ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
03 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 340/1867/21Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 р. (суддя Кравчук О.В.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області та голови Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним, скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
в с т а н о в и В:
19.04.2021 р. ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, що в подальшому уточнювала, до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області та голови Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним, скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, де просила визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області № 204-к від 16.03.2021 р. «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити ОСОБА_1 на роботі у Олександрівській селищній раді Кропивницького району Кіровоградської області на посаді головного бухгалтера або рівнозначній посаді та стягнути з Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.03.2021 р. по день постановлення судом рішення у справі.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 р. позовні вимоги задоволені частково, поновлена ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Єлизаветградківської селищної ради з 19.03.2021 р. та стягнуто з Єлизаветградківської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 50 448,80 грн, а в решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачка перед звільненням займала посаду головного бухгалтера Єлизаветградківської селищної ради, про наступне звільнення попереджена за два місяці, інша робота не пропонувалася, але в розпорядженні відсутня правова підстава, а саме, вказівка на ч.2 ст. 8-3 Закону України «Про добровільне об єднання територіальних громад», що є порушенням.
Не погодившись з рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 р. позивач подала апеляційну скаргу, де просила скасувати рішення суду, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушені вимоги матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги в зв`язку з наступним.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.10.2002 р. до 18.03.2021 р. ОСОБА_1 перебувала на посаді головного бухгалтера Єлизаветградківської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.07.2020 р. №716-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області» визначені адміністративні центри та затверджені території територіальних громад Кіровоградської області, зокрема, Олександрівської громади.
Рішенням Олександрівської селищної ради від 24.12.2020р. №50 «Про початок процедури реорганізації сільських та селищних рад Олександрівського району шляхом приєднання до Олександрівської селищої ради Кропивницького району Кіровоградської області» розпочата процедура реорганізації, в т.ч. Єлизаветградківської селищної ради.
Повідомленням від 18.01.2021 р. №40 позивач попереджена про наступне звільнення із займаної посади головного бухгалтера Єлизавеградківської селищної ради відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпПУ та розпорядженням селищного голови Олександрівської селищної ради від 16.03.2021 р. №204-к ОСОБА_1 з 18.03.2021 р. звільнено із займаної посади на підставі 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією Єлизаветградківської селищної ради шляхом приєднання до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Так, судом першої інстанції встановлено, що станом на день розгляду справи Єлизаветградківська селищна рада не ліквідована, перебуває в стані припинення, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості не виключені.
Як слідує з оскаржуваного рішення, судом встановлено, що оскільки у Єлизаветградківській селищній раді відбулася реорганізація, що супроводжувалася змінами в організації виробництва і праці, роботодавець зобов`язаний був дотриматися процедури вивільнення працівників в зв`язку з реорганізацією, визначеною законодавством про працю, але повідомлення про наступне вивільнення не містить пропозиції ОСОБА_1 про зайняття іншої вакантної посади.
Таким чином, судом першої інстанції було встановлено порушення процедури вивільнення працівника в зв`язку з реорганізацією, що свідчить про протиправність розпорядження відповідача, внаслідок чого суд в рішенні зазначав, що спірне розпорядження слід скасувати, а позов в цій частині задовольнити, однак, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування розпорядження голови Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області № 204-к від 16.03.2021 р. «Про звільнення ОСОБА_1 » в резолютивній частині рішення не вирішені, хоча дана позовна вимога позивачем заявлялася в позові.
Крім того, судом встановлено, що після попередження ОСОБА_1 про звільнення, Олександрівська селищна рада мала 16 посад, але позивачу не було запропоновано жодної посади.
Також судом встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єлизаветградківська селищна рада перебуває в стані припинення.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП України). Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (ч. 3 ст. 492 КЗпП України).
Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40 та частини третьої статті 492 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 492КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
Установивши, що Єлизаветградківська селищна рада Олександрівського району Кіровоградської області на час розгляду справи знаходиться в стані припинення в результаті реорганізації шляхом приєднання сільських та селищних рад до Олександрівської селищної ради, та при наявності 16 вакантних посад, позивачу в порушення вимог частини другої статті 40 та частини третьої статті 492 КЗпП України, не було запропоновано жодної посади, яку працівник може виконувати з урахуванням освіти, кваліфікації, досвіду, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про порушення трудових прав позивача при звільненні, поновивши останню на посаді головного бухгалтера та стягнувши середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково поновив ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Єлизаветградківської селищної ради, оскільки селищна рада, де працювала позивач, знаходиться в стадії припинення в результаті реорганізації шляхом приєднання до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області і оскаржується розпорядження, саме, Олександрівського селищного голови про звільнення позивача.
Як слідує з рішення Олександрівської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області № 50 від 24.12.2020 р. «Про початок процедури реорганізації сільських рад та селищних рад Олександрівського району шляхом приєднання до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області п. 29 та п.30 вирішено : «Почати процедуру реорганізації Єлизаветградківської селищної ради (ЄДРПОУ 04366212), місцезнаходження вул. Центральна,86 с. Єлизаветградківка Олександрівського району Кіровоградської області, шляхом приєднання до Олександрівської селищної ради (ЄДРПОУ 0436035), місцезнаходження вул. Незалежності України,42а Олександрівського району Кіровоградської області. Реоргаізацію завершити у строк до 25.02.2021 р. Олександрівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Єлизаветградківської селищної ради».
А тому, враховуючи приписи частини першої статті 104 ЦК України у системному взаємозв`язку із частиною четвертою статті 36 та частиною першою статті 235 КЗпП України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про поновлення позивача на посаді у реорганізованій селищній раді, оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції, юридична особа Єлизаветградківська сеищна рада знаходиться в стадії припинення, реорганізація завершена до 25.02.2021 р., а правонаступником її прав і обов`язків (зокрема, трудових обов`язків) є юридична особа Олександрівська селищна рада, яка й звільняла позивача.
Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 21.06.2019 р. по справі № 665/1205/17.
Крім того, суд зазначає, що позивач просила стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу і рішенням суду був стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу не оскаржується позивачем та не є предметом розгляду апеляційної скарги, але такий середній заробіток стягнений не з новоствореної Олександрівської селищної ради, а з Єлизаветградківської селищної ради, що знаходиться в стадії припинення.
Враховуючи вимоги ст. 235 КЗпП України та довідку про доходи позивача, у січні та лютому 2021 р. заробітна плата ОСОБА_1 складала 9 625 грн, згідно чого середньооденна заробітна плата становить 663,80 грн, тривалість вимушеного прогулу становить 76 робочих днів, в зв`язку з чим розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу склав 50 448,80 грн, що підлягає сягненню з відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції частково не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, де визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області № 204-к від 16.03.2021 р. «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити ОСОБА_1 на роботі у Олександрівській селищній раді Кропивницького району Кіровоградської області на посаді головного бухгалтера або рівнозначній посаді та стягнути з Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 50 448,80 грн.
Керуючись ст.ст. 315,317,321,322,325 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 р. скасувати та прийняти нову постанову.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області № 204-к від 16.03.2021 р. «Про звільнення ОСОБА_1 »
Поновити ОСОБА_1 на роботі у Олександрівській селищній раді Кропивницького району Кіровоградської області на посаді головного бухгалтера або рівнозначній посаді.
Стягнути з Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.03.2021 р. в розмірі 50 448,80 грн.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Головуючий - суддяЛ.А. Божко
суддяЮ. В. Дурасова
суддяО.М. Лукманова
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104299365 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Божко Л.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні