23.12.2010 року (а.с.68).

25 березня 2015 року між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ПП «Сьомаківське» укладено договір про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрованого 23.12.2010 року за №041076100237, а саме за взаємною згодою сторін викладено нижченаведені пункти договору у новій редакції: П.2 В оренду передається земельна ділянка площею 2,25 га, кадастровий номер земельної ділянки 6824487000:07:001:0058. П.5 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 59704,73 грн. П.8 Договір укладено на десять років. П.9 Розмір орендної плати за рік становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. П.36 доповнено п. 36 а, п.36 б. (а.с.65)

Як слідує із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 23 грудня 2015 року державним реєстратором зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право 12786082) на підставі договору оренди землі від 12.04.2010 року та договору про внесення змін до договору від 25.03.2015 року, строк дії речового права 10 років, відомості про суб`єкта: орендар ПП «Сьомаківське», орендодавець ОСОБА_4 , об`єкт: земельна ділянка площею 2,25 га, кадастровий номер земельної ділянки 6824487000:07:001:0058.(а.с.66)

Щодо строку дії договору оренди землі, укладеного 12 квітня 2010 року між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ПП «Сьомаківське», зареєстрованого 23.12.2010 року за №041076100237, до якого внесено зміни шляхом укладення договору про внесення змін до договору оренди землі від 25 березня 2015 року, між ОСОБА_1 та ПП «Сьомаківське» наявний спір, який є предметом розгляду цивільної справи на стадії підготовчого провадження, що підтвердили сторони.

При цьому, відповідачем надано суду Інформаційну довідку із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 284780634 від 15.11.2021 року, видану державним реєстратором, у якій відображено актуальну інформацію про об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 2,25 га, кадастровий номер земельної ділянки 6824487000:07:001:0058, та станом на час формування довідки у Державному реєстрі є актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права (номер запису43437291, внесений нотаріусом 11.08.2021) про право оренди земельної ділянки, строк дії 10 років, відомості про суб`єкта речового права: орендар ПП «Сьомаківське», орендодавець ОСОБА_1 . (а.с.70)

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно змісту позовної заяви позивач ОСОБА_1 , обґрунтовуючи заявлені в цій справі вимоги, посилається на те, що термін договору оренди належної їй земельної ділянки, укладений її покійною матір`ю закінчився, тому весною 2021 року її чоловік засіяв земельну ділянку вівсом, однак приїхавши на поле виявив, що їхній посів пересіяний кукурудзою та це було зроблено ПП «Сьомаківське», тому на підставі ст.22 ЦК України просить стягнути із відповідача відшкодування збитків за знищення посіву у виді вартості незібраного нею урожаю вівса.

Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Судом за клопотання позивача витребувано матеріали перевірки за зверненням гр. ОСОБА_5 до СПД №1 ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень за №550 від 26.05.2021 року.

Як вбачається із наданих матеріалів перевірки, 25.05.2021 року надійшло повідомлення із служби 102 від ОСОБА_5 про те, що попередній орендодавець ОСОБА_3 здійснив посів кукурудзи на полі по попередньому посіві вівса заявником, прибувши за вказаною адресою поблизу с. Красносілка Старосинявської ОГТ було виявлено заявника, який пояснив, що виявив на земельній ділянці посів кукурудзи. В ході даної перевірки: відібрано письмові пояснення у заявника ОСОБА_5 , який пояснив, що виявив посів кукурудзи по попередньому здійсненому ним посіві овесу та на його думку дану кукурудзу посіяв ОСОБА_3 ; відібрано письмові пояснення у ОСОБА_6 (матері заявника), яка повідомила про ті ж обставини, які їй відомі зі слів сина; відібрані письмові пояснення у директора ПП «Сьомаківське» ОСОБА_3 , який повідомив про укладення договору оренди земельної ділянки із ОСОБА_4 12.04.2010 року на 5 років, та про укладення 25 березня 2015 року договору про внесення змін до договору на 10 років, тобто до 2025 року; долучено до матеріалів копії договору оренди, державного акту на право власності та договору про внесення змін до договору оренди. За результатами перевірки 08.06.2021 року ПОГ СВГ Хмельницького РУП ГУПН складена довідка про те, що у даному випадку вбачаються цивільно-правові відносини.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 (чоловік позивачки) пояснив, що у 2020 році вони з дружиною вирішили не співпрацювати із відповідачем та самостійно обробляти земельну ділянку, тому у квітня 2021 року він на земельній ділянці, яка належала матері дружини ОСОБА_4 та перейшла у спадщину дружині, посіяв овес, а у травні 2021 року приїхав па побачив, що поверх вівса на земельній ділянці посіяна кукурудза, тому зателефонував на 102 та викликав поліцію з даного приводу. Земельну ділянку він обробляв технікою знайомого за усною домовленістю, надавши йому паливо, насіння вівса також придбав у приватної особи за 2500 грн., тому підтверджуючих документів не має.

Також позивачем на підтвердження пред`явлених вимог подано суду фотознімки із зображенням земельної ділянки (поля), на якому проростає зернова культура зеленого кольору, на трьох знімках пожовтівшого кольору, однак дані фото не підтверджують часу їх здійснення, місця знаходження земельної ділянки, будь-яких дій відповідача щодо знищення посівів.

У відповідності до ч. ч. 1, 2ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином,статтею 1166 ЦК Українивстановлено презумпцію вини заподіювача шкоди, яка полягає у тому, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини. На позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Пленум Верховного Суду України в п. 2 Постанови N 6 від 27 березня 1992 року (з наступними змінами та доповненнями) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначає, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає до відшкодування в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина особи, а коли це було наслідком джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно з вимогамист.22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов`язання за договором.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду (Касаційний господарський суд), викладених у постановах: від 12 березня 2019 року у справі № 916/3211/16; від 25 червня 2019 року у справі № 910/422/18, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком не отримання позивачем доходу, на який він розраховував.

Крім того, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Згідно зі ст.157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Розмір шкоди, заподіяної при порушенні земельного законодавства, визначається з урахуванням доходів, які власник землі міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до повернення самовільно зайнятої ділянки.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає недоведеним факт спричинення позивачу збитків у виді упущеної вигоди та їх розміру у зв`язку з порушенням прав власника земельної ділянки, так як не встановлено належних та допустимих доказів щодо протиправної поведінки відповідача шляхом самовільного зайняття, незаконного використання ним земельної ділянки шляхом здійсненням відповідачем посіву кукурудзи на вказаній земельній ділянці та знищення посіву вівса.

Враховуючи, що відповідними органами не здійснювався огляд земельної ділянки із фіксацією місця знаходження земельної ділянки, наявності на ній посіву зернової культури вівса, наявності факту пересівання земельної ділянки кукурудзою, не складався акт обстеження земельної ділянки, відповідач не притягувався ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності за самоправства, самовільне зайняття земельної ділянки, тощо, тому суд приходить до переконання, що лише показання свідка ОСОБА_5 не є достатніми для підтвердження обставин, на які посилається позивач.

Таким чином, зібраними у справі доказами не доведено, що саме неправомірними діями відповідача ПП «Сьомаківське» заподіяно шкоду позивачу ОСОБА_1 , а саме знищено посіви вівса на її земельні ділянці, відтак не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та наслідками у вигляді упущеної вигоди, заподіяної позивачу, отже не доведено належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування до відповідача такої мірі відповідальності, як відшкодування упущеної вигоди.

Враховуючи вищенаведені вимогизакону тавстановлені обставинисправи,суд приходитьдо переконання,що вимоги позивача не підлягають до задоволення та у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.

При вирішення питання щодо судових витрат, суд, виходячи із вимог ст. 141 ЦПК України, покладає понесені позивачем судові витрати на останнього, оскільки у позові відмовлено.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України,ст.ст.15,16,22,1166ЦК України,суд,

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Сьомаківське» про відшкодування шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне підприємство «Сьомаківське» (місце знаходження: вул. Центральна, 4, с. Сьомаки, Хмельницький район Хмельницька область) код ЄДРПОУ 32987382.

Повне судове рішення складено 13 травня 2022 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.